Ухвала

від 13.10.2015 по справі 826/8287/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/66949/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря : Іванова Д.О.

представників:

позивача: Давиденко О.П.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року

у справі № 826/8287/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2014 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну планову невиїзну перевірку ТОВ «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на вартість за січень 2014 року по взаємовідносинам з TOB «Інвестенергія Нью», TOB «Меркурій Трейд Нью», а також за лютий 2014 року з TOB «Енергія Інвест Нью» та TOB «Меркурій Трейд Нью», за результатами якої складено акт від 23.05.2014 року № 1088/26592205/37642733.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 5 671 855,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014 року № 0008082205, яким ТОВ «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 5 671 855,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 1 417 964,00 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки ДПІ, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» (замовник) та ТОВ «Інвестенергія Нью» (виконавець) укладено договір від 09.09.2013 року, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з технічної підтримки та обслуговування обладнання, послуги з постачання та технічної підтримки програмного забезпечення, смартнетів, інші послуги у сфері інформатизації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Також, 22.01.2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Трейд Меркурій Нью» (постачальник) укладено договір поставки № 22.01-2014, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання і комплектуючі до нього.

Крім того, між ТОВ «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» (замовник) та ТОВ «Енергія Інвест Нью» (виконавець) укладено договір поставки від 14.01.2014 року № 14.01.-2014, відповідно до умов якого останній зобов'язується надавати замовнику послуги з технічної підтримки та обслуговування обладнання, послуги з постачання та технічної підтримки програмного забезпечення, смартнетів, інші послуги у сфері інформатизації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, банківськими виписками, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказані контрагенти на час спірних відносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість (відповідно до вимог чинного законодавства).

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун