Постанова

від 11.12.2014 по справі 826/8287/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8287/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року №0008082205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що сукупність наданих ним доказів та первинних документів повною мірою підтверджує реальність проведених господарських операцій з ТОВ «Інвестенергія Нью», ТОВ «Меркурій Трейд Нью», ТОВ «Енергія Інвест Нью», ТОВ «Трейд Меркурій Нью» за період, що перевірявся, а тому вважає висновки суду першої інстанції хибними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну планову виїзну податкову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на вартість за період січень 2014 року за взаємовідносинами з TOB «Інвестенергія Нью», TOB «Меркурій Трейд Нью», а також за період лютий 2014 року з TOB «Енергія Інвест Нью» та TOB «Меркурій Трейд Нью», за результатами якої складено Акт від 23.05.2014 №1088/26592205/37642733.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 5 671 855,00 грн., у тому числі: за січень 2014 року на суму 3 070 374,00 грн., за лютий 2014 року на суму 2 601 481,00 грн.

На підставі вищеозначеного Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року №0008082205, яким згідно ТОВ «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7 089 819,00 грн., в тому числі за основним платежем - 5 671 855,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 417 964,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за спірними операціями між позивачем та ТОВ «Інвестенергія Нью», ТОВ «Меркурій Трейд Нью», ТОВ «Енергія Інвест Нью», ТОВ «Трейд Меркурій Нью» лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 вересня 2013 року між ТОВ «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» (замовник) та ТОВ «Інвестенергія Нью» (виконавець), згідно якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з технічної підтримки та обслуговування обладнання, послуги з постачання та технічної підтримки програмного забезпечення, смартнетів, інші послуги у сфері інформатизації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

22 Січня 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Трейд Меркурій Нью» (постачальник) укладено договір поставки №22.01-2014, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання і комплектуючі до нього.

Також, 14 січня 2014 року між ТОВ «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» (замовник) та ТОВ «Енергія Інвест Нью» (виконавець) укладено договір поставки№14.01.-2014, відповідно до якого останній зобов'язується надавати замовнику послуги з технічної підтримки та обслуговування обладнання, послуги з постачання та технічної підтримки програмного забезпечення, смартнетів, інші послуги у сфері інформатизації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Факт виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, специфікаціями, актами здачі-прийняття робіт, банківськими виписками, тощо.

Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладення договорів, ТОВ «Інвестенергія Нью», ТОВ «Меркурій Трейд Нью», ТОВ «Енергія Інвест Нью», ТОВ «Трейд Меркурій Нью» мали Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Аналізуючи доводи податкового органу та висновки суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 71 КАСУ, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 ч. 1 КАСУ).

Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не приймає до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 89 КАСУ, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, висновки податкового органу про заниження податку на додану вартість за спірними господарськими операціями ґрунтується виключно на даних, викладених Актах про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагентів, якими встановлено порушення останніми податкового законодавства, зокрема, в частині формування податкового кредиту та зазначено про порушення за ланцюгами постачання. З приводу вказаного колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічна звірка здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання в десятиденний термін.

Що стосується висновків таких Актів, зокрема, виявлених порушень норм податкового законодавства, колегія суддів звертає увагу, що у податкового органу відсутні повноваження щодо здійснення в межах проведення зустрічних звірок контролю за дотриманням податкового законодавства платниками. Функції контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується шляхом проведення перевірок у випадках і в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Крім того, слід зазначити, що Актами звірки (перевірки) контрагентів встановлено неможливість проведення зустрічних звірок. Разом з тим, жодні первинні документи бухгалтерського обліку чи податкової звітності при цьому не досліджувалися. Отже, вказаними Актами про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Більше того, отримання податковим органом акту перевірки, акту про неможливість проведення звірки, довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податку порушень закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної вчинення конкретних господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 у справі №К/800/29212/13.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій з отримання позивачем послуг, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, ним допущено порушення норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд АйТі Дистриб'юшн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року №0008082205.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 16 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.