Рішення

від 31.07.2014 по справі 906/845/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" липня 2014 р. Справа № 906/845/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Черниш О.М., договір № 27/2014 від 10.06.14р.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Харків) та Закритого акціонерного товариства "Житомироблтара" (м.Житомир)

про стягнення 29724,05 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача - ФОП ОСОБА_2 29424,05 грн., з яких 26896,98 грн. боргу за надані послуги згідно договору перевезення від 20.02.13р., 1678,11 грн. пені та 848,96 грн. 3% річних.

Також, позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів у солідарному порядку 300,00 грн. боргу за надані послуги згідно договору поруки № 27/03/2013 від 27.03.13р.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача - ФОП ОСОБА_2 понесені ним витрати по сплаті судового збору та на оплату послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях № 271 від 31.07.14р. (а.с.76,77).

Відповідач - ФОП ОСОБА_2 відзиву на позов не подала, в судове засідання не з'явилася, свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.75).

Відповідач - ЗАТ "Житомироблтара" у відзиві від 07.07.14р. № 21 позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с.46).

Ухвала господарського суду від 22.07.14р., яка направлялась відповідачу - ЗАТ "Житомироблтара" за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (м.Житомир, вул.Кооперативна 5/54), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між ТОВ "Лагуна" (позивач/перевізник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач/експедитор) договору перевезення від 20.02.13р. (а.с.13-17) позивач у період з 03.04.13р. по 09.04.13р. виконав роботи по міжнародному перевезенню вантажів автомобільним транспортом на підставі заявки від 02.04.13р. (а.с.18) на суму 27196,98 грн., що підтверджується відповідним Актом передачі - приймання виконаних робіт від 09.04.13р. (а.с.19) та міжнародною товарно-транспортною накладною (а.с.20).

Відповідно до пп.1.1 договору, згідно з умовами даного договору перевізник (позивач) бере на себе зобов'язання виконати передбачені даним договором перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні, згідно з умовами заявок експедитора.

Згідно з пп.1.2 договору, заявка є невід'ємною частиною даного договору, в якій відображається суттєві умови кожного конкретного перевезення (групи однотипних перевезень), а саме: найменування, кількість (вага) та упаковка вантажу, його особливі характеристики, найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоотримувача, пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення, державні номери транспортного засобу, прізвище, ім'я, по батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу, вимоги до технічного та санітарного стану транспортного засобу, особливі вказівки експедитора, дата та час завантаження та розвантаження або строк здійснення перевезення, розмір плати, інші умови перевезення.

Відповідно до пп.4.1 договору, розрахунки в рамках даного договору проводяться у безготівковій формі в національній валюті України у строки, визначені у заявці, при умові надання всіх належних чином оформлених оригіналів документів, а саме: акта виконаних робіт; рахунку; товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу та заповненою згідно з вимогами діючих нормативних актів та даного договору (підпис, дата, час, відтиск печатки); договір; статутні документи копії завірені мокрими печатками; заявка. Перелік необхідних для оплати документів може бути збільшений за згодою сторін.

Згідно з пп.4.2 договору, у випадку, якщо вартість послуг перевізника визначена сторонами у заявці в іноземній валюті, то розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом продажу Національним банком України валюти, визначеною у заявці, на день розрахунку.

Відповідно до умов заявки від 02.04.13р., експедитор ОСОБА_2 зобов'язана сплатити за виконані роботи протягом 5 банківських днів після надання оригінальних документів (CMR 2 екземпляра оригінал + копія з мокрою печаткою перевізника, акт рахунок, договір, свідоцтво реєстрації, копія завірена мокрою печаткою перевізника, свідоцтво платника податку завірена мокрою печаткою перевізника, витяг з єдиного реєстру, заявка, угода на використання персональних даних)(а.с.18).

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт надання послуг позивачем відповідачу - ФОП ОСОБА_2 та факт отримання ФОП ОСОБА_2 документів від позивача, що підтверджують надання послуг, встановлені у рішенні господарського суду м.Києва від 09.09.13р. у справі №910/12733/13 (а.с.83-85).

Таким чином, зазначене рішення суду від 09.09.13р. у справі № 910/12733/13 має преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором перевезення від 20.02.13р., між позивачем (кредитором) та ЗАТ "Житомироблтара" (відповідачем/поручителем), який виступив майновим поручителем ФОП ОСОБА_2, 27.03.13р. укладено договір поруки № 27/03/2013 (а.с.21).

Відповідно до пп.1.1 договору поруки, у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61019, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1), далі - боржник, по частковій оплаті послуг (виконаних робіт), наданих кредитором боржнику, на підставі договору перевезення № б/н від 20.02.13р., далі - основний договір, у сумі 300,00 грн. у т.ч. ПДВ.

Згідно з пп.1.2 договору поруки, поручитель не бере на себе обов'язку по оплаті пені, трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань та відшкодування збитків завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником його зобов'язань за основним договором.

Відповідно до пп.1.3 договору поруки, у випадку порушення боржником своїх зобов'язань за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, у сумі 300 грн. в т.ч. ПДВ, щодо оплати вартості наданих послуг (виконаних робіт).

Згідно з пп.3.1 договору поруки, у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, поручитель зобов'язаний самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора, у строк двох банківських (робочих) днів від дати отримання вимоги, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

Згідно даних позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем - ФОП ОСОБА_2 прийнятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на момент вирішення спору становить 26896,98 грн., що підтверджується довідками позивача (а.с.44,45,78,79), підписаним позивачем актом звірки взаємних розрахунків станом на 24.07.14р. (а.с.81) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно даних позивача, ним було направлено відповідачу - ЗАТ "Житомироблтара" вимогу № 1 від 17.07.13р. про сплату на користь позивача грошових коштів у розмірі 300,00 грн. до 02.08.13р. в рахунок оплати заборгованості ФОП ОСОБА_2 за надані послуги перевезення (виконані роботи) на умовах договору перевезення № б/н від 20.02.13р. (а.с.22).

Вказану вимогу ЗАТ "Житомироблтара" залишило без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір перевезення регламентується главою 32 Господарського кодексу України та главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України та згідно з ч.1 ст.307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.5 ст.307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ст.920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пп.5.10 договору перевезення, у випадку несвоєчасної оплати послуг перевезення, експедитор сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки сплати.

Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір пені та 3% річних становлять, відповідно, 1678,11 грн. та 848,96 грн. (а.с.2,3).

Позивачем невірно здійснено нарахування пені та 3% річних, у зв'язку з чим, судом здійснено відповідний перерахунок і визначено правильні суми: пені у розмірі 1677,26 грн., 3% річних - 847,20 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідачі доказів сплати боргу не подали.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають частковому задоволенню - у солідарному порядку стягується з ФОП ОСОБА_2 та ЗАТ "Житомироблтара" на користь позивача 300,00 грн. боргу за надані послуги згідно договору поруки №27/03/2013 від 27.03.13р. та стягується з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача 26896,98 грн. боргу за надані послуги згідно договору перевезення від 20.02.13р., 1677,26 грн. пені, 847,20 грн. 3% річних, 1808,39 грн. витрат по сплаті судового збору та 3500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В решті позову суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Сплата судового збору покладається на відповідача - ФОП ОСОБА_2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про відшкодування відповідачу понесених судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.

Таким чином, для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факти надання правової допомоги саме адвокатом, здійснення оплати на підставі відповідного договору, підтверджені відповідними платіжними документами.

В обґрунтування вимоги про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 10.03.11р. (а.с.28), довіреність від 24.07.12р. (а.с.29), платіжне доручення № 15 від 20.06.14р. на суму 4000,00 грн. (а.с.30).

Також в обґрунтування вимоги про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано укладену між ТОВ "Лагуна" (замовником) та ТОВ "Міжнародний правовий консалтинг" (виконавцем) в особі голови товариства ОСОБА_1 договір про надання адвокатських послуг № 27/2014 від 10.06.14р. (а.с.23-25), в пп.1.2 якого визначено, що замовник надає свою згоду на те, що послуги за даним договором від імені виконавця будуть надаватися адвокатом - ОСОБА_1, на умовах передоручення. Адвокат буде діяти на підставі довіреності від 24.07.2012 року виданої на його ім'я виконавцем.

Згідно пп.3.1 даного договору, сторони досягли згоди, що вартість послуг, що є предметом договору складає 3500,00 грн.

Господарський суд вважає, що заявлена до відшкодування відповідачем сума судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн. є безпідставною, оскільки сторонами: ТОВ "Лагуна" та ТОВ "Міжнародний правовий консалтинг" у договорі про надання адвокатських послуг № 27/2014 від 10.06.14р. було передбачено фіксовану суму оплати наданих адвокатом послуг у розмірі 3500,00 грн. (а.с.23-25).

У зв'язку з цим, суд вважає, що обґрунтований розмір вартості послуг адвоката у даній справі становить 3500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути у солідарному порядку з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 та Закритого акціонерного товариства "Житомироблтара", 10001, м.Житомир, вул.Кооперативна 5/54, ідентифікаційний код 01879276:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна", 10001, м.Житомир, вул.Баранова 52, ідентифікаційний код 20428898 - 300,00 грн. боргу за надані послуги згідно договору поруки № 27/03/2013 від 27.03.13р.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна", 10001, м.Житомир, вул.Баранова 52, ідентифікаційний код 20428898 - 26896,98 грн. боргу за надані послуги згідно договору перевезення від 20.02.13р., 1677,26 грн. пені, 847,20 грн. 3% річних, 1808,39 грн. витрат по сплаті судового збору та 3500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.08.14

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу, 2,3 - відповідачам (рек. з повід. про вруч.).