Рішення

від 21.10.2008 по справі 5/255-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" жовтня 2008 р.                                                                         

Справа № 5/255-08

Суддя господарського суду Київської

області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю “Толока”, м. Київ

до

Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1, с. Томилівка

про

стягнення  980000 грн.

за участю представників:

позивача:

Сапранов О.О. -дов. від

19.06.2008р.

відповідача:

ОСОБА_2 -дов. від 05.06.2008р. №

2902

                 суть спору:

До господарського суду Київської

області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Толока”

(далі -Позивач) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про

стягнення 980000 грн.

В обґрунтування позовних вимог

позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних

зобов'язань щодо укладання з третьою особою від імені позивача та за його

рахунок договору купівлі-продажу масла вершкового в кількості 140 т, за ціною

7000 грн. за тонну  та не поверненням

грошових коштів, які були отримані відповідачем на виконання умов договору.

Представником позивача в процесі

розгляду справи в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України подані до суду заяви, про

відмову від частини позовних вимог, в яких позивач відмовився від позовних

вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 723000 грн. Згідно

останньої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача неповернуті грошові

коштів в сумі 275000 грн.

Враховуючи, що зазначені відмови

від позову в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 723000 грн. не

суперечать законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом

інтереси, відповідають вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе

їх прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4

ст. 80 ГПК України.

Присутній в судовому засіданні

представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про

відмову в частині позовних вимог (вх. № 18233 від 21.10.2008р.) та просить суд

їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, присутній в судовому

засіданні проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у запереченні на

позовну заяву від    16.09.2008р.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні,

дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 27.05.2005р.

було укладено договір доручення № 75/05-05 

(далі -договір) відповідно до умов якого довіритель - позивач доручає, а

повірений -відповідач бере на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок

позивача договір придбання (купівлі -продажу) масла вершкового, моноліт 20 кг,

ГОСТ 37-91 у кількості 140 тон, за ціною 7000 грн. за тонну з ПДВ з третьою

особою (виконавцем) (п. 1.1 договору).

Загальна сума договору склала

980000 грн. в т. ч. ПДВ -163333,33 грн. (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору відповідач

зобов'язався виконати дане йому доручення у відповідності до п. 1.1 договору у

строк з 01.06.2005р. до 30.06.2005р., підписати договір з третьою особою та

поставити на адресу позивача масло вершкове, передати позивачу все отримане у

зв'язку з виконанням доручення в термін не пізніше 3 днів з моменту виконання

доручення.

Згідно п. 3.1 договору позивач

зобов'язався у термін 3-х днів після підписання договору забезпечити

відповідача всім необхідним для виконання доручення, у термін 3-х днів після

виконання доручення прийняти від відповідача звіт про виконання доручення,

надані ним документи, а також все отримане за договором, виплатити відповідачу

винагороду, а також відшкодувати його витрати щодо виконання доручення.

У відповідності до п. 8.1 договору

відповідач у термін 2-х днів після виконання доручення зобов'язаний подати

позивачу письмовий звіт з додатком підтверджуючих документів як фінансового,

так і іншого характеру. Термін виконання доручення є термін дії договору (п.

10.2 договору).

Договір набирає сили з дати підпису

його представниками сторін і діє незалежно від терміну до повного виконання

взаєморозрахунків між сторонами.

На виконання умов договору позивач

перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі

350000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 79 від 30.05.2005р. на

суму 70000 грн., № 85 від 06.06.2005р. на суму 70000 грн., № 91 від

10.06.2005р. на суму 70000 грн., № 123 від 22.06.2005р. на суму 70000 грн., №

125 від 23.06.2005р. на суму 70000 грн., завірені копії яких заучені до

матеріалів справи та банківською випискою відповідача за період з 17.05.2005р.

по 22.02.2007р.

Разом з тим, відповідач свої

договірні зобов'язання щодо підписання з третьою особою договору, як це

передбачено п. 2.1 договору не виконав, грошові кошти які він отримав на

виконання договору в повному обсязі не повернув.

          Судом встановлено, що відповідач

частково повернув позивачу суму грошових коштів в розмірі 93000 грн., що

підтверджується зазначеною банківською випискою, оригінал якої залучений до

матеріалів справи.

Позивач намагаючись вирішити спір в

позасудовому порядку 02.06.2008р. надіслав на адресу відповідача вимогу від

02.06.2008р. № 02/06 про повернення вказаних грошових коштів. На зазначену

вимогу відповідач надіслав відповідь в якій заперечив існування між сторонами

господарських відносин по вищезазначеному договору.

Судом досліджено банківську виписку

відповідача, яку останній надав на вимогу суду з якої вбачається рух коштів на

рахунку підприємця та встановлено що на його рахунок від позивача поступили

грошові кошти в загальній сумі 350000 грн. на виконання умов згаданого договору

та з вказаного рахунку відповідачем було здійснено часткове повернення позивачу

грошових коштів в розмірі 93000 грн.

За таких обставин відповідач був

обізнаний щодо своїх зобов'язань по вищезазначеному договору та

зобов'язаний  повернути позивачу решту

суми в розмірі 257000 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526

Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 612 ЦК України

передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання

втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і

вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК

України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові

завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання,

доказується кредитором.

Оскільки позивач на виконання умов

договору перерахував відповідачу 350000 грн., а відповідач в свою чергу не

виконав своїх договірних зобов'язань щодо укладання договору купівлі-продажу

вершкового масла з третьою особою та повернув позивачу лише 93000 грн. то

неповернута  сума грошових коштів в

розмірі 257000 грн. є реальними збитками позивача, які останній поніс внаслідок

порушення зобов'язання відповідачем.

З огляду на зазначене вимога

позивача про стягнення з відповідача 

257000 грн. є доведеною обґрунтованою, в зв'язку з чим підлягає

задоволенню.

Посилання відповідача на те, що між

сторонами у справі не існує господарських відносин по вищезазначеному договору

не приймаються судом до уваги при вирішенні спору, оскільки вони спростовуються

наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, договором доручення від

27.05.2005р. № 75/05-05, який підписаний в двохсторонньому порядку

повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариства і

підприємця та банківською випискою розрахункового рахунку відповідача в якій

відображено рух грошових коштів по згаданому договору.

Відшкодування витрат по сплаті

державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції

України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в

частині позовних вимог про стягнення 723000 грн.

2. Решту позовних вимог

задовольнити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю “Толока” (04205, м. Київ, просп.

Оболонський, 7-А, код ЄДРПОУ 22936512) 257000 (двісті п'ятдесят сім тисяч)

грн., 2570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн. витрат по сплаті державного мита

та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду

Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з

дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в

апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                              

Подоляк Ю.В.