Рішення

від 24.07.2014 по справі 191/6017/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6686/14 Справа № 191/6017/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Прижигалінська Т. В. Доповідач - Гайдук В.І. Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського, Єлізаренко І.А.,

при секретарі Чоха К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2014 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади Луб'янської сільської ради, управління Держземагенства у Синельниківському районі, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина на спірну земельну ділянку площею 6,170 га, яка розташована на території Луб'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Незважаючи на те, що він на момент смерті батька проживав з ним та фактично прийняв спадщину, рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2008 року спадщину після смерті ОСОБА_4 було визнано відумерлою та рішенням Луб'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області зазначена земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_2, відповідачу у справі. Оскільки, судове рішення про визнання спадщини відумерлою було скасовано, ОСОБА_3 просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Луб'янської сільської ради № 197-19/V від 12 червня 2008 року в частині передачі у власність земельної ділянки площею 6.170 га ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 827945, кадастровий номер 1224883000-01-002-0239, площею 6.170 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луб'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області і виданий на ім'я ОСОБА_2 11 лютого 2009 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010913100096, скасувавши державну реєстрацію земельної ділянки; стягнути з відповідачів судові витрати (а.с. 2-3).

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2014 року позовні вимоги було задоволено частково.

Визнано недійсним рішення 19 сесії 5 скликання Луб'янської сільської ради № 197- 19/V від 12 червня 2008 року в частині передачі у власність земельної ділянки площею 6,170 га ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 827945, кадастровий номер 1224883000-01-002-0239, площею 6,170 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луб'янської сільської ради Синельниківського району, виданий 11 лютого 2009 року на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010913100096, скасувавши державну реєстрацію земельної ділянки.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 76-78).

Додатковим рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2014 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позовної вимоги в частині скасування рішення Луб'янської сільської ради № 197- 19/V від 12 червня 2008 року (а.с. 80).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим ставить питання про його скасування (а.с.84-88).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 виходив з того, що позивач прийняв спадщину, оскільки проживав на момент смерті батька разом з ним, але не оформив своїх спадкових прав, тому спірне рішення Луб'янської сільської ради в частині передання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки та виданий на ім'я останнього державний акт на право власності на землю, є такими, що порушують права позивача як спадкоємця.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 13 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, закон передбачає, що власник порушеного цивільного права має право на його захист.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача ОСОБА_4 (а.с. 4-6).

Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 6,170 га, яка розташована на території Луб'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю (а.с. 7).

У відповідності до положень частинами 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Із матеріалів справи вбачається, що померлий ОСОБА_4 помер в с. Циганівка Луб'янської сільської ради, про що вказано у свідоцтві про смерть виданого 23.10.2006 року (а.с.4), позивач ОСОБА_3, відповідно до його паспортних даних, з 1999 року місця реєстрації не має (а.с.5 зв.),

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За положеннями ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2008 року дана спадщина була визнана відумерлою та земельна ділянка передана територіальній громаді Луб'янської сільської ради (а.с. 8).

Рішенням Луб'янської сільської ради № 197-19/V від 12 червня 2008 року вищевказану земельну ділянку було передано у власність ОСОБА_2, який 11 лютого 2009 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії (а.с. 13-14).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2012 року рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2008 року було скасоване, заява прокурора про визнання спадщини відумерлою була залишена без розгляду (а.с.9).

Встановлено матеріалами справи, що позивач із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька до нотаріуса не звертався (а.с.10зв). Постійне проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини документами не підтверджено, і, як пояснив в судовому засіданні позивач, із заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю з померлим він до суду не звертався.

Посилання суду першої інстанції у своєму рішенні, що факт прийняття позивачем спадщини встановлено ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2012 року, колегія суддів не може вважати обґрунтованим, оскільки суд апеляційної інстанції у даній ухвалі вказав, що ОСОБА_3 є сином померлого, та, відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України, залишив без розгляду заяву прокурора про визнання спадщини відумерлою, оскільки під час розгляду даної заяви виник спір про право (а.с.9). Тобто судове рішення по суті заявлених вимог у даній справі окремого провадження прийняте не було.

Щодо обставин прийняття позивачем спадщини після смерті його батька, в приведеній вище ухвалі апеляційного суду з цього приводу зазначено, що апелянт (ОСОБА_3) посилається на факт прийняття спадщини, оскільки на день смерті батька проживав із ним без реєстрації, але апеляційний суд в своїй ухвалі обставини прийняття спадщини ОСОБА_3 не перевіряв і правової оцінки їм не давав, а тому не можна вважати дані обставини звільненими від доказування у відповідності ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

У позовній заяві позивач посилається, що рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2013 року за ним було визнано право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування, однак дане рішення ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2014 року було скасоване і у задоволені позову відмовлено (а.с. 10-11, 53-54).

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи не підтверджений факт наявності у позивача цивільного права стосовно спірної земельної ділянки в порядку спадкування на час розгляду справи.

Таким чином, висновок місцевого суду про те, що оспорювані державний акт на право власності на земельну ділянку та рішення Луб'янської сільської ради порушують права позивача, є передчасним, оскільки під час розгляду справи суд, в порушення ст.15,16 ЦК України, не врахував характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК

України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2014 року - скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до територіальної громади Луб'янської сільської ради, управління Держземагенства у Синельниківському районі, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: