Постанова

від 30.07.2014 по справі 810/4338/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2014 року м. Київ 810/4338/14

17:15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Журавльова Н.В.,

від відповідача - Литвин В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - лізинг»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма - лізинг» (далі по тексту - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тектсу - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2014 № 0006302204 від 26.06.2014 № 0006292204.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані Акта перевірки про неправомірне формування позивачем податку на прибуток і податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам позивача у складі ціни за придбані товари та обладнання, оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, товари та обладнання контрагентами фактично не поставлялись.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними і необґрунтованими, оскільки господарські операції з ТОВ «Юнікс Трейд» і ТОВ «ОЛ-Лізинг» мали реальний характер - товари та обладнання поставлені у повному обсязі та використані у власній господарській діяльності підприємства. Реальність господарських операцій з ТОВ «Юнікс Трейд» і ТОВ «ОЛ-Лізинг» підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. Його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, на думку відповідача, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем і ТОВ «Юнікс Трейд» укладено договір поставки обладнання від 04.07.2011 № 0407-2011 (а.с. 43).

Згідно з договором постачальник - ТОВ «Юнікс Трейд» зобов'язався передати у власність покупця - позивача обладнання, специфікація якого визначена у додатку 1 до договору: екструдер Krauss Maffei KDM 2-60 KK (з комп'ютером), калібровочний стіл Greiner, моноблок Greiner, стіл приймання Greiner, екструзійна головка з охолодженням, міксер SRL - Z 300/600, дробівка PS - 400, пульвейзер SWP - 390, вібросито SVS - 1200 за ціною 3549240,00 грн. в т.ч. ПДВ 591540,00 грн., а покупець зобов'язався прийняте це обладнання та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору. Покупець, згідно з умовами договору, після одержання товару передає його в оперативний лізинг третій особі, на підставі договору оперативного лізингу, при цьому лізингоотримувач має право та несе обов'язки покупця, крім зобов'язань сплатити вартість товару. Обладнання, згідно з умовами укладеного договору, було передано постачальником покупцеві, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

11.07.2011 між позивачем і ТОВ «Юнікс Трейд» укладено договір поставки обладнання № 1107 - 2011 (а.с. 66), відповідно до якого постачальник, ТОВ «Юнікс Трейд», зобов'язується передати у власність покупцю, позивачу, обладнання згідно наведеної специфікації, а покупець зобов'язаний це обладнання прийняти, та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Специфікація обладнання визначена у додатку 1 до договору: термопластавтомат TRX - 80 (1 шт.), термопластавтомат TRX - 100 (1 шт.), термопластавтомат TRX - 188 С (1 шт.), термопластавтомат TRX - 188 В (1шт.), термопластавтомат TRX 188 А (1 шт.), термопластавтомат SIMM 80 (1 шт.), прес - форма 4002 (6 шт.), прес - форма 4005 (2 шт.), загальною вартістю обладнання 2452744,55 грн., у т.ч. ПДВ 408789,10 грн. Покупець після придбання товару передає його в оперативний лізинг третій особі на 60 місяців, згідно договорів оперативного лізингу. Обладнання, згідно з умовами укладеного договору, було передано постачальником покупцеві, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Судом також встановлено, що у подальшому позивач передав вказане вище обладнання в оперативний лізинг (оренду) ТОВ «ОЛ - лізинг» на підставі договору лізингу обладнання № 20140203 від 05.02.2014 за лізингову плату (а.с. 86). Здійснення лізингової плати ТОВ «ОЛ - ЛІЗИНГ» підтверджено платіжними дорученнями.

18.11.2011 між ТОВ «Техно - Експрес» та позивачем у справі був укладений договір № 1811-2011 (а.с. 106), відповідно до якого ТОВ «Техно - експрес» зобов'язується поставити покупцю, позивачу, товар: запасні частини та витратні матеріали, згідно із специфікацією, визначеною у додатку 1 до договору, загальною вартістю 684843,90 грн. у т.ч. ПДВ 114 139,15 грн.: комплект ГРМ(4 шт.), масло гідропідс. керма (3 шт.), суппорт гальмівний передній лівий (2 шт.), суппорт гальмівний правий (2 шт.), головний гальмівний циліндр (3шт.), компресор повітряний (1 шт.),карданний вал (1шт.), механізм керма (3 шт.), насос гідро підсилювача керма (3 шт.), компресор кондиціонера 92 (шт.2), блок-фара передня ліва 92 шт.), гальмівна рідина (4 л), масло АКП (16 л), масло гідро підсилювача керма (2л), комплект ГРМ (1 шт.), суппорт гальмівний передній правий (1 шт.), скло вітрове переднє (1 шт.), блок управління двигуна (1 шт.), каталізатор (1шт.), впускний колектор (1 шт.), насос гідро підсилювача керма (1 шт.), головний гальмівний циліндр (1 шт.), турбокомпресор правий (1 шт.), насос високого тиску (1 шт.), масло гідропідсил. керма (2 л), гальмівна рідина (1 л), турбокомпресор (1 шт.), коробка передач механічна (3 шт.), рульова рейка (4 шт.), блок управління двигуна (1 шт.), проводка моторного відсіку (1 шт.),насос гідро підсилювача керма (2 шт.), компресор кондиціонера (1 шт.), дросельна заслонка (2 шт.),полу вісь ліва передня (1 шт.), полу вісь права передня (1 шт.), суппорт гальмівний передній лівий (1 шт.), масло КПП (5 л), масло гідропідсил. керма (4 л), гальмівна рідина (2 л),комплект щеплення (4 шт.), стартер (4 шт.), генератор (2 шт.), головка блоку циліндр. (1 шт.),ущільнювач головки блоку циліндр. (1 шт.),ущільнювач клапанної кришки (1 шт.), натяжна планка ременя безпеки (1 шт.). Зазначені запчастини були передані позивачу 06.12.2011 на загальну суму 453822,90 грн., про що була складені видаткова накладна від 06.12.2011, акт приймання - передачі векселів до договору від 21.01.2012, підписані представниками сторін за договором.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Аква - Омега ЛТД» 30.11.2011 був укладений договір поставки запасних частин та витратних матеріалів на загальну суму 1 135 164,00 грн. у т.ч. ПДВ 189194,00 грн. (а.с. 117). Товар за договором був переданий позивачу на загальну суму 539166,00 грн. у т.ч. ПДВ 89861,00 грн, що підтверджено видатковою накладною від 30.12.2011 №48, підписану представниками сторін договору.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів включені позивачем до складу податкового кредиту та витрат відповідних періодів.

У подальшому, посадовою особою Броварської державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «АКВА - ОМЕГА ЛТД», ТОВ «Техно - Експрес» за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт від 06.06.2014 № 313-/10-06-22-04/31033785 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

- вимог пунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - занижено суму податку на прибуток на загальну суму 1199369,00 грн.;

- вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 ,200.2 статті 200 Податкового кодексу України - неправомірно віднесено до податкового кредиту суму за податковими накладними виписаними ТОВ «Юнікс Трейд» та ТОВ «Техно - Експрес» та відповідно завищено податковий кредит на загальну суму 1303662,00 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

В ході проведення перевірки податковий орган в Акті перевірки (а.с. 24-25) посилається на Акт перевірки ДПІ у м. Житомирі від 21.05.2012 № 90/22-2/332533828 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юнікс Трейд» за період з 01.04.2009 по 17.10.2011» та робить висновок про відсутність підприємства за юридичною адресою.

Щодо ТОВ «Аква - Омега ЛТД» відповідач в Акті перевірки (а.с. 27) відповідач посилається на Акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС України від 21.03.2013 № 329/22-20/37674393 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аква - Омега ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.12.2011» та зробив висновок, що правочини між ТОВ «Аква - Омега ЛТД» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

У подальшому стосовно ТОВ «ТЕХНО - ЕСПРЕС» податковий орган в Акті перевірки (а.с. 30-31) посилається:

- на акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 21.10.2013 № 1727/26-57-22-03-07/37674409 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕХНО-ЕКСПРЕС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.12.2011;

- на акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 06.03.2012 № 193/23-2/31723895 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЄВРОАВТОСЕРВІС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.12.2011»;

- на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.08.2012 № 3228/22-9/37264152 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІК «СКІПЕРПРОМ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.12.2011»;

- на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 16.08.2012 № 3136/22-9/34729905 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Айті Лайн» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.12.2010 по 31.12.2011» та робить висновок про відсутність у ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «АКВА - ОМЕГА», ТОВ «Техно - Експрес» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарі (робіт, послуг).

На думку податкового органу, наведені обставини свідчать, що ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «АКВА - ОМЕГА», ТОВ «Техно - Експрес» та ТОВ «Оптіма - лізинг» має ознаки нереальності здійснення фінансово - господарських операцій, спрямованих на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а тому відповідач вбачає відсутність об'єктів оподаткування при придбанні/продажу товарів (послуг) у періоді, що перевірявся.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, що проведеною перевіркою не встановлено факту придбання товарів та не доведено їх використання у господарській діяльності платника податку, в порушення пунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України позивач неправомірно відніс до складу валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «АКВА - ОМЕГА», ТОВ «Техно - Експрес» за період з 01.07.2011 по 21.12.2011 на загальну суму 5214649,00 грн. в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року в розмірі 4001316,00 грн., за ІV квартал 2011 року в розмірі 1213333,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1199369,00 грн.

Аналогічний висновок викладений відповідачем і щодо формування позивачем податкового кредиту (а.с. 34), вказано на безпідставне віднесення ТОВ «Оптіма - лізинг» до складу податкового кредиту суму за податковими накладними, виписаними ТОВ «Юнікс Трейд» за період липень 2011р., ТОВ «АКВА-ОМЕГА ЛТД» за період грудень 2011 р. та ТОВ «Техно - Експрес» за період грудень 2011 р. та відповідно завищення податкового кредиту, що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в липні 2011 р. на суму - 1000329,09 грн., в грудні 2011 р. на суму - 264831,00 грн., в січні 2012 р. на суму - 38502,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від від 26.06.2014 № 0006302204, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1199369 грн. за основним платежем та податкове повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 0006292204, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1955493,00 грн., з яких 1303662,00 грн. за основним платежем та 651831,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість виходячи з висновку про відсутність фактів придбання товарів у ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «АКВА - ОМЕГА», ТОВ «Техно - Експрес» та використання їх у господарській діяльності позивача, судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Оптима - лізинг», здійснює господарську діяльність із надання автомобілів у прокат, надання послуг із нерегулярних пасажирських перевезень на замовлення, також діяльність із надання в оперативний та фінансовий лізинг обладнання, спеціальної техніки та автомобілів тощо. На підтвердження даної обставини позивач надав відповідні договори, які укладені між позивачем та ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «Техно-Експрес», ТОВ «Аква Омега ЛТД», ТОВ «ОЛ-ЛІЗИНГ», а також податкові та видаткові накладні.

Всі ці документи, як вбачається зі змісту Акта перевірки (а.с. 23-30) також досліджувались податковим органом, що відображено у табличному вигляді в Акті.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження здійснення господарських операцій: за договором поставки обладнання від 04.07.2011 № 0407-2011, укладеним між позивачем і ТОВ «Юнікс Трейд» (а.с. 43-47) позивачем були надані податкові та видаткові накладні (а.с. 48-65); за договором лізингу обладнання № 2014023 від 05.02.2014 (а.с. 86-95) - платіжні доручення (а.с. 96 -98), податкові накладні (а.с. 99 - 105); за договором поставки обладнання між позивачем і ТОВ «Юнікс Трейд» № 1107 - 2011 від 11.07.2011 (а.с. 66-69) були надані податкові та видаткові накладні (а.с.114 - 116); за договором № 3011-2011 від 30.11.2011 між позивачем та ТОВ «Аква - Омега ЛТД» (а.с. 117-119) були надані податкові та видаткові накладні (а.с. 121-125).

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у контрагентів та наданні товарів у лізинг, а також відображення їх у податковому обліку підприємства. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані під час судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, хоча і вивчав їх, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Акт перевірки також не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «Техно-Експрес», ТОВ «Аква Омега ЛТД» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

Крім того, відповідно до Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформація стосовно ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «Техно-Експрес», ТОВ «Аква Омега ЛТД», їх місцезнаходження, виду діяльності та інших даних відповідає вказаній у договорах, укладених із позивачем, податкових та видаткових накладних. Також, відомості про керівників цих підприємств відповідають тим, відомостям, що містяться у первинних бухгалтерських документах, і саме цими представниками підприємств підписані первинні бухгалтерські документи та договори на здійснення господарської діяльності.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагентів позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, за змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що витрати за господарськими операціями, які були предметом перевірки, не були віднесені платником податків до витрат звітного періоду та включені до податкового обліку відповідно до чинного законодавства. Проте, відповідач при проведенні перевірки не врахував даної обставини.

При цьому, в ході судового розгляду представник відповідача не зміг пояснити суду, за якими саме первинними бухгалтерськими документами та документами податкового обліку відповідач дійшов висновку про формування позивачем витрат у перевіряємому періоді в результаті проведених господарських операцій із вказаними контрагентами. В Акті перевірки ці відомості також відсутні.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних товарів/послуг, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем розрахунку податкового кредиту та витрат за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських відносин між позивачем і ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «Техно-Експрес», ТОВ «Аква Омега ЛТД» на підставі розгляду матеріалів інших перевірок про неможливість провести зустрічну звірку цих контрагентів, які проведені іншими податковими органами. Проте, самі по собі вказані Акти є носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора і висновки викладені у них не мають доказової сили у даному спорі за відсутності доведення факту нереальності господарської операції.

Факт придбання позивачем товарів підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних послуг, посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, як вбачається із Акта перевірки посадовими особами податкового органу були досліджені первинні бухгалтерські документи позивача, складені за наслідком проведення господарських операцій із ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «Техно-Експрес», ТОВ «Аква Омега ЛТД». Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про відсутність здійснення господарських операцій зроблені лише на підставі Актів інших перевірок без врахування та надання оцінки іншим документам, обов'язкових для проведення такої перевірки та які були у розпорядженні осіб, які проводили перевірку.

Суд, розглядаючи вказану справу враховує положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що результати перевірки, викладені відповідачем в Акті перевірки, складені без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

Водночас, наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції позивача.

Як зазначалось вище, підставою для невизнання за позивачем права на податковий кредит та витрати за операціями з ТОВ «Юнікс Трейд», ТОВ «Техно-Експрес», ТОВ «Аква Омега ЛТД» може бути факт відсутності фактичної поставки товару.

Встановлення факту фіктивного підприємства Податковий кодекс України не визначає як самостійну підставу для позбавлення права на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів такої юридичної особи, за умови що платник податків належними доказами підтвердить фактичне отримання послуг від свого фіктивно створеного контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013, що містить аналогічні висновки.

Суд також зазначає, що правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які відповідач вважає безтоварними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає нереальними, та здійснення господарських операцій, обидві сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам даної норми не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт отримання від контрагентів товарів та обладнання. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних послуг у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 0006302204 і від 26.06.2014 № 0006292204 є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 26.06.2014 № 0006302204 і від 26.06.2014 № 0006292204.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма - лізинг» судовий збір у сумі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 серпня 2014 р.