КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4338/14 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - лізинг" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма - лізинг" звернулося до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2014 № 0006302204 від 26.06.2014 № 0006292204.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою Броварської державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Юнікс Трейд", ТОВ "АКВА - ОМЕГА ЛТД", ТОВ "Техно - Експрес" за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт від 06.06.2014 № 313-/10-06-22-04/31033785 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - занижено суму податку на прибуток на загальну суму 1199369,00 грн.; 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 ,200.2 статті 200 Податкового кодексу України - неправомірно віднесено до податкового кредиту суму за податковими накладними виписаними ТОВ "Юнікс Трейд" та ТОВ "Техно - Експрес" та відповідно завищено податковий кредит на загальну суму 1303662,00 грн.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 0006302204, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1199369 грн. за основним платежем та податкове повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 0006292204, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1955493,00 грн., з яких 1303662,00 грн. за основним платежем та 651831,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України)
Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і ТОВ "Юнікс Трейд" укладено договір поставки обладнання від 04.07.2011 № 0407-2011 (а.с. 43).
Згідно з договором постачальник - ТОВ "Юнікс Трейд" зобов'язався передати у власність покупця - позивача обладнання, специфікація якого визначена у додатку 1 до договору: екструдер Krauss Maffei KDM 2-60 KK (з комп'ютером), калібровочний стіл Greiner, моноблок Greiner, стіл приймання Greiner, екструзійна головка з охолодженням, міксер SRL - Z 300/600, дробівка PS - 400, пульвейзер SWP - 390, вібросито SVS - 1200 за ціною 3549240,00 грн. в т.ч. ПДВ 591540,00 грн., а покупець зобов'язався прийняте це обладнання та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору. Покупець, згідно з умовами договору, після одержання товару передає його в оперативний лізинг третій особі, на підставі договору оперативного лізингу, при цьому лізингоотримувач має право та несе обов'язки покупця, крім зобов'язань сплатити вартість товару. Обладнання, згідно з умовами укладеного договору, було передано постачальником покупцеві, що підтверджується відповідними видатковими накладними.
11.07.2011 між позивачем і ТОВ "Юнікс Трейд" укладено договір поставки обладнання № 1107 - 2011 (а.с. 66), відповідно до якого постачальник, ТОВ "Юнікс Трейд", зобов'язується передати у власність покупцю, позивачу, обладнання згідно наведеної специфікації, а покупець зобов'язаний це обладнання прийняти, та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Специфікація обладнання визначена у додатку 1 до договору: термопластавтомат TRX - 80 (1 шт.), термопластавтомат TRX - 100 (1 шт.), термопластавтомат TRX - 188 С (1 шт.), термопластавтомат TRX - 188 В (1шт.), термопластавтомат TRX 188 А (1 шт.), термопластавтомат SIMM 80 (1 шт.), прес - форма 4002 (6 шт.), прес - форма 4005 (2 шт.), загальною вартістю обладнання 2452744,55 грн., у т.ч. ПДВ 408789,10 грн. Покупець після придбання товару передає його в оперативний лізинг третій особі на 60 місяців, згідно договорів оперативного лізингу. Обладнання, згідно з умовами укладеного договору, було передано постачальником покупцеві, що підтверджується відповідними видатковими накладними.
В подальшому позивач передав вказане вище обладнання в оперативний лізинг (оренду) ТОВ "ОЛ - лізинг" на підставі договору лізингу обладнання № 20140203 від 05.02.2014 за лізингову плату (а.с. 86). Здійснення лізингової плати ТОВ "ОЛ - ЛІЗИНГ" підтверджено платіжними дорученнями.
18.11.2011 між ТОВ "Техно - Експрес" та позивачем у справі був укладений договір № 1811-2011 (а.с. 106), відповідно до якого ТОВ "Техно - експрес" зобов'язується поставити покупцю, позивачу, товар: запасні частини та витратні матеріали, згідно із специфікацією, визначеною у додатку 1 до договору, загальною вартістю 684843,90 грн. у т.ч. ПДВ 114 139,15 грн.: комплект ГРМ(4 шт.), масло гідропідс. керма (3 шт.), суппорт гальмівний передній лівий (2 шт.), суппорт гальмівний правий (2 шт.), головний гальмівний циліндр (3шт.), компресор повітряний (1 шт.),карданний вал (1шт.), механізм керма (3 шт.), насос гідро підсилювача керма (3 шт.), компресор кондиціонера 92 (шт.2), блок-фара передня ліва 92 шт.), гальмівна рідина (4 л), масло АКП (16 л), масло гідро підсилювача керма (2л), комплект ГРМ (1 шт.), суппорт гальмівний передній правий (1 шт.), скло вітрове переднє (1 шт.), блок управління двигуна (1 шт.), каталізатор (1шт.), впускний колектор (1 шт.), насос гідро підсилювача керма (1 шт.), головний гальмівний циліндр (1 шт.), турбокомпресор правий (1 шт.), насос високого тиску (1 шт.), масло гідропідсил. керма (2 л), гальмівна рідина (1 л), турбокомпресор (1 шт.), коробка передач механічна (3 шт.), рульова рейка (4 шт.), блок управління двигуна (1 шт.), проводка моторного відсіку (1 шт.),насос гідро підсилювача керма (2 шт.), компресор кондиціонера (1 шт.), дросельна заслонка (2 шт.),полу вісь ліва передня (1 шт.), полу вісь права передня (1 шт.), суппорт гальмівний передній лівий (1 шт.), масло КПП (5 л), масло гідропідсил. керма (4 л), гальмівна рідина (2 л),комплект щеплення (4 шт.), стартер (4 шт.), генератор (2 шт.), головка блоку циліндр. (1 шт.),ущільнювач головки блоку циліндр. (1 шт.),ущільнювач клапанної кришки (1 шт.), натяжна планка ременя безпеки (1 шт.). Зазначені запчастини були передані позивачу 06.12.2011 на загальну суму 453822,90 грн., про що була складені видаткова накладна від 06.12.2011, акт приймання - передачі векселів до договору від 21.01.2012, підписані представниками сторін за договором.
Крім того, між позивачем та ТОВ "Аква - Омега ЛТД" 30.11.2011 був укладений договір поставки запасних частин та витратних матеріалів на загальну суму 1 135 164,00 грн. у т.ч. ПДВ 189194,00 грн. (а.с. 117). Товар за договором був переданий позивачу на загальну суму 539166,00 грн. у т.ч. ПДВ 89861,00 грн, що підтверджено видатковою накладною від 30.12.2011 №48, підписану представниками сторін договору.
Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів включені позивачем до складу податкового кредиту та витрат відповідних періодів.
На підтвердження здійснення господарських операцій: за договором поставки обладнання від 04.07.2011 № 0407-2011, укладеним між позивачем і ТОВ "Юнікс Трейд" позивачем були надані податкові та видаткові накладні (а.с. 48-65); за договором лізингу обладнання № 2014023 від 05.02.2014 (а.с. 86-95) - платіжні доручення (а.с. 96 -98), податкові накладні (а.с. 99 - 105); за договором поставки обладнання між позивачем і ТОВ "Юнікс Трейд" № 1107 - 2011 від 11.07.2011 (а.с. 66-69) були надані податкові та видаткові накладні (а.с.114 - 116); за договором №1811-2011 від 18.11.2011 між позивачем та ТОВ "Техно - Експрес" були надані копії специфікації, акт приймання-передачі векселів до договору №1811-2011 від 18.11.2011, податкові та видаткові накладні (а.с. 109-116); за договором № 3011-2011 від 30.11.2011 між позивачем та ТОВ "Аква - Омега ЛТД" (а.с. 117-119) були надані копії специфікації, податкові та видаткові накладні (а.с. 121-125).
Надані позивачем первинні документи, відповідають вимогам передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».
Незважаючи на наявність вищевказаних документів відповідачем в акті перевірки зроблено формальний висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки при перевірці, первинним документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, юридична оцінка не надавалась, а висновки ґрунтувались лише відповідно до обставин зазначених в інших Актах перевірки контрагентів позивача.
Також, колегія суддів зазначає, що законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).
На момент складання податкових накладних контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у зазначених осіб права на складання податкових накладних.
Аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентами які були предметом перевірки.
Таким чином, відповідачем всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено належним чином правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі недостатньо обґрунтованих висновків про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.
Зважаючи на викладене та виходячи із принципу превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, колегія суддів констатує, що позивач діяв у межах визначених податковим законодавством, а відтак у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу спірних грошових зобов'язань.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2014 |
Оприлюднено | 12.11.2014 |
Номер документу | 41300320 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Є.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні