Ухвала

від 23.07.2014 по справі 2а-6319/10/0670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2014 р. м. Київ К/9991/71412/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря Сватко А.О.

та представників сторін:

позивача - Мішустіна М.К., Мєлкозьорової Ю.О.,

відповідача - Ковальчук А.В.,

Генеральної прокуратури України - Чубенка В.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Лакмус" (далі - Підприємство)

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012

у справі № 2а-6319/10/0670

за позовом Підприємства

до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі - Малинська ОДПІ),

за участю прокуратури Житомирської області,

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Товариство звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Малинської ОДПІ щодо зменшення залишку від'ємного значення з ПДВ на 459 692 грн. за податковою декларацією за березень 2010 року; визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 25.06.2010 № 0001182340/0, від 25.06.2010 № 0001172340/0, від 13.07.2010 № 0001182340/1 та від 13.07.2010 № 0001172340/1.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Малинської ОДПІ щодо зменшення залишку від'ємного значення з ПДВ на 459 692 грн. за податковою декларацією за березень 2010 року закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині; постановою цього ж суду від 07.08.2012 решту позовних вимог задоволено з тих мотивів, що у зв'язку із скасуванням в судовому порядку рішення податкового органу про анулювання постачальника Підприємства платником ПДВ складені цим постачальником податкові накладні не можна такими, що позбавлені сили первинних документів.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що на час виписки спірних податкових накладних постачальник позивача не володів необхідним обсягом правосуб'єктності, а тому відповідні податкові накладні не можуть підтверджувати право Підприємства на податковий кредит.

Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду нормам чинного податкового законодавства та дійсним обставинам справи, Підприємство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду зі спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Як встановили суди за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи документів, ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, оформлену актом від 15.06.2010 № 79/23-10/30609333. Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено факт формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання паперу на підставі податкових накладних, складених постачальником (товариством з обмеженою відповідальністю «Мертекс Груп») без статусу платника ПДВ. Наведені обставини стали підставою для прийняття ДПІ:

податкового повідомлення-рішення від 25.06.2010 № 0001182340/0, згідно з яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 6 151 630 грн. (у тому числі 3 075 815 грн. за основним платежем та 3 075 815 грн. за штрафними санкціями);

податкового повідомлення-рішення від 25.06.2010 № 0001172340/0, за яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2010 року в розмірі 232 943 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За правилами підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 названого Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З наведених законодавчих положень випливає, що податкова накладна, складена особою без необхідного обсягу податкової правосуб'єктності, не може бути підставою для податкового обліку платника та підтверджувати його право на податковий кредит.

Однак у справі, що переглядається, суди також встановили, що реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Мертекс Груп» платником ПДВ було анульовано за рішенням податкового органу від 24.11.2005 № 11, яке скасовано постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 у справі № 2а-5867/10/0670 за наслідками його оскарження цим товариством у судовому порядку.

Установлена судовим рішенням протиправність акта індивідуальної дії означає те, що відповідний акт не породжує жодних правових наслідків для осіб, які підпадають під його дію. Наведене дає підстави для висновку про ретроспективну дію судових рішень у справах про оскарження актів ненормативного характеру, яка проявляється в тому, що таке рішення застосовується і до фактів, які виникли до прийняття цього судового рішення.

У зв'язку з цим той факт, що на час виписки спірних податкових накладних товариство з обмеженою відповідальністю «Мертекс Груп» не мало необхідного обсягу податкової правосуб'єктності, а його статус як платника ПДВ було відновлено лише в подальшому, не можна визнати обґрунтованою підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, сформованого з такими податковими накладними.

Існування інших обставин, з якими чинне законодавство пов'язує необґрунтованість податкової вигоди платника, податковим органом не наведено.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу приватного підприємства "Лакмус" задовольнити.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 у справі № 2а-6319/10/0670 скасувати.

3. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 у справі № 2а-6319/10/0670 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова Н.Є. Маринчак