Постанова

від 23.07.2014 по справі 914/675/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа № 914/675/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Новосад Д.Ф.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький завод автомобільних кранів» б/н від 27.05.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014 року

у справі № 914/675/14

за позовом: Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф’єва», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич Львівської області

про розірвання договору поставки та стягнення 926 587,20 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф’єва» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» про розірвання договору поставки та стягнення 926 587,20 грн., з яких 839 300,00 грн. сума попередньої оплати (основного боргу), 3 357,20 грн. інфляційних втрат та 83 930,00 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2014 року у справі № 914/675/14 (суддя Сухович Ю.О.) позов Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф’єва» задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на користь Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф’єва» 839 300,00 грн. суми попередньої оплати, 83 930,00 грн. штрафу та 18 464,60 грн. судового збору. В задоволенні позову в частині розірвання договору поставки та стягнення інфляційних нарахувань в сумі 3 357,20 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» подало апеляційну скаргу б/н від 27.05.2014 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014 року в частині задоволення позовних вимог щодо штрафу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що в оскаржуваному рішенні від 23.04.2014 року судом першої інстанції не встановлено доказів пред'явлення позивачем вимоги про сплату штрафу.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 34.10-41 від 23.06.2014 року, в якому стверджує, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014 року в частині стягнення штрафу є обґрунтованим.

Сторони та третя особа, явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'єва» було оголошено конкурсні торги на закупівлю товару.

ТзОВ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» була надана пропозиція конкурсних торгів № 8 від 22.05.2013р., в якій було зазначено про можливість здійснити поставку автокрану КТА-25 (на шасі МАЗ-6303 А3-347) замовнику на умовах, зазначених у документації конкурсних торгів за ціною 1 199 000,00 грн.

Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'єва» пропозиція конкурсних торгів ТзОВ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» була акцептована у зв'язку з тим, що вона містила найбільш вигідні умови, зокрема ціну.

03.07.2013р. між Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'єва» (покупець) та ТзОВ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (постачальник) було укладено договір поставки № 35.6-240/2013 (надалі - договір).

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язувався передати, а покупець прийняти та сплатити вартість автокрану КТА-25 на шасі МАЗ-6303А3-347 (надалі - транспортний засіб) (код за ДК 016-2010 29.10.5 автомобілі спеціальної призначеності), в кількості, комплектності, цінам та у строки поставки у відповідності до умов договору та додатків №1, №2 до нього, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2. договору кількість транспортних засобів, що поставляються за договором, складає 1 (одна) одиниця.

Згідно п. 2.1. та п. 2.2. ціна цього договору складає 1 199 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 199 833,33 грн. Ціна транспортного засобу, що поставляється за цим договором, визначається з урахуванням умов поставки визначених у розділі 4 цього договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом: Етап 1 - на підставі виставленого постачальником рахунку покупець сплачує передплату у розмірі 70 % від ціни цього договору, а саме 839 300,00 грн.; Етап 2 - протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі транспортного засобу - остаточний розрахунок, а саме 359 700,00 грн.

Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що строк поставки не повинен перевищувати 60 календарних днів з дати отримання передплати згідно п. 3.1. цього договору.

Відповідно до п.6.3.1. договору покупець зобов'язувався забезпечити поставку транспортного засобу у строки, встановлені цим договором.

Позивач свої зобов'язання згідно договору поставки № 35.6-240/2013 від 03.07.2013р. виконав повністю, здійснив передоплату у розмірі 70 % від ціни цього договору, а саме 839 300,00, що підтверджується платіжним дорученням №3734 від 04.07.2013р., з призначенням платежу: передоплата за автокран КТА-25 на шасі МАЗ-6303А3-347.

Позивач стверджує,. що відповідач порушив свої зобов'язання щодо поставки автокрану КТА-25 на шасі МАЗ-6303А3-347 в установлені договором строки не провів. У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача із вимогою від 11.09.2013р. за вих. №34.10-69, в якій просив поставити транспортний засіб.

Також, позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № 34.11-579 від 06.11.2013р. про розірвання договору поставки № 35.6-240/2013 від 03.07.2013р. та повернення у триденний строк з дати отримання даної вимоги суми перерахованої попередньої оплати у розмірі 839 300,00 грн. Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Крім цього, судом встановлено, що ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (третьої особи) було надіслано позивачу гарантійний лист №13201 від 22.05.2013р., яким гарантувало виконання відповідачем (як офіційного дилера) зобов'язань перед позивачем, а саме поставку товару у строк не більше 60 діб, гарантійне та після гарантійне обслуговування автокрана КТА-25 на шасі МАЗ-6303А3-347.

11.03.2013р. між ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (третя особа) та ТзОВ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (дилер) було укладено дилерський договір № УМ-003/10-13 (надалі - дилерський договір). Згідно умов якого дилер відповідно до тексту даного договору приймає на себе зобов'язання здійснювати реалізацію автомобільних кранів та іншої спецтехніки, запасних частин до них виробництва ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (надалі - продукція), з виконанням передпродажної підготовки та організацією сервісу на обумовленій території.

30.08.2013р. на адресу позивача від ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (третьої особи) надійшов лист про відтермінування поставки автокрану № 13843 у зв'язку з неможливістю вчасної поставки матеріалів та комплектуючих постачальниками до орієнтовної дати готовності крану - 02.10.2013р.

Однак, автокран не був поставлений позивачеві. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду і просить розірвати договір поставки та стягнути 926 587,20 грн., з яких 839 300,00 грн. сума попередньої оплати (основного боргу), 3 357,20 грн. інфляційних втрат та 83 930,00 грн. штрафу.

При прийнятті постанови колегія суддів виходила з наступного.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. договору сторони погодили порядок розрахунків. Так, зокрема розрахунки проводяться у 2 етапи: Етап 1 - на підставі виставленого постачальником рахунку покупець сплачує передплату у розмірі 70 (сімдесяти) % від ціни цього договору, а саме 839 300,00 грн., Етап 2 - протягом 5 робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі транспортного засобу - остаточний розрахунок, а саме 359 700,00 грн.

Позивач свої зобов'язання згідно договору поставки № 35.6-240/2013 від 03.07.2013р. виконав повністю, провів передоплату у розмірі 70 % від ціни цього договору, а саме 839 300,00 грн. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №3734 від 04.07.2013р., з призначенням платежу: передоплата за автокран КТА-25 на шасі МАЗ-6303А3-347.

Так, пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що строк поставки не повинен перевищувати 60 (шістдесяти) календарних днів з дати отримання передплати згідно п. 3.1. цього договору.

Матеріали справи не містять відомостей, що відповідач здійснив позивачу поставку автокрану КТА-25 на шасі МАЗ-6303А3-347.

Враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу автокран, відтак, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача 839 300,00 грн. попередньої оплати. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач не оскаржує рішення в частині стягнення попередньої оплати.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у разі запізнення в поставці транспортного засобу, його частин або технічної документації до цього транспортного засобу більш ніж на 20 днів після строку поставки, покупець має право анулювати договір повністю або частково. В цьому випадку постачальник зобов'язаний повернути отримані від покупця кошти не пізніше ніж 3 дні з дати отримання письмової вимоги про повернення грошових коштів з урахуванням індексу інфляції.

Судом встановлено, що позивач надсилав на адресу відповідача вимогу № 34.11-579 від 06.11.2013р. про розірвання договору поставки № 35.6-240/2013 від 03.07.2013р. та повернення у триденний строк з дати отримання даної вимоги суми перерахованої попередньої оплати у розмірі 839 300,00 грн. та штрафу в розмірі 83 930,00 грн.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи поштового повідомлення вказана вимога була отримана відповідачем 12.11.2013р. Зважаючи на встановлений п.7.4. договору 3-денний строк на повернення суми передоплати, останнім днем для повернення коштів було 15.11.2013р. Відтак, право на нарахування інфляційних втрат у позивача виникло з 16.11.2013р.

Враховуючи, що позивач просить стягнути інфляційні втрати в сумі 3 357,20 грн. нараховані за період вересень-жовтень 2013р., тобто ще до моменту виникнення прострочки відповідача по поверненню суми передоплати, тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 3 357,20 грн. до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу за невиконання зобов'язань, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п.7.2. договору зазначено, що у разі невиконання зобов'язань при закупівлі транспортного засобу постачальник за вимогою покупця сплачує штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 10% штрафу від суми передплати, крім сплати зазначених штрафних санкцій повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

Колегією суддів встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Твердження апелянта про те, судом першої інстанції необґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо стягнення штрафу, оскільки ним не отримувалась вимога № 34.10-69 від 11.09.2013 року про необхідність сплатити штрафні санкції, є необґрунтованими. Адже, факт отримання відповідачем зазначеної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 8302100426388.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору поставки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В п.9.1. договору поставки сторони передбачили, що договір набирає чинності з дати укладення і діє до 31.12.2013р., а в частині гарантійних зобов'язань - до повного виконання зобов'язань.

Враховуючи, що умовами договору не передбачено можливості автоматичного продовження його дії за відсутності заперечень сторін, додаткових угод про продовження терміну дії договору сторони не підписували, відтак термін дії договору закінчився 31.12.2013р.

Зважаючи на те, що термін дії договору закінчився 31.12.2013р., а позов датований 10.02.2014р., відсутні підстави для його розірвання. Отже, в частині позовних вимог щодо розірвання договору поставки, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014 року залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Достягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, 22; код ЄДРПОУ 38609833) в доход державного бюджету 8 393,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Новосад Д.Ф.