Ухвала

від 30.07.2014 по справі 910/16252/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/16252/13 30.07.14

За заявою Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва №910/16252/13 від 07.03.2014

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

до Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю

про стягнення 854 785,26 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Мариношенко К.А. (за довіреністю від 24.04.2013).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М" про стягнення 854 785,26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" задоволено повністю. Суд вирішив стягнути з Фірми "Т.М.М."- Товариство з обмеженою відповідальністю з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" грошові кошти: заборгованість у розмірі 807 679,17 грн., неустойку у сумі 37 753,85 грн., 3% річних у сумі 8 408,71 грн., інфляційні втрати у сумі 1 076,99 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.; відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/16252/13 на 2 (два) роки до 10.02.2016.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 07.03.2014 було видано відповідний наказ №910/16252/13 "Про примусове виконання рішення".

14.04.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява б/н від 14.04.2014 Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю "Про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва №910/16252/13 від 07.03.2014".

Ухвалою Господарським судом міста Києва від 17.04.2014 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю "Про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва №910/16252/13 від 07.03.2014" до розгляду, до повернення матеріалів справи №910/16252/13 з Київського апеляційного господарського суду до Господарського суду міста Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 в частині відстрочення виконання рішення суду на два роки скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким клопотання про відстрочення залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.07.2014 у справі №910/16252/13 касаційну скаргу на постанову від 18.06.2014 повернуто скаржнику.

15.07.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/16252/13.

Ухвалою Господарським судом міста Києва від 21.07.2014 призначено розгляд заяви Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва №910/16252/13 від 07.03.2014 на 30.07.2014.

В судове засідання, призначене на 30.07.2014 з'явився представник відповідача, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

З огляду на неявку позивача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка боржника і стягувача не є перешкодою для розгляду заяви.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка позивача не перешкоджає вирішенню заяви по суті.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та підлягає виконанню у порядку, що встановлений ГПК України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та правосуддя. Право на стягнення заборгованості на користь стягувача підтверджене рішенням, наказом та ухвалою господарського суду, повинно бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження.

У відповідності до положень ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частина четверта статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

-якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково) (п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.10.201 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Як вбачається з матеріалів справи, на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 №910/16252/13, було видано відповідний наказ від 07.03.2014.

Заявник посилається на те, що у вказаному наказі відсутні відомості про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/16252/13 на 2 (два) роки до 10.02.2016, та враховуючи викладене просить суд визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Як відомо, постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 в частині відстрочення виконання рішення суду на два роки скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким клопотання про відстрочення залишено без задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 в частині відстрочення виконання рішення суду на два роки скасовано, підстави для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 таким, що не підлягає виконанню відсутні.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного та пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Також, враховуючи викладене, не підлягає задоволенню вимога заявника про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва №910/16252/13 від 07.03.2014, шляхом зазначення відстрочки виконання рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва №910/16252/13 від 07.03.2014 - відмовити.

Суддя Ю.В. Цюкало