Рішення

від 28.07.2014 по справі 914/1985/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2014 р. Справа № 914/1985/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровідродження і К", с. Жуків Славутського району Хмельницької області;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів Львівської області;

про стягнення 469 083, 00 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Шитюк В.О. - представник

Неверковець І.В.- гол. бухгалтер

від відповідача : не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представникам позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровідродження і К" до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 469 083, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.06.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.06.2014 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях, вимоги ухвал суду про порушення провадження та про відкладення розгляду справи виконали.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судові засідання. 21.07.2014 р. в канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково та просив розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровідродження і К" звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 469 083, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що між ТзОВ «Агровідродження і К» (надалі - позивач, повірений) та ПрАТ «Галичина» (надалі - відповідач, довіритель) укладено договори доручення від 01.06.2010 р. № б/н та від 01.06.2012 р.№ 55/06 (надалі - договори). Відповідно до п. 1.1 договорів, позивач зобов'язався від імені і за рахунок відповідача виконати наступні юридичні дії, права і обов'язки за якими набуває безпосередньо відповідач: організувати заготівлю молока та проводити розрахунки за отримане відповідачем молоко та дотацію (компенсацію) на нього з індивідуальними молокоздавачами згідно відповідних переліків.

На виконання умов договорів доручення позивач згідно актів-відомостей закупки молока у населення від імені і за рахунок відповідача здійснив заготівлю молока базисного, яке позивач звозив на власний молокоприймальний пункт в с. М. Скнит Славутського району Хмельницької області для попередньої його обробки (охолодження, визначення фізико-хімічних показників). Після чого відповідач власним транспортом забирав охолоджене молоко на підставі накладних на внутрішнє переміщення та товарно-транспортних накладних.

Як стверджує позивач, з червня 2010 р. до травня 2012 р. він, на виконання умов договору від 01.06.2010 р. № б/н, надав відповідачу послуги з організації заготівлі молока та розрахунків з молокоздавачами, що підтверджується видатковою накладною від 30.06.2010 р. № 1 на суму 161 944, 50 грн. та актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 3 751 463, 77 грн., а саме: акт від 31.07.2010 р. № 1 на суму 141 151, 00 грн.; акт від 31.08.2010 р. № 2 на суму 160 390, 20 грн.; акт від 30.09.2010 р. № 3 на суму 177 372, 00 грн.; акт від 31.10.2010 р. № 4 на суму 167 527, 75 грн.; акт від 30.11.2010 р. № 5 на суму 96 000, 45 грн.; акт від 31.12.2010 р. № 6 на суму 82 889, 80 грн.; акт від 31.01.2011 р. № 1 на суму 78 074, 50 грн.; акт від 28.02.2011 р. № 2 на суму 88 404, 00 грн.; акт від 31.03.2011 р. № 3 на суму 154 151, 20 грн.; акт від 30.04.2011 р. № 4 на суму 165 904, 80 грн.; акт від 31.05.2011 р. № 5 на суму 282 384, 00 грн.; акт від 30.06.2011 р. № 6 на суму 57 920, 40 грн.; акт від 15.07.2011 р. № 7 на суму 199 503, 60 грн.; акт від 31.07.2011 р. № 8 на суму 250 211, 95 грн.; акт від 31.08.2011 р. № 9 на суму 257 159, 00 грн.; акт від 30.09.2011 р. № 10 на суму 247 100, 00 грн.; акт від 31.10.2011 р. № 11 на суму 174 022, 20 грн.; акт від 30.11.2011 р. № 12 на суму 119 715, 30 грн.; акт від 31.12.2011 р. № 13 на суму 102 285, 00 грн.; акт від 30.01.2012 р. № 1 на суму 30 450, 00 грн.; акт від 31.01.2012 р. № 2 на суму 41 250, 60 грн.; акт від 29.02.2012 р. № 3 на суму 70 795, 80 грн.; акт від 31.03.2012 р. № 4 на суму 117 889, 20 грн.; акт від 30.04.20152 р. № 5 на суму 138 631, 80 грн.; акт від 31.05.2012 р. № 6 на суму 188 334, 72 грн.

Відповідач не підписав та не повернув позивачу примірник акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2011 р. № 8 на суму 250 211, 95 грн., хоча відповідну податкову накладну від 31.07.2011 р. № 2 відповідач прийняв і відобразив її в своєму бухгалтерському обліку та прозвітував до податкового органу, зменшивши таким чином свої зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість.

Згідно п.п. 1.2, 4.1-в договорів, за здійснення дій, зазначених у п. 1.1 договорів, відповідач зобов'язується виплатити позивачу винагороду. Пунктом 5.1 договорів встановлено, що відповідач за виконання позивачем дій, визначених цими договорами, сплачує останньому винагороду шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, готівкою, тощо.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за надані останнім послуги виконав частково, сплативши лише 3 465 455,10 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором доручення від 01.06.2010 р. № б/н в розмірі 286 008, 67 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім цього, відповідно до договору доручення від 01.06.2012 р. № 55/06, позивач в червні-липні 2012 р. здійснив заготівлю молока базисного в кількості 586 066 кг на загальну суму 904 536, 16 грн. Факт отримання відповідачем наданих позивачем послуг підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 274 000, 17 грн., а саме: акт від 30.06.2012 р. № 7 на суму 183 147, 55 грн. та акт від 25.07.2012 р. № 8 на суму 90 852, 62 грн.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за надані останнім послуги згідно договору доручення від 01.06.2012 р. № 55/06 виконав частково, сплативши лише 100 000, 00 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 174 000, 17 грн., яку позивач, також, просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензією про підписання та повернення останнім акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2011 р. № 8 на суму 250 211, 95 грн. та сплату заборгованості на загальну суму 460 008, 84 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином на час розгляду справи, сума основного боргу становить 460 008, 84 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 9 074, 15 грн.

У представленому відзиві на позовну заяву, відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 209 796, 89 грн. В частині стягнення 250 211, 95 грн. вартості наданих послуг з заготівлі молока в липні 2011 р., оформлених актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2011 р. № 8 заперечив, оскільки, на думку відповідача, в цей період позивачем не було надано послуг з заготівлі молока, первинні документи по заготівлі молока сторонами не складалися, так як ці господарські операції не відбулися. Щодо виписаної позивачем податкової накладної від 31.07.2011 р. № 2, то ця податкова накладна була, дійсно, виписана позивачем, однак це не свідчить про те, що вона була прийнята відповідачем. Після перевірки відображення господарських операцій позивача з заготівлі молока у первинних документах в липні 2011 р., дані показники цієї податкової накладної не були включені до витрат з заготівлі молока, а відтак не були включені до відшкодування податком на додану вартість. Лише факт виписки позивачем податкової накладної не може підтверджувати факт відшкодування відповідачем податку на додану вартість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Приписами ст. 1002 вказаного Кодексу, встановлено що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено договори доручення 01.06.2010 р. № б/н та 01.06.2012 р. № 55/06. Відповідно до п. 1.1 договорів, позивач зобов'язався від імені і за рахунок відповідача виконати наступні юридичні дії, права і обов'язки за якими набуває безпосередньо відповідач: організувати заготівлю молока та проводити розрахунки за отримане відповідачем молоко та дотацію (компенсацію) на нього з індивідуальними молокоздавачами згідно відповідних переліків.

Загальна схема роботи між сторонам виглядала наступним чином: підписується договір доручення між довірителем та повіреним; укладаються договори закупівлі сировини між відповідачем та індивідуально-визначеними молокоздавачами (договори купівлі-продажу); довіритель надає повіреному в користування необхідні ресурси (кошти, тару, хімічні реактиви); повірений організовує заготівлю молока, проводить його первинну обробку, підготовлюючи до транспортування та організовуючи відправку молока довірителю; повірений від імені довірителя проводить розрахунки з молокоздавачами, складаючи акти-відомості закупки молока; повірений надає довірителю письмовий звіт, до якого додає підтверджуючі документи, а саме: акти - відомості закупки молока; повірений надає довірителю для підписання акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) і на останок довіритель оплачує послуги повіреного та відшкодовує витрати на виконання угоди.

Так, з червня 2010 р. до травня 2012 р., на виконання умов договору доручення від 01.06.2010 р. № б/н, позивач надав відповідачу акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 3 751 463, 77 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за надані останнім послуги згідно договору доручення від 01.06.2010 р. № б/н виконав частково, сплативши лише 3 465 455,10 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 286 008, 67 грн. (з урахуванням не підписаного відповідачем та не повернутого позивачу примірника акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2011 р. № 8 на суму 250 211, 95 грн.).

Згідно договору доручення від 01.06.2012 р. № 55/06 позивач в червні-липні 2012 р. надав відповідачу послуги щодо здійснення заготівлі молока базисного в кількості 586 066 кг на загальну суму 904 536, 16 грн. Факт отримання відповідачем наданих позивачем послуг підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 274 000, 17 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за надані останнім послуги згідно договору доручення від 01.06.2012 р. № 55/06 виконав частково, сплативши лише 100 000, 00 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 174 000, 17 грн.

Позивач 31.07.2013 р. та 18.03.2014 р. звертався до відповідача з претензією про підписання та повернення останнім акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2011 р. № 8 на суму 250 211, 95 грн. та сплату заборгованості на загальну суму 460 008, 84 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час розгляду справи, сума основного боргу становить 460 008, 84 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Приписами статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1.2 договорів, за здійснення дій, зазначених у п. 1.1 договорів, довіритель зобов'язується виплатити повіреному винагороду. Відповідно до п. 4.1-в довіритель зобов'язаний виплатити повіреному суму винагороди, яка йому належить згідно з п. 1.2 договорів. Пунктом 5.1 договорів встановлено, що довіритель за виконання повіреним передбачених договорами юридичних дій, зазначених у пункті 1.1 договорів, сплачує йому винагороду (згідно виставлених повіреним та узгоджених з довірителем рахунків) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, готівкою, тощо.

Частиною 4 ст. 1007 ЦК України встановлено, що довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, оплату за надані йому послуги здійснив лише частково. Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 460 008, 84 грн. (з урахуванням не підписаного відповідачем та не повернутого позивачу примірника акту від 31.07.2011 р. № 8 на суму 250 211, 95 грн.).

Щодо непідписання відповідачем та не повернення позивачу примірника акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2011 р. № 8 на суму 250 211, 95 грн., то суд зауважує наступне.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у липні 2011 р. позивачем не надавалися послуги із заготівлі молока, тому відповідачем і не було підписано акту здачі-приймання робіт від 31.07.2011 р. № 8.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, факт надання послуг позивачем у липні 2011 р. підтверджується актами-відомостями закупки молока від населення Славутського району Хмельницької області з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р. в загальній кількості 294 367 кг молока базисного; звітом повіреного за липень 2011 р., який затверджений відповідачем та згідно якого, позивач від імені і за рахунок відповідача заготовив у населення 294 367 кг молока базисного; товарно-транспортними накладними; накладними на внутрішнє переміщення за липень 2011 р. з молокоприймального пункту на молокопереробний завод відповідача; платіжними дорученнями, відповідно до яких відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача цільові кошти в розмірі 618 170, 70 грн. для проведення від імені відповідача розрахунків із молокоздавачами за здане ними молоко (копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи).

Твердження відповідача про те, що податкова накладна від 31.07.2011 р. № 2 не була ним прийнята та показники цієї податкової накладної не були ним включені до витрат з заготівлі молока, а відтак не були включені до відшкодування податку на додану вартість, а сам лише факт виписки позивачем податкової накладної не може підтверджувати факт відшкодування відповідачем податку на додану вартість, спростовуються наступним:

Відповідно до п. 6 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Підтвердження продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

На запит позивача про проведення електронної обробки (звірки) даних, які заявлені у податковій звітності станом на 31.07.2011 р. від порталу прийому звітності «МДЗ України», версія 2.2.2.11, отримано довідку (копія якої долучена до матеріалів справи), відповідно до якої, за даними МЗД України розбіжності у податковій звітності позивача з контрагентами відсутні. Тому, вищенаведене підтверджує, що відповідач належним чином прийняв вказану податкову накладну та зареєстрував її в Єдиному реєстрі отриманих податкових накладних.

Щодо того, що сторонами в договорі не визначено ціни послуг, яка повинна визначатися в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг), то суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст. 632 ЦК України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи з звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за загальним правилом, звичайна ціна повинна відповідати рівню справедливих ринкових цін.

Зважаючи на те, що вартість та ціна, наданих позивачем послуг відповідачу, не була сталою, оскільки постійно змінювалася та залежала від кількості заготовленого молока та сезону (пори року), тому ціна визначалася безпосередньо в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг), які підписувалися сторонами. Доказом погодження відповідачем в акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2011 р. № 8 ціни в розмірі 0, 71 грн. за кожен заготовлений базисний кілограм молока є факт прийняття та відображення відповідачем у своїй податковій накладній від 31.07.2011 р. № 2 вказаної ціни. Як вбачається із актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), копії яких долучені до матеріалів справи, у літні місяці 2010-2012 років ціна за надані позивачем послуги для відповідача щодо заготівлі та проведення розрахунків з населенням за здане молоко становила від 0,5 грн. до 0,83 грн. Суд погоджується з доводами позивача про те, що в акті від 31.07.2011 р. № 8 зазначена саме звичайна ціна (0,71 грн.), оскільки згідно з актами, що підписані відповідачем без будь-яких застережень, від 15.07.2011 р. № 7 ціна становить 0,67 грн., від 31.08.2011 р. № 9 - 0,71 грн., від 30.09.2011 р. № 10 - 0,83 грн.

Отже, зважаючи не те, що відповідач не заперечував факту надання послуг до подання позивачем позову до суду, а також те, що з його сторони не було жодних зауважень щодо наданих йому послуг, тому не підписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2011 р. № 8 не звільняє відповідача від обов'язку щодо оплати за надані послуги.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 9 074, 15 грн., суд вважає, що розраховані вони, відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладаються на нього повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина» (80200, м. Радехів Львівської області, вул. Б. Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровідродження і К» (30075, с. Жуків Славутського району Хмельницької області, вул. Садова, 19, код ЄДРПОУ 36875604) суму у розмірі 478 464, 65 грн., з них :

- 460 008, 84 грн. - основного боргу;

- 9 074, 15 грн. - 3 % річних;

- 9 381, 66 грн. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 31.07.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.