Рішення

від 31.07.2014 по справі 912/1373/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 рокуСправа № 912/1373/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1373/14

за позовом: приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

до відповідачів:

І - товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", с.Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область

ІІ - товариства з обмеженою відповідальністю "Красноліманське хлібоприймальне підприємство", м. Красний Лиман, Донецька область

ІІІ - товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн", м. Донецьк

про стягнення 18 906 116,95 грн.

Представники сторін:

від позивача - Феоктістов О.В., довіреність № 1441-10 від 31.12.13;

від відповідача І - участі не брали;

від відповідача ІІ - участі не брали,

від відповідача ІІІ - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" (надалі - ПрАТ "Креатив") звернулось до господарського суду Кіровоградської області (надалі - господарський суд) з позовною заявою про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" (надалі - ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство", відповідач ІІ) та товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" (надалі - ТОВ "Соколівський консервний завод", відповідач І) збитків у розмірі 30 642 939,90 грн., завданих невиконанням зобов'язання у розмірі вартості переданого на зберігання та неповернутого насіння соняшника, з покладенням на відповідачів судового збору.

Позовні вимоги заявлено з посиланням, зокрема, на ст. ст. 950, 951 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та обґрунтовано невиконанням відповідачем ІІ своїх обов'язків з повернення насіння соняшника, що передано позивачем на зберігання за договором складського зберігання сільгосппродукції № 10/10-П від 01.09.2012, та укладенням з відповідачем І договору поруки, за яким останній поручився перед позивачем за виконання відповідачем ІІ свого обов'язку за договором складського зберігання.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2014 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1373/14.

Заявою від 27.05.2014 позивач відмовився від позову в частині позовних вимог до ТОВ "Соколівський консервний завод" та просить стягнути всю суму збитків у розмірі 30 642 939,90 грн. з ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" (том І а.с. 103).

В судовому засіданні 13.06.2014 позивачем подано заяву про залучення до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" (код ЄДРПОУ- 36012576), як солідарного відповідача (том І а.с. 179).

Вимога до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" мотивована укладенням договору поруки № 1П/10-10-П від 17.07.2013, за яким відповідача ІІІ поручився перед ПрАТ "Креатив" за виконання ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" обов'язків за договором складського зберігання сільгосппродукції № 10/10-П від 01.09.2012.

Ухвалою від 13.06.2014 на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України господарським судом залучено до участі у справі іншого відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" (код ЄДРПОУ- 36012576) (надалі - ТОВ "Інтегрейн", відповідач ІІІ).

Заявою від 15.07.2014 за вих. № 726-10 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Інтегрейн" солідарно збитки у розмірі вартості переданого на зберігання та неповернутого насіння соняшника в сумі 18 906 116,95 грн., з покладенням на відповідачів судового збору (том ІІ а.с. 199-201).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача на зменшення розміру позовних вимог. При цьому, у разі прийняття судом зміни в сторону зменшення кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

На підставі викладеного, враховуючи підтвердження повноважень представника позивача, яким підписано заяву від 15.07.2014, зменшувати розмір позовних вимог, господарський суд розглядає справу з урахуванням вказаної заяви та нової ціни позову, яка складає 18 906 116,95 грн.

Відповідач І - ТОВ "Соколівський консервний завод" в засідання суду не з'явився, витребувані документи не подав. Між тим, господарський суд враховує, що в матеріалах справи міститься відмова позивача від позову в частині вимог до вказаного товариства.

Відповідач ІІ - ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" участі уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, витребувані документи до суду не подав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" отримувало ухвали суду, що виносились у даній справі, 19 та 25 червня 2014 (том ІІІ а.с. 6, 13), а отже відповідач ІІ повідомлений про розгляд справи в господарському суді Кіровоградської області. Однак, жодних із витребуваних документів відповідачем ІІ до суду не подано, будь-яких клопотань від відповідача ІІ до суду не надходило.

Відповідачем ІІІ - ТОВ "Інтегрейн" позов заперечено, про що надано до справи письмовий відзив від 15.07.2014, з тих підстав, що між Боржником та Кредитором немає укладеного договору зберігання, а отже в Боржника немає первісного обов'язку перед Кредитором, виконання якого мало б забезпечуватися договором поруки, що свідчить про нікчемність відповідного договору поруки (том ІІ а.с. 235-237).

В судовому засіданні, яке відбулося 17.07.2014, представник ТОВ "Інтегрейн" підтримав наведені у відзиві обставини заперечення та просить відмовити у задоволені позову.

В судове засідання 31.07.2014 представник ТОВ "Інтегрейн" не з'явився, натомість на адресу суду надійшло клопотання ТОВ "Інтегрейн" від 29.07.2014 про зупинення провадження у даній справі до розгляду судом іншої справи № 912/2270/14 та подано телеграму з клопотанням відкласти розгляд справи на іншу дату (том ІІІ а.с. 8-11, 12).

Господарський суд відхиляє клопотання ТОВ "Інтегрейн" про відкладення розгляду справи, з тих підстав, що: представник ТОВ "Інтегрейн" приймав участь в засіданні суду 17.07.2014, в якому господарський суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав пояснення представника відповідача ІІІ; в матеріалах справи міститься відзив ТОВ "Інтегрейн" на позов у даній справі; господарський суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 31.07.2014 та не витребував від ТОВ "Інтегрейн" жодних додаткових доказів чи пояснень.

В силу положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Виходячи з положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на граничність строку вирішення спору у даній справі, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів та за наявними у справі доказами.

Розглянувши наявні у справи матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника ПрАТ "Креатив" та врахувавши пояснення представника ТОВ "Інтегрейн", господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Спір між сторонами виник з приводу виконання умов договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 10/10-П від 01.09.2012, за умовами якого ПрАТ "Креатив" (Поклажодавець) зобов'язався передати зерно, а ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" (Зерновий склад) - прийняти зерно на зберігання на умовах, визначених вказаним договором (том І а.с. 19-21) (надалі - Договір складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012, Договір).

Згідно пунктів 1.2., 1.3. названого Договору зерно, згідно цього Договору - це плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей. Конкретна назва, кількість зерна, що передається на зберігання, його якісні показники та ніші характеристики зазначаються у складських документах, що видаються Зерновим складом Поклажодавцю відповідно до Договору.

Правовідносини між власниками зерна та суб'єктами зберігання зерна (зерновими складами) регулюються, зокрема, положеннями глави 66 Цивільного кодексу України та Законом України "Про зерно і ринок зерна в Україні".

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором.

За приписами пункту 10 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна. Статтею 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що договір складського зберігання зерна є публічним договором, за яким зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

З матеріалів справи слідує, що ПрАТ "Креатив" на підставі договорів поставки придбано в інших юридичних осіб (Продавці) насіння соняшника, яке знаходилось на зберіганні Зернового складу ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство". Про те, що придбане ПрАТ "Креатив" насіння соняшника на момент його придбання вже знаходилось на зберіганні Зернового складу, свідчать відмітки про переоформлення на складських квитанція на зерно, що видані ПрАТ "Креатив" Зерновим складом на підтвердження прийняття зерна на зберігання.

Відповідне переоформлення передбачено положеннями розділу 2 параграфу V Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 р. N 661 (надалі - Інструкція № 661), яка встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах незалежно від їх форм власності.

Всього ПрАТ "Креатив" придбано у Продавців та передано на зберігання ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" наступну кількість насіння соняшника згідно складських квитанцій на зерно, копії яких наявні в матеріалах справи:

складська квитанція серії АУ № 426877 від 06.11.2012 на 100 тонн насіння соняшника, яке переоформлено з фермерського господарства "Врємя" (том І а.с. 29);

складська квитанція серії АФ № 708040 від 14.12.2012 на 144,397 тонн насіння соняшника, яке переоформлено від ПАТ "Акспект" (том І а.с. 32);

складські квитанції серії:

АУ № 426878 від 06.11.2012 на 264,576 тонн насіння соняшника,

АУ № 426882 від 09.11.202 на 151,487 тонн насіння соняшника,

АУ № 426889 від 13.11.2012 на 83,937 тонн насіння соняшника,

АУ № 426863 від 12.10.2013 на 11,093 тонн насіння соняшника,

АУ № 426861 від 11.10.2012 на 12,140 тонн насіння соняшника,

АУ № 426858 від 10.10.2012 на 53,991 тонн насіння соняшника,

АУ №426845 від 03.10.2012 на 427,529 тонн насіння соняшника,

АУ № 426841 від 01.10.2012 на 900 тонн насіння соняшника,

АУ № 426848 від 04.10.2012 на 483,696 тонн насіння соняшника,

АУ № 426850 від 05.10.2012 на 219,79 тонн насіння соняшника,

АУ № 426855 від 09.10.2012 на 391,761 тонн насіння соняшника,

яке переоформлено від ТОВ "Геосервіс-Плюс" (том І а.с. 35-47);

складські квитанції серії:

АФ № 708116 від 27.03.2013 на 334,611 тонн насіння соняшника,

АФ № 7088083 від 26.02.2013 на 400 тонн насіння соняшника,

АФ № 708061 від 01.02.2013 на 178,637 тонн насіння соняшника,

яке переоформлено від ТОВ "Реал-Трейдінг" (том І а.с. 50-56);

складські квитанції серії:

АФ № 708112 від 22.03.2013 на 500 тонн насіння соняшника,

АФ № 708122 від 02.04.2013 на 483,857 тонн насіння соняшника,

АФ № 708071 від 12.02.2013 на 77,079 тонн насіння соняшника,

АФ № 708073 від 13.02.2013 на 211,86 тонн насіння соняшника,

АФ № 708058 від 30.01.2013 на 108,776 тонн насіння соняшника,

АФ № 708060 від 31.01.2013 на 602,28 тонн насіння соняшника,

АФ № 708039 від 21.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника,

АФ № 708113 від 22.03.2013 на 81,977 тонн насіння соняшника,

АФ № 708089 від 04.03.2013 на 144,639 тонн насіння соняшника,

АФ № 708095 від 11.03.2013 на 72,115 тонн насіння соняшника,

АФ № 708093 від 07.03.2013 на 83,363 тонн насіння соняшника,

АФ № 708097 від 18.03.2013 на 198,266 тонн насіння соняшника,

АФ № 708104 від 20.03.2012 на 419,64 тонн насіння соняшника,

АФ № 708031 від 10.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника,

АФ № 708 149 від 15.05.2013 на 9,934 тонн насіння соняшника,

АФ № 708156 від 22.05.2013 на 41,706 тонн насіння соняшника,

АФ № 708121 від 02.04.2013 на 8,727 тонн насіння соняшника,

АФ № 708124 від 08.04.2013 на 333,586 тонн насіння соняшника,

АФ № 708126 від 09.04.2013 на 60,496 тонн насіння соняшника,

АФ № 708131 від 12.04.2013 на 20,503 тонн насіння соняшника,

АФ № 708128 від 10.04.2013 на 17,347 тонн насіння соняшника,

АФ № 708134 від 17.04.2013 на 141,482 тонн насіння соняшника,

АФ № 708137 від 18.04.2013 на 94,6 тонн насіння соняшника,

АФ № 708140 від 22.04.2013 на 67,74 тонн насіння соняшника,

АФ № 708146 від 30.04.2013 на 50 тонн насіння соняшника,

АФ № 708150 від 15.05.2013 на 64,246 тонн насіння соняшника,

яке переоформлено від ТОВ "Рекорд-2007" (том І а.с. 59-100).

А всього згідно вказаних вище складських квитанцій ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" прийнято на зберігання від ПрАТ "Креатив" 9 807,467 тонн насіння соняшника.

Крім того, згідно Акту прийому-передачі оригіналів складських квитанцій на зерно від 28.03.2013 ПрАТ "Креатив" передано, а ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" отримано наступні складські квитанції, копії яких відсутні в матеріалах справи:

АФ № 708040 від 14.12.2012 на 144,397 тонн насіння соняшника;

АФ № 708058 від 30.01.2013 на 108,776 тонн насіння соняшника (том І а.с. 23).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення.

Відповідно до ст. 35 згаданого Закону зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.

Порядок повернення зерна обумовлюється окремо в договорі його зберігання (частина п'ята ст. 26 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою № 1 від 02.09.2012 сторони Договору (Поклажодавець та Зерновий склад) внесли зміни до Договору складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012, якою встановили, що строк зберігання зерна - до подання Поклажодавцем вимог про його повернення, але не довше ніж на строк до 31 серпня 2013 року (граничний строк зберігання) (том І а.с. 21 на звороті).

Згідно з розділом 6 Договору складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012 сторонами погоджено наступний порядок відвантаження зерна.

Відпуск зерна здійснюється Зерновим складом партіями на підставі письмової заяви Поклажодавця із зазначенням найменування зерна, його кількості (ваги), назви експедитора, виду транспорту та дати відвантаження (п. 6.2 Договору).

Поклажодавець зобов'язаний забезпечити своєчасне подання обумовленого виду транспорту для відвантаження зерна (п. 6.3. Договору).

Для отримання зерна Поклажодавець (його представник) зобов'язаний надати Зерновому складу оригінал першого примірника складського документа на зерно та довіреність на отримання зерна із зазначенням його кількості (п. 6.4. Договору).

У випадку якщо Поклажодавець забирає партію зерна в кількості меншій, ніж вказано в складському документів на зерно, Зерновий склад видає йому в обмін на раніше виписаний документ, новий складський документ із зазначенням залишковою кількості зерна.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Креатив" протягом листопада 2012 - червня 2013 звернулось до ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" з письмовими вимогами на відвантаження насіння соняшника, що знаходиться на зберіганні вказаного підприємства (том І а.с. 189-191, том ІІ а.с. 148-184).

За поясненням та розрахунком позивача, ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" повернуло позивачеві за його вимогою зі зберігання 3007,510 тонн насіння соняшника та з 08.06.2013 Зерновий склад припинив відвантаження належного позивачу насіння соняшника без будь-яких пояснень.

На підтвердження відвантаження насіння соняшника позивачем надано до матеріалів справи товарно-транспортні та залізничні накладні, з яких вбачається завантаження насіння соняшника на автотранспорт та залізничні вагони, подані ПрАТ "Креатив" в пункті завантаження - ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" (том ІІ а.с. 2-100).

За вимогами ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Статтею 951 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність зберігача у вигляді збитків, завданих поклажодавцеві втратою (нестачею) речі у розмірі вартості такої речі.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про зерно та ринок зерна" за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.

Згідно до наведених норм та на підставі того, що ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" не повернуло ПрАТ "Креатив" зі зберігання насіння соняшника у повній кількості, позивач зазначає, що вказаним Зерновий склад заподіяв позивачеві збитки у розмір вартості неповернутого зі зберігання насіння соняшника, що згідно розрахунку ціни позову склало 30 642 939,90 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд враховує, що відповідно до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи (ч. 5 ст. 24). Після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років. (ст. 46 Закону).

З матеріалів справи слідує, що згідно актів прийому-передачі від 28.03.2013 та від 24.05.2013 ПрАТ "Креатив" передав ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" оригінали складських квитанції на зерно, про які зазначено в рішенні вище. Однак, докази того, що ПрАТ "Креатив" отримано зі зберігання насіння соняшника у повному об'ємі відповідно до переданих квитанцій відсутнє.

Більш того, згідно витягів з реєстру складських документів на зерно, виданих державним підприємством "Держреєстри України", засвідчено, що станом на 16.05.2014 ПрАТ "Креатив" зберігає на ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" зерно - соняшник згідно договору складського зберіганні від 01.09.2012 № 10/10-П, на яке видано наступні складські квитанції:

АФ № 708150 від 15.05.2013 на 64,246 тонн насіння соняшника,

АФ № 708 149 від 15.05.2013 на 9,934 тонн насіння соняшника,

АФ № 708156 від 22.05.2013 на 41,706 тонн насіння соняшника,

АФ № 708069 від 12.02.2013 на 602,280 тонн насіння соняшника,

АФ № 708157 від 31.05.2013 на 19,180 тонн насіння соняшника,

АФ № 708006 від 08.05.2013 на 1494,800 тонн насіння соняшника,

АФ № 708151 від 17.05.2013 на 39,503 тонн насіння соняшника,

АФ № 708031 від 10.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника,

АФ № 708112 від 22.03.2013 на 500 тонн насіння соняшника,

АФ № 708122 від 02.04.2013 на 483,857 тонн насіння соняшника,

АФ № 708121 від 02.04.2013 на 8,727 тонн насіння соняшника,

АФ № 708124 від 08.04.2013 на 333,586 тонн насіння соняшника,

АФ № 708126 від 09.04.2013 на 60,496 тонн насіння соняшника,

АФ № 708128 від 10.04.2013 на 17,347 тонн насіння соняшника,

АФ № 708131 від 12.04.2013 на 20,503 тонн насіння соняшника,

АФ № 708134 від 17.04.2013 на 141,482 тонн насіння соняшника,

АФ № 708137 від 18.04.2013 на 94,600 тонн насіння соняшника,

АФ № 708140 від 22.04.2013 на 67,740 тонн насіння соняшника,

АФ № 708146 від 30.04.2013 на 50 тонн насіння соняшника,

АФ № 708061 від 01.02.2013 на 178,637 тонн насіння соняшника,

АФ № 708039 від 21.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника (том ІІ а.с. 101-121).

Відомості про погашення зазначених вище складських квитанцій в Реєстрі відсутні.

Згідно заяви від 15.07.2014 позивач зменшив розмір збитків до 18 906 116,95 грн., які розраховані з кількості насіння соняшника, не повернутого зі зберігання, в розмірі 4031155 кг., мотивуючи вказане тим, що зазначена кількість насіння соняшника підтверджується відповідними складськими квитанціями, які передано Зерновому складу за Актами приймання-передачі для отримання соняшника зі зберігання та за якими зерно не отримано і які є не погашеними згідно витягів з Реєстру складських квитанцій на зерно (том ІІ а.с. 199-201).

Отже, відповідно до наявних у справі документів не підтверджено отримання ПрАТ "Креатив" зі зберігання насіння соняшника за наступними складськими квитанціями, які були передані Поклажодавцем Зерновому складу для отримання насіння соняшника:

АФ № 708031 від 10.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника,

АФ № 708112 від 22.03.2013 на 500 тонн насіння соняшника,

АФ № 708122 від 02.04.2013 на 483,857 тонн насіння соняшника,

АФ № 708121 від 02.04.2013 на 8,727 тонн насіння соняшника,

АФ № 708124 від 08.04.2013 на 333,586 тонн насіння соняшника,

АФ № 708126 від 09.04.2013 на 60,496 тонн насіння соняшника,

АФ № 708128 від 10.04.2013 на 17,347 тонн насіння соняшника,

АФ № 708131 від 12.04.2013 на 20,503 тонн насіння соняшника,

АФ № 708134 від 17.04.2013 на 141,482 тонн насіння соняшника,

АФ № 708137 від 18.04.2013 на 94,600 тонн насіння соняшника,

АФ № 708140 від 22.04.2013 на 67,740 тонн насіння соняшника,

АФ № 708146 від 30.04.2013 на 50 тонн насіння соняшника,

АФ № 708150 від 15.05.2013 на 64,246 тонн насіння соняшника,

АФ № 708 149 від 15.05.2013 на 9,934 тонн насіння соняшника,

АФ № 708061 від 01.02.2013 на 178,637 тонн насіння соняшника,

АФ № 708039 від 21.12.2012 на 1 000 тонн насіння соняшника,

а всього - 4 031,155 тонн насіння соняшника.

Господарський суд враховує, що згідно ст. 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно. Вимоги до реєстру складських документів на зерно та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 9 Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. N 1569, підставою для внесення зміни до запису у реєстрі зернового складу є, зокрема: видача нового складського документа; погашення раніше виданого складського документа у зв'язку з відвантаженням або переоформленням зерна.

Однак, як слідує із наданих державним підприємством "Держреєстри України" витягів з Реєстру складських документів на зерно, зазначені вище складські квитанції на зерно не погашені. ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" не надано до суду жодних відомостей чи документів, які б підтверджували повернення позивачеві зі зберігання насіння соняшника згідно вказаних вище складських квитанцій. Фактичну наявність насіння соняшника на зберіганні ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" не підтверджує.

При цьому, наявними матеріалами справи підтверджується виконання ПрАТ "Креатив" своїх зобов'язань з оплати наданих ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" послуг зі зберігання; документально підтверджені відомості про виникнення у Зернового складу права на притримання насіння соняшника відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами 2, 3 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Згідно з ч. 4 тієї ж статті виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду. Аналогічне положення міститься у ст. 623 Цивільного кодексу України.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Матеріалами справи підтверджено порушення ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" зобов'язання щодо повернення позивачеві зі зберігання насіння соняшника в кількості 4 031,155 тонн, внаслідок чого позивачу завдано збитків у розмірі вартості такого насіння соняшника. Доказів повернення вказаного насіння соняшника та його фактичного знаходження на зберіганні ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" до суду не надано.

Згідно експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати середня вартість насіння соняшника товарного станом на 28.04.2014 становить 4680-4700 грн., з якої позивачем проведено розрахунок розміру збитків та що склало 18 906 116,95 грн. (4031,155 тонн х 4690,00 грн.).

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ "Креатив" до ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" про стягнення збитків в розмірі 18 906 116,95 грн., що є вартістю переданого на зберігання та не повернутого зі зберігання насіння соняшника.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" за Договором складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012 забезпечено згідно укладених договорів поруки.

Так, 01.09.2012 ПрАТ "Креатив" (Кредитор) уклало договір поруки № П/10/10-П із ТОВ "Соколівський консервний завод" (Поручитель), за умовами якого Поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне та повне виконання ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" зобов'язань, що виникли за Договором складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012 (том І а.с. 25).

Крім того, 17.07.2013 між ТОВ "Інтегрейн" (Поручитель), ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" (Боржник) і ПрАТ "Креатив" (Кредитор) укладено договір поруки № 1П/10-10-П, відповідно до якого Поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань, що виникли за Договором складського зберігання сільсгоппродукції № 10/10-П від 01.09.2012 та всіма додатками, додатковими угодами до нього, що укладені між Кредитором і Боржником (том І а.с. 181-184).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Отже, Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання.

Між тим, заявою від 27.05.2014 позивач відмовився від позову в частині позовних вимог до ТОВ "Соколівський консервний завод" та просить припинити провадження у справі у відповідній частині (том І а.с. 103).

Повноваження представника позивача, яким підписано заяву про відмову від позову в частині, підтверджені довіреністю від 31.12.2013 № 1441-10 (том І а.с. 11).

Право позивача відмовитись від позову передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про відмову від позову відносно відповідача ТОВ "Соколівський консервний завод" подана відповідно до частини першої ст. 78 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні до прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснив наслідки такої процесуальної дії, які полягають в тому, що у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Оскільки названі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в цій частині та припинити провадження у справі відносно ТОВ "Соколівський консервний завод" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно вимоги до іншого Поручителя - ТОВ "Інтегрейн", господарський суд враховує наступне.

Згідно термінів, наведених у договорі поруки № 1П/10-10-П від 17.07.2013 Боржник - ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство", яке прийняло у Кредитора на зберігання за договором складського зберігання сільгоспродукції № 10/10-П від 01 вересня 2012 року насіння соняшнику (ДСТУ 7011:2009) в кількості 6037,905 тонн й зобов'язалось зберігати зерно, повернути його в строки та на умовах, визначених зазначеним договором зберігання та додатковими угодами до нього та/або відшкодувати його повну вартість, сплатити штрафні санкції, передбачені договором зберігання та додатковими угодами до нього, чинним законодавством України.

Вказаним договором поруки забезпечено всі зобов'язання, що витікають з Договору зберігання, у тому числі, але не обмежуючись: надання послуг із зберігання зерна для уникнення псування і втрати його якостей; доведення зерна до якісних показників, встановлених умовами Договору зберігання; здійснити повернення (переоформлення/відвантаження) зерна в порядку, визначеному Договором; у разі втрати зерна, повернути Кредитору таку ж кількість зерна такої ж якості, як зерно, передане на зберігання; у разі погіршення якості замінити зерно на таку ж кількість зерна належної якості або іншим, погодженим Кредитором та Боржником способом компенсувати вартість втраченого зерна або зерна, якого не вистачає; сплатити штрафні санкції, передбачені договором зберігання та додатковими угодами до нього.

Відповідно до пункту 2.1. договору поруки № 1П/10-10-П від 17.07.2013, у разі невиконання (порушення виконання) Боржником зобов'язань щодо повернення переданого на зберігання згідно Договору зберігання зерна або не відшкодування Боржником вартості неповернутого зі зберігання зерна, а також у випадку несплати штрафних санкцій, передбачених Договором зберігання чи чинним законодавством, Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання останнього шляхом передачі Кредитору насіння соняшнику в кількості та якості, визначеній Договором зберігання, або сплатити Кредитору вартість неповернутого зі зберігання зерна, а також сплатити штрафні санкції за неповернення зерна, в розмірі, визначеному Договором зберігання.

У вказаному пункті сторони домовилися, що вартість 1 тонни неповернутого зі зберігання насіння соняшника складає 5000 грн.

Згідно пункту 3.3. договору поруки Поручитель та Боржник залишаються зобов'язаними перед Кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання за договором зберігання не будуть виконані повністю.

Вказана порука припиняється з припиненням забезпеченого порукою зобов'язання та не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання (п.п. 4.1., 4.3. договору поруки).

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 1 ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виходячи з наведеного, поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені порукою, відповідають перед кредитором солідарно.

Як зазначено в частині 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі викладеного, пред'явлення ПрАТ "Креатив" вимоги про стягнення солідарно з ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Інтегрейн" збитків в розмірі 18 906 116,95 грн., які завдано позивачу внаслідок неналежного виконання ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" своїх зобов'язань за Договором зберігання є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору поруки № 1П/10-10П від 17.07.2013.

Заперечення ТОВ "Інтегрейн", яке ґрунтується на тому, що договір поруки № 1П/10-10П від 17.07.2013 є нікчемним, оскільки між Кредитором та Боржником немає укладеного договору зберігання, відхиляється господарським судом на підставі наступного.

В силу приписів частини 3 ст. 957 Цивільного кодексу України договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

За нормами частини 3 ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна" договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Як вбачається з матеріалів справи, укладення між ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" договору складського зберігання сільгосппродукції № 10/10-П від 01 вересня 2012 підтверджено видачею Зерновим складом відповідних складських квитанцій на зерно, про які зазначається вище.

При цьому, обставини того, що складські квитанції видано саме за договором складського зберігання № 10/10-П від 01.09.2012, підтверджуються витягами з Реєстру складських документів на зерно, який ведеться безпосередньо зерновим складом (ст. 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна"), в яких зазначено про зберігання зерна згідно договору складського зберігання від 01.09.2012 № 10/10-П.

Більш того, кожна сторінка договору поруки № 1П/10-10П від 17.07.2013, зміст якого фіксує забезпечення зобов'язання саме за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № 10/10-П від 01.09.2012, укладеного між ПрАТ "Креатив" і ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство", підписана трьома сторонами договору - Кредитор, Боржник, Поручитель і скріплена печатками названих підприємств. В пункті 6.4. договору поруки № 1П/10-10П від 17.07.2013 зазначено, що цей договір сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутих згідно договору домовленостям, що засвідчується власними підписами сторін, що діють з повним розумінням предмету та змісту цього договору.

Щодо відсутності у ПрАТ "Креатив" оригіналу договору складського зберігання сільгосппродукції № 10/10-П від 01.09.2012, то як зазначено в пункті 3 додаткової угоди до названого договору, сторони визнали, що Договір, додатки до Договору, додаткові документи, видані сторонами на виконання Договору, передані за допомогою факсу або електронної пошти мають силу оригіналів (том ІІІ а.с. 18).

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються до суду, у тому числі - в належним чином засвідченій копії.

Отже, наявними матеріалами справи спростовуються доводи ТОВ "Інтегрейн" про відсутність укладеного між ПрАТ "Креатив" і ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" договору зберігання сільськогосподарської продукції № 10/10-П від 01.09.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Інтегрейн" звернулося до господарского суду Кіровоградської області з окремою позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір поруки № 1П/10-10-П від 17.07.2013, на якому ґрунтуються вимоги ПрАТ "Креатив" до ТОВ "Інтегрейн".

Ухвалою господарського суду від 16.07.2014 порушено провадження у справі №912/2270/14 за вказаним позовом, а клопотанням від 29.07.2014 ТОВ "Інтегрейн" просить зупинити провадження у справі № 912/1373/14 до розгляду господарським судом справи №912/2270/14 про визнання недійсним договору поруки № 1П/10-10-П від 17.07.2013.

Відповідно до частини першої ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, при розгляді справи господарський суд здійснює оцінку доказів та у разі встановлення невідповідності вимогам законодавства договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд має право визнати такий договір недійсним в межах розгляду певної справи.

Крім того, обставини заперечення позовних вимог, які викладені ТОВ "Інтегрейн" у відзиві на позов в даній справі, аналогічні підставам позову про визнання договору поруки недійсним у справі № 912/2270/14.

На підставі викладеного, господарський суд не встановив обставин неможливості розгляду даної справи до розгляду господарським судом Кіровоградської області справи №912/2270/14, у зв'язку з чим не вбачає підстав для зупинення провадження у справі та відмовляє у задоволені клопотання ТОВ "Інтегрейн" від 29.07.2014 про зупинення провадження у справі.

За умовами договору поруки № 1П/10-10-П від 17.07.2013 ТОВ "Інтегрейн" зобов'язалось, зокрема, виконати за Боржника зобов'язання останнього шляхом передачі Кредитору насіння соняшнику в кількості та якості, визначеній Договором зберігання, або сплатити Кредитору вартість неповернутого зі зберігання зерна (п. 2.1. договору).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ "Інтегрейн" вказаних зобов'язань, у тому числі і після звернення ПрАТ "Креатив" з вимогою до останнього (том ІІІ а.с. 228).

Також, ТОВ "Інтегрейн" не повідомляє про повернення зі зберігання ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" насіння соняшника, зокрема, в об'ємах, що зазначений в договорі поруки - 6037,905 тонн, та не надає жодних доказів, які б спростовували доводи ПрАТ "Креатив" стосовно не повернення насіння соняшника у кількості 4031,155 тонн та його відсутності.

Розрахований позивачем розмір збитків не перевищує погоджену в договорі поруки вартість 1 тонни неповернутого зі зберігання насіння соняшника.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "Креатив" про стягнення солідарно з ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" та ТОВ "Інтегрейн" збитків в розмірі 18 906 116,95 грн. є такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 73080,00 грн. покладається на обох відповідачів - ТОВ "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" і ТОВ "Інтегрейн".

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 78, 80, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Прийняти відмову приватного акціонерного товариства "Креатив" від позову в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" та припинити провадження у справі в цій частині.

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Креатив" до товариства з обмеженою відповідальністю "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Красноліманське хлібоприймальне підприємство" (84400, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Свободи, 20, ідентифікаційний код 32541543) та товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрейн" (83058, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Переїзна, 2, ідентифікаційний код 36012576) на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, пр-т Промисловий, 19, ідентифікаційний код 31146251) - 18 906 116,95 грн. збитків, а також 73080,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 04.08.2014.

Суддя В.В.Тимошевська