Постанова

від 21.07.2014 по справі 818/1706/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014 р. Справа №818/1706/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представників позивача - Єременко О.В., Легкої П.І.,

представника відповідача - Луніки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Сумський виробничий комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення, податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Підприємство облспоживспілки "Сумський виробничий комбінат", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 13 червня 2014 року № 0001512203 в частині збільшення грошового зобов'язання на суму 259329 грн. (у тому числі: за основним платежем - 172886 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 86443 грн.) та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 13 червня 2014 року № 0001502203 повністю.

Крім цього, 09 липня 2014 року Підприємство облспоживспілки "Сумський виробничий комбінат" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області в якій просило визнати протиправними та скасувати податкову вимогу ДПІ у м. Сумах від 27.06.2014 р. № 5759-25 та рішення від 07 липня 2014 року № 88 про опис майна у податкову заставу.

14 липня 2014 року до канцелярії Сумського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Підприємства облспоживспілки "Сумський виробничий комбінат" про об'єднання справ в одне провадження.

Ухвалою суду від 15 липня 2014 року клопотання Підприємства облспоживспілки "Сумський виробничий комбінат" було задоволено, справи №818/1706/14 та №818/1808/14 було об'єднано в одне провадження та присвоєно справі №818/1706/14.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивач зазначав, що відповідач в ході проведення перевірки встановив, що угоди між позивачем та його контрагентами не мали реальних наслідки, однак вказаний висновок відповідача є необґрунтованим, оскільки реальність виконання вказаних угод в повній мірі підтверджується відповідною первиною документацією.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу позивач зазначав, що відповідачем передчасно вчинено дії по опису майна у податкову заставу та винесено податкову вимогу, оскільки податковий борг вказаний у податковій вимозі та сформований на підставі податкових повідомлень- рішень № 0001502203 та № 0001512203 від 13.06.2014 року є неузгодженим.

Від відповідача надійшли заперечення в яких відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу відповідають вимогам чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що з 14.04.2014 року по 22.05.2014 року посадовими особами Державної податкової ін спекції в м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській обл., була проведена плано ва виїзна перевірка ПО "Сумський виробничий комбінат" з питань дотри мання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р., та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р. За результатами вищевказаної перевірки було складено акт від 28.05.2014 року № 1945/2203/01742672/26 (т.1 а.с.28-44).

04 червня 2014 p. відповідно до п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України позивач подав до ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області письмове заперечення до акту перевірки (т.1 а.с.45-53).

В.о. начальника ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області на адресу позивача було надіслано відповідь на заперечення в якій зазначено, що акт від 28.05.2014 року № 1945/2203/01742672/26 є таким, що відповідає фактичним обставинам та є правомірним (т.1 а.с.54-55).

13 червня 2014 р. ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001512203, яким визначено суму податкового зобов'яза ння за платежем: податок на додану вартість в розмірі 263 838 грн., у тому числі за основним плате жем - 175892 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 87946 грн., (з яких позивачем частково узгоджено суму за основним платежем в розмірі 3006 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1503 грн., а всього на суму 4509 грн.), та податкове повідомлення-рішення № 0001502203, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 224 789 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем - 177825 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 46964,50 коп. (т.1 а.с.57-58).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ПО "Сумський виробничий комбінат":

1. пп. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14, п. 138.2. ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 177 825грн., в тому числі за 2-4 квартали 2011 рік в сумі 83896 грн. (у т.ч. за 2-3 квартали 2011 р. у сумі 50783 грн.), за 2012 рік в сумі 93929 грн. (у т.ч. за 1 кв. 2012 р. у сумі 33112 грн., за півріччя 2012 р. у сумі 90019 грн., за три квартали 2012 р. у сумі 93929 грн.).

2. п.198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 175 892 грн., в т.ч. за липень 2011 р. у сумі 1695 грн., за серпень 2011 р. у сумі 28161 грн., за вересень 2011 р. у сумі 15998 грн., за жовтень 2011 р. у сумі 7689 грн., за листопад 2011 р. у сумі 8793 грн., за грудень 2011 р. у сумі 20002 грн., за січень 2012 р. у сумі 5644 грн., за лютий 2012 р. у сумі 18142 грн., за березень 2012 р. у сумі 7749 грн., за квітень 2012 р. у сумі 15511 грн., за травень 2012 р. у сумі 41692 грн., за липень 2012 р. у сумі 1440 грн., за серпень 2012 р. у сумі 2283 грн., за листопад 2013 р. у сумі 1093 грн.

Підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість став висновок податкового органу про те, що позивач не мав права на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат по господарських операціях з ПП "Такопром", ТОВ "Тай-Фіш" у зв'язку з не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій та не мав права включати суми сплаченого ПДВ у вартості товарів до податкового кредиту отриманого від ПП "Фуд Юніт", ТОВ "УТД "Асторг", ТОВ "Слобожа нські курчата" у зв'язку з невідображенням контрагентами податкових зобов'язань у податковій звітності з ПДВ по операціям з ПО "Сумський виробничий комбінат".

У ході перевірки господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р. контролюючим органом були використані: договори, додаткові угоди до договорів, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, банківські та касові документи, шляхові листи, регістри бухгалтерського обліку.

Щодо правовідносин позивача з ПП «Такопром», суд зазначає наступне.

Між позивачем та ПП "Такопром" було укладено договір поставки № 17/11 від 01.01.2011 р., та договір купівлі- продажу № 29/12 від 03.01.2012р. на загальну суму 952117 грн. 63 коп. Відповідно до вищевказаних договорів, укладених між ПО "Сумський виробничий комбінат" (Покупець) та ПП "Такопром" (Продавець), останній взяв на себе зобов'язання поставляти покупцеві м'ясну продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах договору (т.1 а.с.59-64).

Відвантаження товару здійснювалось зі складу Продавця. Перехід права власності на товар здійснюється в момент підписання Покупцем накладних на відвантаження товару.

Дослідивши первинні бухгалтерські та податкові документи, відповідач робить висновок про неправомірність включення до витрат та податкового кредиту вартості товарно-матеріальних цінностей отриманих від ПП «Такопром», на суму 793 431 грн. та ПДВ на 158686,15 коп.

Виконання ПП "Такопром" своїх зобов'язань підтверджується підписаними повноважними представниками сторін з відбитками печаток видатковими накладними (т.1 а.с.111-145).

В свою чергу, ПО "Сумський виробничий комбінат" виконав свої зобов'язання за договором, а саме: сплатив на користь Продавця 952117,63 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку на відповідну дату (т.1 а.с.151-250, т.2 а.с.1-8).

З пояснень представника позивача вбачається, що транспортування товару від постачальника здійснюється ним самостійно та на власному транспорті.

З метою підтвердження перевезення вантажу власними транспортними засобами для власної господарської діяльності позивач надавав до перевірки Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, шляхові листи, накази про відрядження водіїв, посвідчення про відрядження (т. 2 а.с.9-82).

Посилання відповідача на обов'язковість наявності ТТН у покупця відповідно до «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 є необґрунтованою.

Так, зазначені Правила передбачають, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Преамбулою вказаних Правил передбачено, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Отже, вказані Правила не вста новлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідаль ність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є доку ментами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Господарські операції підтверджуються не тільки ТТН, але й іншими первинними доку ментами, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», зокрема актами приймання передачі, видатковими накладними.

На виконання Закону України «Про автомобільний транспорт» і Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, постановою КМУ №207 від 25.02.2009р. затверджений Перелік документів, необхідний для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Так, відповідно до п. 2 вищезазначеного переліку встановлено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідно мати:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З наведеного вбачається, що наявність товарно-транспортної накладної не є обов'язковою умовою для водіїв юридичних осіб, що здійснюють перевезення для власних потреб.

За змістом п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту витікає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника на віднесення сум податну до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, з наданих відповідачу для перевірки документів, чітко вбачається, що Продавець ПП «Такопром» виконав свої зобов'язання з поставки продукції та видав податкові накладні (т.1 а.с.80-103).

Таким чином, Покупцем (ПО "Сумський виробничий комбінат") правомірно включено до складу податкового кредиту суму податкового кредиту, отриманого від ПП "Такопром" та відображено в реєстрі вхідних та отриманих податкових накладних.

Згідно п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Як убачається з описової частини акту перевірки та його висновків, відповідач зазначає, що донарахування по податку на прибуток та податку на додану вартість є взаємопов'язаними, тому вищезазначене підтверджує правомірність включення до складу витрат вартості придбаних та реалізованих готової продукції, товарів.

Отже, відповідач неправомірно виключив суму 793 431 грн., з витрат позивача та 158686 грн. 15 коп. з податкового кредиту.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Тай-Фіш», суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ «Тай-Фіш» було укладено договір поставки № 34 від 01.03.2012р. (т.1 а.с.65-66). Відповідно до вказаного договору поставки, укладеного між ПО «Сумський виробничий комбінат» (Покупець) та ТОВ «Тай-Фіш» (Продавець), останній зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар.

Дослідивши первинні бухгалтерські та податкові документи, відповідач робить висновок про неправомірність включення до витрат та податкового кредиту вартості товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «Тай-Фіш» на суму 18 617 грн. та ПДВ на 3723 грн.

Виконання ТОВ «Тай-Фіш» своїх зобов'язань за договором підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками видатковими накладними (т.1 а.с.146-150).

ПО «Сумський виробничий комбінат» виконав свої зобов'язання за договором, а саме: сплатив на користь продавця грошові кошти про що свідчать платіжні доручення та виписки банку за відповідні дати (т.1 а.с.151-250, т.2 а.с.1-8).

Враховуючи положення п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України з наданих відповідачу для перевірки первинних документів чітко вбачається, що Продавець (ТОВ «Тай-Фіш») передав товар, отримав грошові кошти та видав податкові накладні (т.1 а.с.104,105).

При цьому «Покупцем» (ПО «Сумський виробничий комбінат») правомірно включено до складу податкового кредиту сума податкового кредиту отримана від «Продавця» та відображено в реєстрі вхідних та отриманих податкових накладних.

Як вбачається з описової частини акту перевірки та його висновків, відповідач зазначає, що донарахування по податку на прибуток та податку на додану вартість є взаємопов'язаними, тому, враховуючи положення п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, вищезазначене підтверджує правомірність включений до складу витрат вартості придбаного та реалізованого готової продукції, товару у ТОВ «Тай-Фіш».

Як і в вищевказаному випадку з пояснень представника позивача вбачається, що транспортування товару від постачальника здійснюється ним самостійно та на власному транспорті на підтвердження чого позивачем були надані відповідні вищевказані документи.

З урахуванням вищевикладеного, позов в даній частині підлягає задоволенню.

Щодо правовідносин позивача з ПП «Фуд Юніт», ТОВ «УТД «Асторг», ТОВ "Слобожанські курчата", суд зазначає наступне.

Перевіркою було встановлено, що в порушення п.198.2 ст. 198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України ПО «Сумський виробничий комбінат» завищено податковий кредит на загальну суму 10 477 грн., в тому числі за липень 2011 р. у сумі 1695 грн., за жовтень 2011 р. у сумі 7689 грн., за листопад 2013 р. у сумі 1093 грн.

Дані порушення виникли за рахунок того, що ПО «Сумський виробничий комбінат» безпідставно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості товарно- матеріальних цінностей по контрагентам, по яким податкові зобов'язання по операціям з ПО «Сумський виробничий комбінат» не нараховані та не відображені у податковій звітності по ПДВ, та не сплачені до бюджету, у т.ч.:

- у липні 2011 р. суму ПДВ по операціям з ПП «Фуд Юніт» (код 35233976) у сумі 1695грн., в той час, як даним контрагентом по покупцю ПО «Сумський виробничий комбінат» податкові зобов'язання фактично не нараховувались та у податковій звітності з ПДВ за липень 2011 р. не відображені.

При опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (опрацювання додатку № 5) встановлено відхилення в сумі 1695 грн.

- у жовтні 2011 р. суму ПДВ по операціям з ТОВ «УТД «Асторг» (код 36946126) у сумі 7689грн., в той час, як даним контрагентом по покупцю ПО «Сумський виробничий комбінат» податкові зобов'язання фактично не нараховувались та у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2011 р. не відображені.

При опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (опрацювання додатку № 5) встановлено відхилення в сумі 7689 грн.

- у листопаді 2013 р. суму ПДВ по операціям з ТОВ «Слобожанські курчата» (код 37846129) у сумі 1093 грн., в той час, як даним контрагентом по покупцю ПО «Сумський виробничий комбінат» податкові зобов'язання фактично не нараховувались та у податковій звітності з ПДВ за листопад 2013 р. не відображені.

При опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (опрацювання додатку № 5) встановлено відхилення в сумі 1093 грн.

З пояснень представників сторін вбачається, що відповідач не ставить під сумнів наявність первинних бухгалтерських документів, у тому числі документів, що підтверджують поставку товару, виконання робіт, документів податкової звітності, виданих на адресу позивача. На момент вчинення відповідних господарських відносин контрагенти були зареєстровані у встановленому законодавством порядку та мали усі необхідні дозвільні документи, а також необхідні технічні можливості (потужності) по наданню відповідних послуг (робіт).

Господарські операції, здійснені між позивачем та контрагентами підтверджується відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, оформленими належним чином, що підтверджує фактичне отримання позивачем товару (послуг) від контрагента, тобто фактичне виконання умов договору.

Суд, задовольняючи позов в даній частині, свою позицію обґрунтовує тим, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведений висновок підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008 р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011 р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в даній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги ДПІ у м. Сумах від 27.06.2014 р. № 5759-25 та рішення від 07 липня 2014 року № 88 про опис майна у податкову заставу, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що підставами для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу стали виключно вищевказані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які, як встановлено вище судом, є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим, підлягає скасуванню і податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу як похідні від податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 27 червня 2014 року № 5759-25 та рішення від 07 липня 2014 року № 88 про опис майна у податкову заставу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати, що підтверджені платіжними дорученнями № 804 від 01 липня 2014 року (т.1 а.с.2) та № 850 від 09 липня 2014 року у загальному розмірі 1900 грн. 80 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безпосереднього списання із рахунків суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства облспоживспілки "Сумський виробничий комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення, податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 27 червня 2014 року № 5759-25 та рішення від 07 липня 2014 року № 88 про опис майна у податкову заставу.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 13 червня 2014 року № 0001512203 в частині збільшення грошового зобов'язання на суму 259329 грн. (у тому числі: за основним платежем - 172886 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 86443 грн.) та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 13 червня 2014 року № 0001502203 повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства облспоживспілки "Сумський виробничий комбінат" (ідентифікаційний код 01742672, вул. Білопільський шлях, 17А, м. Суми, Сумська область, 40009) судовий збір у розмірі 1900 грн. 80 коп. (одна тисяча дев'ятсот грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 25 липня 2014 року