Рішення

від 04.08.2014 по справі 925/928/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року Справа № 925/928/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 17

до державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи

про стягнення 31 905,00 грн. штрафу,

за участю представників сторін:

від позивача: Запольський О.В. - за довіреністю; в засіданні 04.08.2014р. участі не брав.

від відповідача: Сторчоус О.В. - за довіреністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», в якому просить стягнути з відповідача 31 905,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, та відшкодування судових витрат. Вимоги обґрунтовує тим, що перевізник скористався своїм правом на контрольне переважування вантажу з допомогою тензонометричних вагів. Виявивши невідповідність фактичної ваги вантажу з зазначеною в накладній вантажовідправником, складено комерційний акт і перевізник нарахував штраф у розмірі 5-кратної провізної плати. Представник позивача вимоги підтримав.

Представник відповідача вимоги заперечив та вказує на право зазначати вагу вантажу - пиломатеріали, деревина - умовно, враховуючи чинники виду деревини, щільності та коригуючих коефіцієнтів. Просить в позові відмовити повністю за безпідставністю.

Доводи відповідача спростовуються тим, що Акт загальної форми №62 від 29.01.2014р. та комерційний акт АА№053670/34/13 від 29.01.2014р. складені у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є належними доказами неправильного зазначення маси вантажу в залізничній накладній №40218570.

Як встановлено судом в ході всестороннього вивчення матеріалів справи, в січні 2014р. ДП «Золотоніське лісове господарство» (вантажовідправник) зі станції Золотоноша 1 Одеської залізниці на станцію Одеса-Застава 1 Одеської залізниці відвантажило на адресу ТОВ «Транс Конкорд» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №40218570 у вагоні №68149525 вантаж - «пиловочник всяких порід дерева».

При оформленні залізничної накладної №40218570 у вагоні №68149525 відповідачем вказано масу вантажу: п. 24 накладної: нетто - 60000 кг (а.с. 20).

Завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника, без застосування вагових чи вимірювальних пристроїв, оскільки у розділах 24 та 26 вказаної накладної зазначено, що маса вантажу визначена відправником умовно, з урахуванням ваги кріпильних пристроїв 16 шт. та дроту - катанки 70 кг (а.с. 20).

На попутній станції ім. Т. Шевченка Одеської залізниці вагон №68149525 з вантажем у зв'язку із виявленням невідповідності фактичної маси вантажу з масою, яка зазначена вантажовідправником у накладній №40218570, був затриманий, про що складено акт загальної форми №62 від 29.01.2014р. (а.с. 18).

За результатами контрольного переважування станцією ім. Шевченка складений комерційний акт АА№053670/34/13 від 29.01.2014р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №68149525 на 150т електронно-тензометричних вагах станції (повірені 31.05.2013р.) виявилось, що при переваженні вага брутто у вагоні №68149525 складає 73650 кг, тара за документом 22200 кг, нетто 51450 кг, що менше накладної на 8550 кг.

В комерційному акті також містяться відомості про те, що при перевірці виявлено навантаження вантажу у два штабелі, розміщені в стик, ув'язані трьома обв'язами дротом 6мм в дві нитки. Слідів втрат вантажу немає. Вагон завантажено до повної вмістимості.

При повторному переваженні вагону на станції призначення Одеса Застава І - вага підтвердилась.

Як встановлено судом з комерційного акту АА№053670/34/13 від 29.01.2014р. зважування спірного вагону здійснювалось 29.01.2014р. на 150-тонних електронно-тензометричних вагах, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 31.05.2013р. (а.с. 22-23). 11.10.2013р. проведено огляд вагів за допомогою еталонів. Ваги визнані придатними для застосування. Судом оглянуто оригінал технічного паспорту засобу вимірювання, що наданий позивачем.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

За своєю правовою природою відносини мій сторонами слід розцінювати як відносини з перевезення вантажу залізничним транспортом на замовлення відповідача, що охоплюється положеннями

Відносини перевезення вантажу урегульовані Главою 64 ЦК України, відповідно до положень якої, за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору перевезення. Договір перевезення вантажу залізничним транспортом на підставі накладної №40218570 від 28.01.2014р. не заперечений сторонами, не визнаний недійсним та не розірваний в установленому порядку, є чинним.

Суд виходить з презумпції правомірності правочину, що передбачено ст. 204 ЦК України.

Сторони є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з того, що відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до Правил складання актів комерційні акти на вантаж, що перебуває у дорозі, складається у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

Оскільки обставини, які стали підставою для складання комерційного акту АА№053670/34/13 від 29.01.2014р. встановлені і засвідчені 29.01.2014р. актом загальної форми №62, тому суд дійшов висновку, що вказаний комерційний акт був складений відповідно до Правил складання актів та є належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній відповідачем самостійно, а саме заниження маси вантажу на 8550 кг проти заявленої.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно із ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезень.

Заперечення відповідача про його право вказувати масу вантажу - лісу-кругляку, деревини - умовно, відсутність збитків для позивача - суд не враховує при прийнятті рішення, оскільки перевірка маси вантажу у вагоні та відповідність зазначеної та фактичної маси є правом перевізника, чим він скористався, та виявив невідповідність заявленої маси вантажу з фактичною.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки чи втрати.

Провізна плата, зазначена у накладній №40218570 за перевезення вантажу у вагоні №68149525 складає 6381 грн., а тому позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній №40218570 масу вантажу у вагоні №68149525 нарахований штраф відповідачу в загальному розмірі 31905 грн. (6381 грн. х 5).

Розрахунок вказаного штрафу перевірений господарським судом і визнаний вірним та таким, що відповідає положенням ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, самостійно заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом та надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Акт загальної форми та комерційний акт датовані 29.01.2014р., що відповідає положенням п.4 Правил складання актів, згідно якого на вантаж, що перебуває у дорозі, комерційні акти складаються у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти у вказані терміни, вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

За результатами контрольного переважування станцією ім. Т. Шевченка і був складений комерційний акт АА№053670/34/13 від 29.01.2014р.

Накладна №40218570 від 28.01.2014р. містить відмітку залізниці про складення комерційного акту АА№053670/34/13 від 29.01.2014р., обсяг заповнення якої передбачено у графі 49 основного перевізного документу, що є дотриманням приписів п.п.4.1, 4.2, 4.3 Правил оформлення перевізних документів.

Відповідач не оспорив до суду дії перевізника та не заперечив складання залізницею комерційного акту від №АА№053670/34/13 від 29.01.2014р. акти є належними доказами порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано та підставно звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом за захистом свого порушеного права, а тому позов належить задовольнити. На користь Одеської залізниці з ДП «Золотоніське лісове господарство» належить стягнути 31905 грн. штрафу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», с. Вільхи Золотоніського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 00993366, рахунок №2600538291 в ПАТ АБ «Укргазбанк» МФО 320478

на користь державного підприємства «Одеська залізниця» в особі підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень», м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 17, код ЄДРПОУ 25426332, рахунок №26002000262 в Одеській філії АК «Експресс-Банк», МФО 328801

31905 грн. штрафу, 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 04.08.2014р.

Суддя Г.М. Скиба