Рішення

від 01.08.2014 по справі 912/1887/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2014 рокуСправа № 912/1887/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ", м. Дніпропетровськ

до :товариства з додатковою відповідальністю "Медтехніка-ХХІ", м. Кіровоград

про стягнення 1700,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Тузінкевич Д.М., довіреність № 498 від 27.06.14;

від відповідача - Кравченко Г.М., довіреність від 31.07.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (надалі - ТОВ "БаДМ") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Медтехніка-ХХІ" (надалі - ТДВ Медтехніка-ХХІ") заборгованості у сумі 1800,00 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2014 року порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Позивач подав письмову заяву від 02.07.2014 № 501 про зміну підстав позову, згідно якої просить стягнути з відповідача 1700,00 грн. за товар поставлений на підставі накладної від 06.07.2011 № KZ26842063-1.

Враховуючи вимоги статті 22 ГПК України, вказана заява прийнята господарським судом.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав.

Однак сторонами надано докази часткового погашення заборгованості в розмірі 200,00 грн., відтак заборгованість станом на 01.08.2014 склала 1500,00 грн.

Згідно спеціального витягу з ЄДРЮОФОП товариство з додатковою відповідальністю «Медтехніка-XXI», ідентифікаційний код 23693678 є правонаступником закритого акціонерного товариства «Медтехніка-XXI», ідентифікаційний код 23693678.

Дослідивши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем відпущено відповідачу лікарські засоби на суму 2514,98 грн, що підтверджується видатковою накладною від 06.07.2011 № KZ26842063-1 та довіреністю № 53 від 06.07.2011.

У накладній міститься посилання на договір поставки № 4575 від 16.11.2009, однак сторонами його не надано.

Господарський суд прийшов до висновку, що в даному випадку між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до пункту 1 статті 175 ГК України.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з положеннями статей 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 181 ГК України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

З огляду на положення Глави 54 Цивільного кодексу України та оскільки зобов'язання між сторонами виникли з приводу поставки товару, закон не передбачає спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Підпис на накладній представника відповідача, відтиск печатки та фактичне отримання ним товару підтверджує поставку цього товару.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу

Згідно з диспозицією частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У накладній від 06.07.2011 визначено дату оплати - 26.07.2011.

Як зазначає позивач, відповідачем було сплачено 814,98 грн.

Таким чином заборгованість відповідача склала 1700,00 грн.

За правилами статті 193 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Поміж тим, відповідачем в установлений строк не оплачено отриманий товар на суму 1700,00 грн.

Сторонами в судовому засіданні зазначено та надано платіжне доручення від 30.07.2014 № 45 про сплату 200,00 грн.

Відтак розмір заборгованості відповідача складає 1500,00 грн.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 1500,00 грн.

Провадження у справі в частині стягнення 200,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Медтехніка-XXI" (25015, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Васнєцова, буд. 8, код ЄДРПОУ 23693678) на користь товариства з обмеженою відповідальністю БаДМ" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 31816235) 1500,00 грн. заборгованості, а такод 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження в частині стягнення 200,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.08.2014.

Суддя В.Г. Кабакова