Постанова

від 06.08.2014 по справі 902/468/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 902/468/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Сініцина Л.М. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

органу прокуратури - Прищепа О.М.;

позивача - Куляша О.І.;

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка" на рішення господарського суду Вінницької області від 20.05.14 р. у справі № 902/468/14

за позовом заступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка"

про стягнення 107 775,87 грн.

ВСТАНОВИВ :

В квітні 2014 року заступник прокурора м.Вінниці звернувся до господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка" про стягнення 107 775,87 грн. /а.с.2-8/.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.05.2014 року у справі № 902/468/14 (суддя Яремчук Ю.О.) позов заступника прокурора в особі державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка" про стягнення 107 775,87 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з ТзОВ "Калинівська "Сільгосптехніка" на користь державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії НАК «Украгролізинг» 106 607,57 грн. заборгованості; 949,24 грн. пені; 219,06 грн. 3 % річних.

Стягнуто з ТзОВ "Калинівська "Сільгосптехніка" в дохід Державного бюджету України 2155,52 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору /а.с.66-69/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач ТзОВ "Калинівська "Сільгосптехніка" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 20.05.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує, що місцевим господарським судом в порушення ст.ст.22, 77 ГПК України відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з правом останнього направити в судове засідання іншого представника.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні, просить рішення господарського суду господарського суду Вінницької області від 20.05.2014 року у справі № 902/468/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити /а.с.88/.

Прокурор та позивач у відзивах на апеляційну скаргу заперечили проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просять оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.102-104, 113-116/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у справі № 902/468/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Сініцина Л.М., суддя Демянчук Ю.Г. та призначено до розгляду на 06.08.2014 року /а.с.86-87/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Демянчука Ю.Г. та відповідно до затверджених складів колегій; визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Сініцина Л.М., суддя Юрчук М.І. /а.с.111/.

06.08.2014 року в судовому засіданні прокурор та позивач повністю підтримали вимоги і доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу.

06.08.2014 року відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /а.с.101/.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року явка представників сторін в судове засідання 06.08.2014р. обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

07.08.2012 року між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (надалі - лізингодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка" (надалі - лізингоодержувач, відповідач, апелянт) укладено договір фінансового лізингу № 2-12-29 стз-пл/286 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору "найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору /а.с.25-32/.

Відповідно до п.2.1 Договору, лізингодавець на письмове звернення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1904.

Відповідно до п.2.2 Договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5-ти автентичних примірниках.

Згідно з п.3.4.3 Договору, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмету лізингу;

- комісію за організацію поставки предмету лізингу в розмірі 7 (семи) відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

- відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмету лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.4.4 Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Договір набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу, сплаченого на підставі встановленого лізингодавцем рахунку згідно п.4.3 Договору, на рахунок лізингодавця і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмету лізингу", та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором (п.8.1 Договору).

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу № 2-12-29 стз-пл/286 від 07.08.2012 року сторонами визначено:

- найменування об'єкта лізингу - Зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич»;

- назва виробника - ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод»;

- строк лізингу - 7 років;

- кількість - 1;

- сума - 996 000,00 грн. /а.с.33/.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 2-12-29 стз-пл/286 від 07.08.2012 року сторонами погоджено графік сплати лізингових платежів, згідно якого:

- перший банківський платіж повинен бути здійснений 12.03.2013 року;

- другий банківський платіж повинен бути здійснений 12.09.2013року;

- третій банківський платіж повинен бути здійснений 12.03.2014 року /а.с.34/.

12.09.2012 року сторонами підписано акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 28, відповідно до якого лізингодавець приймає згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки та дорученням лізингодавця предмет лізингу (сільськогосподарську техніку) зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" зав. №1055) загальною вартістю 996 000,00 грн. /а.с.35/.

На виконання п.4.4 Договору відповідачем здійснено оплату по платежам № 1 та № 2, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку отримувача 26001010890607 /а.с.36-50/.

Таким чином, ТзОВ "Калинівська "Сільгосптехніка" в порушення п.3.4.3 Договору свої зобов'язання по оплаті за користування предметом лізингу в повному обсязі не виконало, станом на 14.04.2014 року, дату звернення прокурора з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 106 607,57 грн. згідно лізингового платежу № 3, який включає в себе:

- 64 028,57 грн. відшкодування частини вартості техніки;

-15687,00 грн. комісія за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 % від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу;

- 26892,00 грн. комісія за супроводження договору в розмірі 7 % річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу /а.с. 52/.

Відповідно до част.1-2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті користування предметом лізингу у сумі 106 607, 57 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 949,24 грн. пені та 219,06 грн. 3 % річних за період з 13.03.2014 року по 07.04.2014 року /а.с.53/.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п.7.1 Договору, за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Тобто пунктом 7.1 Договору, сторони погодили відповідальність лізингоодержувача за несвоєчасне проведення розрахунку за переданий у користування товар у вигляді сплати пені у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією суддів перевірено розрахунок пені та 3 % річних за період з 13.03.2014 року по 07.04.2014 року та визнано його вірним.

За наведеного, несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті за користування предметом лізингу - Зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич» має місце, тому позовні вимоги про стягнення 106 607,57 грн. основного боргу, 949,24 грн. пені та 219,06 грн. 3 % річних за період прострочення з 13.03.2014 року по 07.04.2014 року є підставними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів, ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.04.2014 року порушено провадження у справі № 902/468/14, розгляд справи призначено на 19.05.2014 року /а.с.1/.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.04.2014 року у даній справі, виправлено описку, допущену в п.2 резолютивної частини ухвали господарського суду Вінницької області від 15.04.2014 року, а саме: «справу призначити до розгляду в засіданні на 20.05.2014 року» /а.с.55/.

Згідно штампу про відправку рекомендованої кореспонденції вих.№ 3062-306Г, вказана ухвала була направлена сторонам 28.04.2014 року.

19.05.2014 року відповідачем направлено на адресу місцевого господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням керівника ТзОВ "Калинівська "Сільгосптехніка" Васківнюка Миколи Васильовича з 20.05.2014 року у відрядженні за межами Вінницької області, а іншої уповноваженої особи в ТзОВ "Калинівська "Сільгосптехніка" немає /а.с.58/.

З огляду на те, що відповідачем 19.05.2014 року подано клопотання про відкладення розгляду справи, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому, част.1, 2 ст.28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Згідно п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи у відповідності до част.1 ГПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи част.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Таким чином, правові підстави для відмови в задоволенні позову заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг відсутні.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Вінницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

На підставі ст.49 ГПК України, на відповідача покладається 2 155,52 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 20.05.14 р. у справі № 902/468/14 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/468/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Юрчук М.І.