Ухвала

від 05.08.2014 по справі 826/1460/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1460/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 серпня 2014 року м. Київ

Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Федотова І.В.,

суддів: Оксененка О.М. та Безименної Н.В.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтингова компанія «Хай-Тек-Енергія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтингова компанія «Хай-Тек-Енергія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтингова компанія «Хай-Тек-Енергія» (далі - позивач, ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - відповідач-1, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - відповідач-2, ГУ Міндоходів у м. Києві), Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач-3, Міндоходів) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в акті перевірки від 28.08.2013 року №552/26-53-22-05-21/31988689 висновків про безтоварність та фіктивність правочинів, укладених між ТОВ «Зінат» і ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія»;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2013 року №0002142205 та №0002152205;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 31.10.2013 року №6048/10/26-15-10-04-01 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія»;

- визнання протиправним та скасування рішення Міністерства доходів і зборів України від 23.12.2013 року №18129/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія».

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку податкової звітності ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток під час взаємодії з ТОВ «Зінат» за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 28.08.2013 року №552/26-53-22-05-21/31988689.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія» приписів податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 185273,00 грн. та заниження ПДВ на загальну суму 176451,00 грн.

На підставі акту від 28.08.2013 року №552/26-53-22-05-21/31988689 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 року №0002142205, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 231591,25 грн., у тому числі 185273,00 грн. - за основним платежем та 46318,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0002152205, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 220563,75 грн., у тому числі - 176451,00 грн. - за основним платежем та 44112,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подачі скарг до ГУ Міндоходів у м. Києві та безпосередньо до Міндоходів.

За результатами розгляду зазначених скарг ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення від 31.10.2013 року №6048/10/26-15-10-04-01 про залишення скарги без задоволення, а податкових повідомлень-рішень - без змін і рішення Міндоходів від 23.12.2013 року №18129/6/99-99-10-01-15, яким також адміністративну скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.56.1, 56.2, 56.3, 56.8 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

У п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п.198.2. ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У відповідності до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до ч.1 ст.9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що у випадку виявлення порушень вимог податкового законодавства при здійсненні перевірки платника податків контролюючий орган складає акт та на його підставі виносить відповідні податкові повідомлення-рішення, що можуть бути оскаржені платником податків в адміністративному досудовому порядку.

Разом з тим, дії податкових органів, пов'язані зі складанням такого акту перевірки не є кінцевим результатом реалізації суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, який може бути об'єктом судового оскарження, а складають лише процес її реалізації, а сам акт перевірки є лише формою фіксації обставин та не являється рішенням суб'єкту влади. Тому, ані зазначені дії, ані такий акт не несуть жодних негативних наслідків для платника податків, мають лише доказове значення та, виходячи з приписів ст. 17 КАС України, не можуть бути оскаржені в адміністративному судовому порядку.

Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду України від 24 вересня 2013 року у справі № 21-255а13, яке у відповідності з приписами ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Дотримуючись правової позиції, відповідно до якої судовому оскарженню підлягають виключно рішення суб'єкта владних повноважень, які створюють для нього негативні наслідки, судова колегія вважає, що рішення податкових органів, прийняті за результатами розгляду скарги платника податків на відповідне податкове повідомлення-рішення, також не створюють для скаржника жодних негативних наслідків та є лише способом виконання податковими органами власних дискреційних повноважень, вільна реалізація яких має на меті надати можливість суб'єкту влади на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених приписами нормативно-правового акта.

Водночас, відповідно до пункту 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуально дії), дій чи бездіяльності.

Аналіз наведеного законодавства надає підстави стверджувати, що суди не можуть втручатися у дискреційні повноваження суб'єкта влади доти, поки ним не буде реалізована його виключна компетенція.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності жодних правових підставі для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в акті перевірки від 28.08.2013 року №552/26-53-22-05-21/31988689 висновків про безтоварність та фіктивність правочинів, укладених між ТОВ «Зінат» і ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія» та про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 31.10.2013 року №6048/10/26-15-10-04-01 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія» та рішення Міністерства доходів і зборів України від 23.12.2013 року №18129/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія».

Досліджуючи правомірність/протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судова колегія звертає увагу на те, що з викладених вище законодавчих приписів вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної сили, крім іншого, повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, недоведеність реальності здійснення юридичною особою господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Зінат» позивачем було надано такі первинні документи як видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури і банківські виписки. Водночас, колегія суддів відзначає, що ані до податкових органів під час проведення ними перевірки ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія», ані в ході судового розгляду справи товариством не надано самих договорів купівлі-продажу, укладених між ним і вказаним контрагентом, на підставі яких, власне, і було складено перелічену первинну документацію.

Окрім того, з аналізу акту перевірки від 28.08.2013 року №552/26-53-22-05-21/31988689 вбачається, що під час її проведення ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія» податковим органам також не було надано рахунки-фактури та банківські виписки, що з урахуванням приписів ст.44 ПК України, надає достатні та необхідні правові підстави вважати такі документи відсутніми у позивача на момент її проведення та складними вже після цього.

При цьому в доводах апеляційної скарги позивач також не навів жодних обґрунтованих пояснень щодо відсутності в нього вказаних договорів та зазначеної первинної документації безпосередньо під час проведення відповідачем перевірки його податкової звітності.

Виходячи з цього, судова колегія вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для визнання господарських операцій між позивачем і ТОВ «Зеніт» реальними, що свідчить про формальність первинної документації, наданої ТОВ «ЕК «Хай-Тек-Енергія» на їх підтвердження.

Доводи апелянта щодо наявності в нього відповідних податкових накладних, складених на підставі господарських правовідносин з ТОВ «Зеніт» колегія суддів вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту та, відповідно, для визнання господарських операцій такими, що дійсно відбулися.

Жодних інших обґрунтувань, які б підтверджували правомірність обчислення позивачем податкової звітності за результатами правовідносин з ТОВ «Зеніт», апелянтом надано не було.

Натомість, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності з вимогами ч.2 ст.71 КАС України, довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та переконав колегію суддів у своїй правоті.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалтингова компанія «Хай-Тек-Енергія» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07.08.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Оксененко О.М.