Постанова

від 06.08.2014 по справі 910/23083/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 910/23083/13

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представника відповідача Н. Кліщ (дов. від 03.06.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2014 року у справі № 910/23083/13 за позовом державного підприємства "Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління" до товариства з обмеженою відповідальністю "Транспроект" про стягнення 14 000 грн,

УСТАНОВИВ: У листопаді 2013 року державне підприємство "Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Транспроект" про стягнення 14 000 грн боргу з підстав неналежного виконання договору від 24 квітня 2012 року № 50.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2014 року (суддя О. Дупляк), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2014 року, позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспроект" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 123 і 186-1 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України "Про землеустрій", статей 33 і 43 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий розгляд.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте державне підприємство "Київське міжвузівське ремонтно-будівельне управління" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 24 квітня 2012 року сторони уклали договір № 50 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (замовник) доручає, а відповідач (виконавець) зобов'язується виконати роботи з коригування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничої бази підприємства на вул. Народного Ополчення, 13 у Солом'янському районі та подальшої передачі до Головного управління земельних ресурсів.

Умовами договору сторони погодили, що термін виконання робіт складає 30 банківських днів з дня підписання договору; загальна вартість двох етапів робіт, визначених у пункті 1.1 договору, у відповідності з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 1) становить 23 408 грн 87 коп.; позивач після підписання договору перераховує на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 70 відсотків від загальної вартості договору, що складає 17 440 грн 51 коп., а 30 відсотків, що складає 7 474 грн 51 коп. - упродовж трьох робочих днів після підписання акта приймання виконаних робіт; приймання виконаних робіт за договором оформляється актом приймання-передачі робіт; договір діє до 31 грудня 2012 (пункти 4.1, 2.1, 2.2, 3.1, 8.1 договору).

Позивач перерахував аванс у розмірі 14 000 грн, але відповідач зобов'язання за договором не виконав і грошові кошти не повернув.

За правилами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За змістом статей 525 і 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Контрагенти погодили, що приймання виконаних робіт оформляється актом приймання-передачі, проте докази його підписання в матеріалах справи відсутні.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Усупереч вказаним статтям, відповідачем не доведено, що роботи за договором були ним виконані.

За відсутності належних доказів виконання боржником зобов'язання господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення позову.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 травня 2014 року у справі № 910/23083/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспроект" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець