Рішення
від 31.07.2014 по справі 908/2017/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 29/34/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2014 Справа № 908/2017/14

м.Запоріжжя

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій №1", код з ЄДР - 13628220 (69106 м.Запоріжжя вул. Фінальна,1-б)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроспецфундаментбуд", код з ЄДР - 32291862 (69013 м.Запоріжжя вул. Базова, 2, адреса листування: 69083 м.Запоріжжя вул. Юності, 26)

про стягнення заборгованості

Суддя В.А. Кричмаржевський

За участю представників :

- позивача - Міхантьєва М.Д. (за довіреністю)

- відповідача - Чернова В.В. (за довіреністю), керівника - Сечина В.Ж. (на підставі виписки з ЄДР)

До господарського суду Запорізької області 12.06.2014 року звернулось ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій №1" з позовом до ТОВ "Гідроспецфундаментбуд", м.Запоріжжя, про стягнення заборгованості за договором поставки № 96 (13) від 15.07.2013р. в розмірі - 26.223,74 грн., що складається з основного боргу - 22.135,19 грн., інфляційних втрат - 1.702,27 грн., 593,01 грн. - трьох процентів річних та 1.793,27 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2014р. порушено провадження у справі № 908/2017/14, судове засідання призначене на 14.07.2014р. о 10-00 год. За клопотанням відповідача у відповідності до статті 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 24.07.2014р. на 9-30 год. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.07.2014р. на 9-30 год.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги № 651 від 15.07.2014р., які були надані до суду 15.07.2014р., та відповідно до яких позивач просив у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем після звернення з позовом до суду суми основної заборгованості у розмірі - 22.135,19 грн., стягнути з ТОВ «Гідроспецфундаментбуд» інфляційні втрати - 1.702,27 грн., 593,01 грн. - три проценти річних і 1.793,27 грн. пені.

Відповідачем подано суду відзив від 23.07.2014р., відповідно до якого ТОВ «Гідроспецфундаментбуд» з посиланням на скрутне фінансове становище на підприємстві, враховуючи добровільне погашення суми основної заборгованості та сплату судового збору у розмірі 1.827,00 грн. (платіжне доручення №1342 від 30.07.2014р.), на підставі п.3 статті 83 ГПК України, статті 551 ЦК України зменшити розмір пені до 200 грн. та розмір річних до 100 грн.

Заслухавши пояснення відповідача та оцінивши викладені у відзиві обставини, суд відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розмірів пені та річних, оскільки заявником всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано жодного документального доказу на підтвердження скрутного фінансового становища на підприємстві.

За клопотанням представників сторін судове засідання відбулось без застосування засобів фіксації.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

Установив:

Між Публічним акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій №1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідроспецфундаментбуд» 15 липня 2013р. укладено договір поставки товару №96(13), за умовами якого позивач зобов'язався виготовити та передати, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі «Товар», найменування, кількість, асортимент якого зазначаються у відповідних специфікаціях, що підписуються обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.2.2 договору партією товару сторони домовилися вважати товар в кількості, що зазначається в накладній. На кожну партію товару позивач представляє відповідачеві оригінали наступних документів: рахунок, накладну, податкову накладну, паспорт на продукцію.

У відповідності до п.3.1 договору ціна товару, що постачається, визначається сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.3.3 договору Покупець оплачує товар, який постачається за цим договором, на умовах та в строки, що оговорені сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Цього ж дня сторони підписали специфікацію №1 до договору поставки товару №96(13) від 15.07.2013р., якою в п.1 визначили найменування, асортимент, кількість, ціну товару. Відповідно до п.3 специфікації відповідач оплачує товар на умовах внесення 100% передоплати. Загальна сума товару складає - 117.134,85 грн.

На виконання умов договору та специфікації №1 до цього договору відповідач частково виконав зобов'язання щодо внесення передоплати у розмірі 100% вартості товару, перерахувавши лише 70.000 грн., замість - 117.135,19грн.

Зважаючи на довгострокові та добропорядні відносини між учасниками правочину, а також враховуючи, що для виготовлення товару на суму попередньої оплати була здійснення закупівля матеріалу, позивач виготовив та передав відповідачеві товар на загальну суму - 117.135,19 грн.

Про факт поставки товару відповідачу на загальну суму - 117.135,19 грн. свідчать накладні №903 від 27.07.2013р. на суму 17.570,28 грн., №904 від 27.07.2013р. на суму 17.570,28 грн., №905 від 27.07.2013р. на суму 17.570,28 грн., №906 від 27.07.2013р. на суму 17.570,28 грн., №936 від 31.07.2013р. на суму 17.570,28 грн., №941 від 01.08.2013р. на суму 17.570,28 грн., №942 від 01.08.2013р. на суму 17.570,28 грн., довіреність на ім'я ОСОБА_4 №187 від 26.07.2013р. та товарно-транспортні накладні у кількості семи штук, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, різниця між внесеною передоплатою та вартістю поставленого відповідачеві товару складає - 22.135,19 грн.

Внаслідок порушення відповідачем умов договору в частині оплати товару позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду про стягнення боргу, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами склалися правовідносини з поставки товару.

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На день розгляду спору суду надані докази сплати відповідачем заборгованості в розмірі - 22.135,19 грн., що підтверджується банківськими виписками від 03.07.2014р. та від 04.07.2014р.

Таким чином, заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня.

Згідно з п. 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач оплату боргу на суму - 22.135,19 грн. здійснив після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, з віднесенням на відповідача судових витрат.

За неналежне виконання зобов'язань за договором (перерахування передоплати у розмірі 100% вартості товару) позивачем відповідно до п.5.4 договору заявлені вимоги про стягнення - 1.793,27 грн. пені.

Приписами статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п.5.4 договору передбачено, що у разі порушення виконання грошового зобов'язання відповідач сплачує позивачеві за кожний день прострочення пеню у розмірі - 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого зобов'язання (з урахуванням ПДВ).

Наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним.

Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені, суд дійшов висновку, що за період з 04.08.2013р. по 09.02.2014р. стягненню підлягає - 1.791,97 грн. пені, в решті вимог щодо стягнення 1,30 грн. пені суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Судом перевірені представлені позивачем розрахунки трьох процентів річних та втрат від інфляції.

Здійснений судом розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних є більшим за розрахунок позивача, проте суд не може виходити за межі позовних вимог, з урахуванням чого задоволенню підлягають заявлені до стягнення позивачем суми втрат від інфляції в розмірі - 2.809,03 грн. та три проценти річних в розмірі - 642,13 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволені позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суду надані докази добровільного перерахування відповідачем судового збору у розмірі - 1.827 грн., у зв'язку з чим судом не стягуються з відповідача передбачені статтею 49 ГПК України судові витрати.

Керуючись статтями 49, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроспецфундаментбуд» (69013 м. Запоріжжя вул. Базова, 2, адреса для листування: 69083 м. Запоріжжя вул. Юності, 26, код з ЄДРПОУ - 32291862, р/р -26003002004227 в АТ «Дельтабанк», МФО 380236) на користь Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій №1» (69106 м.Запоріжжя вул. Фінальна,1-б, код ЄДРПОУ - 13628220, п/р - 26004010000895 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) 1.791 (одна тисяча сімсот дев'яносто одна) грн. 97 коп. - пені, 642 (шістсот сорок дві) грн. 13 коп. - 3% річних, 2.809 (дві тисячі вісімсот дев'ять) грн. 03 коп. - втрат від інфляції.

В частині стягнення основного боргу і судового збору - провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Рішення підписано та оформлено згідно з вимогами статті 85 ГПК України 04.08.2014р.

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення31.07.2014
Оприлюднено08.08.2014
Номер документу40059317
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/2017/14

Ухвала від 14.07.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Кричмаржевський В.А.

Постанова від 30.10.2014

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білецька А.М.

Ухвала від 17.09.2014

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білецька А.М.

Рішення від 31.07.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Кричмаржевський В.А.

Ухвала від 16.06.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Кричмаржевський В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні