Постанова

від 30.07.2014 по справі 910/3599/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2014 р. Справа№ 910/3599/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Хрипуна О.О.

За участю представників сторін:

Прокурор Лядецька Л.В. - посвідчення

Від відповідача-1 Дорошенко О.С. - представник за довіреністю;

Від відповідача -2 Ружицький Б.В. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2014,

у справі № 910/3599/14 (суддя Удалова О.Г.),

за позовом Заступника прокурора міста Києва

до 1. Київської міської ради,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійним договорів оренди земельної ділянки, визнання відсутності права,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" (відповідача-2) , в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 22.05.2013 р. № 495/9552 "Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону з мийкою та відкритою автостоянкою на просп. Генерала Ватутіна в Дніпровському районі м. Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2035 кв. м. по просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.08.2008 р. за № 66-6-00483;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2035 га по просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі 22.07.2013 р. за № 3492;

- визнати відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" (вул. Ярославів Вал, 20, м. Київ, 01034, код 33105602) права користування земельною ділянкою площею 0,2035 га, кадастровий номер 8 000 000 000:66:038:0032, вартістю 785 722,35 грн., що розташована по просп. Генерала Ватутіна в Дніпровському районі м. Києва;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення в розпорядження Київської міської ради (вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01044, код 3388290) земельної ділянки площею 0,2035 га, кадастровий номер 8 000 000 000:66:038:0032, вартістю 782 722,35 грн., що розташована по просп. Генерала Ватутіна в Дніпровському районі м. Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/3599/14, повний текст якого складено 15.05.2014, в позові Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроВат" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійним договорів оренди земельної ділянки, визнання відсутності права - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Київська міська рада (орендодавець за договором № 66-6-00483 оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:66:038:0032) не зверталася до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" (орендаря) в порядку та на умовах, передбачених ст. 34 Закону України "Про оренду землі" з вимогою про повернення земельної ділянки чи з письмовим запереченням щодо продовження використання товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" земельної ділянки згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Таким чином, сторонами договору № 66-6-00483 оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:66:038:0032 (Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ") були вчинені конклюдентні дії, виражені їх мовчанням, направлені на продовження дії та виконання сторонами зобов'язань по відповідному договору оренди земельної ділянки. До того ж, Київська міська рада реалізувавши свою виключну компетенцію прийняттям оскаржуваного рішення № 495/9552 від 22.05.2013 р., законно поновила договір оренди земельної ділянки № 66-6-00483 від 01.08.2008 р. та висловила свою волю щодо продовження його дії.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/3599/14 - скасувати та прийняти нове, яким позов - задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того , що постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2010 р. було скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2008 р. у справі № 34/126 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008 р., на підставі яких між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОВАТ» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2035 кв. м., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 01.08.2008 р. за № 66-6-00483. Проте, всупереч вказаним судовим рішенням, які встановили відсутність підстав для укладення договору оренди земельної ділянки, який не був знятий з реєстрації у Головному управління земельних ресурсів, Київською міською радою з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст. 16, 33 Закону України «Про оренду землі», прийнято рішення від 22.05.2013 № 495/9552 "Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону з мийкою та відкритою автостоянкою на просп. Генерала Ватутіна в Дніпровському районі м. Києва", яке підлягає скасуванню в судовому порядку, а укладений на його підставі договір оренди - визнанню недійсним, як і договір оренди від 22.07.2013 за № 3492.

Також, прокурор в обгрунтування доводів апеляційної скарги вказував на те, що під час вирішення спору в справі № 910/3599/14 незаконність рішення Київської міської ради від 22.05.2013 № 495/9552 повґязується саме з незаконністю укладення договору оренди від 01.08.2008 р. за № 66-6-00483.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Заступник прокурора міста Києва по справі № 910/3599/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/3599/14 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 09.07.2014 об 11:10 год.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 09.07.2014 справу №910/3599/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 колегією суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О. прийнято до свого провадження справу № 910/3599/14, розгляд якої вирішено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 09.07.2014.

В судовому засіданні 09.07.2014 судом оголошено перерву до 30.07.2014, про що представників сторін та прокурора повідомлено під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

В судовому засіданні 30.07.2014 прокурор (апелянт) підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник Київської міської ради в судовому засіданні 30.07.2014 надав пояснення по суті апеляційної скарги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" в судовому засіданні 30.07.2014 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд у задоволенні позову прокурора відмовити, вказував на те, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування - відсутні.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" в обгрунтування заперечень посилалось на те, що договір оренди від 01.08.2008 р. за № 66-6-00483 залишався чинним для сторін, оскільки з державної реєстрації знятий не був, що повністю відповідає приписам ч. 1 статті 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», якою визначено, що право оренди землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою , необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, та п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди. Також, згідно ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, підстави для визнання недійсним договору оренди від 22.07.2013 за № 3492, укладеного на підставі рішення Київської міської ради від 22.05.2013 № 495/9552 - відсутні.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 34/126 від 23.04.2008 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008 р., визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" право на оренду земельної ділянки площею 2035 кв. м. по просп. Генерала Ватутіна в Дніпровському районі м. Києва, визнано укладеним договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ".

На підставі вказаного судового рішення зазначений договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 01.08.2008 р. за № 66-6-00483.

У подальшому постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2010 р. за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва вказані судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.07.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2011, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" про визнання права на оренду земельної ділянки на просп. Генерала Ватутіна в Дніпровському районі м. Києва та визнання укладеним договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 495/9552 "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону з мийкою та відкритою автостоянкою на просп. Генерала Ватутіна в Дніпровському районі м. Києва" було вирішено поновити на 15 років договір оренди земельної ділянки від 01.08.2008 № 66-6-00483, укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" для будівництва, експлуатації та обслуговування автосалону з мийкою та відкритою автостоянкою на просп. Генерала Ватутіна в Дніпровському районі м. Києва.

22.07.2013 між Київської міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" було укладено строком на 15 років договір оренди земельної ділянки площею 2035 кв. м. по просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:66:038:0032, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі 22.07.2013 за № 3492, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.07.2013 за №1748402, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 110827480366.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2014 у справі № 826/17452/13-а за позовом Громадського об'єднання "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" до Київської міської ради, треті особи Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" про визнання протиправним та скасування рішення було визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради № 495/9552 від 22.05.2013.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/17452/13-а скасована та у задоволенні позову Громадського об'єднання "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" до Київської міської ради, треті особи Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" про визнання протиправним та скасування рішення було визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради № 495/9552 від 22.05.2013 - відмовлено.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Частиною 6 вказаної статті передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди земельної ділянки, зокрема, строк дії договору, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови її повернення, відповідальність сторін тощо.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 01 серпня 2008 року) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 01 серпня 2008 року) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 01 серпня 2008 року) - державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073 (в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди земельної ділянки), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 4 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073, державної реєстрації договорів оренди забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів.

Згідно з п. 3.13. Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджене рішенням Київської міської ради, від 19.12.2002 р. № 182/342 (в редакції, яка діяла на момент реєстрації договору оренди земельної ділянки) та статті 28 Порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, який затверджено рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 р. № 457/1867 (станом на 01 серпня 2008 року) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) здійснює реєстрацію договорів на оренду (суборенду) землі.

Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:038:0032, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01 серпня 2008 р. за № 66-6-00483, про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, і що підтверджується матеріалами справи, державна реєстрація оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2008 р. за № 66-6-00483 не була скасована на підставі рішень судів, про які зазначає заступник прокурора м. Києва, як не була скасована і в порядку, визначеному чинним законодавством України, що ні сторонами, ні прокурором не заперечувалось. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Вищезазначені обставини також підтверджуються листом № 05704-3194 від 03.04.2014 р. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Статтею 204 Цивільного кодексу України регламентовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Починаючи з 01.08.2008 р. і до моменту прийняття оскаржуваного рішення Київською міською радою про поновлення дії договору оренди, сам договір оренди земельної ділянки № 66-6-00483 залишався чинним для сторін.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 05.10.2010 р.) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 05.10.2010 р.) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 05.10.2010 р.) у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Як встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, станом на день звернення з позовною заявою Київська міська рада (орендодавець за договором № 66-6-00483 оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:66:038:0032) не зверталася до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" (орендаря) в порядку та на умовах, передбачених ст. 34 Закону України "Про оренду землі" з вимогою про повернення земельної ділянки чи з письмовим запереченням щодо продовження використання товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" земельної ділянки згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторонами договору № 66-6-00483 оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:66:038:0032 (Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ") були вчинені конклюдентні дії, виражені їх мовчанням, направлені на продовження дії та виконання сторонами зобов'язань по відповідному договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 63/9120 затверджено Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві.

Відповідачі по справі дотримали всю процедуру поновлення договору оренди земельної ділянки, що ними під час вирішення спору в суді першої інстанції, і під час апеляційного провадження у справі - не заперечувалось.

Зазначені обставини також встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 у справі № 826/17452/13-а.

Відповідно до абз. 3 підпункту 2.6 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Київська міська рада реалізувавши свою виключну компетенцію прийняттям оскаржуваного рішення № 495/9552 від 22.05.2013 про надання земельної ділянки в оренду, на обумовлених законом підставах та згідно визначеної законом компетенції законно поновила договір оренди земельної ділянки № 66-6-00483 від 01.08.2008 та висловила свою волю щодо надання орендарю в користування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:038:0032 площею 2035 кв. м. по просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва, а тому підстави для визнання недійсним оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування - відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України що державі завдано шкоди в зв'язку з передачею земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ".

Також, суд апеляційної інстанції враховує і те, що відповідачами по справі підтверджено та не оспорюється прокурором, що у товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за весь час дії договору оренди земельної ділянки № 66-6-00483 від 01.08.2008 р. перед Київською міською радою. Зазначена обставина також встановлена та підтверджена судами адміністративної юрисдикції в рамках розгляду справи № 826/17452/13-а.

Таким чином, судова колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законні та обґрунтовані підстави згідно приписів ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання недійсними Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.08.2008 р. за № 66-6-00483 та договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі 22.07.2013 р. за № 3492, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.07.2013 р. за №1748402, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 110827480366 - відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення і похідних позовних вимог прокурора про визнання відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" права користування земельною ділянкою площею 0,2035 га, кадастровий номер 8 000 000 000:66:038:0032, та відновлення становища, яке існувало до порушення, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОВАТ" належним чином виконує взяті на себе зобов'язання - орендаря земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки та відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

Відповідно до п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

З огляду на викладене, судовий збір у випадку, коли прокурор є позивачем у справі - не стягується.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та вищезазначених приписів п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", не стягується.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2014 в справі № 910/3599/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2014 в справі № 910/3599/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/3599/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

О.О. Хрипун