Постанова
від 08.08.2014 по справі 810/3566/14
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2014 року місто Київ № 810/3566/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна» (представник - Якушин Юрій Юрійович) доМиронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна» (представник - Якушин Юрій Юрійович) з адміністративним позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.05.2014 № 0003092201 та від 29.05.2014 № 0003102201 прийняті з порушенням норм матеріального права, є такими, що суперечать чинному законодавству України та підлягають скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання з'явилися представники позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, поданих під час судового розгляду справи, у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд протокольною ухвалою від 05.08.2014 вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 22929481.

З матеріалів справи встановлено, що 15.05.2014 Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 15.05.2014 № 364/22-011/22929481 «Про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна» (код за ЄДРПОУ: 22929481) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано, окрім іншого, порушення вимог податкового законодавства:

- статті 138, 139 Податкового кодексу України та пункт 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємством завищено суму витрат в загальній сумі 4 839 654 гривень, у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 1 302 799 гривень, за 4 квартал 2012 року в сумі 635 655 гривень, за 2013 рік в сумі 2 901 200 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі всього на 958 304 гривень, у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 273 588 гривень, за 4 квартал 2012 року в сумі 133 488 гривень, за 2013 рік - 557 228 гривень;

- пункт 201.6 статті 201, статті 185, статті 186, статті 187, статті 188, статті 200 Податкового кодексу України, підприємством завищено податковий кредит всього у сумі 587 282 гривень, в тому числі за грудень місяць 2012 року в сумі 6 760 гривень, за січень місяць 2013 року в сумі 11 240 гривень, за листопад місяць 2013 року в сумі 569 282 гривень, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за лютий місяць 2013 року в сумі 11 240 гривень, за листопад місяць 2013 року в сумі 569 282 гривень, та завищення суми яка підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень місяць 2012 року в сумі 6 760 гривень;

На підставі Акта перевірки від 15.05.2014 № 364/22-011/22929481, Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області були винесені, в тому числі, податкові повідомлення-рішення від 29.05.2014 № 0003102201 за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 580 522, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 290 261, 00 гривень та від 29.05.2014 № 0003092201 за платежем по податку на прибуток на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 958 304, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 479 152, 00 гривень.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивачем було подано заперечення. У відповіді на заперечення від 27.05.2014 № 2185/10/220 відповідач залишив без змін висновки, викладенні в Акті перевірки.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати їх протиправними та скасувати, що і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про відсутність реального характеру господарських операцій, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент), судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

На донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток стало завищення суми валових витрат по взаємовідносинах позивача з наступними контрагентами: ФОП ОСОБА_3 та Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент) (ІІІ квартал 2012 року); Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент) та ФОП ОСОБА_4 (ІV квартал 2012 року); ТОВ «Укр Мед Експорт» та ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (2013 рік).

На донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість стало завищення сум податкового кредиту по взаємовідносинах позивача з наступними контрагентами: ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (січень 2013 року) ТОВ «Укр Мед Експорт» (листопад 2013 року).

Так, донараховуючи податкові зобов'язання, відповідач виходив з наступних обставин, які зафіксовані в Акті перевірки.

За період з 01.07.2012 по 31.12.2013 позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 364 141 777 гривень.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 встановлено їх завищення всього у сумі 4 839 654 гривень, у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 1 302 799 гривень, за 4 квартал 2012 року в сумі 635 655 гривень, за 2013 рік в сумі 2 901 200 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Укр Мед Експорт» (код ЄДРПОУ 35723307) по придбанню зерна (сої), відповідно до умов договору № Р 137212 від 30.10.2013.

Відповідно до отриманої інформації від оперативного управління Білоцерківської ОДПІ, ТОВ «Укр Мед Експорт» (код ЄДРПОУ 35723307) має стан - відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, в ході збору додаткової інформації та допитів свідків, с/г продукція не надходила від ТОВ «Укр Мед Експорт», а від інших с/г виробників Миронівського, Кагарлицького та Богуславського районів, які або не мали відповідний статус, або реалізовували сільгосппродукцію поза власними обліками.

Під час проведених опитувань встановлених власників та водіїв транспортних засобів, якими надавались послуги з перевезення зернових від ТОВ «Укр Мед Експорт» встановлено, що жодних взаємовідносин із зазначеним СГД вони не мали, замовлень від керівника чи представників підприємства ніколи не надходило, із вказаними особами не зустрічались, а відповідні документи на постачання с/г продукції (товарно-транспортні накладні) отримували безпосередньо на території ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» з реквізитами ТОВ «Укр Мед Експорт».

В ході поведених оперативних заходів встановлено, що основним постачальником с/г продукції ТОВ «Укр Мед Експорт» за листопад місяць 2013 року було підприємство ТОВ «Широкі Лани» (код ЄДРПОУ 38436397), яке знаходиться на податковому обліку в Миколаївському відділенні Очаківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Від Очаківської ОДПІ отримано Акт № 19/22/38436397 від 02.12.2013, висновком якого встановлено нереальність проведення поставки ТОВ «Широкі Лани» для ТОВ «Укр Мед Експорт» (код ЄДРПОУ 35723307).

Таким чином, діяльність ТОВ «Укр Мед Експорт» у період 2013 року була направлена на неправомірне надання податкової вигоди третім особам (в тому числі ПрАТ «Київ-Атлантик Україна»), що не підтверджується документально в регістрах бухгалтерського обліку.

В ході проведення перевірки ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, з урахуванням отриманих матеріалів від ОУ Білоцерківської ОДПІ, Очаківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області та ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва встановлено, що протягом листопада місяця 2013 року ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» формувало витрати відповідно до документів з реквізитами ТОВ «Укр Мед Експорт» на загальну суму 3 415 690, 80 гривень, в тому числі ПДВ - 569 281, 80 гривень та не мають юридичної сили

Отже, на порушення статей 138, 139 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємством позивача завищено суму витрат за 2013 рік у сумі 2 845 000, 00 гривень.

Зазначене порушення призвело до завищення податкового кредиту за листопад місяць 2013 року в сумі 569 000, 00 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) з питань надання послуг по пошуку покупців та укладенню договорів на продаж запчастин та обладнання до сільськогосподарської техніки, на що укладено Договір від 18.04.2012 № 8128/072-18.

За умовами Договору, ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) виступає Виконавцем, а ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» - Замовником.

В ході проведення перевірки суб'єкт господарювання на підтвердження факту виконання робіт надав Акт № 1 від 15.08.2012 взаєморозрахунків по послугах, в якому зазначено, що Виконавцем був виконаний комплекс робіт по вивченню ринку споживачів, пошуку оптимальних покупців у Замовника відповідно до умов, вказаних в пункті 2 Договору про надання послуг № 8128/072-1S від 18.04.2012 (надалі - Договір), а саме: запчастини до сільськогосподарської техніки виробництва компанії SMA (США) жатка виробництва компанії Case ІН (США), серійний номер HAJ304317, та Замовник оплачує надані послуги згідно з пунктом 3.2 та пунктом 3.3 вищевказаного Договору, загальна вартість наданих послуг складає за цим Актом 36 750, 00 гривень. Податок на додану вартість на зазначені вище послуги не нараховується у відповідності з діючим законодавством України, оскільки послуги надані приватним підприємцем - фізичною особою, що є платником єдиного податку.

На порушення пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в наданому документі відсутні такі реквізити, як кількість наданих послуг, їх ціна.

В той же час, окрім Акта виконаних робіт, підприємством у підтвердження факту виконання роботи в повному обсязі, відповідно до вимог пункту 2 Договору про надання послуг, не надано договори наміру з потенційними покупцями, відсутній аналіз цін на сільгосптехніку вітчизняного виробництва та їх зарубіжні аналоги для проведення аналізу щодо встановлення оптимальної реалізаційної ціни.

Отже, виходячи з вищевикладеного, послуги, які отримано від ФОП ОСОБА_3 виконані формально, не в повному обсязі та в господарській діяльності ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» не мають місця.

На порушення статті 138 Податкового кодексу України, ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» до витрат за 3 квартали 2012 року віднесено суму в розмірі 36 750, 00 гривень, отриманих послуг по пошуку покупців, одержаних від ФОП ОСОБА_3

Отже, на порушення статей 138, 139 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємством завищено суму витрат за 3 квартали 2012 року в сумі 36 750, 00 гривень.

В ході проведення планової перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4) з питання надання юридичних та консультаційних послуг, на що укладено угоду № б/н від 14.09.2012.

В ході проведеного аналізу наданих до перевірки первинних документів встановлено, що вищезазначені документи оформлені з порушенням та не відповідають вимогам пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: в наданих документах відсутні такі реквізити, як кількість наданих послуг, їх ціна. Крім того, не надано аналіз стосовно необхідності надання дозволу АМК на економічну концентрацію, відсутня конкретизація щодо додаткових документів до заяви про надання дозволу на економічну концентрацію, не висвітлено конкретне коло питань, з приводу чого надавалися консультації, а лише зазначено, що надано консультаційні послуги, в Акті виконаних робіт зазначено, що проводився аналіз документів та листування, проте не зазначено яких саме, все вищезазначене унеможливлює встановити факт використання даних послуг в межах господарської діяльності підприємства.

Крім того, рішення про надання дозволу на концентрацію було розіслано Антимонопольним комітетом України уповноваженим представникам компаній «АГ Девелоперс АnС», «ДУІ Холдінг А/С», «Атлантік Агро Холдингз АnС», на адресу ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та фізичній особі-підприємцю, адвокату ОСОБА_4, про що свідчить копія супровідного листа Антимонопольного комітету України від 27.11.2012 № 24-25/05-12297.

На порушення статті 138 Податкового кодексу України, ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» до валових витрат за 4 квартал 2012 року віднесено суму в розмірі 47 761, 23 гривень отриманих юридичних та консультаційних послуг, одержаних від ФОП ОСОБА_4

Отже, на порушення статей 138, 139 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємством завищено суму витрат за 4 квартал 2012 року в сумі 303 094, 00 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з фірмою «Бі. Сі. Томс енд Ко» (нерезидент, розташованого на території Великої Британії) з питання надання консультаційних та юридичних послуг.

Поряд з тим, організаційною структурою підприємства передбачено наявність юридичного відділу. Штатним розкладом затверджено посади начальників юридичного відділу, юристів та їх загальна кількість. Відповідно, в межах кадрової політики та стратегії управління персоналом кожен працівник має відповідати певним кваліфікаційним вимогам, володіти необхідними знаннями та навиками, належним чином оперувати категоріями та логіко-понятійним апаратом, з метою належного виконання покладених на нього завдань та функцій. Однак, в ході перевірки встановлено, що платник податків, з питань отримання юридичних послуг звертається до іноземної компанії, паралельно суми оплачених юридичних та консультаційних послуг відносить до валових витрат, при цьому маючи достатньо високий рівень кваліфікації персоналу, що в силу основних принципів ринкової економіки не має належного раціонального підґрунтя та достатньої ділової мети.

У зв'язку з викладеним, не можливо встановити факт використання даних послуг в межах господарської діяльності підприємства.

Таким чином, на порушення статті 138 Податкового кодексу України, ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» до валових витрат за 4 квартал 2012 року віднесено суму в розмірі 332 561 гривень отриманих юридичних та консультаційних послуг, одержаних від фірми «Бі. Сі. Томс енд Ко» (нерезидента, розташованого на території Великої Британії).

Отже, на порушення статей 138, 139 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємством завищено суму витрат за 4 квартал 2012 року в сумі 332 561, 00 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з підприємством - нерезидентом «Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, Лтд» (США), на що укладено угоди про надання послуг № 482/012-1S від 04.01.2012 та № 487/011-1S від 04.01.2011.

Також в ході проведення перевірки встановлено, що підприємством не здійснювався випуск цінних паперів.

Крім того, підприємством не надано підтверджуючих документів, які зміни внесено до інформаційного повідомлення, чого вони стосувалися, з ким саме проводилися переговори, з якого питання, не надано висновку щодо проведеного аналізу фондового ринку на Лондонській біржі, - все вищезазначене унеможливлює встановити факт використання даних послуг в межах господарської діяльності підприємства.

На порушення статті 138 Податкового кодексу України, ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» до валових витрат за III квартал 2012 року віднесено суму в розмірі 1 266 049, 22 гривень отриманих фінансових послуг, одержаних від нерезидента «Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, Лтд» (США).

Отже, на порушення статей 138, 139 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємством завищено суму витрат за 3 квартал 2012 року в сумі 1 266 049, 22 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з фірмою «Бі. Сі. Томс енд Ко» (код ЄДРПОУ 37147239) з питання надання консультаційних та юридичних послуг, на що укладено договір від 22.08.2012 № КА/КО/001.

Поряд з тим, організаційною структурою підприємства передбачено наявність юридичного відділу. Штатним розкладом затверджено посади начальників юридичного відділу, юристів та їх загальна кількість. Відповідно, в межах кадрової політики та стратегії управління персоналом кожен працівник має відповідати певним кваліфікаційним вимогам, володіти необхідними знаннями та навиками, належним чином оперувати категоріями та логіко-понятійним апаратом, з метою належного виконання покладених на нього завдань та функцій. Однак, в ході перевірки встановлено, що платник податків, з питань отримання юридичних послуг звертається до іноземної компанії, паралельно суми оплачених юридичних та консультаційних послуг відносить до валових витрат, при цьому, маючи достатньо високий рівень кваліфікації персоналу, що в силу основних принципів ринкової економіки не має належного раціонального підґрунтя та достатньої ділової мети.

У зв'язку з викладеним не можливо встановити факт використання даних послуг в межах господарської діяльності підприємства.

Таким чином, на порушення статті 138 Податкового кодексу України, ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» до валових витрат за 1 квартал 2013 року віднесено суму в розмірі 56 200 гривень отриманих юридичних та консультаційних послуг, одержаних від фірми «Бі. Сі. Томс енд Ко» (код ЄДРПОУ 37147239).

Отже, на порушення статей 138, 139 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємством завищено суму витрат за 1 квартал 2013 року в розмірі 56 200 гривень.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 встановлено його заниження всього у сумі 958 304 гривень, у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 273 588 гривень, за 4 квартал 2012 року в сумі 133 488 гривень, за 2013 рік - 551 228 гривень, в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пункті 3.1.2 розділу 3 Акта перевірки.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Укр Мед Експорт» (код ЄДРПОУ 35723307) з питання придбання зерна (сої), на що складено договір придбання № Р 137212 від 30.10.2013.

Згідно проведеного аналізу Додатку 5 «Розшифровки у розрізі контрагентів» до податкових декларацій по ПДВ з контрагентом ТОВ «Укр Мед Експорт» суми податку на додану вартість по зазначеним операціям згідно податкових накладних включені до реєстру отриманих податкових накладних та, відповідно, до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди, а саме: листопад місяць 2013 року у сумі 569 281, 80 гривень.

Відповідно до Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту обліковується розбіжність, а саме завищення податкового кредиту між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та ТОВ «Укр Мед Експорт» у листопаді місяці 2013 року у сумі 569 281, 80 гривень.

Отже, на порушення пункту 201.6 статті 201, статті 185, статті 186, статті 187, статті 188, статті 200 Податкового кодексу України, встановлено неправомірність формування податкового кредиту ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» по операціях з придбання товарів у ТОВ «Укр Мед Експорт» в загальній сумі 569 281, 80 гривень, в тому числі за листопад місяць 2013 року сумі 569 281, 80 гривень.

Зазначене порушення призвело до завищення витрат за 2013 рік.

Отже, на порушення пункту 201.6 статті 201, статей 185, 186, 187, 188, 200 Податкового кодексу України, встановлено неправомірність формування податкового кредиту ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» по операціях з придбання послугу фірми «Бі. Сі. Томс енд Ко» за січень місяць 2013 року сумі 11 240, 00 гривень.

Зазначене порушення призвело до завищення витрат за 2013 рік.

Щодо донарахування податку на додану вартість, то перевіркою повноти його нарахування за період з 01.07.2012 по 31.12.2013 встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 587 282 гривень, в тому числі за грудень місяць 2012 року в сумі 6 760 гривень, за січень місяць 2013 року в сумі 11 240 гривень, за листопад місяць 2013 року в сумі 569 282 гривень, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за лютий місяць 2013 року в сумі 11 240 гривень, за листопад місяць 2013 року в сумі 569 282 гривень, та завищення суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень місяць 2012 року в сумі 6 760 гривень, в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в пункті 3.2.2 розділу 3 Акта перевірки.

На донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість стало завищення сум податкового кредиту взаємовідносинах позивача з наступними контрагентами: ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (січень 2013 року) ТОВ «Укр Мед Експорт» (листопад 2013 року) на підставах, зазначених вище.

Суд не погоджується з твердженнями податкового органу, у зв'язку з наступним.

Щодо формування валових витрат, слід зазначити слідуюче.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Укр Мед Експорт».

В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансового-господарські відносини з ТОВ «Укр Мед Експорт» по придбанню зерна - сої, відповідно до умов договору № Р 137212 від 30.10.2013. Ця продукція придбавалась позивачем з метою виконання експортних контрактів, укладених підприємством (одним із видів діяльності позивача є здійснення оптової торгівлі зерном: КВЕД 46.21, який включено до переліку видів діяльності Підприємства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Позивачем до перевірки надавалися наступні документи:

договір на купівлю зерна;

податкові накладні;

накладні та акти виконаних робіт;

товарно-транспортні накладні;

платіжні доручення про факт оплати товару.

Факт купівлі вищезазначених товарів (сої) та реального настання правових наслідків у правовідносинах підтверджується видатковими та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно умов договору № Р 137212 від 30.10.2013 (пункт 1.1), доставку товару на склад Підприємства здійснювали перевізники постачальника (ТОВ «Укр Мед Експорт»).

Реєстр перевізників, що здійснювали перевезення зерна (сої) від ТОВ «Укр Мед Експорт» за період 01.11.2013 - 30.11.2013, зазначений у позовній заяві (Том 1, а.с. 7-8).

Заїзд транспортних засобів на територію підприємства і приймання товару підтверджується Журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах за період 01.11.2013 - 30.11.2013 та картками аналізу якості зерна, а також актами здачі-приймання робіт щодо робіт, які надавались Підприємством по договору для приймання товару.

Позивач розрахувався з постачальником за сою, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалося відповідачем в Акті перевірки.

Як було зазначено, позивач купував товар (сою) для виконання своїх експортних контрактів, зокрема, на виконання контрактів № С76/13 від 08.11.2013 та № С61/13 від 16.10.2013. Поставка товару згідно з цими контрактами здійснювалась залізницею, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (відповідними накладними) та експортними деклараціями:

ВМД № 004135 від 28.12.2013 в кількості 382, 900 т.;

ВМД № 004134 від 28.12.2013 в кількості 505, 3 т.;

ВМД № 004133 від 28.12.2013 в кількості 178, 020 т.

Також, даний товар розміщувався в окремих ємкостях на елеваторі підприємства відповідно до наказу б/н від 30.10.2013.

Керуючись пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, пунктами 1 і 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та іншими нормативно-правовими актами, підприємством позивача були складені первинні документи для обліку та фіксування господарських операцій з ТОВ «Укр Мед Експорт».

Відповідач в Акті перевірки зазначив, що під час проведених опитувань встановлених власників та водіїв транспортних засобів, якими надавалися послуги з перевезення зернових від ТОВ «Укр Мед Експорт», встановлено, що жодних взаємовідносин із зазначеним СГД вони не мали, замовлень від керівника чи представників підприємства ніколи не надходило, із вказаними особами не зустрічались, а відповідні документи на постачання с/г продукції (товарно-транспортні накладні) отримували безпосередньо на території ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» з реквізитами ТОВ «Укр Мед Експорт». Проте, не зазначено, що це за опитування, який його характер, кого саме опитували, яка репрезентативність групи, за яких обставин відбувалось дане опитування і таке інше. За таких обставин, дане опитування не є належним та допустимим доказом.

Також відповідач зазначив, що в ході проведених оперативних заходів встановлено, що основним постачальником с/г продукції ТОВ «Укр Мед Експорт» за листопад місяць 2013 року було підприємство ТОВ «Широкі Лани» (код ЄДРПОУ 38436397), яке знаходиться на податковому обліку в Миколаївському відділені Очаківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Від Очаківської ОДПІ отримано Акт № 19/22/38436397 від 02.12.2013, висновком якого встановлено нереальність проведення поставки ТОВ «Широкі Лани» для ТОВ «Укр Мед Експорт». Податковим органом не наводиться жодних аргументів, які б свідчили про законність та належність щодо проведення заходів по отриманню тієї чи іншої інформації, а висновки посадових осіб контролюючого органу в актах перевірки є відображенням позиції працівників державного органу до певних обставин.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № К/9991/50772/12, а саме: головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемніти правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником ТОВ «Укр Мед Експорт», ЄДРПОУ 35723307, за період з 01.11.2013 по 30.11.2013 та складено Довідку від 24.02.2014 № 167/22-011/22929481, у висновках якої зазначено про підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентом-постачальником ТОВ «Укр Мед Експорт» за період листопад 2013 року, та про відсутність порушень податкового законодавства.

Відповідачем в якості доказів були надані протоколи допитів свідків щодо фіктивності взаємовідносин з ТОВ «Укр Мед Експорт», з яких встановлено наступне.

Так, при допиті в якості свідка громадянина ОСОБА_13, згідно протоколу допиту свідка від 24.07.2014 встановлено, що останній восени 2013 року мав намір щодо продажу сої (приблизна кількість 4, 5 тонни), на що запропонував своєму знайомому сусіду громадянину ОСОБА_14 допомогти з відвантаженням товару на ПрАТ «Київ-Атланти Україна», що в місті Миронівка Київської області. По прибуттю до вказаного місця від охоронця стало відомо, що ПрАТ «Київ-Атланти Україна» цього дня сою не приймає, однак охоронець запропонував ОСОБА_13 людину, яка була в змозі придбати даний товар за готівку, на що ОСОБА_13 погодився і охоронець покликав раніше не відому ОСОБА_13 особу. Після виконання певних умов, що полягали у зважуванні та певних лабораторних досліджень, ОСОБА_13 отримав за свій товар певну грошову суму, розмір якої не пам'ятає. Зазначив, що жодними документами з особою, яка придбала товар, ОСОБА_13 не обмінювався. Зазначив, що ані під час продажу товару (сої), ані під час надання даних пояснень, ОСОБА_13 підприємницькою діяльністю не займався, та у трудових відносинах на підприємстві не перебував, а проданий товар був виготовлений (вирощений) на його особистій земельній ділянці. Пояснив, що підприємство ТОВ «Укр Мед Експорт» йому не відомо, і нікого з його службових осіб чи засновників він не знає.

При допиті в якості свідка громадянина ОСОБА_15, згідно протоколу допиту свідка від 24.07.2014 встановлено, що останній восени 2013 року мав намір щодо продажу сої (приблизна кількість 4, 5 тонни), на що запропонував своєму знайомому сусіду громадянину ОСОБА_14 допомогти з відвантаженням товару на ПрАТ «Київ-Атланти Україна», що в місті Миронівка Київської області. По прибуттю до вказаного місця від охоронця стало відомо, що ПрАТ «Київ-Атланти Україна» цього дня сою не приймає, після чого підійшов невідомий чоловік і запропонував купити даний товар у ОСОБА_15, на що останній погодився. На території ПрАТ «Київ-Атланти Україна» ОСОБА_15 разом із невідомою особою, заїхавши з товаром, зважили сою на вагах підприємства, після чого виїхали за межі ПрАТ «Київ-Атланти Україна» і чекали невідому особу, який запропонував купити товар більш, ніж пів години. Не дочекавшись цієї особи, ОСОБА_15 повернувся додому разом із товаром, який не продали, і з того часу невідому особу, яка пропонувала купити товар він не бачив і сою до ПрАТ «Київ-Атланти Україна» здавати не їздив. Непроданий товар ОСОБА_15 згодував домашній птиці тощо.

При допиті в якості свідка громадянки ОСОБА_16, згідно протоколу допиту свідка від 26.06.2014 встановлено, що остання є приватним підприємцем та знаходиться на спрощеній системі оподаткування (3 категорія) та надає послуги з автоперевезення. Свідок ОСОБА_16 пояснила, що у листопаді 2013 року автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_5 використовувався для перевезення зерна (сої) в адресу ПрАТ «Київ-Атланти Україна». У зв'язку з разовими послугами, з ОСОБА_16 та ПрАТ «Київ-Атланти Україна» будь-яких документів (письмових договорів тощо) окрім товарно-транспортних накладних не укладалося. З будь-якими із осіб підприємства позивача свідок не знайома та не зустрічалася.

При допиті в якості свідка громадянки ОСОБА_17, згідно протоколу допиту свідка від 03.07.2014 встановлено, що остання є приватним підприємцем та знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Свідок ОСОБА_17 пояснила, що у листопаді 2013 року автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_6 використовувався для перевезення зерна (сої) в адресу ПрАТ «Київ-Атланти Україна». З будь-якими із осіб підприємства позивача свідок не знайома та не зустрічалася.

При допиті в якості свідка громадянина ОСОБА_18, згідно протоколу допиту свідка від 16.06.2014 встановлено, що останній є приватним підприємцем та знаходиться на спрощеній системі оподаткування (3 категорія) та надає послуги з автоперевезення. Свідок ОСОБА_18 пояснила, що у листопаді 2013 року автомобіль марки «МАН», д.н.з. НОМЕР_7 використовувався для перевезення зерна (сої) в адресу ПрАТ «Київ-Атланти Україна». У зв'язку з разовими послугами, з ОСОБА_18 та ПрАТ «Київ-Атланти Україна» будь-яких документів (письмових договорів тощо) окрім товарно-транспортних накладних не укладалося. Свідок ОСОБА_18 під час допиту підтвердив факт перевезення товару (сої) зазначеним автомобілем. З будь-якими із осіб підприємства позивача свідок не знайомий та не зустрічався. Претензій з боку замовника чи позивача щодо невідповідності обсягів чи якості перевезення зерна не надходило.

При допиті в якості свідка громадянина ОСОБА_19, згідно протоколу допиту свідка від 17.06.2014 встановлено, що останній є приватним підприємцем та знаходиться на спрощеній системі оподаткування (3 категорія) та надає послуги з автоперевезення. Свідок ОСОБА_19 пояснила, що у листопаді 2013 року автомобіль марки «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_8 використовувався для перевезення зерна (сої) в адресу ПрАТ «Київ-Атланти Україна». У зв'язку з разовими послугами, з ОСОБА_19 та ПрАТ «Київ-Атланти Україна» будь-яких документів (письмових договорів тощо) окрім товарно-транспортних накладних не укладалося. З будь-якими із осіб підприємства позивача та ТОВ «Укр Мед Експорт» свідок не знайомий та не зустрічався. Свідок ОСОБА_19 під час допиту підтвердив факт перевезення товару (сої) зазначеним автомобілем. З будь-якими із осіб підприємства позивача свідок не знайомий та не зустрічався. Претензій з боку позивача чи ТОВ «Укр Мед Експорт» (замовник) щодо невідповідності обсягів чи якості перевезення зерна не надходило.

При допиті в якості свідка громадянина ОСОБА_20, згідно протоколу допиту свідка від 17.06.2014 встановлено, що останній має у власності вантажний автомобіль марки «ГАЗ-53» д.н.з. НОМЕР_9. Свідок ОСОБА_20 пояснив, що у листопаді 2013 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_15 та ОСОБА_13 з проханням перевезти зерно (сою) в адресу ПрАТ «Київ-Атланти Україна» для реалізації, на що громадянин ОСОБА_20 погодився. З будь-якими із осіб підприємства позивача свідок не знайомий та не зустрічався. Претензій з боку позивача чи ТОВ «Укр Мед Експорт» (замовник) щодо невідповідності обсягів чи якості перевезення зерна не надходило.

Таким чином, з вищевказаних протоколів допиту свідків встановлено, що у деяких випадках продукція поставлялася через ТОВ «Укр Мед Експорт», а у деяких іншими фізичними особами чи фізичними особами-підприємцями.

Суд звертає увагу, що надані відповідачем протоколи допитів свідків щодо фіктивності взаємовідносин з ТОВ «Укр Мед Експорт» досліджені судом, однак з даних протоколів (пояснень) не можливо встановити, в яких справах були проведені дані слідчі дії, зокрема, допити вказаних свідків.

Також суд не встановив зв'язок між показами свідків, які поставляли аналогічний товар до підприємства позивача і відсутністю у зв'язку з цим взаємовідносин позивача з ТОВ «Укр Мед Експорт».

Таким чином, висновки Акта перевірки щодо порушення позивачем вимог статей 138, 139 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого на думку податкового органу завищено валові витрати на загальну суму 2 846 409, 00 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 540 550, 00 гривень, є безпідставними та необґрунтованими і такими, що суперечать чинному законодавству України.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_21, суд зазначає наступне.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) з питань надання послуг з пошуку покупців та укладенню договорів на продаж запчастин та обладнання до сільськогосподарської техніки. Надання таких послуг здійснювалось згідно з рамковим договором від 18.04.2012 № 8121/072-18. Одним із видів господарської діяльності Товариства є торгівля (КВЕД 47.19), в тому числі продаж запчастин та обладнання до сільськогосподарської техніки.

Як зазначив позивач, пошук потенційних покупців та вивчення можливостей ринку споживання цих товарів є необхідними та важливими умовами для нормального забезпечення господарської діяльності позивача, оскільки ринок цих товарів і ринок споживачів є досить обмеженим.

В Акті виконаних робіт (Акт № 1 взаєморозрахунків по послугах від 15.08.2012 до Договору про надання послуг № 8128/072-18 від 18.04.2012) зазначено, що Виконавцем (ФОП ОСОБА_3.) на виконання умов договору знайдено потенційного покупця на сільськогосподарську техніку «Жатка Саsе НАJ 304317» в кількості 1 штука. Зазначений акт складений та відповідає вимогам бухгалтерського та податкового обліку, аргументованих заперечень до нього податковим органом не надано. В той же час, ДПІ безпідставно зазначив, що в даному акті виконаних робіт відсутні такі реквізити, як кількість наданих послуг, їх ціна, а послуги надані не в повному обсязі.

Це не відповідає дійсності, оскільки вартість послуг у розмірі 36 750 гривень зазначена в акті та описано обсяг наданих послуг (які саме послуги надавались). Результатом надання цих послуг є фактична поставка товару «Жатка Саsе НАJ 304317» в кількості 1 штука на загальну вартість 160 000, 00 гривень, здійснена покупцю ПП «Березівське-58», ЄДРПОУ 32395785, що підтверджується видатковою накладною від 23.05.2012 № СВ-003725 та довіреністю на отримання ТМЦ № 12 від 18.05.2012, виданої на ОСОБА_22.

Суд зазначає, що податковий орган не наділений повноваженнями по встановленню відповідності обсягу наданих послуг умовам, погодженими між сторонами правочину.

Позивач розрахувався з ФОП ОСОБА_3 за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученням № 6114 від 16.08.2012.

Таким чином, висновки Акта перевірки щодо порушення позивачем вимог статей 138, 139 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого на думку податкового органу завищено валові витрати на загальну суму 36 750, 00 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 7 717, 50 гривень, є безпідставними та необґрунтованими і такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

В ході проведення планової перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) з питання надання юридичних та консультаційних послуг згідно з договором № б/н від 14.09.2012. На виконання умов цього договору ФОП ОСОБА_4 надавав консультаційні послуги та здійснював заходи по отриманню дозволу Антимонопольного комітету України (надалі - АМК) на концентрацію пов'язаних відносинами контролю з Товариством осіб, відповідно до законодавства України, а також надав роз'яснення щодо запланованої концентрації пов'язаних осіб з урахуванням отриманого дозволу АМК, отримував інформацію від пов'язаних осіб Товариства щодо набуття ними частки Атлантик Агро Холдінг АпС, яка є 100% учасником Товариства.

Зокрема, дозвіл АМК був отриманий на здійснення запланованої концентрації (придбання) частки у статутному капіталі Атлантик Агро Холдінг АпС у розмірі 50% компанією «АГ Девелоперз АпС» у компанії «ДУІ Холдінг А/С».

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції», концентрацією визнається: 1) злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого; 2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом: а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, у тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується; б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи; 3) створення суб'єкта господарювання двома і більше суб'єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили цей суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання; 4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 % або 50 % голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.

При цьому згідно зі статтею 1 даного Закону, суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими.

Відповідно до статті 1 даного Закону, контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Згідно зі статтею 23 даного Закону, учасниками концентрації визнаються:

суб'єкти господарювання, стосовно яких здійснюється або має здійснитися злиття, приєднання;

суб'єкти господарювання, які набувають або мають намір набути контроль над суб'єктом господарювання, та суб'єкти господарювання, щодо яких набувається або має набутися контроль;

суб'єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) яких набуваються у власність, одержуються в управління (користування), оренду, лізинг, концесію або мають набутися, та їх покупці (одержувачі), набувачі;

суб'єкти господарювання, що є або мають намір стати засновниками (учасниками) новостворюваного суб'єкта господарювання. У разі коли одним із засновників є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, учасником концентрації вважається також суб'єкт господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) якого вносяться до статутного капіталу новостворюваного

суб'єкта господарювання;

фізичні та юридичні особи, пов'язані з учасниками концентрації, зазначеними в абзацах другому - п'ятому цієї статті, відносинами контролю, що дає підстави визнати відповідну групу осіб згідно із статтею 1 цього Закону єдиним суб'єктом господарювання.

Законом України «По захист економічної конкуренції» передбачено відповідальність та накладення штрафів у значних розмірах на суб'єктів господарювання (в тому числі на групу суб'єктів господарювання, які відповідно до закону визнаються суб'єктом господарювання) у випадку здійснення концентрації без отримання відповідного дозволу АМКУ.

Враховуючи положення чинного законодавства, здійснення придбання частки у статутному капіталі Атлантик Агро Холдінг АпС у розмірі 50% компанією «АГ Девелоперз АпС» у компанії «ДУІ Холдінг А/С» без отримання відповідного дозволу АМК означало б порушення законодавства, в результаті чого до підприємства позивача було б застосовано штрафні санкції.

Зміна корпоративної структури учасників Товариства є одним із інвестиційних проектів, що пов'язані із залученням фінансових ресурсів з метою реалізації господарської компетенції. Зміну корпоративної структури планувалось здійснити за рахунок коштів, залучених від запланованого випуску облігацій як Підприємства, так і його пов'язаних осіб на європейських ринках капіталів. А відповідно до законодавства України про захист економічної конкуренції, Українська компанія зобов'язана отримувати дозволи на концентрацію, якщо відбуваються або плануються зміни в корпоративній структурі учасників компанії чи інших пов'язаних осіб.

Інвестиційна діяльність підприємства - це один з важливих напрямків багатоаспектної діяльності в умовах ринкового середовища. Від інтенсивності та результативності інвестиційних проектів залежить успіх і результати діяльності Товариства у найближчій та майбутній перспективах.

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по придбанню послуг щодо отримання дозволу АМК на концентрацію. Проте, податковим органом в Акті перевірки необґрунтовано зазначено, що надання вищезазначених послуг унеможливлює встановити факт використання даних послуг в межах господарської діяльності позивача.

Висновок ДПІ не відповідає положенням вищезазначеного законодавства. Крім того, первинні документи належним чином оформлені сторонами договору відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в яких зазначено всі обов'язкові реквізити.

На момент проведення перевірки ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» розрахувалось з вищезазначеним контрагентом повністю, що підтверджується платіжними дорученнями № 8338 від 15.10.2012, № 9622 від 15.11.2012 і № 10268 від 03.12.2012. Вказані послуги були використані в процесі забезпечення господарської діяльності позивача.

На підтвердження факту надання послуг складено: акти здачі-прийому виконаних робіт № 1 від 15.10.2012, № 2 від 14.11.2012 та фінального акту здачі-прийому виконаних робіт б/н від 26.11.2012, а також звіт б/н від 26.11.2012. За результатами надання послуг отримано дозвіл (рішення) АМК на концентрацію № 852-р від 21.11.2012.

Таким чином, висновки Акта перевірки щодо порушення позивачем статей 138, 139 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого на думку податкового органу завищено валові витрати на загальну суму 303 094, 00 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 63 649, 74 гривень, є безпідставними та необґрунтованими і такими, що суперечать податковому законодавству України.

Щодо взаємовідносин позивача з компанією Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент), слід зазначити наступне.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з фірмою «Бі. Сі. Томс енд Ко» (нерезидент, що розташований на території Великої Британії).

Ця фірма надавала консультаційні послуги згідно з договором про надання юридичних і консультаційних послуг № КА/LО/001 від 22.08.2012, а саме:

юридичний аналіз на предмет відповідності європейському законодавству корпоративної структури та документації, що стосуються запланованої зміни корпоративної структури суб'єктів господарювання та випуску облігацій Товариством та пов'язаними з ним особами у зв'язку з можливим проведенням ІРО Товариства на ринках Європейського Союзу;

проведення юридичного аналізу щодо чинного європейського законодавства у сфері корпоративних відносин;

вивчення корпоративної структури компанії на предмет її відповідності європейському законодавству;

проведення юридичного аналізу та підготовка Меморандуму (консультаційного висновку) щодо укладення та підписання Договору Поруки Товариством (у формі проекту Договору Поруки);

проведення юридичного аналізу правових аспектів притаманних Договору Поруки та проблем сумісності українського та англійського права;

юридичний аналіз та внесення необхідних змін до Договору Поруки, відповідно до якого Поручитель забезпечує виконання емітентом своїх зобов'язань по випуску облігацій;

підготовка проектів договору купівлі-продажу облігацій та договору про заснування трасту;

аналіз Проспекту емісії облігацій на предмет її відповідності вимогам податкового та валютного регулювання та аналіз потенційних ризиків в даному Проспекті.

Зазначенні послуги надавались у зв'язку із тим, що планувалась реструктуризація корпоративної структури Підприємства і його учасників, яка стосувалась як і цивільно-правових відносин на території України, так і за її межами, а також у зв'язку із запланованим залученням фінансових ресурсів для проведення реструктуризації шляхом можливого випуску цінних паперів (облігацій) Підприємством та/або його пов'язаними особами на європейських ринках. Також, у зв'язку з цими обставинами отримувався дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію, про що зазначалося вище. Таким чином, ці послуги є необхідними Товариству для запровадження та реалізації нових інвестиційних проектів в Україні, залучення фінансових ресурсів шляхом емісії цінних паперів (облігацій) та купівлі-продажу облігацій, що є необхідним для здійснення господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку.

Факт надання вищезазначених послуг, серед іншого, підтверджується первинними документами, а саме актами наданих послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач у повному обсязі розрахувався за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 18327720/А від 21.09.2012 та № 31209924/А від 27.12.2012, а також платіжними дорученнями в іноземній валюті № 38 від 20.09.2012 та № 67 від 27.12.2012.

У вищевказаних первинних документах зазначено і вказано всі обов'язкові реквізити, що передбачені законодавством.

Висновок відповідача про те, що для надання вищезазначених юридичних та консультаційних послуг безпідставно залучена іноземна компанія та, відповідно, завищено валові витрати в сумі 332 560, 68 гривень, не відповідає дійсності, є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству, оскільки в штаті Товариства працюють лише два юристи, які залученні в юридичному обслуговуванні операційної і поточної діяльності Товариства (господарська діяльність Товариства є різноплановою, включає в себе виробництво, продаж, торгівлю та інші види діяльності, а кількість працівників становить понад 500 осіб), і які не володіють спеціальними знаннями в сфері обігу цінних паперів та залучення інвестицій і фінансових ресурсів на міжнародних та європейських ринка, а позивачу для здійснення господарської діяльності важливо залучати фінансові ресурси з метою реалізації своєї господарської компетенції для отримання прибутку.

Крім того, податковим законодавством України не обмежується залучення третіх осіб до надання юридичних послуг у випадку наявності на самому підприємстві юридичної служби.

Таким чином, висновки Акта перевірки щодо порушення позивачем статей 138, 139 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого на думку податкового органу завищено валові витрати на загальну суму 332 561, 00 гривень та занижено податок на прибуток в сумі 69 837, 81 гривень, є безпідставними та необґрунтованими і такими, що суперечать податковому законодавству України.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко», слід зазначити наступне.

Даний контрагент на підставі договору № КА/КО/001 від 22.08.2012 надавав консультаційні послуги з таких питань:

надання консультацій та підготовка юридичних висновків стосовно приведення у відповідність до європейських стандартів корпоративної структури Товариства з урахуванням вимог українського законодавства з метою проведення запланованого ІРО Товариства, а також випуску облігацій пов'язаними особами та/або залучення іншого фінансування на європейських ринках;

проведення базового (скороченого) правового аудиту прав власності, договорів оренди тощо та подальше проведення повного аудиту та підготовка юридичних висновків тощо з метою надання допомоги при проведені запланованого ІРО Товариства, а також випуску облігацій та/або залучення іншого фінансування на європейських ринках;

редагування та доопрацювання Договору Поруки спільно із «Бі. Сі. Томс енд Ко» (нерезидентом).

Дані послуги надавались спільно із наданням послуг компанією «Бі. Сі. Томе енд Ко» (нерезидентом), як зазначалося вище, у зв'язку з тим, що планувалась реструктуризація корпоративної структури Підприємства і його учасників, яка стосувалась як і цивільно-правових відносин на території України, так і за її межами, а також у зв'язку із запланованим залученням фінансових ресурсів для проведення реструктуризації шляхом можливого випуску цінних паперів (облігацій) Підприємством та/або його пов'язаними особами на європейських ринках. ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» здійснював аналіз і надавав консультаційні послуги щодо дотримання позивачем і пов'язаними особами законодавства України.

Факт надання вищезазначених послуг, серед іншого, підтверджується такими первинними документами:

1. Акт наданих послуг № 1КА/КО/001 від 22.08.2012;

2. Звіт про надані послуги від 29.12.2012.

В акті і звіті зазначено і вказано всі обов'язкові реквізити, що передбачені чинним законодавством.

Позивач розрахувався за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 173 від 11.12.2012, № 268 від 18.12.2012, № 300 від 19.12.2012, № 334 від 20.12.2012.

Вищезазначені первинні документи складено відповідно до вимог податкового законодавства і відповідачем не доведено про невідповідність цих документів чинному законодавству України.

Висновок відповідача про те, що безпідставно залучена консультаційна компанія для надання вищезазначених юридичних послуг та, відповідно, на думку податкового органу завищено валові витрати в сумі 56 200, 00 гривень та податковий кредит в сумі 11 240, 00 гривень, не відповідає дійсності, є необґрунтованим та суперечить Податковому кодексу України, оскільки в штаті позивача працюють лише два юриста, що залученні в юридичному обслуговуванні операційної і поточної діяльності Товариства (господарська діяльність Товариства є різноплановою, включає в себе виробництво, продаж, торгівлю та інші види діяльності, а кількість працівників становить понад 500 осіб), і які не володіють спеціальними знаннями в сфері організації корпоративної структури Товариства з метою випуску цінних паперів для залучення інвестицій і фінансових ресурсів, а Товариству для здійснення господарської діяльності важливо залучати фінансові ресурси для реалізації своєї господарської компетенції з метою отримання прибутку. Податковим кодексом України не заборонено відносити до валових витрат та податкового кредиту юридичні та консультаційні послуги, що надані третіми особами, коли в штаті Товариства передбачено юридичний персонал і є прийнятими на роботу юристи.

Таким чином, висновки, викладені в Акті перевірки щодо порушення позивачем статей 138, 139 та пункту 201.6 статті 201, статей 185-188, статті 200 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого на думку податкового органу позивачем завищило валові витрати на загальну суму 56 200, 00 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 10 678, 00 гривень, є безпідставними та необґрунтованими і такими, що суперечать податковому законодавству України.

Щодо взаємовідносин позивача з компанією «Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, Лтд», суд зазначає наступне.

Компанія «Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, Лтд», що діє згідно з законодавством США, на підставі договору надавав консультаційні та бухгалтерські послуги щодо підготовки звітів про доходи та витрати та іншої фінансової звітності згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, підготовка необхідної інформації для акціонерів та учасників Товариства, ведення переговорів з потенційними покупцями облігацій Товариства, підготовка попередніх рекомендацій щодо можливого розміщення цінних паперів Товариства, аналіз фондового ринку на Лондонській біржі, внесення змін до інформаційного Меморандуму у зв'язку з переоцінкою Товариства, які є необхідними для залучення фінансових ресурсів з метою забезпечення господарської діяльності позивача, а також для надання звітності учасникам (акціонерам) Товариства.

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, що пов'язані з придбанням консультаційних та бухгалтерських послуг.

Факт купівлі вищезазначених послуг підтверджується наступними первинними документами:

Акт надання послуг від 31.01.2012 № 482-01 на суму 93 750, 00 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 749 034, 38 гривень;

Акт надання послуг від 31.05.2012 № 482-05 на суму 64 687, 50 доларів США, що в еквіваленті у гривні складає 517 014, 84 гривень.

Вищезазначені послуги надавались на виконання умов договору № 482/012-18 від 04.01.2012. Підприємство розрахувалось за наданні послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 11474491/А від 01.08.2012, № 20404494/А від 08.10.2012, № 15226777/А від 30.08.2012 та платіжними дорученнями в іноземній валюті № 29 від 01.08.2012, № 42 від 05.10.2012, № 32 від 30.08.2012.

Висновок відповідача про те, що вказані акти не можна вважати належним бухгалтерським документом є безпідставним та необґрунтованими. Акти належним чином оформлені сторонами договору відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в яких зазначено всі обов'язкові реквізити.

Отже, твердження відповідача про те, що позивачем не надано підтверджуючих документів, які засвідчили б факт надання послуг, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» листом від 14.05.2014 № 96 (вхідний № 1561/10 від 14.05.2014) надало відповідачу копії фінансових звітів по контрагенту «Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, Лтд» в кількості 12 аркушів.

Вказані послуги були використані в процесі здійснення господарської діяльності для її забезпечення.

Таким чином, висновки Акта перевірки щодо порушення позивачем вимог статей 138, 139 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого на думку податкового органу позивачем завищено валові витрати на загальну суму 1 266 049, 22 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 265 870, 34 гривень, є безпідставними та необґрунтованими і такими, що суперечать податковому законодавству України.

Щодо податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Укр Мед Експорт», суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, ТОВ «Укр Мед Експорт» поставляло зерно (сою) для позивача в листопаді місяці 2013 року. Всі фінансово-господарські документи оформлено належним чином та надано під час судового розгляду справи. Жодних зауважень до первинних документів, а також до факту здійснення поставок податковим органом не надано і не спростовано дійсність цих документів.

Відповідач в Акті перевірки у своїх висновках зазначає, що відповідно до Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту обліковується розбіжність, а саме завищення податкового кредиту між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та ТОВ «Укр Мед Експорт» у листопаді місяці 2012 року у сумі 569 281, 80 гривень.

Однак, з такими твердженнями суд не погоджується з огляду на те, що позивачем доведено під час судового розгляду справи правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Укр Мед Експорт» у листопаді місяці 2012 року у сумі 569 281, 80 гривень.

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму податку в розмірі 569 281, 80 гривень, а висновки Акта перевірки щодо порушення Підприємством пункту 201.6 статті 201, статей 185, 186, 187, 188, 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ у розмірі 569 281, 80 гривень є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Бі. Сі. Томм енд Ко», суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, даний контрагент надавав консультаційні послуги (юридичні і податкові), що пов'язанні зі здійсненням позивачем інвестиційної діяльності, залучення фінансових ресурсів та можливого здійснення реструктуризації корпоративних відносин в учасниках (акціонерах) Підприємства. Факт надання послуг і їх оплата підтверджуються первинними і платіжними документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Податковим органом не наведено аргументованих заперечень щодо факту надання цих послуг та самих первинних документів, а лише зазначено, що не можливо встановити факт використання даних послуг в господарській діяльності підприємства, оскільки організаційною структурою підприємства передбачено наявністю юридичного відділу.

Висновок відповідача про те, що безпідставно залучена консультаційна компанія для надання вищезазначених юридичних послуг та, відповідно, на думку податкового органу, завищено податковий кредит в сумі 11 240, 00 гривень, не відповідає дійсності, є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству, оскільки в штаті позивача працюють лише два юристи, які залученні в юридичному обслуговуванні операційної і поточної діяльності позивача (господарська діяльність Товариства є різноплановою, включає в себе виробництво, продаж, торгівлю та інші види діяльності, а кількість працівників становить понад 500 осіб), і які не володіють спеціальними знаннями в сфері організації корпоративної структури Товариства з метою випуску цінних паперів для залучення інвестицій і фінансових ресурсів, а Товариству для здійснення господарської діяльності важливо залучати фінансові ресурси для реалізації своєї господарської компетенції з метою отримання прибутку.

Податковим кодексом України не заборонено формувати податковий кредит за рахунок отриманих юридичних та консультаційних послуг, що надані третіми особами, коли в штаті Товариства передбачено юридичний персонал і є прийнятими на роботу юристи.

Суд зазначає, що єдиною підставою встановлених обставин відповідачем порушення позивачем вимог податкового законодавства. Зокрема, в частині надання позивачу його контрагентами консультаційних послуг є те, що в штаті підприємства позивача працюють юристи, тому у позивача не було підстав залучати інших іноземних юридичних осіб. З чим суд не може погодитися з огляду на вищезазначені обставини, встановлені під час судового розгляду справи.

Таким чином, такі доводи відповідача не можуть бути безумовною підставою для донарахування позивачу грошових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, будь-яких інших фактів та документально підтверджених доказів відповідачем не надано.

Враховуючи викладені обставини, суд зазначає, факт виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, картками аналізу зерна, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, Витягами із журналу реєстрації заїзду та виїзду вхідної продукції, накладними залізниці, вантажно-митними деклараціями, контрактами з додатковими угодами, актом взаєморозрахунків по послугах до договору про надання послуг, заявкою на надання юридичних послуг, актами здачі-прийому виконаних робіт, фінальним актом здачі-прийому виконаних робіт, звітом про надання послуг, витягом із заяви про надання дозволу на концентрацію, Рішенням Антимонопольного комітету України, рахунками, угодою про надання послуг, консолідованою фінансовою звітністю тощо.

Вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції. Наявні до договору документи дають змогу визначити, які саме послуги було надано та за якою ціною.

Отже суд зазначає, що всі вищезгадані господарські операції, здійснені між позивачем і його контрагентами ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент), були направлені на досягнення певного, передбаченого укладеними договорами та цілями діяльності сторін, економічного ефекту і призвели до змін майнового стану сторін правочину. Таким чином, висновки відповідача спростовані документально підтвердженими твердженнями позивача.

Крім того, фактично в Акті перевірки відповідач не ставив під сумнів надані позивачем первинні фінансово-господарські документи.

Відповідач в Акті перевірки також вказав, що якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, несплата податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемних угод у позивача не може виникати право на податковий кредит по ПДВ та формування валових витрат.

Однак, в Акті перевірки не наведено належних доводів, також відповідачем жодними доказами не підтверджено, що правочини між позивачем та його контрагентами ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент) спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З матеріалів справи не вбачається, що на час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача не були зареєстровані юридичними особами та не були платниками податку на додану вартість.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочинів між позивачем та контрагентами ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент), недійсними у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача так і його контрагентів.

Виходячи з наведеного, висновки відповідача були спростовані документально підтвердженими твердженнями позивача, зокрема, останнім було надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент) щодо отримання послуг та товарів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент).

Вирішуючи питання про реальність придбання у ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент) послуг та товарів з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з урахуванням якісних характеристик товарів, робіт або послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На виконання контрактів № С76/13 від 08.11.2013 та № С61/13 від 16.10.2013, позивачем придбавався товар (соя) у контрагента ТОВ «Укр Мед Експорт» згідно договору № Р 137212 від 30.10.2013, про що зазначалося вище.

Поставка товару згідно з цими контрактами здійснювалась залізницею, що підтверджується наступними доказами:

ВМД № 004135 від 28.12.2013 в кількості 382, 900 т.;

ВМД № 004134 від 28.12.2013 в кількості 505, 3 т.;

ВМД № 004133 від 28.12.2013 в кількості 178, 020 т.

Щодо укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_21 договору від 18.04.2012 № 8121/072-18 з питань надання послуг з пошуку покупців, надання цих послуг є фактична поставка товару «Жатка Саsе НАJ 304317» в кількості 1 штука на загальну вартість 160 000, 00 гривень, здійснена покупцю ПП «Березівське-58», ЄДРПОУ 32395785, що підтверджується видатковою накладною від 23.05.2012 № СВ-003725 та довіреністю на отримання ТМЦ № 12 від 18.05.2012, виданої на ОСОБА_22.

Щодо укладеного між позивачем та ФОП ФОП ОСОБА_4 договору № б/н від 14.09.2012 з питання надання юридичних та консультаційних послуг, дозвіл АМК був отриманий позивачем на здійснення запланованої концентрації (придбання) частки у статутному капіталі Атлантик Агро Холдінг АпС у розмірі 50% компанією «АГ Девелоперз АпС» у компанії «ДУІ Холдінг А/С».

Щодо укладеного між позивачем та фірмою «Бі. Сі. Томс енд Ко» (нерезидент, що розташований на території Великої Британії) договору про надання юридичних і консультаційних послуг № КА/LО/001 від 22.08.2012 встановлено, що зазначенні послуги надавались у зв'язку із тим, що планувалась реструктуризація корпоративної структури Підприємства позивача і його учасників, яка стосувалась як і цивільно-правових відносин на території України, так і за її межами, а також у зв'язку із запланованим залученням фінансових ресурсів для проведення реструктуризації шляхом можливого випуску цінних паперів (облігацій) Підприємством та/або його пов'язаними особами на європейських ринках. Також, у зв'язку з цими обставинами отримувався дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію, про що зазначалося вище. Таким чином, ці послуги були необхідними позивачу для запровадження та реалізації нових інвестиційних проектів в Україні, залучення фінансових ресурсів шляхом емісії цінних паперів (облігацій) та купівлі-продажу облігацій, що є необхідним для здійснення господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку.

Щодо укладеного між позивачем та ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» договору про надання консультаційних послуг № КА/КО/001 від 22.08.2012, дані послуги надавались спільно із наданням послуг компанією «Бі. Сі. Томе енд Ко» (нерезидентом), як зазначалося вище, у зв'язку з тим, що планувалась реструктуризація корпоративної структури Підприємства тощо.

Щодо укладеного між позивачем та компанією «Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, Лтд» договору № 482/012-18 від 04.01.2012 щодо надання консультаційних та бухгалтерських послуг, слід зазначити, що були надані такі послуги, як підготовка звітів про доходи та витрати та іншої фінансової звітності згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, підготовка необхідної інформації для акціонерів та учасників підприємства позивача, ведення переговорів з потенційними покупцями облігацій позивача, підготовка попередніх рекомендацій щодо можливого розміщення цінних паперів позивача, аналіз фондового ринку на Лондонській біржі, внесення змін до інформаційного Меморандуму у зв'язку з переоцінкою підприємства позивача, які є необхідними для залучення фінансових ресурсів з метою забезпечення господарської діяльності позивача, а також для надання звітності учасникам (акціонерам) Товариства.

Здійснення позивачем реальної господарської діяльності, що підтверджується договорами, первинними документами, свідчить про відсутність порушення вимог податкового законодавства.

Належне відображення в податковій звітності свідчать податкові декларації за весь період діяльності ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент).

Таким чином, на момент укладання правочинів та їх виконання позивачем та його контрагентами ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент) було дотримано усіх вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про фіктивний характер правочину, укладеного між позивачем та його контрагентами ТОВ «Укр Мед Експорт»; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; Бі. Сі. Томс енд Ко (нерезидент); ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» (ЄДРПОУ 37147239); Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД. (нерезидент), суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Слід відмітити, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, отриманих від контрагентів, що підтверджують факт перерахування коштів за отримані послуги та товари.

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаними правочинами.

Згідно первинних бухгалтерських документів та податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат за відповідні періоди, що відображено у податкових деклараціях.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт надання позивачеві послуг згідно договорів, наявних в матеріалах справи, документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг та товарів під час судового розгляду справи не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, висновки податкового органу про завищення валових витрат та заниження податку на додану вартість, з підстав відсутності господарських операцій, є безпідставними.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат поставлено в залежність від добросовісності його контрагента (по ТОВ «УкрМедЕкспорт»), що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження господарських операцій, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо дій цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для донарахування сум податкового зобов'язання позивачеві.

Також, наявність у штаті підприємства юристів не можу бути єдиною безумовною підставою для висновків про відсутність реальності господарських операцій про надання консультаційних та юридичних послуг з іншими контрагентами.

На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

Судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Натомість відповідач жодних документально-підтверджених доказів, окрім заперечень на адміністративний позов, які дублюють Акт перевірки позивача та протоколів допиту свідків надано не було.

Суд також звертає увагу, що надані відповідачем протоколи допитів свідків щодо фіктивності взаємовідносин з ТОВ «Укр Мед Експорт» досліджені судом, однак з даних протоколів (пояснень) не можливо встановити, в яких справах були проведені дані слідчі дії, зокрема, допити вказаних свідків, а наданий відповідачем Акт від 24.12.2013 № 276/14-03-22-08/35723307 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укр Мед Експорт»…» не є підставою для нарахування позивачу грошових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій.

При розгляді даної справи належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди та доказів того, що безпосередні контрагенти позивача не здійснюють господарську діяльність, правочини є нікчемними, відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування податкового кредиту та валових витрат, виходячи з реальності укладеного правочину, а, отже, доводи відповідача про заниження податку на подану вартість і податку на прибуток підприємств і нарахування за такі порушення штрафних санкції є необґрунтованими.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 53, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.05.2014 № 0003092201 та від 29.05.2014 № 0003102201.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна» понесені ним судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	08.08.2014
Оприлюднено	11.08.2014
Номер документу	40073522
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —810/3566/14

Ухвала від 24.11.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Кошіль В.В.

Ухвала від 10.11.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мєзєнцев Є.І.

Постанова від 08.08.2014

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Шевченко А.В.

Ухвала від 13.06.2014

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Шевченко А.В.

Ухвала від 15.07.2014

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Шевченко А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 08.08.2014 по справі 810/3566/14КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —810/3566/14

Ухвала від 24.11.2015

Ухвала від 10.11.2014

Постанова від 08.08.2014

Ухвала від 13.06.2014

Ухвала від 15.07.2014

Постанова
від 08.08.2014 по справі 810/3566/14
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД