Ухвала

від 24.11.2015 по справі 810/3566/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ К/800/61725/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2014

у справі № 810/3566/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна»

до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.05.2014 № 0003092201 та № 0003102201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, складено акт від 15.05.2014 № 364/22-011/22929481, в якому зафіксовано порушення: ст. ст. 138, 139, 185, 186, 187, 188, 200, 201 Податкового кодексу України, що призвело до невірного формування податкового обліку в частині визначення сум податку на прибуток та податку на додану вартість.

Миронівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.05.2014:

- № 0003102201 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 870 783 грн., в т.ч.: 580 522 грн. основного платежу та 290 261 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0003092201 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 437 456 грн., у т.ч.: 958 304 грн. основного платежу та 479 152 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для донарахування позивачу сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток слугував висновок податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій позивача за контрагентами ТОВ «Укр Мед Експорт», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, фірмою «Бі. Сі. Томс енд Ко» (нерезидент), ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко», компанією «Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД» (нерезидент).

Також судами встановлено, що позивач відповідно до умов договору № Р 137212 від 30.10.2013 придбав у ТОВ «Укр Мед Експорт» зерна - сої.

Факт виконання операцій за вказаним договором підтверджується видатковими та податковими накладними, картками аналізу якості зерна, також актами здачі-приймання робіт щодо робіт, які надавались підприємством по договору для приймання товару, платіжними дорученнями.

Транспортування товару підтверджується Журналом реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах за період 01.11.2013 - 30.11.2013.

Позивач купував товар (сою) для виконання своїх експортних контрактів від 08.11.2013 № С76/13, № С61/13, поставка товару згідно з цими контрактами здійснювалась залізницею, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (відповідними накладними) та експортними деклараціями.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір від 18.04.2012 № 8121/072-18 про надання послуг пошуку покупців та укладенню договорів на продаж запчастин і обладнання до сільськогосподарської техніки.

Результатом надання цих послуг є фактична поставка товару «Жатка Саsе НАJ 304317» в кількості 1 штука на загальну вартість 160 000 грн., здійснена покупцю ПП «Березівське-58», що підтверджується видатковою накладною та довіреністю на отримання ТМЦ.

Позивач розрахувався з контрагентом за надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням.

Крім того, ПАТ «Київ-Атлантик Україна» мало фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_4 з питання надання юридичних та консультаційних послуг згідно договору б/н від 14.09.2012.

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_4 надавав консультаційні послуги та здійснював заходи по отриманню дозволу Антимонопольного комітету України (далі - АМК) на концентрацію пов'язаних відносинами контролю з товариством осіб, відповідно до законодавства України, а також надав роз'яснення щодо запланованої концентрації пов'язаних осіб з урахуванням отриманого дозволу АМК, отримував інформацію від пов'язаних осіб товариства щодо набуття ними частки Атлантик Агро Холдінг АпС, яка є 100% учасником товариства.

Дозвіл АМК був отриманий на здійснення запланованої концентрації (придбання) частки у статутному капіталі Атлантик Агро Холдінг АпС у розмірі 50% компанією «АГ Девелоперз АпС» у компанії «ДУІ Холдінг А/С».

На підтвердження факту надання послуг складено: акти здачі-прийому виконаних робіт, звіт б/н від 26.11.2012, платіжні доручення.

За результатами надання послуг отримано дозвіл (рішення) АМК на концентрацію № 852-р від 21.11.2012.

Позивач в рамках своєї господарської діяльності уклав договори надання юридичних і консультаційних послуг № КА/LО/001 від 22.08.2012 з фірмою «Бі. Сі. Томс енд Ко» (нерезидент, що розташований на території Великої Британії) та № КА/КО/001 від 22.08.2012 з ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко» .

Фірми-контрагенти надавали консультаційні послуги з юридичного аналізу на предмет відповідності європейському законодавству корпоративної структури та документації, що стосуються запланованої зміни корпоративної структури суб'єктів господарювання та інших юридичних питань.

Факт надання вищезазначених послуг підтверджений актами наданих послуг, звітом про надання послуг та платіжними дорученнями.

Компанія «Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД» надавала на виконання умов договору № 482/012-18 від 04.01.2012, що діє згідно із законодавством США, консультаційні та бухгалтерські послуги щодо підготовки звітів про доходи та витрати та іншої фінансової звітності згідно міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, підготовка необхідної інформації для акціонерів та учасників товариства та інших фінансових питань.

Виконання договору підтверджено актами надання послуг, платіжними дорученнями.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

З огляду на наведені норми права, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, що в даному випадку встановлено судами обох інстанцій з підтвердженням матеріалами справи.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до положень п. п. 201.1 , 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

У контексті наведених приписів та за наявності належної первинної документації, яка складена в результаті фактично здійснених господарських операцій з придбання товарів/послуг та подальшого використання таких товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, останній правомірно включив до податкового обліку операції з контрагентами ТОВ «Укр Мед Експорт», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, фірмою «Бі. Сі. Томс енд Ко» (нерезидент), ТОВ «Бі. Сі. Томс енд Ко», компанією «Девід Д. Свірі і Сини Інтернешнл, ЛТД» (нерезидент).

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний