Єдиний унікальний номер 22-ц-1089/12 Номер провадження 22-ц/590/2196/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Санікової О.С.
суддів Зінов»євої А.Г., Новосядлої В.М.
при секретарі Алексєєвої Г.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі ідеальної частки домоволодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 січня 2014 року,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що вони є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 11 серпня 2009 року.
Відповідно до зазначеного рішення за нею визнано право власності на 67/150, а за ОСОБА_3 на 83/150 частин домоволодіння, що складається з житлового будинку А-1 загальною площею 61,10 кв.м, у тому числі житловою площею 30,60 кв.м, тамбура а-1, погребу а, тамбуру а-4, ганку а-5, літньої кухні Б, прибудови до літньої кухні б, прибудови до літньої кухні б-1, вбиральні в, сараїв Д, Е, Ж, ями зливної З, сараїв И, К, трубопроводу, огорожі №№1-2-4, тротуару.
Сторонами право власності зареєстровано відповідно до законодавства.
Відповідач в повному обсязі вільно користується своїми правами власника, хазяйнує в садибі, користується земельною ділянкою.
Однак, зловживаючи своїми правами, не бажає в добровільному порядку досягти з нею як співвласником якоїсь угоди про розділення власності в натурі відповідно до часток та встановлення порядку користування земельною ділянкою, чим порушує її право співвласника вільно користуватися своїм майном.
Як власник 67/150 часток домоволодіння вона бажає створити собі належні умови та вільно володіти своєю власністю, що неможливо без виділення в натурі частки власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
З огляду на правовстановлюючий документ, судове рішення просила виділити їй в натурі 67/150 часток садиби, що включає: квартиру №1 в житловому будинку А-1, яка складається з тамбуру площею 3,5 кв.м, коридору площею 4.,1 кв.м, кладової площею 2,3 кв.м, кухні площею 11,9 кв.м та кімнати площею 7,60 кв.м, а всього площею 29,4 кв.м загальною вартістю 14 456 грн.; літню кухню Б площею 19,8 кв.м вартістю 9 643 грн.; прибудову до літньої кухні Б: б, б-1 площею 7,8 кв.м та 2,8 кв.м відповідно вартістю 2222 грн. та 306 грн. відповідно, а всього нерухомість загальною площею 59,8 кв.м та вартістю 26 627 грн.
ОСОБА_3 просила виділити в натурі 83/150 садиби, що включає: квартиру №2 в житловому будинку А-1, що складається з: коридору площею 6 кв.м, кухні площею 5,1 кв.м, кімнати площею 14,6 кв.м, кімнати площею 8,4 кв.м, загальною площею 31,7 кв.м та загальною вартістю 15 587 гр.; тамбур а-1 площею 3,9 кв.м вартістю 1 594 грн.; погреб а площею 10,4 кв.м вартістю 2 887 грн.; тамбур а-4 площею 4,7 кв.м вартістю 6 151 грн.; ганок а-5 вартістю 63 грн.; вбиральню В площею 1,1 кв.м вартістю 525 грн.; сарай Д площею 7,8 кв.м вартістю 473 грн.; сарай Е площею 4,9 кв.м вартістю 306 грн.; сарай Ж площею 19,3 кв.м вартістю 1 104 грн.; яму зливну З площею 2,3 кв.м вартістю 626 грн.; сарай И площею 4,9 кв.м вартістю 298 грн.; сарай К площею 3,4 кв.м вартістю 157 грн.; трубопровід - водопровід побутово-питний вартістю 222 грн.; огорожу №1-2, 4 площею 60,5 кв.м вартістю 2 084 грн.; тротуар бетонний площею 34 кв.м вартістю 598 грн., а всього нерухомість загальною площею 188,9 кв.м вартістю 32 639 грн.
Припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
Встановити порядок користування земельною ділянкою між сторонами, виділивши в її користування 426 кв.м, що знаходиться під виділеною нерухомістю та прилегла до неї та безіменного переулку, виділивши в користування ОСОБА_3 426 кв.м, що знаходиться під виділеною в натурі нерухомістю та з урахуванням об лаштованого ним входу, водопроводу, таке інше.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 25 січня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл в натурі домоволодіння АДРЕСА_1 та визнання порядку користування земельною ділянкою відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права; апелянт вважає, що суд не забезпечив захист гарантованого конституційного права власності; в рішенні суд порушив ст. 6 ч.1 Конвенції, оскільки взагалі не надав оцінки тому факту, що відповідач не заперечував та визнав позов в частині виділення часток власності в натурі, припинення спільної часткової власності та визнання права власності сторін на об'єкти і не визначив в чому полягають заперечення; крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач просив розділити домоволодіння, а не будинок, що по суті не завжди співпадає, оскільки до домоволодіння відносяться усі об'єкти, а не тільки будинок; суд не врахував, що протягом розгляду справи сторона позивача застосувала усі можливі заходи щодо досягнення мирного, спільного вирішення спору, а саме: в пошуках компромісу вона відмовилась від претензій на літню кухню й погодилась, що вона буде належати відповідачу після остаточного розділу майна в натурі й припинення спільної часткової власності, вона погодилась і на те, що їй буде належати тільки квартира в будинку, вулична вбиральня та капітальна огорожа, що знаходиться з її сторони будинку та землекористування, потім вона відмовилась і від огорожі, не заперечувала проти її перенесення на місце, що буде визначено як спільна між сторонами межа; апелянт також вважає, що суд не дослідив належним чином такий доказ, як висновок судової будівельно-технічної експертизи, не надав йому оцінки та не прийняв до уваги при ухваленні рішення.
В судовому засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Відповідач не заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою суд з посиланням на положення ст. 158 ЗК України виходив з відсутності доказів про винос в натурі меж земельної ділянки, а також про виділення земельної ділянки саме у фактично займаній площі, що передбачено ст.ст. 123, 124 ЗК України. Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог про розподіл житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями в натурі між сторонами з виділенням кожному належної їм частки суд виходив з того, що позивачкою не надано доказів правомірного користування земельною ділянкою.
Проте з таким рішенням погодитись неможливо, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до положень статті 367 ЦК України співвласники мають право поділити майно, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Як вбачається з матеріалів справи домоволодіння АДРЕСА_1 по праву власності належить позивачці ОСОБА_2 у розмірі 67/150 часток та відповідачу ОСОБА_3 - у розмірі 83/150 часток, що підтверджується рішенням Київського районного суду м. Донецька від 11 серпня 2009 року та не оспорюється.
З матеріалів справи також вбачається, що при проведенні будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 8 січня 2013 року, в результаті дослідження матеріалів цивільної справи і результатів огляду експертом встановлено, що сторонами фактично визначений порядок користування жилим будинком. Співвласник 67/100 (або 45/100) ідеальних долей користується наступними приміщеннями жилого будинку: (прим.1-1 площею 4,10 кв.м (коридор), прим. 1-2 площею 2,30 кв.м (кладова), прим. 1-3 площею 11,90 кв.м (кухня), прим. 1-4 площею 7,60 кв.м (жила кімната), тамбур літ. а-1 (прим. I площею 3,50 кв.м), що складає 48/100 реальних долей від жилого будинку літ. А-1.
Співласник 83/150 (або 55/100) ідеальних долей користується наступними приміщеннями жилого будинку: тамбур літ. а-4 (приміщ. 2-1 площею 3,60 кв.м (коридор), прим. 2-2 площею 5,10 кв. м (кухня), прим. 2-3 площею 14,60 кв.м (жила кімната), прим. 2-4 площею 8,40 кв.м (жила кімната), що складає 52/100 реальних долей від жилого будинку літ. А-1.
В дослідницькій частині висновку експерта також зазначено, що згідно копії технічного паспорту і результатів обстеження об'єкт дослідження включає жилий будинок, в якому на момент оцінки розташовані наступні приміщення, які підлягають розподілу: прим. 1-1 площею 4,10 кв.м, прим.1-2 площею 2,30 кв.м,прим. 1-3 площею 11,90 кв.м, прим. 1-4 площею 7,60 кв.м, прим. 2-2 площею 5,10 кв.м, прим. 2-3 площею 14,60 кв.м, прим. Площею 8,40 кв.м, а всього 54,0 кв.м.
Виходячи з цього експертом визначено, що на долю володільця 83/150 (або 55/100) частин припадає 54,0855/100 = 29,7 кв.м корисної площі жилого будинку літ. А-1 в капітальних стінах, що не допустимо для організацій двох квартир (площа однокімнатної квартири повинна бути рівної 30 кв.м.
На долю володільця 67/150 (або 45/100) частин припадає 54,0845/100 + 24,3 кв.м корисної площі жилого будинку літ. А-1 в капітальних стінах, що не допустимо для організації двох квартир.
Тому експерт дійшов висновку про неможливість розподілу домоволодіння з виділом в натурі 55/100 і 45/100 частин з організацією окремих квартир, які б задовольняли вимогам державних будівельних норм.
Проте, згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 і, зокрема експлікації приміщень до плану житлового будинку окрема квартира №1, яку фактично займає ОСОБА_2 складає 29,40 кв.м, а окрема квартира №2, яку фактично займає ОСОБА_3, складає 31,7 кв.м.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» (з наступними змінами та доповненнями) при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливе, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири (п.6).
В спорах про поділ будинку в натурі учасниками спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику (п.7).
У висновку будівельно-технічної експертизи від 25 березня 2013 року, яка була проведена згідно ухвали Київського районного суду м. Донецька від 8 січня 2013 року, експертом запропонований наступний варіант порядку користування будівлями і спорудами, розташованими на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1: в загальному користуванні сторін залишити трубопровід; у користування володільця 83/150 (або 55/100) частин пропонується наступні споруди і будівлі: частину житлового будинку літ. А-1 (прим. Площею 5,10 кв.м (кухня), прим. 2-3 площею 14,60 кв.м (жила кімната), прим. 2-4 площею 8,40 кв.м (жила кімната) вартістю 57122 грн., а також погреб літ. а вартістю 11635 грн., яму зливну літ. З вартістю 2523 грн., сарай літ. Д вартістю 1906 грн., гараж літ. Ж вартістю 2410 грн., частину огородження №1-2,4 вартістю 10627 грн., тамбур літ. а4 (прим. 2-1 площею 3,60 кв.м (коридор). В користування володільця 67/150 (або 45/100) частин пропонуються наступні споруди і будівлі: частину жилого будинку літ. А-1 (прим.1-1 площею 4,10 кв.м (коридор), прим. 1-2 площею 2,30 кв. (кладовая), прим. 1-3 площею 11,90 кв.м (кухня), прим. 1-4 площею 7,60 кв.м )жила кімната) вартістю 61974 грн., а також тамбур літ. а1 (прим. I площею 3,50 кв.м) вартістю 6424 грн., крильце літ. а5 вартістю 254 грн., літню кухню літ. Б вартістю 38861 грн., прибудову до літньої кухні літ. б вартістю 8955 грн., прибудову до літньої кухні літ. б1 вартістю 1233 грн., сарай літ. И вартістю 1201 грн., сарай літ. К вартістю 633 грн., вбиральню літ. В вартістю 2116 грн., сарай літ. Е вартістю1233 грн., частину огородження №1-2,4 вартістю 8343 грн.
У висновку експерта також зазначено, що оскільки фактично існує порядок користування жилим будинком літ. А-1 і приміщення відокремлені, то відсутня необхідність у проведенні переобладнання.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України№7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також згідно зі ст. 105 ЗК вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві власності (п.11).
Із зібраних по справі доказів вбачається, що домоволодіння розташоване на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні сторін на підставі акту про відвід земельної ділянки від 1957 року, виданого представником управління головного архітектора м. Сталіно забудовнику ОСОБА_4, площею 375 кв.м. Рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Донецьку ради №18/1 від 15 січня 1992 року виділено додатково ОСОБА_5 і ОСОБА_6 земельну ділянку площею 225 кв.м по АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Київської районної ради народних депутатів №353 від 12 жовтня 1994 року змінено межі землекористування домоволодіння АДРЕСА_1, які належать співвласникам ОСОБА_4 і ОСОБА_3 згідно затвердженої схеми (схема додається) і довести земельну ділянку площею 150 кв. ОСОБА_5 і ОСОБА_3 згідно ідеальних долей домоволодіння; постановлено клопотати перед Донецькою міською радою народних депутатів про закріплення земельної ділянки за домоволодінням АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 площею 420 кв.м і ОСОБА_3 площею 330 кв.м. З доданої до рішення виконкому Київської районної ради народних депутатів №353 від 12 жовтня 1994 року схеми розподілу земельних ділянок домоволодінь АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 вбачається узгодження меж між усіма землекористувачами зазначених домоволодінь, що є фактичним винесенням меж земельних ділянок в натурі.
Висновком судово-технічної експертизи, складеного 26 червня 2014 року після уточнень, встановлених у судовому засіданні апеляційного суду, встановлено, що фактичний розмір земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1 становить 750 кв.м. При цьому експертом досліджені копія договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві власності від 6 червня 1957 року, згідно якому ОСОБА_7 була надана на праві безстрокового користування земельна ділянка в АДРЕСА_4 загальною площею 375 кв.м; акт приймання індивідуальних домоволодінь, згідно якого був прийнятий в експлуатацію жилий будинок, розташований в АДРЕСА_4, а також зазначені рішення виконкому Київської районної в м. Донецьку ради.
Варіант порядку користування земельною ділянкою запропонований експертом з таким лінійним розміром на плані (додаток №1): з боку АДРЕСА_1 ширина земельної ділянки складає 30,65 м; з боку домоволодіння №35 довжина земельної ділянки складає 20,9 м; з боку АДРЕСА_5 ломана лінія розмірами 15,40м*7,30м*14,55м; з боку провулка довжина земельної ділянки складає 28,50м.
У користування співвласника 83/150 долей запропонована земельна ділянка площею 450,9 кв.м, а саме: частина земельної ділянки, зайнятої під жилим будинком літ. А-1, прибудовою літ. а-4, погребом літ. а; частина земельної ділянки, зайнятої під прибудовами (гараж літ. Ж, літня кухні літ. Б, прибудова до літньої кухні літ. б, прибудова до літньої кухні літ. б!, сарай літ.Є, сарай літ.І, сарай літ. Е); частина земельної ділянки, не зайнятої спорудами, з боку домоволодіння АДРЕСА_2.
У користування співвласника 67/150 долей запропонована земельна ділянка площею 299,1 кв.м,а саме: частина земельної ділянки, зайнята під жилим будинком літ. А-1, тамбуром літ а; частина земельної ділянки, зайнятої під спорудами (сарай літ. Д. вбиральня літ. В); частина земельної ділянки, не зайнятої спорудами, з боку провулку, з боку АДРЕСА_5.
Межу (огородження) між співвласниками пропонується розташувати наступним чином (додаток №1): точку А ( яка розташована на розі тамбура літ. а!) вздовж перевулка на відстані 1,0 м з'єднати з точкою Б (розподіл по будинку здійснити у відповідності до порядку користування, який склався); далі точку Б вздовж АДРЕСА_1 на відстані 8.50 м з'єднати з точкою В; далі точку В вздовж перевулку на відстані 13,84 м з'єднати з точкою Д; далі точку Д вздовж перевулку на відстані 8,42 м з'єднати з точкою Е; далі точку Е з'єднати з точкою Ж, яка знаходиться на тильному огородженні (АДРЕСА_5).
Крім того, у висновку зазначено, що в результаті візуального огляду, виконаного при проведенні первинної експертизи, було встановлено, що на території домоволодіння розташований водопровідний колодязь, із якого технічно можливо виконати прокладку труб водопостачання в частину жилого будинку, яким користується ОСОБА_2 (кв.№1).
Виходячи з того, що сторонами - співвласниками жилого будинку практично досягнуто згоди щодо його розділу, жилий будинок вже багато років має дві окремі ізольовані квартири, які згідно технічного паспорту мають площу 29,4 кв. м та 31,7 кв. м, а відповідно до ДБН (за оцінкою експерта) необхідна для створення окремої однокімнатної квартири площа складає 30 кв.м, різниця в 0,6 кв.м по квартирі №1 в будинку є несуттєвою для вирішення питання щодо такого виділення приміщення в якості окремої квартири, а також враховуючи роз'яснення, викладені у зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України, а також виходячи із висновків судово-технічних експертиз і досягнення домовленості між сторонами про те, що літня кухня літ. Б буде належати відповідачу, апеляційний суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2, здійснити розподіл домоволодіння АДРЕСА_1 в натурі згідно ідеальних часток сторін, припинивши право спільної часткової власності на домоволодіння та встановити порядок користування земельною ділянкою, варіант якого запропонований у висновку експерта від 26 червня 2014 року.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 січня 2014 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі ідеальної частки домоволодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.
Розділити житловий будинок АДРЕСА_1, виділивши в натурі ОСОБА_2 квартиру №1 у житловому будинку літ. А-1, яка складається з прим.1-1 площею 4,10 кв.м (коридор), прим. 1-2 площею 2,30 кв.м (кладова), прим. 1-3 площею 11,90 кв.м (кухня), прим. 1-4 площею 7,60 кв.м (жила кімната), тамбуру літ. а-1 (прим. I площею 3,50 кв.м), а всього площею 29,40 кв.м, вартістю 68 398 грн.; споруди - сарай літ. Д вартістю 1 906 грн., вбиральня літ. В, вартістю 2.116 грн., а всього вартістю 72 420 грн., визнавши за ОСОБА_2 парво власності на зазначене майно.
Виділити в натурі ОСОБА_3 квартиру №2 у житловому будинку АДРЕСА_1 в м. Донецьку літ. А-1, яка складається з прим. 2-2 площею 5,1 кв.м (кухня), прим.2-3 площею 14,6 кв.м (жила кімната), прим. 2-4 площею 8, 4 кв.м (жила кімната), а всього площею 31,7 кв.м, вартістю 57 122 грн.; споруди - тамбур літ. а4 площею 3,6 кв.м (коридор), погреб літ. а вартістю 11.635 грн., гараж літ. Ж вартістю 4 449 грн., літню кухню літ. Б вартістю 38 861 грн., прибудову до літньої кухні літ б вартістю 8 955 грн., прибудову до літньої кухні літ. б1 вартістю 1 233 грн., сарай літ. Е вартістю 1 233 грн., сарай літ. И вартістю 1 201 грн., сарай літ. К вартістю 633 грн., яму зливну літ. З вартістю 2 523 грн., тротуар I вартістю 2 410 грн., огородження № 1-2,4 вартістю 18 970 грн., трубопровід вартістю 895 грн., а всього вартістю 147 710 грн., визнавши за ОСОБА_3 право власності на зазначене майно.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1.
Встановити порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_2 299,1 кв.м, а саме: частину земельної ділянки, зайнятої під жилим будинком літ. А-1, тамбуром літ а; частину земельної ділянки, зайнятої під спорудами (сарай літ. Д. вбиральня літ. В); частину земельної ділянки, не зайнятої спорудами, з боку провулку, з боку АДРЕСА_5.
ОСОБА_3 виділити у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 450,9 кв.м, а саме: частину земельної ділянки, зайнятої під жилим будинком літ. А-1, прибудовою літ. а-4, погребом літ. а; частину земельної ділянки, зайнятої під прибудовами (гараж літ. Ж, літня кухня літ. Б, прибудова до літньої кухні літ. б, прибудова до літньої кухні літ. б1, сарай літ.Е, сарай літ.И, сарай літ. К); частину земельної ділянки, не зайнятої спорудами, з боку домоволодіння АДРЕСА_2.
Розташувати межу (огородження) згідно додатку №1 до висновку експерта №2377/24 від 26 червня 2014 року, а саме: точку А ( яка розташована на розі тамбура літ. а1) вздовж провулка на відстані 1,0 м з'єднати з точкою Б (розподіл по будинку здійснити у відповідності до порядку користування, який склався); далі точку Б вздовж АДРЕСА_1 на відстані 8.50 м з'єднати з точкою В; далі точку В вздовж перевулку на відстані 13,84 м з'єднати з точкою Д; далі точку Д вздовж перевулку на відстані 8,42 м з'єднати з точкою Е; далі точку Е з'єднати з точкою Ж, яка знаходиться на тильному огородженні (АДРЕСА_5).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Судді:
Суд | Апеляційний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2014 |
Оприлюднено | 11.08.2014 |
Номер документу | 40078450 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Донецької області
Корчиста О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні