Ухвала

від 07.08.2014 по справі 810/1859/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1859/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.03.2014 № 0000162204 та № 0000172204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що співробітниками Ірпінської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бучанський завод склотари» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрсклотрейд» (код ЄДРПОУ 37962383) за період з 01.01.2012 по 31.03.2013.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 13.02.2014 №100/22-4/30530431 (далі по тексту - акт перевірки), в якому контролюючим органом встановлено, що суми податкового кредиту з ПДВ, сформовані позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Укрсклотрейд» з порушенням вимог п.п. 198.2 (з урахуванням п. 187.9), 198.3, 198.6, п. 201.1 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1 370 305 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2012 року на суму 17 745,00 грн., за лютий 2012 року на суму 8 750,00 грн., за березень 2012 року на суму 60 754,00 грн., за квітень 2012 року на суму 45 029,00 грн., за травень 2012 року на суму 82 465,00 грн., за червень 2012 року на суму 141 518,00 грн., за липень 2012 року на суму 105 201,00 грн., за серпень 2012 року на суму 192 499,00 грн., за вересень 2012 року на суму 208 832,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 90 501,00 грн., за листопад 2012 року на суму 125 879,00 грн., за грудень 2012 року на суму 97 629,00 грн., за січень 2013 року на суму 102 849,00 грн., за лютий 2013 року на суму 90 654,00 грн.

Враховуючи наведене, податковий орган прийшов до висновку, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 33 547,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 1 336 758,00 грн.

На підставі акта перевірки від 04.03.2014 відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000162204, яким позивачу зменшено розмір суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 336 758 грн.;

- та № 0000172204, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 33 547,00 грн. у декларації з ПДВ і застосований штрафні (фінансові) санкції у сумі 16 773, 50 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено відповідності вимогам закону оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, виходячи з позиції контролюючого органу, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, не підлягають відшкодуванню, оскільки господарські відносини позивача з ТОВ «Укрсклотрейд» не мали реального характеру у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності цим контрагентом.

Підставами для такого висновку контролюючого органу стала та обставина, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, між сумами податкового кредиту ТОВ «БЗС», що є постачальником ТОВ «Укрсклотрейд», і сумами податкових зобов'язань ТОВ «Укрсклотрейд» встановлено розбіжності.

Крім цього, Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області отримано від ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 09.09.2013р. №1389/22-57-22-06-09/37962383 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Укрсклотрейд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.11.2011 по 31.07.2013 за період з 16.08.2012 по 31.05.2013р.», в якому встановлено, що у ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, вбачається відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області також отримано від ОВС третього ВКС СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві протокол допиту свідка від 28.01.2014р. - засновника та директора TOB «Укрсклотрейд», відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з лютого 2013 року працює директором TOB «Укрсклотрейд», яке він придбав у ОСОБА_3, про що було підписано акт прийому передачі, проте документи та печатку TOB «Укрсклотрейд» вона йому не передала. Будь-яку діяльність на підприємстві TOB «Укрсклотрейд» не здійснював, будь-які фінансові-господарські документи не складав та не підписував.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Бучанський завод склотари» в період, за який проведено перевірку, мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Укрсклотрейд» (код ЄДРПОУ 35250070).

Між позивачем і ТОВ «Укрсклотрейд» було укладено договір поставки №0301/12 від 03.01.2012, Додаток № 1 від 03.01.2012, Додаткові угоди №1 від 20.09.2012 та б/н від 05.01.2012 (далі по тексту - Договір).

Згідно умов Договору Постачальник (ТОВ «Укрсклотрейд») зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю (ТОВ «Бучанський завод склотари») склобій безбарвний, піддони, селен (послуги з перевезення та очистки склобою), а Покупець зобов'язується прийняти його і оплатити за ціною та на умовах, визначених у Договорі.

На підтвердження фактичного виконання Договору позивачем надано суду акти звірки розрахунків, податкові декларації, розшифровки податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, реєстри виданих та отриманих податкових накладних

Як вбачається з матеріалів справи, первинну документацію по взаємовідносинах з TOB «Укрсклотрейд», крім іншого, було вилучено у ТОВ «Бучанський завод склотари» згідно з протоколом обшуку від 06.12.2013 (а.с. 236-243, том 2) старшим слідчим СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирсьькій області ст. лейтенантом міліції Лутай Р.Ю. на підставі ухвали слідчого судді Бугунського районного суду м. Житомира Лєдньова Л.М. в рамках кримінального провадження № 12013060040001542.

При цьому, обґрунтовуючи відсутність реального здійснення господарських операцій з TOB «Укрсклотрейд», відповідач керувався головним чином актом про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Колегія суддів критично оцінює посилання на такий акт, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, колегія суддів враховує, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2014 року, що була залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року, по справі № 826/2106/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсклотрейд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено адміністративний позов: визнано протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт № 1389/26-57-22-06/-09/37962383 від 09.09.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрсклотрейд» (код ЄДРПОУ 27962383) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року, та дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Укрсклотрейд» в розрізі контрагентів на підставі акту № 1389/26-57-22-06/-09/37962383 від 09.09.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року; зобов'язано ДПІ у Святошинському районі м. Києва вилучити з Автоматизованої системи «Аудит 2.19» та Автоматизованої системи «Система автоматичного співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» інформацію внесену на підставі акту № 1389/26-57-22-06-09/37962383 від 09.09.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрсклотрейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.07.2013 року.

Цим самим спростовуються і посилання контролюючого органу на результати співставлення задекларованих TOB «Укрсклотрейд» податкових зобов'язань із зобов'язаннями контрагентів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на пояснення посадових осіб TOB «Укрсклотрейд» щодо здійснення фіктивного підприємництва з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, пояснення посадових осіб TOB «Укрсклотрейд», на які посилається відповідач при вирішенні справи, не є допустимими та належними у справі доказами у розумінні вимог ст. ст. 70 та 72 КАС України, оскільки на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови, відсутній вирок, який би встановлював вину певних осіб у вчиненні злочину та відповідні фактичні дані, які б мали значення для справи.

За таких обставин пояснення не є належним доказом фіктивності контрагента та відсутності належного документального підтвердження правомірності віднесення позивачем відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам договору поставки та видам господарської діяльності підприємств, що свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Виконання договорів підтверджується також подальшим використанням придбаних у товарів в межах господарської діяльності позивача, як того вимагає п.198.3 ст. 198 ПК.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.