Постанова

від 07.08.2014 по справі 922/1774/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2014 року Справа № 922/1774/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Черленяк М.І.,

при секретарі Новіковій Ю.В.,

за участю прокурора - Дудник В.В. - посв. № 009116 від 13.10.2012р.,

та представників сторін:

позивача - не з'явився,

1-ї третьої особи - не з'явився,

2-ї третьої особи - Несміян Л.В. - дов. № 255 від 07.07.2011р.,

3-ї третьої особи - не з'явився,

відповідача - Шулатова І.С. - дов. б/н від 24.06.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1820Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2014 року по справі №922/1774/14,

за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області, м. Дергачі в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації, м. Дергачі

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Черкасько-Лозівська сільська рада, с. Черкаська Лозова;

2. Дергачівська районна рада Харківської області, м. Дергачі;

3. Харківська обласна рада, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр", с. Черкаська Лозова

про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2014 р. у справі №922/1774/14 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди землі від 23.12.2010 р. між Дергачівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександр", який зареєстровано 19.07.2011 за № 632208304000066 Харківською регіональною філією ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександр" повернути Дергачівській районній державній адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6322083000:29:000:0001 загальною площею 5,6065 га для розміщення ринку с/г техніки та мотелю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр" на користь державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою в якій, посилаючись порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не з'явився, 05.08.2014р. на адресу суду від його представника надійшов лист з проханням проводити слухання справи без його участі. У наданому представником позивача відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства, тому, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа, Дергачівська районна рада Харківської області, відзиву на апеляційну скаргу не надала, в судовому засіданні підтримала вимоги позивача.

Треті особи, Черкасько-Лозівська сільська рада та Харківська обласна рада, відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з'явились та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач, треті особи, Черкасько-Лозівська сільська рада та Харківська обласна рада, не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі вищевказаних осіб за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення прокурора та представників відповідача і 2-ї третьої особи, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.11.2008 р. Дергачівською райдержадміністрацією винесено розпорядження № 1481 від 07.11.2008 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Олександр" для розміщення ринку сільськогосподарської техніки та мотелю", яким вирішено передати ТОВ "Олександр" в оренду із земель державної власності земельну ділянку, загальною площею 5,6065 га на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту для розміщення ринку сільськогосподарської техніки та мотелю строком на 50 років.

На виконання вищезазначеного розпорядження, 23.12.2010р. між Дергачівською районною державною адміністрацією (позивач) та ТОВ "Олександр" (відповідач) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, позивач передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,6065 га для розміщення ринку сільськогосподарської техніки та мотелю на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту.

Вказаний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 19.07.2011 р. за № 632208304000066.

Пунктом 17 зазначеного договору передбачено, що однією із умов передачі земельної ділянки в оренду є відшкодування ТОВ "Олександр" втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 410264,00 грн. в двомісячний термін з дня затвердження проекту відведення земельної ділянки. Даний пункт договору узгоджується з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. № 1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню".

Згідно з п. 26 цього ж договору відповідач взяв на себе зобов'язання в двомісячний термін з дня затвердження проекту відведення земельної ділянки відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 410264,00 грн.

Вищевказаний розмір втрат сільськогосподарського виробництва було розраховано на підставі акту комісії і визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню від 28.04.2006 р. Зазначений акт підписано начальником відділу земельних ресурсів району, головою Дергачівської РДА, представником фінансового відділу Дергачівської РДА, представником Черкасько-Лозівської сільської ради та представником ТОВ "Олександр".

Як встановив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва за спірним договором у сумі 410264,00 грн., тобто, відповідач порушив умови договору оренди землі щодо виконання взятих на себе зобов'язань відносно сплати втрат сільськогосподарського виробництва, що є істотним порушенням умов договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 Цивільного кодексу України).

Як вже було зазначено, сторони у спірному договорі оренди землі передбачили (п. 17) однією із умов передачі земельної ділянки в оренду - відшкодування ТОВ "Олександр" втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 410264,00 грн. в двомісячний термін з дня затвердження проекту відведення земельної ділянки.

Враховуючи досягнення згоди між Дергачівською РДА та ТОВ "Олександр" під час підписання договору, щодо умови (обов'язку) по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва, це стало істотною умовою договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В даному випадку, істотним порушенням спірного договору є те, що відповідач протягом 6 років не сплачував втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 410264,00 грн. Зазначене також підтверджується директором ТОВ "Олександр" - Маргарян Н.В. під час проведення прокуратурою перевірки.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він звільняється від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, є неправомірними, оскільки доказів того, що на ТОВ "Олександр" безпідставно покладено обов'язок по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва суду не надано.

Земельна ділянка, яка передана в оренду ТОВ "Олександр", передавалася за цільовим призначенням "для розміщення ринку сільськогосподарської техніки та мотелю", а згідно зі ст. 208 Земельного кодексу України, подібна передача земельної ділянки для таких цілей не звільняє від сплати втрат сільськогосподарського виробництва і не звільняє від обов'язків, які визначені договором.

Крім того, пункт договору про необхідність сплати втрат сільськогосподарського виробництва неоскаржений, а тому, є дійсним.

Стосовно тверджень апелянта щодо неправильного визначення прокурором позивача у справі та не вірно обраного способу захисту, то судова колегія вважає необхідним звернути увагу на те, що Дергачівська районна державна адміністрація виступає в даних господарських відносинах у якості сторони договору, яка від імені держави розпорядилася державною власністю - земельною ділянкою на користь особи приватного права - ТОВ "Олександр", а згідно ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України вибір способу захисту порушених цивільних прав та інтересів є диспозитивним правом особи, яка звертається за таким захистом. Особа самостійно визначає з переліку можливих спосіб захисту, який найбільше підходить до правовідносин, які склалися між сторонами. Крім того, можливість розірвання договору оренди землі внаслідок невиконання обов'язків однією із сторін передбачено також ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду.

Відповідно до п. 31 спірного договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Таким чином, враховуючи істотне порушення відповідачем умов спірного договору оренди землі від 23.12.2010 р., укладеного між Дергачівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Олександр" і зареєстрованого 19.07.2011р. за № 632208304000066 Харківською регіональною філією ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання зазначеного договору в судовому порядку.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку Дергачівській районній державній адміністрації, суд першої інстанції також правомірно задовольнив дану вимогу.

Так, згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаній негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частина 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 18. спірного договору після припинення дії цього договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Що стосується наданого апелянтом клопотання про застосування строків позовної давності, то судова колегія вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як свідчать матеріали справи, інформація щодо несплати відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва була виявлена в ході проведення перевірки прокуратурою Дергачівського району відповідно до постанови від 08.04.2014 р. № 04-34-1338вих14. З метою перевірки повноти сплати коштів, які повинні бути сплачені на користь бюджету, прокуратурою було надіслано ряд запитів до державних органів, які обліковують зазначену інформацію. Про порушені інтереси держави стало відомо після надходження всіх відповідей та завершення проведення перевірки.

Також, в матеріалах справи знаходиться лист Дергачівської районної державної адміністрації від 25.04.2014 № 01-44/1702 (а.с. 8 том ІІ), який містить інформацію про невиконання розпорядження голови райдержадміністрації щодо сплати втрат сільськогосподарського виробництва відповідачем. Крім того, в листі зазначено, що відповідні заходи вжиті не були, оскільки вищевказана інформація до юридичного апарату райдержадміністрації для проведення претензійно-позовної роботи не надходила.

Згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.1997 р. "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держсільгоспінспекція та її територіальні органи. Територіальні органи Держкомзему в 5-денний строк з моменту затвердження розрахунку розміру втрат, які підлягають відшкодуванню, надсилають копію затвердженого розрахунку до відповідного територіального органу Держсільгоспінспекції для здійснення контролю за своєчасним відшкодуванням втрат.

Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 23.04.2014 р. № 04.01-28/3261 інформація від органів Держкомзему (Держземагентства) в Дергачівському районі щодо нарахування втрат ТОВ "Олександр" до інспекції не надходила.

Таким чином, факт несплати відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва був виявлений в квітні 2014 р., у зв'язку з чим відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України строк позовної давності по справі не пропущений.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи. Також, не знайшли підтвердження і посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки в матеріалах справи наявні докази про належне повідомлення відповідача про слухання справи в суді першої інстанції (повідомлення а.с. 80 том І).

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2014 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2014 р. у справі № 922/1774/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07.08.2014 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Черленяк М.І.