Постанова

від 25.09.2014 по справі 922/1774/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 922/1774/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Зборих С.М. - прокурор ГПУ, посв. №028728, позивача, відповідача і третіх осіб: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Олександр" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.08.14 у справі№922/1774/14 Господарського суду Харківської області за позовомПрокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації доТовариства з обмеженою відповідальністю "Олександр" треті особи 1. Черкасько-Лозівська сільська рада 2. Дергачівська районна рада Харківської області 3. Харківська обласна рада пророзірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.09.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

Прокурор Дергачівського району Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр" про розірвання договору оренди землі від 23.12.10, укладеного між позивачем і відповідачем, та зобов'язання відповідача повернути позивачеві земельну ділянку з кадастровим номером 6322083000:29:000:0001, загальною площею 5,6065 га для розміщення ринку с/г техніки та мотелю. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказував на несплату відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва, як то передбачено спірним договором і розпорядженням позивача від 07.11.08. Наведене, на його думку, свідчить про істотне порушення відповідачем умов договору оренди землі від 23.12.10 та є підставою для розірвання цього договору і повернення спірної земельної ділянки.

Господарський суд Харківської області рішенням від 17.06.14 (суддя Шатерніков М.І.) позов задовольнив. Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору у зв'язку з істотним порушенням відповідачем його умов в частині сплати втрат сільськогосподарського виробництва та визнав обґрунтованим повернення спірної земельної ділянки позивачеві.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.14 (судді: Бондаренко В.П., Россолов В.В., Черленяк М.І.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та відмовити у позові. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 16, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, статей 152, 208 Земельного кодексу України, статей 15, 25 Закону України "Про оренду землі", статей 4 2 , 4 3 , 22, 29, 33, 34, 104 Господарського процесуального кодексу України. Товариство вказує на те, що місцевий господарський суд належним чином його не повідомив про розгляд справи; що справа в суді апеляційної інстанції розглядалася у незаконному складі колегії суддів. Водночас він вказує на пропуск прокурором строку позовної давності за заявленими вимогами. Скаржник також посилається і на безпідставне покладання на нього обов'язку зі сплати спірних втрат та вважає, що звільнений від такої сплати.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Від прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить залишити судові акти у справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів законодавства відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з розпорядженням Дергачівської райдержадміністрації №1481 від 07.11.08 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Олександр" для розміщення ринку сільськогосподарської техніки та мотелю" передано ТОВ "Олександр" в оренду строком на 50 років із земель державної власності земельну ділянку, загальною площею 5,6065 га, на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту для розміщення ринку сільськогосподарської техніки та мотелю. На виконання зазначеного розпорядження, 23.12.10 між Дергачівською районною державною адміністрацією і Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександр" був укладений договір оренди землі. За умовами цього договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 5,6065 га, для розміщення ринку сільськогосподарської техніки та мотелю на території Черкасько-Лозівської сільської ради за межами населеного пункту. Згідно з пунктом 17 цього договору однією із умов передачі земельної ділянки в оренду є відшкодування ТОВ "Олександр" втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 410264,00 грн. в двомісячний термін з дня затвердження проекту відведення земельної ділянки. Суди також установили що ця умова договору узгоджується з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 №1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню". Разом з цим, обов'язковість сплати орендарем (відповідачем у справі) втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 410264,00 грн. визначена сторонами у пункті 26 спірного договору. Відповідно до пункту 31 договору його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, визначених договором. Після припинення дії цього договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, ніж той, у якому він одержав її в оренду (пункт 18 договору). Розмір втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, у сумі410264,00 грн. був розрахований у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 №1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" та згідно з актом комісії від 28.04.06. Вказаний акт був підписаний начальником відділу земельних ресурсів району, головою Дергачівської РДА, представником фінансового відділу Дергачівської РДА, представником Черкасько-Лозівської сільської ради та ТОВ "Олександр" . Тобто розрахований розмір втрат був погоджений відповідачем та включений до умов договору. В процесі розгляду спору господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що відповідачем були порушені умови договору оренди землі від 23.12.10; втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 410264,00 грн., як то передбачено спірним договором, не відшкодовані; та що відповідач заперечує проти їх відшкодування. Суди також установили, що прокурор дізнався про порушення прав позивача у квітні 2014 року. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога прокурора Дергачівського району Харківської області заявлена в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр" про розірвання договору оренди землі від 23.12.10, укладеного між позивачем і відповідачем, та зобов'язання останнього повернути орендовану земельну ділянку. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість цих вимог. Відповідно до приписів статі 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Законом України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1,2 названого Закону). Главою 36 Земельного кодексу України унормовано відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Відповідно до приписів статі 207 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладання спірного договору) втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідний порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 №1279. Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання унормовано статтею 32 Закону України "Про оренду землі". Так, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору , в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Підстави розірвання договору оренди в судовому порядку за ініціативою однієї зі сторін унормовані також статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України. За приписами статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У розумінні приписів наведеної норми істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статі 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Як вже зазначалося і це установлено судами та підтверджено матеріалами справи, умовою передачі спірної земельної ділянки в оренду (пункт 17 договору) було визначено сплату відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва. Обов'язок з відшкодування відповідачем зазначених втрат визначений сторонами у пункті 26 договору оренди землі (який є чинним та недійсним не визнавався). Розмір відповідних втрат був погоджений відповідачем. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, господарські суди установили факт істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі; несплати ним 410264 грн. втрат сільськогосподарського виробництва, як то передбачено договором, що визнали підставою для його розірвання. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (стаття 34 Закону України "Про оренду землі". Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі апеляційним господарським судом. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. З огляду на установлений судами факт невиконання відповідачем обов'язку за договором щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та істотність цього порушення, висновок судів про наявність підстав для його розірвання, а відтак і повернення спірної земельної ділянки, колегією суддів визнається обґрунтованим. Довід скаржника про безпідставне, на його думку, покладання на нього обов'язку з відшкодування спірних втрат не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки він був предметом розгляду судом і відхилений ним як необґрунтований. Суди не встановили, що відповідач звільнений у відповідності до вимог закону від сплати втрат сільськогосподарського виробництва. Також не установили суди і пропуску прокурором строку позовної давності за заявленими вимогами, що, в свою чергу, спростовує довід касаційної скарги про порушення судами статті 261 Цивільного кодексу України. Водночас визнається неспроможним та таким, що спростовується матеріалами справи, і довід скаржника про розгляд справи апеляційним господарським судом у незаконному складі колегії суддів. Так, згідно з розпорядженням Голови Харківського апеляційного господарського суду від 24.07.14 для розгляду даної справи призначено колегію суддів у складі: Бондаренко В.П.- головуючого, Россолов В.В., Черленяк М.І. (2 арк. ІІ т.с.), якою і була прийнята оскаржувана постанова. Крім того, були предметом розгляду судом апеляційної інстанції та є такими, що спростовуються матеріалами справи і посилання скаржника на неповідомлення його місцевим господарським судом про розгляд справи. Решта доводів касаційної скарги теж визнаються неспроможними, позаяк не спростовують установленого судами; їм усім надавалася оцінка апеляційним господарським судом; та вони стосуються переоцінки доказів, яка знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.14 у справі №922/1774/14 залишити без змін. Виконання судового рішення поновити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександр" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець