Постанова

від 05.08.2014 по справі 910/3404/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. Справа№ 910/3404/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Баранця О.М.

Від позивача - ОСОБА_6 ( довір. б/н від 16.04.14);

Від відповідача - Мельник Д.М. ( довір. №2/01 від 12.01.14);

Кулеш О.М. - директор;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.14р.

у справі №910/3404/14 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче та видавниче підприємство "Вега ЛТД"

про розірвання договору оренди та звільнення приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2014р. у справі №910/3404/14 в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивачем не доведено порушення відповідачем істотних умов договору оренди та додаткової угоди до нього.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2014р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що 01.04.2010р. між наймодавцем та наймачем укладено додаткову угоду до договору найму нежитлового приміщення від 02.05.2007р., відповідно до п.2 якого сторони домовились про те, що відповідно до п.7.2 договору найму, наймач бере на себе зобов'язання провести ремонт приміщення, однак наймачем порушено умови додаткової угоди - ремонт виконано не було.

В зв'язку з невиконанням умов договору позивачем на адресу відповідача 06.03.2013р. направлено повідомлення про припинення договору оренди відповідно до якого, позивач, як орендодавець приміщення, заперечував щодо подальшого продовження договору оренди від 02.05.2007р. та просив звільнити вказане приміщення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між ФОП ОСОБА_5, як наймодавцем, та ТОВ "НВВП "Вега ЛТД", як наймачем, 02.05.2007р. укладено договір найму (оренди) нежилого приміщення б/н, відповідно розділу 1 якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове платне користування нежиле приміщення.

Згідно п. 1.1 договору предметом договору найму є напівпідвальне нерухоме приміщення (в літ. А), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а саме: кімнати під НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, загальною площею 196,6 кв. м.

Приміщення передається в оренду для розміщення закладу громадського харчування (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що передача приміщення в оренду здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Приміщення вважається переданим в найм з моменту підписання даного договору.

Згідно п. 5.1 договору наймач, незалежно від фінансового стану сплачує наймодавцю протягом строку дії цього договору плату за користування приміщенням у сумі 8 000,00 грн., що еквівалентно 1 000,00 доларів США за один місяць.

Пунктом 7.2 договору визначено, що наймач має право за згодою наймодавця обладнати приміщення на власний розсуд, провести перебудову та капітальний ремонт, при цьому відокремлювані поліпшення є власністю наймача та передаються йому після закінчення строку дії цього договору. Вартість невідокремлюваних поліпшень приміщення, зроблених наймачем за письмовою згодою наймодавця, підлягає компенсації наймодавцем або зарахуванню в рахунок плати за користування приміщенням.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору, строк дії цього договору становить 35 календарних місяців. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 02 квітня 2010 р.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування визначене в п. 1.1 договору нежитлове приміщення.

01.04.2010р. сторонами укладено додаткову угоду до договору згідно п. 1 якої домовились про те, що наймач звільняється від орендної плати за червень та липень місяці 2010р. в повному обсязі, у випадку виконання п. 2 вимог даної додаткової угоди.

Згідно п. 2 вказаної додаткової угоди сторони домовились про те, що відповідно до п. 7.2 договору найму, наймач бере на себе зобов'язання провести ремонт приміщення (переобладнання, перепланування), що є предметом договору найму. Розмір, вид та об'єм ремонтних робіт повинен бути погоджений наймодавцем, вартість ремонтних робіт не повинна бути нижчою ніж орендна плата за два місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як зазначалось вище, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування визначене в п. 1.1 договору нежитлове приміщення.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарський суд міста Києва в оскаржуваному рішенні зазначає про те, що рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2014р. по справі №910/24504/13 за позовом ТОВ "НВВП "Вега ЛТД" до ФОП ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням встановлено, що договір оренди від 02.05.2007р. є діючим, а відповідач у даній справі має статус орендаря і право тимчасового платного користування нежилим приміщенням - напівпідвальним нерухомим приміщенням ( в літ.А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 196,6 кв.м., що є предметом договору найму від 02.05.2007р.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2014р. по справі №910/24504/13 не набрало законної сили, а оскаржується в Київському апеляційному господарському суді, про що додав до апеляційної скарги ухвалу Київського апеляційного господарського суду у справі №910/24504/13.

Так, судовою колегією встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. у справі №910/24504/13 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 р. у справі №910/24504/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче та видавниче підприємство "Вега ЛТД" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням відмовлено повністю.

Зазначеним судовим рішенням (постанова від 26.06.2014р. у справі №910/24504/13) встановлено, що договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому, як зазначає суд, відсутні підстави для зобов'язання відповідача усунути перешкоди позивачу у здійсненні права користування нежилим приміщенням - напівпідвальним нерухомим приміщенням (в літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кімнати під НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11), загальною площею 196,6 кв.м, а саме: звільнити зазначене приміщення від сторонніх осіб та майна сторонніх осіб та допустити вселення у нього позивача.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України в„–18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Отже, враховуючи встановленою рішенням у справі від 26.06.2014р. у справі №910/24504/13 ту обставину, що договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, в частині позовних вимог про розірвання договору оренди від 02.05.2007р. №б/н нежилого приміщення (в літ. А), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а саме: кімнати під НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, загальною площею 196,6 кв. м. слід відмовити.

Разом з цим, оскільки відповідач у даній справі втратив статус орендаря та право тимчасового платного користування нежилим приміщенням - напівпідвальним нерухомим приміщенням ( в літ.А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 196,6 кв.м., що є предметом договору найму від 02.05.2007р., законні підстави знаходження відповідача у спірному приміщенні відсутні у зв'язку з припиненням дії договору, позовні вимоги в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче та видавниче підприємство "Вега ЛТД"» звільнити орендовані приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню.

Щодо розподілу витрат за подачу апеляційної скарги слід зазначити таке.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Предметом позову у даній справі є дві немайнові вимоги ( розірвання договору оренди та звільнення приміщення).

При зверненні з апеляційною скаргою, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 609 грн. ( тобто за одну не майнову вимогу).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України ( ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Враховуючи те, що позивачем при зверненні з апеляційною скаргою судовий збір за розгляд апеляційної скарги сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством та часткове задоволення апеляційної скарги, з відповідача підлягає стягненню 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.14р.у справі №910/3404/14 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити частково. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче та видавниче підприємство «Вега ЛТД» звільнити орендовані приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче та видавниче підприємство "Вега ЛТД" (01034, м.Київ, вул. Леонтовича,7; код ЄДРПОУ 21616521) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 609,00 грн. в доход Державного бюджету України.

5.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3404/14.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 11.08.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Баранець