Постанова

від 05.08.2014 по справі 820/10706/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"05" серпня 2014 р. № 820/10706/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекці з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів податкові повідомлення - рішення від 18.04.2014р. №0000094600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 143174,0грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 71587,0грн., від 26.05.2014р. №0000164600 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 338911,5грн. (у т.ч. штрафних санкцій - 112832,5грн.).

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів при проведенні перевірки Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" були встановлені порушення вимог Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів (далі за текстом - СДПІ) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» з питань дотримання податкового законодавства по ПДВ по правовим відносинам з ТОВ "П-Компьютери" (код ЄДРПОУ 24271643), ПП «Баварія-Ф» (код ЄДРПОУ 31635757), ТОВ «Спецтрубомонтаж» (код ЄДРПОУ 31939034), ТОВ НВП «Спеценергосервіс» (код ЄДРПОУ 32135502), ТОВ фірма "Сат-Імпекс" (код ЄДРПОУ 32564148), ПП «Промтранспоставка» (код ЄДРПОУ 34330452), ТОВ "РТК Трейд" (код ЄДРПОУ 34332046), ПП "Торгснаб-2009" (код ЄДРПОУ 36372206), ТОВ "Металург-2010" (код ЄДРПОУ 37365818), ТОВ "Барс-11" (код ЄДРПОУ 37797302), ТОВ "Арлета" (код ЄДРПОУ 38398632) за період з 14.02.11 по 31.01.14».

За наслідками перевірки було складено акт від 03.04.14 за № 96/28-09-46-17/яким встановлено порушення позивачем п.п. "г" п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1-200.3, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит на суму 369253,23грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 226078,83грн. та завищено сум бюджетного відшкодування в розмірі 143174,4грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 18.04.2014р. №0000094600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 143174,0 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 71587,0грн., №0000104600 про збільшення суми про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 338913,5грн. (у т.ч. штрафних санкцій - 112834,5грн.).

У зв'язку з незгодою з висновками акту перевірки та винесеними на підставі нього податковими повідомленнями-рішеннями, останні позивачем були оскаржені до МГУ Міндоходів -центрального офісу з обслуговування великих платників (далі за текстом - Центральний офіс) шляхом подання первинної скарги №236/14-113 від 25.04.14, яка рішенням від 14.05.14 І №9682/10/28-10-10-4-33 задоволена частково.

З огляду на рішення Центрального офісу від 14.05.14 №9682/10/28-10-10-4-33 СДПІ 26.05.2014р. прийнято №0000164600 про збільшення суми про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 338911,5грн. (у т.ч. штрафних санкцій - 112832,5грн.) та, відкликано податкове повідомлення-рішення від 18.04.2014р. №0000104600.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між ДП „ХМЗ „ФЕД" та ТОВ «АРЛЕТА» укладено договір купівлі-продажу металопродукції від 01.02.2013 №01/02-К, за вказаним договором відбувалося постачання титану.

Згідно п.п.3.1 п.3 договору, Продавець поставляє продукцію на умовах FCA -м. Київ (Інкотермс 2010). Доставку продукції здійснюють фірми перевізники.

Згідно до п.3.2 п.3 договору, поставка продукції відбувається з наступними товаросупроводжувальними документами: видаткова накладна; податкова накладна; документ засвідчуючий якість продукції (сертифікат або виписка з сертифікату виробника).

Згідно п.10 договору, поштова та юридична адреса ТОВ «АРЛЕТА» (Продавець): 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 7.

Суд зазначає, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувався сам факт фактичного отримання ТМС за зазначеною вище угодою, сплата за нею тощо, але зазначалось на порушення в порядку заповнення ТНТ, а саме: ТТН № б/н від 07.08.2013 р, реквізити ТТН № б/н від 14.05.2013р.: відсутня інформація, щодо подорожнього листа; відсутня інформація, щодо № автомобілю; відсутня інформація, щодо водія, тому відповідачем зроблено висновок, що надані до перевірки товаро-транспортні накладні, оформлені всупереч діючого законодавства та не доводять фактичного транспортування товару на адресу ДП ХМЗ „ФЕД" від ТОВ «АРЛЕТА».

Крім цього відповідачем в акті перевірки зазначено, що сертифікати якості, видані виробником продукції або виписки, завірені виробником, до перевірки не надані,, до перевірки надані копії виписок із сертифікатів якості виробника продукції підприємства ОАО «Корпорация ВСМПО-АВИСМА», Росія, але дані виписки завірені тільки підписом директора ТОВ «АРЛЕТА».

Крім цього відповідачем як підставу невизнання вище зазначеної угоди зазначено, що ним до Харківської митниці Міндоходів надано запит №5678/10/41-00-30 від 02.12.2013р., щодо надання інформації про ввезення на митну територію України товарів за кодом згідно з УКТЗЕД 8108903000 та 7409900000 (титан та прутки титанового сплаву).

Від Харківської митниці Міндоходів отримано відповідь від 09.12.2013р. №06.1/01-06.5/5970 з якої вбачається, що імпортерами титану та прутків з титанового сплаву на митну територію України були підприємства :

- ПАТ "ФЕД", код 14315552, адреса -61023 ХАРКІВСЬКА ОБЛ. М.ХАРКІВ ВУЛ. СУМСЬКА БУД. 132, знаходиться на обліку в СДПІ ОВП У М. ХАРКОВІ МГУ МІНДОХОДІВ;

- ХАРКІВСЬКЕ ДЕРЖАВНЕ АВІАЦІЙНЕ ОРДЕНІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРУ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО, код 14308894, адреса -61023 ХАРКІВСЬКА ОБЛ. М. ХАРКІВ ВУЛ. СУМСЬКА БУД. 134, знаходиться на обліку в ДПІ У КИЇВСЬКОМУ РАЙОНІ М.ХАРКОВА ГУ МІНДОХОДІВ.

За результатами аналізу декларацій з ПДВ за 2013р. не встановлено взаємовідносин ТОВ «АРЛЕТА» з ПАТ "ФЕД" та ХАРКІВСЬКЕ ДЕРЖАВНЕ АВІАЦІЙНЕ ОРДЕНІВ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРУ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО, отже встановити походження титану та прутків з титанового сплаву відвантаженого ТОВ «АРЛЕТА» на адресу ДП «ХМЗ «ФЕД» не надається можливим.

Окрім того, з аналізу податкової звітності з податку на прибуток за 2012 рік інформація про основні виробничі фонди відсутня. Чисельність працюючих: згідно довідки по формі 1 ДФ за 4 кв. 2012р. в штаті працює З особи, за 1 кв. 2013р. в штаті працює З особи.

Отже, з урахуванням усього вищенаведеного, відповідач зробив висновок, що підтвердити факт реальності фактичного відвантаження товару від ТОВ «АРЛЕТА» на адресу ДП ХМЗ „ФЕД" за результатами перевірки не надається можливим. З урахуванням вищенаведеного, первинні документи, отримані ДП «ХМЗ «ФЕД» від ТОВ «АРЛЕТА» не мають юридичної сили та не створюють реальних наслідків.

Таким чином, ДП «ХМЗ «ФЕД» в порушення вимог п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.п. «г», «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, завищено суму податкового кредиту за серпень 2013р. по ТОВ «АРЛЕТА» (код ЄДРПОУ 38398632) на загальну суму ПДВ 26320,00грн.

Також судом встановлено, що між ДП „ХМЗ „ФЕД" та ТОВ "Барс-11" (код за ЄДРПОУ 37797302) укладено договір купівлі-продажу металопродукції від 19.07.2012 №85.

Між ДП „ХМЗ „ФЕД" та ТОВ „ТК „CAT" (код за ЄДРПОУ 35646516) укладено договір перевезення вантажів від 10.01.2011 № 2448, строк дії договору до 31.12.2013р. Юридична та фактична адреса ТОВ „ТК „CAT" - м.Київ, вул. Гродненська буд. 32.

Відповідно до даного договору передання товару, призначеному продавцем перевізнику, проводиться у м.Київ , але згідно товарно - транспортних накладних Пункт навантаження - м. Харків, вул. Кацарська 58-А.

Суд зазначає, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувався сам факт фактичності виконання вище зазначеної угоди тощо, але зазначалось, що в видаткових накладних, ТТН та рахунках-фактурах вказані адреси ТОВ «Барс-11» м. Київ, вул. Героїв Дніпра,буд.7, та м. ХАРКІВ ВУЛ. 50-РІЧЧЯ ВЛКСМ БУД. 56, яка не відповідає його адресі зазначеній у договорі, де відображено адресу м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд.67, тому відповідачем було зроблено висновок, що надані до перевірки ТТН, оформлені всупереч діючого законодавства та не доводять фактичного транспортування товару на адресу ДП ХМЗ „ФЕД" від ТОВ «Барс-11», що ставить під сумнів реальність здійснення операцій по відвантаженню товару на адресу ДП„ХМЗ„ФЕД".

За результатами дослідженого не можливо встановити, який саме товар було транспортовано до ДП ХМЗ „ФЕД" , та чи був фактично транспортовано , оскільки документи по товарним відносинам заповнені не належним чином та надані не в повному обсязі.

Крім цього відповідачем як підставу для не визнання вище зазначеної угоди було зазначено, що ДП «ХМЗ «ФЕД» для перевірки не надано сертифікати виробника продукції. До перевірки надані копії виписок із сертифікатів якості виробника продукції підприємства ОАО «Корпорация ВСМПО-АВИСМА», Росія, але дані виписки завірені тільки підписом директора ТОВ «Барс-11».

Крім того, відповідно до інформації відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та нотаріусу Харківського міського нотаріального округу по ТОВ "БАРС-11м, встановлено відсутність відомостей щодо наявності у ТОВ "БАРС- 11м, нерухомого майна , власного чи орендованого за адресою: 61120, Харківська обл., місто Харків, Московський район, проспект 50-річчя ВЛКСМ, будинок 56.

Таким чином відповідачем було зроблено висновок, що ДП «ХМЗ «ФЕД» в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п. «г», «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, завищено суму податкового кредиту по ТОВ «Барс- 11» (код ЄДРПОУ 37797302) за період серпень-жовтень 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., квітень 2013р. у сумі ПДВ 313160,23 грн.

Також судом встановлено, що ДП ХМЗ „ФЕД" мав взаємовідносини ТОВ «П-Комп'ютери».

Суд зазначає, що в судовому засіданні відповідачем не заперечувався факт фактичності виконаної угоди отримання товару тощо, але як підставу не визнання вище зазначеної угоди зазначалось, що реквізити наданих до перевірки ТТН на транспортування титану заповнені неналежним чином , а саме : згідно ТТН пункт навантаження - м. Харків, Полтавський Шлях, тоді як податкова адреса ТОВ «П-Компютери» - 61014 ХАРКІВСЬКА ОБЛ. М. ХАРКІВ ВУЛ. ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ БУД. 4., тобто адреса, за якою повинно знаходитись та здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ «П-КОМП'ЮТЕРИ» а тому відповідачем було зроблено висновок, що з наданих ТТН неможливо встановити за якою саме адресою відбувалось відвантаження товару на адресу ДП «ХМЗ «ФЕД», а отже даний факт свідчить про сумнівність реальності фактичного відвантаження товару від ТОВ «П-Компютери» на адресу ДП ХМЗ „ФЕД". До перевірки не надано подорожні листи автомобіля.

Крім цього відповідачем як підставу для не визнання вище зазначеної угоди було зазначено, що ДП «ХМЗ «ФЕД» для перевірки не надано сертифікати виробника продукції. До перевірки надані копії виписок із сертифікатів якості виробника продукції підприємства ОАО «Корпорация ВСМПО-АВИСМА», Росія, але дані виписки завірені тільки підписом директора ТОВ «П-КОМПЮТЕРИ» .

Таким чином відповідачем було зроблено висновок, що ДП «ХМЗ «ФЕД» в порушення вимог п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.п. «г», «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, завищено суму податкового кредиту по контрагенту ТОВ «П-КОМІГЮТЕРИ» у розмірі 15041,62 грн.

Судом встановлено, що ДП ХМЗ„ФЕД" з ПП «Промтранспоставка» укладено договір постачання № 130219П від 19.02.13р., на закупівлю комплектуючих виробів згідно специфікації.

Відповідно до п.3.1 п.3 договору №130219П від 19.02.13р. «Продавець» відвантажує продукцію на умовах EXW Франко-завод (м.Харків).

Суд зазначає, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувався факт реальності вище зазначеної угоди, отримання ТМЦ тощо, а лише зазначало, що реквізити наданої до перевірки ТТН від 21.08.13р. №568302, не заповнена належним чином, а саме: відсутня інформація, щодо подорожнього листа; відсутня інформація про особу, яка одержала за дорученням вантаж до перевезення на адресу ДП «ХМЗ» ФЕД»; відсутня інформація щодо найменування відвантаженого товару. Згідно ТТН, Пункт навантаження - м. Харків, тоді як податкова адреса ПП «Промтранспоставка» - м. Харків, пр. Перемоги, 76, кв. 360., та вказано пункт розвантаження - м. Харків, тоді як податкова адреса ДП «ХМЗ» ФЕД». вул. Сумська, 132, а отже відповідачем зроблено висновок, що даний факт свідчить про сумнівність реальності фактичного відвантаження товару від ПП «Промтранспоставка» на адресу ДП ХМЗ „ФЕД";

Крім того, відповідачем як підставу сумнівності вище зазначеної угоди також зазначалось, що поставка ТМЦ від ПП «Промтранспоставка» на адресу ДП «ХМЗ «ФЕД» за період 01.06.2013 по 31.08.2013 року, з 01.10.2012 по 31.10.2013. року відбувались згідно одного й того самого договору, а саме - №130219П від 19.02.13р.-операції по якому згідно актів інших ДПІ визнано нікчемними та мають ознаки відсутності реального здійснення господарської діяльності, визначення якої передбачено Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), взаємовідносини між ДП «ХМЗ «ФЕД» та ПП „Промтранспоставка" підпадають під ознаки нікчемності.

З огляду на вищезазначене, відповідачем було зроблено висновок, що ДП «ХМЗ «ФЕД» в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, завищено суму податкового кредиту по контрагенту ПП «Промтранспоставка» у розмірі 14316,54 грн.

Також судом встановлено, що ДП ХМЗ „ФЕД" мало взаємовідносини з ТОВ «РТК Трейд» з приводу постачання останнім на адресу Позивача кругу металевого, електродів та труби.

Суд зазначає, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувався факт отримання вище зазначеного товару тощо, а лише зазначалось, що до перевірки не надано товаро-транспортні накладні, які б засвідчували фактичне транспортування товару від ТОВ «РТК Трейд» до ДП ХМЗ „ФЕД", що унеможливлює встановлення факту отримання товару ДП ХМЗ „ФЕД".

Крім цього відповідачем зазначалось, що у податкових та видаткових накладних виписаних ТОВ «РТК Трейд» на адресу ДП ХМЗ „ФЕД" вказано місцезнаходження (податкову адресу) ТОВ «РТК Трейд» - 61050, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 29., однак згідно інформації отриманої від Основ'янської ОДПІ м.Харкова ГУ МХО встановлено, що ТОВ „РТК-ТРЕЙД" код ЄДРПОУ 343322046 за вказаною адресою не знаходиться, а тові відповідачем було зроблено висновок, що підтвердити факт реальності фактичного відвантаження товару від ТОВ «РТК Трейд» на адресу ДП ХМЗ „ФЕД" за результатами перевірки не надається можливим.

3 огляду на вищезазначене, відповідач зазначив, що ДП «ХМЗ «ФЕД» в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п. «г» п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, завищено суму податкового кредиту по контрагенту ТОВ «РТК Трейд» у розмірі 414,63грн.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних угод не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «АРЛЕТА», ТОВ "Барс-11", ТОВ «П-Комп'ютери», ПП «Промтранспоставка», ТОВ «РТК Трейд» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача так і ТОВ «АРЛЕТА», ТОВ "Барс-11", ТОВ «П-Комп'ютери», ПП «Промтранспоставка», ТОВ «РТК Трейд» на підписання договору тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на незнаходження деяких контрагентів позивача за юридичними адресами, то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагенту позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угод між позивачем та ТОВ «АРЛЕТА», ТОВ "Барс-11", ТОВ «П-Комп'ютери», ПП «Промтранспоставка», ТОВ «РТК Трейд», так і на час судового розгляду останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також ТОВ «АРЛЕТА», ТОВ "Барс-11", ТОВ «П-Комп'ютери», ПП «Промтранспоставка», ТОВ «РТК Трейд» є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «АРЛЕТА», ТОВ "Барс-11", ТОВ «П-Комп'ютери», ПП «Промтранспоставка», ТОВ «РТК Трейд», які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0000094600 від 18.04.2014 року, № 0000164600 від 26.05.2014 року винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з порушенням норм чинного законодавства України.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортної накладної на зазначений вище товар, то зазначене посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до п.44. 1 ПКУ, у переліку підтверджуючих документів, встановлених цим пунктом, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством , на підставі яких платник податків повинен вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів нарахування податків або податкових зобов'язань, ТТН - відсутні.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПКУ.

Обов'язкова наявність ТТН передбачена положенням ст.230 p.VI ПКУ, в інших випадках наявність ТТН є обов'язковою тільки при автомобільних перевезеннях, це визначено нормами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344 від 05.04.2001р..

ТТН включена до переліку документів, необхідних для використання при перевезенні вантажів автомобільним транспортом при внутрішньому сполученні, як це передбачено Постановою КМУ № 207 від 25.02.2009 р. « Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», однак, тільки у випадку, коли водій юридичної особи або ФОП здійснюють вантажні автоперевезення на договірних умовах.

Суд зазначає, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не сам факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Суд зазначає, що зазначена вище позиція зазначена також в листі Міністерство доходів і зборів України 19.09.2013 за № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекці з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000094600 від 18.04.2014 року, № 0000164600 від 26.05.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 серпня 2014 року

Суддя Спірідонов М.О.