Постанова

від 10.07.2014 по справі 2а-2539/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

10 липня 2014 року № 2а-2539/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спекторстрой" доДержавної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спекторстрой" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 01.10.2012 №0000200222, №0000190222.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.12.2012 в адміністративній справі №2а-2539/12/2770, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2013, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спекторстрой" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 01.10.2012 №0000200222, №0000190222 задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014 вказані рішення суду першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції Вищий адміністративний суд України виходив з того, що з наявних у матеріалах справи доказів убачається здійснення ТОВ "Спекторстрой" господарських взаємовідносин з контрагентами, які мають ознаки сумнівності, та стосовно яких було порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва. Також суд касаційної інстанції вказав, що перевіркою контрагентів позивача встановлено порушення ними приписів цивільного законодавства щодо дійсності правочинів, а також не підтверджено реальність проведених господарських операцій контрагентів позивача з їх контрагентами-покупцями та постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку. Як зазначив у своєму рішенні Вищий адміністративний суд України, судами попередніх інстанцій наведені обставини до уваги не прийняті, тому під час нового розгляду судам слід з'ясувати характер та зміст спірних господарських операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивованих висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Сторони участі повноважних представників у судовому розгляді справи не забезпечили, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлялись належним чином за допомогою телефонограм.

Оскільки сторони, повідомлені належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, в судове засідання, 07.07.2014, не з'явилися, судом на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України судове засідання проведено без фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу та відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 КАС України, а також з урахуванням того, що Автономна Республіка Крим та місто Севастополь перебувають у режимі тимчасово окупованої території згідно із Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014

№1207-VII, вирішено здійснити розгляд справи без участі сторін за наявними в адміністративній справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що на підставі наказу від 20.08.2012 №747, повідомлення від 20.08.2012 №63/01-078 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Спекторстрой" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Севелітстрой", БВП "Строитель-Плюс", ТОВ "Бренд Строй" за період з 01.08.2010 по 31.01.2012.

За наслідками зазначеної перевірки Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.10.2012 №0000190222, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 350784,39 грн., в тому числі, 291205,20 грн. за основним платежем та 59579,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та №0000200222, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 390143,00 грн., в тому числі, 349965,00 грн. за основним платежем та 40178,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У період, за який проводилась перевірка ТОВ "Спекторстрой", за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, порядок оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств, платники податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, їх права та обов'язки визначались, відповідно, Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 08.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), а також Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (абзац перший).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший-третій).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

Як убачається з акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Спекторстрой" підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 291205,20 грн. за період з вересня 2010 року по січень 2012 року.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків.

В акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою також встановлено порушення ТОВ "Спекторстрой" пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334/94-ВР, пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 349965,00 грн. за ІІІ-IV квартали 2010 року, І- IV квартали 2011 року, І квартал 2012 року.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення Законів №168/97-ВР, №334/94-ВР, Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності, та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення убачається, що висновки відповідача про заниження ТОВ "Спекторстрой" податку на додану вартість у сумі 291205,20 грн. за період з вересня 2010 року по січень 2012 року, заниження податку на прибуток на суму 349965,00 грн. за ІІІ-IV квартали 2010 року, І- IV квартали 2011 року, І квартал 2012 року, а також про порушення частини п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на актах органу державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Севелітстрой", БВП "Строитель-Плюс", ТОВ "Бренд Строй" з їх контрагентами-покупцями та постачальниками за період, протягом якого позивач мав господарські взаємовідносини із вказаними контрагентами.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ПП "Севелітстрой" протягом періоду, за який проводилась перевірка, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивачем надано:

- договір будівельного підряду від 12.08.2010 №50 відповідно до якого ПП "Севелітстрой" (Підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати за завданням TOB "Спектрострой" (Замовник) ремонтні роботи на об'єкті "Житловий будинок по проспекту Античний, 18-АС-2";

- договір будівельного підряду від 07.10.2010 №599 відповідно до якого ПП "Севелітстрой" (Підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати за завданням TOB "Спектрострой" (Замовник) роботи з облаштування покрівлі із бітумної черепиці на об'єкті "Багатоповерхова будівля по вул. Руднєва-Тульска, блок 6";

- договір будівельного підряду від 14.10.2010 №600 відповідно до якого ПП "Севелітстрой" (Підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати за завданням TOB "Спектрострой" (Замовник) роботи з облаштування покрівлі та внутрішньому оздобленню під'їздів та квартир на об'єкті "Житловий будинок по проспекту Античний, 18 АС-1";

- договір будівельного підряду від 10.01.2011 №18 відповідно до якого ПП "Севелітстрой" (Підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати за завданням TOB "Спектрострой" (Замовник) роботи з утеплення стін фасаду з фарбування, облаштування укісів, зовнішнє оздоблення балконів, стель балконів та козирків на об'єкті "Житловий будинок по вул. Маршала Геловані";

- договір будівельного підряду від 20.04.2011 №189 відповідно до якого ПП "Севелітстрой" (Підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати за завданням TOB "Спектрострой" (Замовник) роботи з утеплення стін фасаду з фарбування, облаштування укісів, зовнішнє оздоблення балконів, стель балконів та козирків на об'єкті "Житловий будинок по вул. П. Корчагіна";

- договір будівельного підряду від 20.04.2011 №190 відповідно до якого ПП "Севелітстрой" (Підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати за завданням TOB "Спектрострой" (Замовник) роботи з утеплення стін фасаду з фарбування, облаштування укісів, зовнішнє оздоблення балконів, стель балконів та козирків на об'єкті "Житловий будинок по проспекту Перемоги, 2-А";

- договір будівельного підряду від 09.06.2011 №275 відповідно до якого ПП "Севелітстрой" (Підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати за завданням TOB "Спектрострой" (Замовник) роботи з утеплення стін фасаду з фарбування, облаштування укісів, зовнішнє оздоблення балконів, стель балконів на об'єкті "Житловий комплекс з об'єктами соцкультпобуту по вул. Колобова, 35";

- договір будівельного підряду від 24.08.2011 №388 відповідно до якого ПП "Севелітстрой" (Підрядник) зобов'язується на власний ризик виконати за завданням TOB "Спектрострой" (Замовник) роботи з облаштування покрівлі та внутрішньому оздобленню під'їздів та квартир на об'єкті "Житловий будинок по проспекту Античний, 20 Б, корпус 19".

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем долучено до адміністративного позову довідки форми №КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт, акти форми №КБ-2в прийому виконаних будівельних робіт, а також податкові накладні, виписані ПП "Севелітстрой" на користь ТОВ "Спекторстрой".

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина друга).

Згідно зі статтею 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина перша). Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (частина друга).

Умовами договорів будівельного підряду, укладених між позивачем та ПП "Севелітстрой" визначено, що зазначені у них роботи виконуються відповідно до проектно-кошторисної документації.

Разом з тим, вказаними договорами не визначено змісту проектно-кошторисної документації, не вказано яка із сторін і в який строк зобов'язана розробити та надати відповідну проектно-кошторисну документацію. У матеріалах справи відсутня проектно-кошторисна документація із визначенням обсягу і змісту робіт на об'єктах, які визначені укладеними між позивачем та ПП "Севелітстрой" договорами будівельного підряду, не зазначено суду про наявність такої документації чи інших документів, які б визначали погодження між замовником і підрядником об'єму ремонтних робіт, та не заявлено відповідних клопотань з цього приводу.

За висновком суду, відсутність проектно-кошторисної документації на будівельні роботи за договором підряду дає підстави для сумніву щодо можливості виконання підрядником таких робіт, без визначення їх конкретного змісту, обсягу та умов виконання.

Також відповідно до умов договорів будівельного підряду, укладених між позивачем та ПП "Севелітстрой", замовник зобов'язаний поставити на об'єкт необхідні матеріали відповідно до долученої до договору відомості ресурсів і здійснити їх прийом, розвантаження, складання та зберігання (пункт 5.5 договорів).

Водночас, позивачем не надано будь-яких доказів фактичного переміщення будівельних матеріалів, інших товарно-матеріальних цінностей до об'єктів, на яких ПП "Севелітстрой" мав виконувати будівельні роботи. Також позивачем не надано будь-яких доказів наявності у нього трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для зберігання будівельних матеріалів, їх переміщення до місця проведення будівельних робіт.

За висновком суду, виписані ТОВ "Бренд Строй" на користь позивача видаткова накладна від 29.09.2011 №0000001044 та податкова накладна від 29.09.2011 №1044 на будівельні матеріали вартістю 60354,00 грн., не можуть бути достатніми доказами на підтвердження придбання позивачем будівельних матеріалів, необхідних для виконання робіт на об'єктах, визначених договорами будівельного підряду, укладеними між позивачем та ПП "Севелітстрой", оскільки проведення таких робіт вимагає значно більшого асортименту та кількості будівельних матеріалів.

Крім того, наявність лише видаткової та податкової накладних не може бути достатнім доказом фактичного переміщення будівельних матеріалів від продавця до покупця, тому суд також ставить під сумнів фактичність такої господарської операції.

На підтвердження господарських взаємовідносин з БВП "Строитель-Плюс" позивачем надано:

- договір оренди майна від 16.08.2010 №1083 відповідно до якого БВП "Строитель-Плюс" (Орендодавець) передає, а TOB "Спектрострой" (Орендар) приймає в тимчасове користування за плату ліса будівельні рамні;

- договір оренди майна від 10.01.2011 №50 відповідно до якого БВП "Строитель-Плюс" (Орендодавець) передає, а TOB "Спектрострой" (Орендар) приймає в тимчасове користування за плату ліса будівельні рамні.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем долучено до матеріалів адміністративної справи рахунки, акти прийому наданих послуг від 31.01.2011, від 31.03.2011, від 30.04.2011, від 31.05.2011, від 30.06.2011, від 31.07.2011, від 31.08.2011, від 30.09.2011, від 16.08.2010, від 31.10.2010, від 30.11.2010, від 27.12.2010 з переліком комплектуючих лісів будівельних, а також податкові накладні.

Проте, позивачем не надано будь-яких доказів фактичного переміщення будівельних лісів від Орендодавця до Орендаря чи об'єктів виконання будівельних робіт. Неможливо встановити також яким чином здійснюється переміщення об'єкту оренди і з договорів оренди майна, укладених між позивачем та БВП "Строитель-Плюс".

За висновком суду, надані позивачем до справи декларації про готовність об'єктів до експлуатації, видані Інспекцією ДАБК у м. Севастополі, не свідчать про будь-яке відношення до вказаних у деклараціях об'єктів позивача, оскільки із зазначених декларацій не убачається, що позивач є замовником, проектувальником чи підрядником відносно вказаних об'єктів. Натомість, як убачається із зазначених декларацій, такими особами є інші будівельні організації.

Крім того, позивачем не надано інших доказів на підтвердження юридичного зв'язку із об'єктами, визначеними в договорах будівельного підряду, укладених між позивачем та ПП "Севелітстрой", зокрема таких як договори підряду, субпідряду, тощо.

Таким чином, не зважаючи на наявність у справі формально складених договорів, актів виконаних робіт та податкових накладних, відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження реального руху активів під час господарських операцій з придбання ТОВ "Спекторстрой" послуг у ПП "Севелітстрой" за договорами будівельного підряду, оренди у БВП "Строитель-Плюс" майна та придбання у ТОВ "Бренд Строй" будівельних матеріалів свідчить про безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками таких господарських операцій.

Зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення убачається, що суми вартості придбаних позивачем у ПП "Севелітстрой", БВП "Строитель-Плюс", ТОВ "Бренд Строй" робіт, товарів та послуг були включені позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Враховуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, щодо заниження ТОВ "Спекторстрой" податку на додану вартість у сумі 291205,20 грн. за період з вересня 2010 року по січень 2012 року, заниження податку на прибуток на суму 349965,00 грн. за ІІІ-IV квартали 2010 року, І- IV квартали 2011 року, І квартал 2012 року.

Відтак, податкові повідомлення-рішення 01.10.2012 №0000190222, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 350784,39 грн., в тому числі, 291205,20 грн. за основним платежем та 59579,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та №0000200222, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 390143,00 грн., в тому числі, 349965,00 грн. за основним платежем та 40178,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), прийняті відповідачем правомірно. При цьому, судом взято до уваги, що застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача відповідає вимогам підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, статті 123 ПК України.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Спекторстрой" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 01.10.2012 №0000200222, №0000190222, відтак у задоволенні адміністративного позову позивачу слід відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2146,00 грн. (квитанція від 23.10.2012 №474). Водночас, відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна