Ухвала

від 06.08.2014 по справі 816/5726/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 р.Справа № 816/5726/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. по справі № 816/5726/13-а

за позовом Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Лубенський міжрайонний прокурор Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області (далі по тексту позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля - Агро" (далі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- стягнути заборгованість по договору про соціальне партнерство в розмірі 48 110,10 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля - Агро" (код 00687296) на користь Лубенської районної державної адміністрації заборгованість за угодою про соціальне партнерство від 05.01.2012 в сумі 48 110,10 грн. (сорок вісім тисяч сто гривень 10 копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року та закрити провадження у справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 січня 2012 року між Лубенською районною державною адміністрацією та ТОВ "Посулля - Агро" укладено угоду про соціальне партнерство (далі - Угода) та протокол розбіжностей № 1 до угоди про соціальне партнерство від 05.01.2012 такого змісту /а.с.110-111/.

Сторони за цією угодою зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль спільно діяти з метою підвищення рівня життя населення, покращення добробуту та соціальної інфраструктури Лубенського району (п. 1.1).

Відповідно до положень пункту 2.2.1 Угоди та протоколу розбіжностей №1 до Угоди ТОВ "Посулля -Агро" /інвестор/ за використання сільськогосподарських угідь 1603,67 га, вносити кошти на рахунки цільових фондів районної державної адміністрації в сумі 30 грн за 1 га, в сумі 48 110,10 грен за сільськогосподарський рік та/або надати за вказаний період благодійну допомогу, послуги, виконувати роботи на зазначену суму освітнім установам (школам, гімназіям, дитсадкам, училищам тощо), медичним установам, іншим об'єктам соціальної інфраструктури, розташованих на території Войнихівської, Засульської та Шершнівської сільських рад, місцевим органам МВС, МНС, безпосередньо органам місцевого самоврядування,- у відповідності до кількості площі (в гектарах) орендованої землі на території відповідної сільської ради для задоволення соціальних потреб сіл Войниха, Куп'єваха, Піски, Тарнавщина, Засулля, Солониця, Шершнівка, та Назарівка Лубенського району Полтавської області.

Ця угода набирає чинності з моменту її підписання і діє на весь строк перебування Інвестора на території Войнихівської, Засульської та Шершнівської сільських рад Лубенського району Полтавської області /пункт 4.1 Угоди/.

20.05.2013 Лубенською районною державною адміністрацією направлено на адресу ТОВ "Посулля -Агро" запит про надання копій документів, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій (реєстри, платіжні доручення, накладні, акти виконаних робіт, тощо) щодо надання допомоги, послуг чи виконаних робіт медичним, освітнім установам, іншим об'єктам соціальної інфраструктури в період з 01.01.2011 по 20.05.2013/а.с.112/. Відповіді на даний запит Лубенською районною державною адміністрацією не отримано.

12.07.2013 з метою безпосереднього врегулювання спору, Лубенською районною державною адміністрацією направлено претензію ТОВ "Посулля -Агро" про невиконання зобов'язань, отриману уповноваженою особою відповідача 23.07.2013 /а.с.113/.

20.08.2013 від ТОВ "Посулля-Агро" до Лубенської РДА надійшла відповідь на претензію № 1 про невиконання договірних зобов'язань зі змісту якої вбачається, що відповідачем претензія не визнається та відхиляється повністю /а.с.114/.

Також, судом першої інстанції встановлено, що плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, проведеною Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області за період з 01.01.2011 по 31.03.2013 виявлено порушення бюджетного законодавства, а саме пункту 1 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України щодо ненадходження коштів від ТОВ "Посулля-Агро" до спеціального фонду районного бюджету відповідно до угоди про соціальне партнерство в сумі 48 110,10 грн /а.с.107-109/.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань соціально-економічного розвитку відповідних територій.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Адміністративним договором у розумінні пункту 14 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Предметом спору є невиконання відповідачем зобов'язань за договором, укладеним з Лубенською районною державною адміністрацією Полтавської області щодо інвестування коштів в сферу соціального розвитку територій Войнихівської, Засульської, Шершнівської сільських рад.

Отже, правильним є висновки суду першої інстанції, що вказаний договір є адміністративним договором, оскільки його зміст прав і обов'язків випливає із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди, а тому такий спір належить до компетенції адміністративних судів.

Як вбачається з матеріалів справи, між Лубенською районною державною адміністрацією та ТОВ "Посулля - Агро" було укладено угоду про соціальне партнерство від 05.01.2012. Сторони за цією угодою зобов'язувались шляхом об'єднання зусиль спільно діяти з метою підвищення рівня життя населення, покращення добробуту та соціальної інфраструктури Лубенського району.

Відповідно до положень пункту 2.2.1 Угоди та протоколу розбіжностей №1 до Угоди ТОВ "Посулля -Агро" /інвестор/ за використання сільськогосподарських угідь 1603,67 га, вносити кошти на рахунки цільових фондів районної державної адміністрації в сумі 30 грн за 1 га, в сумі 48 110,10 грен за сільськогосподарський рік та/або надати за вказаний період благодійну допомогу, послуги, виконувати роботи на зазначену суму освітнім установам (школам, гімназіям, дитсадкам, училищам тощо), медичним установам, іншим об'єктам соціальної інфраструктури, розташованих на території Войнихівської, Засульської та Шершнівської сільських рад, місцевим органам МВС, МНС, безпосередньо органам місцевого самоврядування,- у відповідності до кількості площі (в гектарах) орендованої землі на території відповідної сільської ради для задоволення соціальних потреб сіл Войниха, Купє'ваха, Піски, Тарнавщина, Засулля, Солониця, Шершнівка, та Назарівка Лубенського району Полтавської області.

Ця угода набирає чинності з моменту її підписання і діє на весь строк перебування Інвестора на території Войнихівської, Засульської та Шершнівської сільських рад Лубенського району Полтавської області /пункт 4.1 Угоди/.

Згідно частини другої статті 177 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання відповідно до частини четвертої статті 175 цього Кодексу можуть, незалежно від статутної мети своєї діяльності, брати на себе зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування, подавати іншу господарську допомогу з метою розв'язання місцевих проблем. Суб'єкти господарювання мають право брати участь у формуванні відповідних фондів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом, та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України, визначено, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2,3 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2013 року Лубенською районною державною адміністрацією ТОВ "Посулля -Агро" направлено претензію про виконання договірних зобов'язань, отриману відповідачем 23.07.2013 року..

Отже, в зв'язку з направленням відповідачу претензії про виконання зобов'язання, колегія суддів зазначає про настання відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України терміну виконання зобов'язання визначеного угодою про соціальне партнерство від 05.01.2012.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, згідно довідок Засульської, Войнихівської, Шершнівської сільських рад Лубенського району та Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, протягом 2012-2013 років кошти на рахунки сільської ради від відповідача за угодою про соціальне партнерство від 05.01.2012 не надходили, роботи не виконувалися, послуги не надавалися /а.с.115-118/.

Відповідно до розрахунку позивача, сума заборгованості за 2012 рік складає 48 110,10 грн. (1603,67 * 30 грн)/а.с.106/.

Відповідачем доказів щодо виконання угоди про соціальне партнерство від 05.01.2012 року суду не надано.

Доказів оскарження даної угоди, її розірвання або визнання нечинною суду також не надано.

Отже, з урахуванням наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з відповідача 48 110,10 грн заборгованості згідно угоди є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на виконання спірної угоди з огляду на докази надані відповідачем до письмового заперечення на позов від 05.06.2014 року, а саме-Акт наданої допомоги згідно Програми соціального партнерства між Засульською сільською радою та ТОВ «Посулля-Агро» на період з 01.01.2012 р. до 01.01.2013 р., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаний акт є додатком до договору про соціальне партнерство від 12.01.2011 року, а не до угоди про соціальне партнерство від 05.01.2012 року.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. по справі № 816/5726/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М. Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 08.08.2014 р.