Постанова

від 26.06.2014 по справі 804/7266/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 р. Справа № 804/7266/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представників позивача Марченко А.В., Гавриленко Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «APIC» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0005282203, -

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2014 року Приватне підприємство «APIC» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0005282203, яким нараховано податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 157761,00 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 126209,00 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 31552,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вказане рішення прийнято на підставі неправомірних та необґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки від 10.12.2013р. з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Партнер Трейд», в той час, коли, на думку позивача, ПП «АРІС» було сформовано податковий кредит у відповідності з нормами Податкового кодексу України, у зв'язку із придбанням товарів, які були використані у власній господарській діяльності, та були підтвердженні належним чином оформленими податковими накладними, які зареєстровані в єдиному реєстрі, як наслідок, твердження відповідача про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Партнер Трейд» є безпідставними.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, до суду надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «APIC» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради - 22 вересня 1995 року та перебуває на обліку у Дніпродзержинській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 27 вересня 1995 року, крім того є платником податку на додану вартість з 28 вересня 1997 року.

На підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 VI, наказу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 04 грудня №616 співробітниками Дніпродзержинської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Партнер Трейд» (код ЄДРПОУ 37301089) за період серпень 2013 року та відображення їх в податковому обліку.

За результатами перевірки складено акт від 10 грудня 2013 року №1857/144/04-03/21878439 , в якому зафіксовані наступні порушення:

- п. 180.1, ст. 180, п. 185.1 ст.185. п. 186.1 ст. 186. П. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період серпень 2013 року на загальну суму ПДВ у розмірі 126209,38 грн.

На підставі Акту перевірки 10 грудня 2013 року №1857/144/04-03/21878439 відповідачем винесено оспорюване повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0005282203, яким нараховано податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 157761,00 грн., з яких за основним платежем - 126209,00 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 31552,00 грн.

Порушення законодавства Приватним підприємством «APIC» обґрунтовані в акті перевірки наступним чином.

Статутний капітал Приватного підприємства «Аріс» відповідно до установчих документів на момент його створення та на момент проведення перевірки складає 100,00 грн., основним видом діяльності ПП «APIC» є - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. У періоді, шо перевірявся, ПП «APIC» не має власних офісних та складських приміщень.

ПП «Аріс» укладено договір оренди складського та офісного приміщення для здійснення фінансово- господарської діяльності.

01 червня 2012 року укладено Договір оренди №01/06/12 між позивачем та ПП ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_1) (орендодавець) та ПП «APIC» (орендар), у якому зазначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у користування площу у розмірі 45 кв.м , яка знаходиться на другому поверсі приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.3, п.3.1 орендар зобов'язується своєчасно виконувати орендні платежі згідно з доданим розрахунком: загальна сума 1500,00 грн. за місяць - за 45 кв.м в касу орендодавця включно до 20 числа щомісяця. Термін оренди триває до 01.06.2015 року.

05 червня 2012 року укладений Договір оренди № 05/06/12 з ПП «Планета 2000» (код 30617391, м.Дніпродзержинськ) (орендодавець) та ПП «Аріс» (орендар), у якому зазначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у користування площу складу ПММ у розмірі 12 кв.м, за адресою: м.Дніпродзержинськ, Західний проїзд, буд. 2. Відповідно до п.3, п.3.1 орендар зобов'язується своєчасно виконувати орендні платежі згідно з доданим розрахунком: загальна сума 1500,00 грн. за місяць - в касу орендодавця включно до 20 числа.

ПП «APIC» для проведення перевірки по господарських відносинах з TOB «Партнер Трейд» суб'єктом господарювання було надано такі первинні документи (копії документів): податкові накладні з TOB «Партнер Трейд» за серпень 2013 року, платіжні доручення, договір, рахунки-фактури.

Перевіркою ПП «APIC» встановлено, що в поданій ПП «APIC» до Дніпродзержинської ОДПІ «Податкової декларації з податку на додану вартість»:

- за серпень 2013 року (від 20.09.13 року № 9059092219), розшифровки податкових зобов'язаннь та податкового кредиту в розрізі контрагентів було задекларовано наступні дані:

- усього податкових зобов'язань з ПДВ у сумі ПДВ 2375314,00 грн.;

- усього податкового кредиту з ПДВ у сумі ПДВ 2308752,00 грн.

Різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ склала - 66562,00 грн.

Згідно поданої до Дніпродзержинської ОДПІ розшифровки податкових зобов'язаннь та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5) загальна сума податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом TOB «Партнер Трейд» складає 126209,37 грн.

При розгляді наданих ПП «Аріс» по взаємовідносинах з TOB «Партнер Трейд» до перевірки документів встановлено:

ПП «Аріс» (покупець) укладено договір №4 від 31.07.2013 року на поставку продукції виробничо-технічного призначення, предметом договору є паливо та мастильні матеріали (ПММ). Згідно договору постачальник зобов'язується поставити ПММ (товар), в кількості і асортименті, вказаному у супровідних документах, якими є рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар по кількості, якості і оплатити в строки, вказані у договорі. Якість товару повинна відповідати ГОСТу, шо засвідчується сертифікатом якості заводу виробника на кожний вид і партію товару.

На виконання умов договору ПП «Аріс» отримано від TOB «Партнер Трейд» рахунки-фактури та податкові накладні :

- від 12.08.13 №РН-0000017 було поставлено «бензин А-80» у кількості 31 112 л на загальну суму 248 900 грн. у т . ч . ПДВ 41 483 грн.;

- від 14.08.13 №РН-0000018 було поставлено «бензин А-92» у кількості 31 314 л на загальну суму 267 731 грн. у т. ч. ПДВ 44 621 грн.;

- від 21.08.13 №РН-0000023 було поставлено «бензин А-80» у кількості 30 460 л на загальну суму 240 625 грн. у т. ч. ПДВ 40 104,17 грн.

Згідно пошукової системи ГУ Міндоходів «Перегляд податкових накладних» встановлено, що вищевказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіркою встановлено, що фактичне відвантаження продукції не підтверджується видатковими накладними (підприємством ПП «Аріс» не надано до перевірки видаткові накладні, товарно - транспортні накладні (документи відсутні).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі шляхом передплати на загальну суму 784856,25 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями:

- від 01.08.13 №1202 у сумі 50 000 грн. (по рах. №0000017);

- від 12.08.13 №1193 у сумі 22 400 грн. (по рах. №0000017);

- від 14.08.13 №1209 у сумі 100 000 грн. (по рах. №0000017);

- від 15.08.13 №1216 у сумі 200 000 грн. (по рах. №0000017 та по рах. №0000018);

- від 16.08.13 №1224 у сумі 100 000 грн. (по рах. №0000018);

- від 19.08.13 №1235 у сумі 150 000 грн. (по рах. №0000018 та по рах. №0000023);

- від 21.08.13 №1253 у сумі 80 000 грн. (по рах. №0000023);

- від 22.08.13 №1266 у сумі 24 000 грн. (по рах. №0000023);

- від 27.08.13 №1278 у сумі 80 856,25 грн. (по рах. №0000023).

З матеріалів справи також вбачається, що з метою встановлення наявності матеріальних, трудових ресурсів TOB «Партнер Трейд», необхідних для здійснення господарської діяльності, передбаченої статутними документами та формування податкового зобов'язання, під час проведення перевірки було проаналізовано податкову інформацію згідно баз даних, а саме:

- згідно бази даних АІС «Податковий блок» підприємством TOB «Партнер Трейд» не надавалися за перевіряємий період податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища та розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, тобто на підприємстві відсутні власні та орендовані транспортні засоби; також TOB «Партнер Трейд» не подавало відомості про наявність документів про землю, податкових розрахунків земельного податку, податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що свідчить про відсутність у підприємства земельних ділянок, об'єктів нерухомостей - будинків (домоволодінь), належних на праві приватної власності.

За таких обставин, перевіряючими зроблений висновок, що вищезазначені фінансово-господарські операції не спричинили реального настання правових наслідків, вищезазначені угоди було укладено з метою мінімізації податкових зобов'язань, тобто на справді вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту (заниження податкових зобов'язань з прибутку та ПДВ).

Приватне підприємство «APIC» вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, тому звернулося до суду за захистом порушених прав.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до вимог:

- п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території У країни;

- п. 188.1 ст. 1 88 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-УІ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів);

- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-УІ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог:

- п. 198.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Таким чином, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, згідно з вищевикладеним, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, відсутність руху товару (послуг) не є за своєю суттю операцією з придбання та відвантаження товарів (робіт, послуг), а відповідно й об'єктом оподаткування з ПДВ.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999р. ( далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року №К-38733/06 за відсутності доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття включення до складу валових витрат на придбання такого товару є неправомірним. Крім того, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Слід зазначити, що Приватним підприємством «Аріс» фактичне відвантаження продукції не було підтверджено видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які під час перевірки не були надані податковим інспекторам, про що свідчить акт перевірки від 10.12.2013р., а тому у відповідності до вимог п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України , вважається, що такі документи були відсутні у позивача на час складання такої звітності, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті судом як належні докази транспортування товару.

Представниками позивача зазначено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 01.08.2013 року на підприємстві працює 3 співробітника ПП «АРІС». Господарська діяльність здійснюється позивачем з використанням офісних та складського приміщень на підставі договору оренди від 01.06.12 р. № 01/06/12 (площа під офіс - 22 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1); на підставі договору оренди від 05.01.14р. № 05/01/14 (площа під стоянку бензовозів в розмірі - 100 кв.м., за адресою: пр. Західний проїзд, 20); договору найму (оренди) нежитлового приміщення від 20 грудня 2013 року (загальна площа нежитлового приміщення - 5 кв.м., за адресою: м.Тростянець, вул. Горького, буд. 98, офіс 210). Зазначили, що паливо-мастильні матеріали (бензин) до моменту реалізації зберігався в бензовозах на стоянці 100 кв.м. до того часу як не приїзджав покупець та не перекачував бензин в свою машину.

Крім того, як було зазначено позивачем, поставка нафтопродуктів здійснювалась перевізником ПП «Дніпростальснаб» за рахунок позивача з названого складу постачальника (м. Луганськ) на склад ПП «АРІС» (АДРЕСА_1).

Однак, суд критично ставиться до факту поставки нафтопродуктів перевізником ПП «Дніпростальснаб» зі складу постачальника (м. Луганськ) на склад ПП «АРІС» (АДРЕСА_1) та зберігання продукції в обсягах (л), зазначених в товарно-транспортних накладних від 12.08.13 №РН-0000017, від 14.08.13 №РН-0000018, від 21.08.13 №РН-0000023, у зв'язку тим, що, на думку суду, площа під офіс - 22 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 не дозволяє забезпечити зберігання ПММ в зазначених обсягах, крім того, не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду факт зберігання палива в автобензовозах на земельній ділянці площею 100 кв.м. за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. Західний проїзд, 20.

У ході судового розгляду справи позивачем не були надані відповідні докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом позивача - TOB «Партнер Трейд» за договором від 31.07.2013 року.

Відсутність у постачальників/покупців необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст.3 Господарського Кодексу України та відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Враховуюче зазначене, суд приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ «Партнер Трейд» та ПП «Аріс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Надаючи оцінку доказам позивача про отримання товару від ТОВ «Партнер Трейд» що, на думку представників позивача, підтверджується наданими документами, суд зазначає, що документальне оформлення операцій між позивачем та означеним підприємством не може свідчити про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між ними. Надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ «Партнер Трейд» не дали можливості встановити фактичної можливості реалізації умов договору від 31.07.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд не знайшов підстав для задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0005282203.

На момент подачі позову до суду мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становив 1827,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплачено частково судовий збір в розмірі 315,52 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 1511,48 грн. підлягає стягненню з Приватного підприємства «APIC» до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «APIC» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2013 року №0005282203 - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «APIC» на користь Державного бюджету України решту судового збору в розмірі 1511,48 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 02 липня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник