Ухвала

від 07.08.2014 по справі 404/5384/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2213/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.

Доповідач Кодрул М. А.

УХВАЛА

07.08.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Кодрула М.А.

суддів: Чорнобривець О.С., Черненко В.В.

за участю секретаря: Кечкіна А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ПУАТ „Фідобанк" на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 липня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2014 року ПУАТ „Фідобанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5766249,85 грн. Одночасно в позовній заяві банк просив винести ухвалу про забезпечення позову, якою накласти арешт та заборону відчудження на частки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в статутному фонді Житлово-будівельного кооперативу „Княжичі", ЄДРПОУ 36199968, юридична адреса: вул. Орджонікідзе, 17/19, м. Кіровоград, співзасновниками якого вони є в межах позовних вимог, а також направити до Кіровського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ запит для встановлення банківських рахунків та інших активів відповідачів для подальшого накладення на них арешту; накладення арешту доручити Кіровському ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції. В цей же день була подана окрема заява про забезпечення позову з аналогічними вимогами.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 липня 2014 року у задоволенні заяви ПУАТ „Фідобанк" про забезпечення позову відмовлено. Свій висновок щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову суд мотивував тим, що останнім необгрунтовано та недоведено наявності підстав для вжиття таких заходів. Не додано відповідних, належним чином оформлених та завірених, доказів того, кому належить на даний період право власності на частки в статутному капіталі Житлово-будівельного кооперативу "Княжичі" та розмір їх внеску до статутного фонду, що має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Крім того, суд вважає, що вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, а саме: накладення арешту та заборону відчуження на частки в статутному капіталі ( фонді) юридичної особи, два засновники якої є стороною у справі, може перешкоджати господарській діяльності вказаної юридичної особи та порушить права інших осіб. Заява, в частині направлення до Кіровського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ запиту для встановлення банківських рахунків та інших активів відповідачів для подальшого накладення на них арешту, на даній стадії взагалі є безпідставною.

В апеляційній скарзі ПУАТ „Фідобанк" просить скасувати зазначену ухвалу, яка постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПУАТ "Фідобанк" у червні 2014 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просив стягнути із відповідачів, солідарно, на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "ФідоБанк" заборгованість по кредитному договору №012/0456/44/03223 від 05.07.2007 року в розмірі 5 766 249,85 грн. Витрати ПУАТ "ФідоБанк" по оплаті судового збору в розмірі 3 654,00 грн. та сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмір 121,80 грн. покласти на відповідачів.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 05 липня 2007 року між позичальником ТОВ „Нівісан" та банком був укладений кредитний договір №012/0456/44/03223.

В якості додаткового забезпечення виконання зобов"язань, що витікають з умов договору, з відповідачами укладені договори поруки, відповідно до яких відповідачі зобов"язалися перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ „Нівісан" умов кредитного договору та погашення заборгованості.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20 грудня 2012 року задоволено позов АТ „Ерсте Банк", правонаступником прав і обов"язків якого є ПУАТ "ФідоБанк", стягнуто з ТОВ „Нівісан" заборгованість за кредитним договором в сумі 5701869,85 грн. та 64380 грн. судових витрат. Проте наказ господарського суду про стягнення заборгованості не виконано, оскільки його залучено до матеріалів справи про банкрутство ТОВ ВКП „Н-КТБ", що також є фінансовим та майновим поручителем за кредитним договором.

Крім того, в обгрунтування необхідності забезпечення позову в заяві банк послався на те, що в провадженні Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ знаходяться виконавчі листи, за якими солідарно на виконання рішення суду вже стягуються значні суми коштів за іншими зобов"язаннями відповідачів в розмірі 402 908,80 грн. та 202 208,26 грн. перед АТ "Ерсте Банк" правонаступником прав і обов"язків якого є позивач. Поки буде розглядатися справа, існує дійсна загроза того, що відповідачі з метою ухилення від виконання зобов"язань здійснять відчуження власних часток в ЖБК, що викликає необхідність вжиття заходів для забезпечення позову, шляхом накладення арешту на частки в уставному фонді в Житлово-будівельному кооперативі "Княжичі" розмір яких за даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців у ОСОБА_2 складає 3 865 616,00 грн., а ОСОБА_4 500,00 грн. до закінчення розгляду справи та набуття рішення по ній законної сили. Невжиття зазначених заходів забезпечення позову може зробити неможливим цілком або частково виконання рішення суду по справі при умові задоволення позовних вимог.

На підтвердження вимог банк надав суду належним чином завірені копії статуту, кредитного договору, договорів поруки, судових рішень, виконавчих листів, Статуту ЖБК „Княжичі", витяг із ЄДР, з якого вбачається, що засновниками ЖБК „Княжичі" є ОСОБА_5, розмір внеску до статутного фонду якої 500 грн., ОСОБА_2, розмір внеску до статутного фонду якого 3865616 грн., ОСОБА_2, розмір внеску до статутного фонду якої 500 грн.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із ст. 152 ЦПК України позов забезпечується в тому числі і забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень даних у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість чи необґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали (п.7)

Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає, є немотивованою в частині відсутності потреби у забезпеченні позову, а отже, не відповідає вимогам ЦПК щодо форми та змісту (ч.5 ст.153, ст. 210 ЦПК) .

Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд вирішує лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не розглядає матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беручись участь у справі, а також не визначає наперед результат розгляду справи по суті позову.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції наведених вимог закону та роз"яснень не врахував хоч і посилався на них в ухвалі, не з"ясував дійсні розміри внесків відповідачів до статутного фонду ЖБК „Княжичі" та співмірність їх розмірів із заявленими позовними вимогами та дійшов передчасного висновку про те, що накладення арешту та заборону відчуження на частки в статутному капіталі ( фонді) юридичної особи, два засновники якої є стороною у справі, може перешкоджати господарській діяльності вказаної юридичної особи та порушить права інших осіб, оскільки цей свій висновок належним чином не мотивував та не послався на відповідну норму закону чи статуту.

Наведене свідчить, що питання про забезпечення позову вирішено судом з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, що відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою скасування ухвали суду та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 312, ч.1 ст.314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПУАТ „Фідобанк" задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 липня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя :

Судді: