Ухвала

від 06.08.2014 по справі 910/21246/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/21246/13 06.08.14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Ресін»

про заміну сторони у виконавчому провадженні

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Ресін»

до Науково-виробничої компанії «Укрпромдизайн» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 14 547,51 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача (заявника): не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2014 р. у справі № 910/21246/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресін» задоволено у повному обсязі; стягнуто з Науково-виробничої компанії «Укрпромдизайн» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресін» основний борг в сумі 13 968, 04 грн., 3% річних в сумі 579,47 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720, 50 грн.

07.02.2014 р. на виконання вищевказаного рішення господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України було видано відповідний наказ № 910/21246/13.

21.07.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім «Ресін» через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні - стягувача, посилаючись на те, що 27.06.2014 р. між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 6-14 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до останньої перейшло право вимоги за договором № 28 від 11.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресін» призначено на 06.08.2014 р.

Представник позивача (заявника) в судове засідання 06.08.2014 р. не з'явився, проте 04.08.2014 р. на адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 06.08.2014 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресін» про заміну сторони за відсутності представників позивача (заявника) та відповідача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресін» про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд вважає за необхідне залишити її без задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2014 р. між позивачем (первісний кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 6-14.

Згідно з п. 1.1 вищевказаного Договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає у повному обсязі кредитором за договором № 28 від 11.08.2011 р. (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Науково-виробничою компанією «Укрпромдизайн» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 45, код ЄДРПОУ 31559619) (далі - боржник).

За цим Договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати 13 968 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 04 коп. заборгованості за поставлений товар, а також 3% річних у розмірі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 47 коп. за порушення боржником умов основного договору та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 50 коп. судового збору (п.1.1).

Згідно з п. 1.2 Договору розмір вимоги, що відступається, підтверджено рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2014 р. у справі № 910/21246/13.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що право вимоги відступається новому кредитору за результатами відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, за приписами зазначених норм, уступка первісним кредитором права вимоги до його боржника новому кредиторові здійснюється у тій самій формі, на тих самих умовах і у тому саме обсязі, що і основне зобов'язання, яке існувало на момент переходу прав, і такі права мають бути підтверджені належними документами.

Звернувшись до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні позивач вказує на перехід від нього до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 прав вимоги до боржника, відносно якого постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ від 31.03.2014 р. ВП № 42731608 було відкрито виконавче провадження з виконання виданого у даній справі наказу.

Оцінюючи зазначені вимоги, суд звертає увагу на те, що виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження». (Відповідна правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 05.10.2004 у справі № 6/408).

Заміна сторони у виконавчому провадженні передбачена ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою, в разі вибуття однієї із сторін вона може бути замінена її правонаступником в порядку встановленому законодавством.

Відповідно до вказаної статті для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими в тій мірі, в якій вони були б обов'язкові для сторони, яку правонаступник замінив.

Слід звернути увагу, що інститут заміни сторони в виконавчому провадженні є складовою частиною загального інституту процесуального правонаступництва в порядку статті 25 ГПК України.

Законом України № 3329-VI від 12.05.2011 р. викладено ст. 25 ГПК України в новій редакції, відповідно до якої у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні , а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Із зазначеного вбачається, що укладення зазначеного договору в цій частині не суперечить нормам чинного законодавства щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні на стадії виконання рішення суду.

Водночас, слід звернути увагу на те, що з прийняттям судового рішення, питання щодо заміни кредитора у зобов'язанні регулюється положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Господарським процесуальним кодексом України.

Із зазначено слід зробити висновок, що заміна сторони на стадії виконання судового рішення може відбуватись лише під час виконавчого провадження.

В даному випадку суд враховує, що для розгляду по суті заяви про заміну сторони виконавчого провадження необхідним є дослідження питання, чи передавався відповідний наказ господарського суду міста Києва на виконання до органів ДВС, та чи на момент розгляду таке провадження не закінчено (закрито) тощо.

Не зважаючи на вимоги суду щодо надання матеріалів виконавчого провадження ВП № 42731608 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 07.02.2014 р. № 910/21246/13, ні позивач та відповідач, так і не направили в судове засідання своїх представників для надання пояснень по суті заяви та не представили суду матеріали виконавчого провадження ВП № 42731608.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи зазначені обставини, а також процесуальні строки розгляду заяви та ігнорування позивачем та відповідачем вимог суду щодо надання матеріалів виконавчого провадження і письмових пояснень по суті заяви, суд при її розгляді виходить з дослідження наявної у матеріалах справи наданої позивачем фотокопії постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.03.2014 р. ВП № 42731608, а також відомостей інформаційного ресурсу Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень ( https://trade.informjust.ua/ , ЄДРВП: 42731608, Ідентифікатор доступу: 90А806ГБ5900).

Так, відповідно до п. п. 1.1. - 1.4. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 43/5 від 20.05.2003 р., Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

Держателем Єдиного реєстру є Державна виконавча служба України, яка забезпечує його ведення.

Адміністратором Єдиного реєстру є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, яке має прямий доступ до комп'ютерної бази даних і відповідає за її створення, впровадження, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, збереження і захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі.

Реєстраторами Єдиного реєстру є відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, підрозділи примусового виконання рішень структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, структурні підрозділи районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України (далі - органи ДВС), які здійснюють його ведення.

Відповідно до п. п. 3.1. - 3.3. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

Згідно з п. 3.6. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. У разі тимчасової відсутності доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (через перебої в електропостачанні, електрозв'язку тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в день усунення причин, що перешкоджали доступу до нього.

Відповідно до п. 5.2. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь.

Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру.

З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

За результатами дослідження даних Єдиного реєстру судом встановлено, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції Байрамовим Т.Р. 26.06.2014 р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до якої вирішено виконавчий документ: наказ № 910/21246/13 виданий 07.02.2014 р. господарським судом міста Києва про стягнення боргу в сумі 16 268,01 грн. повернути стягувачу.

Постанова мотивована тим, що вжитими державним виконавцем заходами розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилось можливим. Боржник до відділу не з'являється, відомості про сплату боргу не надає, підтвердження про отримання боржником постанов виконавчого провадження відсутні. Згідно відповіді ДПС м. Києва боржник має рахунки у банківських установах, на які постановою державного виконавця накладено арешт, однак грошові кошти відсутні. У зв'язку з цим, виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу з правом повторного пред'явлення у встановлений законом строк.

Доказів повторного пред'явлення вказаного наказу до виконання суду не надано.

Таким чином, на підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що наказ господарського суду міста Києва від 07.02.2014 р. № 910/21246/13 про стягнення з Науково-виробничої компанії «Укрпромдизайн» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 16 268,01 грн. наразі не перебуває на виконанні в органах ДВС.

Отже, станом на момент звернення до суду з заявою про заміну сторони та на день її розгляду виконавче провадження з виконання виданого у даній справі наказу не здійснюється.

З урахуванням зазначеного, керуючись ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ресін» про заміну сторони у виконавчому провадженні - залишити без задоволення.

2. Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Суддя В.С. Ломака