Ухвала

від 04.08.2014 по справі 820/1760/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2014 р. м. Київ К/800/35371/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Голубєвої Г.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013

у справі № 820/1760/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лихачовський Елеватор"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, позовні вимоги задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення №0000322328/0 від 28.07.2008, №0000322328/1 від 02.09.2008, №0000322328/2 від 24.10.2008, №0000322328/3 від 17.12.2008.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом виїзної планової документальної перевірки ЗАТ „Лихачовський комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2008, складено акт від 21.07.2008 №95/23-204/31731157, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.2.6 пункту 7.2. підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у зв'язку з неправомірним застосуванням нульової ставки податку на додану вартість при здійсненні експорту товару (олії соняшникової нерафінованої).

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на невідповідність ватажних митних декларацій вимогам пункту 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 №307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки, в них одержувачем товару зазначено компанію „Lаnen, S.А."(Республіка Панама), якої на момент вивезення олії за межі митної території України не існувало.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322328/0 від 28.07.2008, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 935 400,00 грн. (623 600,00 грн. - основний платіж, 311 800,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також, прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0000322328/1 від 02.09.2008, №0000322328/2 від 24.10.2008, № 0000322328/3 від 17.12.2008.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірних повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою ВМД.

Матеріали справи свідчать, що між ЗАТ «Лихачовський комбінат хлібопродуктів» (правонаступником якого є позивач) та компанією „Lаnen, S.А." (Республіка Панама) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 038/08/1-90 від 11.12.2007 на поставку олії соняшникової нерафінованої українського походження з насіння врожаю 2007 року.

Як було вірно встановлено судами, факт здійснення господарських операцій, на виконання умов вказаного контракту, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, вантажними митними деклараціями №000125 від 18.01.2008 та №000296 від 06.02.2008, які містять відмітку про фактичне вивезення товару за межі митної території України.

Вказані записи здійснені на ВМД відповідно до «Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України», затвердженого Наказом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 №163/121.

Відповідно до п. 7 вказаного Порядку, який діяв на час оформлення спірних ВМД, вказаний запис на ВМД вчиняється митним органом за відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

Листом від 29.01.2009 №29/28-06/894, наданим на запит директора ЗАТ «Лихачовський комбінат хлібопродуктів» на адресу начальника Південної митниці щодо оформлення вантажної митної декларації № 51100000104/8/000296 від 06.02.2008, відповідно до вимог законодавства, директора позивача повідомлено про те, що посадовими особами Приморської митниці вказану ВМД оформлено у повній відповідності до вимог чинного законодавства та нормативних документів з питань митної справи.

Також, встановлено, що у відповіді на запит позивача від 01.12.2008, наданій на ім'я директора позивача за підписами директорів та президента Компанії „LANEN S.A." зазначається, що компанія S.А. є компанією належним чином зареєстрованою та існує згідно з законодавством Панами. Компанія має ліцензію на здійснення комерційної діяльності в Панамі і платить відповідні податки.

Зокрема, до відповіді додано Сертифікат з державного реєстру Панами та Свідоцтво про повноваження, в яких зазначено, що компанія „LANEN S.A." дійсно зареєстрована від 09.12.2005; у цей момент товариство є діючим (документ видано 06.01.2009); корпорація має солідну репутацію.

Вказані документи містять Апостиль, переклад документів з іспанської та англійської мов виконано перекладачами, підпис яких посвідчено нотаріально (т. 2. а.с.34-57).

Також, слід зазначити, що в ухвалі Вищого адміністративного суду від 04.02.2013 №К-10197/10, якою залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010, суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що компанія „LANEN S.A." є належним чином зареєстрованою, що здійснює господарську діяльність в Республіці Панама.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Укрбюро Інтерполу від 01.10.2009 №ІР/4794/07/С39/13848/TV2/А1/3, яким підтверджено, що за інформацією правоохоронних органів Панами фірма Lanen S.A. дійсно значиться зареєстрованою в цій країні.

Таким чином, враховуючи, що спірні ВМД мають достовірні відомості про покупця за зовнішньоекономічним контрактом, є належним чином оформленими, колегія суддів погоджується з висновками судів, що застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України на адресу нерезидента „LANEN S.A." (Республіка Панама) відповідає вимогам 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість".

З урахуванням наведеного, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) Г.К. Голубєва