Ухвала

від 04.08.2014 по справі 820/2169/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2014 р. м. Київ К/800/47268/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Голубєвої Г.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013

у справі № 820/2169/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс-2005"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013, позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012 №0000622211, №0000602211 та №0000612211. В іншій частині позовних вимог, а саме: у скасуванні податкових повідомлень-рішень від 31.07.2012 №0000402211, №0000382211, №0000392211- відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Енерго-Альянс-2005" для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах з підприємствами-постачальниками: ТОВ „Компанія Юкос» за лютий 2011 року, ТОВ "Алекс-А" ЛТД за лютий та березень 2011 року, ТОВ «Ріоніт» за серпень 2011 року.

Результати вказаної позапланової виїзної перевірки оформлені актом від 15.06.2012 №918/22-104/33816970, у висновках якого встановлено порушення позивачем:

- п.138.1, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 761927,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено ПДВ всього у сумі 859682,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду за серпень 2011 року в сумі 49710,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 31.07.2012 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0000392211, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 922280,00 грн., з яких 859682,00 грн. - основний платіж, 62536,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0000382211, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1142890,50 грн., з яких 761927,00 грн. - основний платіж, 380963,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0000402211, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 49710,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, вказані податкові повідомлення-рішення скасовані та 23.11.2012 прийнято нові податкові повідомлення - рішення:

- №0000602211, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 761928,00 грн., з яких 761927,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0000612211, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 953831,75 грн., з яких 884973,00. - основний платіж, 68858,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0000622211, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 24419,00 грн.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 31.07.2012 №0000402211, №0000382211 та №0000392211, в силу приписів ст. ст. 55- 56 Податкового кодексу України, вважаються відкликаними, у зв'язку з прийняттям контролюючим органом рішення про скасування раніше нарахованих сум грошових зобов'язань.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 23.11.2012, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що на підставі договорів про закупівлю природного газу від 25.09.2011 №9/1-ПГ та від 14.03.2011 №03/03-ПГ, укладених між ТОВ «Ріоніт», ТОВ "Алекс-А ЛТД» (постачальники) та ТОВ „Енерго-Альянс-2005" (покупець), постачальники зобов'язуються у 2011 році поставити покупцеві природний газ для подальшої реалізації, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі визначеному у договорі.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій на виконання умов зазначених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими накладними та актами приймання-передачі обсягів природного газу (т.1 а.с. 95-100, 69-70).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки із банку (т.1 а.с. 71-74, 89-93).

Також, встановлено, що природний газ, придбаний за договорами про закупівлю природного газу, зберігався в газотранспортній мережі Державної Компанії «Укртрансгаз», про що свідчить договір №110501708 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу (т.1 а.с.60-62), передача природного газу позивачем до ДК «Укртрансгаз» підтверджується актом прийому-передачі, актом звірки розрахунків, рахунком (т.1 а.с.64-66).

В подальшому переданий позивачем природний газ на зберігання до ДК «Укртрансгаз» був поставлений та транспортований кінцевим споживам, про що в матеріалах справи свідчать договори, укладені позивачем на постачання природного газу та акти прийому-передачі природного газу (т.1 а.с.137-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-252, т.5 а.с.1-131).

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

З урахуванням наведеного, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012 №0000622211, №0000602211 та №0000612211.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) Г.К. Голубєва