Постанова

від 05.08.2014 по справі 13/16/5022-674/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Справа № 13/16/5022-674/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Г. Коробенко Л. Рогач за участю представників: прокуратуриБаклан Н.Ю. - старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третіх осібне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" на постановувід 05.02.2014 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 13/16/5022-674/2012 господарського суду Тернопільської області за позовомПрокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Божиківської сільської ради до Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" треті особи - Управління Держкомзему у Бережанському районі - Бережанська районна державна адміністрація провизнання недійсними договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.07.2014 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І. касаційна скарга ПП "Галицькі аграрні інвестиції" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 р. у даній справі прийнята до розгляду та призначена на 05.08.2014 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/1215 від 04.08.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Волковицької Н.О. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді: Коробенко Г.П., Рогач Л.І. про що повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року Прокурор Бережанського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Божиківської сільської ради звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП "Галицькі аграрні інвестиції", за участю третіх осіб: Управління Держкомзему у Бережанському районі Тернопільської області та Бережанської райдержадміністрації про визнання недійсними договорів оренди землі № 09 та № 10 від 25.06.2011 р. та зобов'язання ПП "Галицькі аграрні інвестиції" повернути земельні ділянки площею 277,95 га та 200 га у землі запасу Божиківської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, посилаючись на те, що за спірними договорами відповідачу сільською радою, з перевищенням повноважень, без проведення конкурсу та без проектів землеустрою, були передані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розміщені за межами с. Божків, вважаючи, що розпорядження спірними земельними ділянками належить Бережанській райдержадміністрації.

ПП "Галицькі аграрні інвестиції" у відзиві на позовну заяву заперечувало проти її задоволення вказуючи, зокрема, що розпорядження земельними землями державної власності (землі запасу, які знаходяться за межами населених пунктів) на території Божиківської сільської ради, були здійснені саме тим органом, який на це уповноважений - Бережанською райдержадміністрацією шляхом прийняття розпорядження № 297 від 25.06.2011 р., яким земельну ділянку передано в оренду відповідачу, а сільській раді рекомендовано укласти відповідний договір.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.10.2012 р. (суддя Стопник С.Г.) позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. рішення суду першої інстанції було скасовано в частині визнання недійсним договору оренди № 10 від 25.06.2011 року, укладеного між Божиківською сільською радою та ПП "Галицькі аграрні інвестиції" та зобов'язання ПП "Галицькі аграрні інвестиції" повернути у землі запасу Божиківської сільської ради земельну ділянку площею 277, 95 га та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення господарського суду Тернопільської області від 19.10.2012 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 р. постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. у даній справі в частині залишення без змін рішення господарського суду Тернопільської області від 19.10.2012 р. щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі № 09 від 25.06.2011 р., укладеного між Божиківською сільською радою та ПП "Галицькі аграрні інвестиції" та зобов'язання ПП Галицькі аграрні інвестиції" повернути земельну ділянку у землі запасу Божиківської сільської ради скасована, а справа в цій частині направлена на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 р. рішення господарського суду Тернопільської області від 19.10.2012 р. у даній справі в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі № 09 від 25.06.2011 р. та зобов`язання ПП "Галицькі аграрні інвестиції" земельну ділянку площею 200 га повернути у землі запасу Божиківської сільської ради, скасовано і в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2013 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 р. (судді: Желік М.Б., Костів Т.С., Кузь В.Л.) рішення господарського суду Тернопільської області від 19.10.2012 р. у даній справі в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі № 09 від 25.06.2011 р. та зобов`язання ПП "Галицькі аграрні інвестиції" земельну ділянку площею 200 га повернути у землі запасу Божиківської сільської ради, залишив без змін.

Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції, на виконання вказівок суду касаційної інстанції, виходячи з приписів чинного законодавства, встановивши обставини стосовно того, що Бережанська районна державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо делегування своїх функцій іншим органам, а орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями щодо укладення договору оренди землі за відсутності відповідного рішення ради, дійшов висновку, що оскаржуваний правочин вчинений особою, яка не наділена належним обсягом цивільної дієздатності, що згідно положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання його недійсним.

ПП "Галицькі аграрні інвестиції" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вказуючи на залишення поза увагою доводів відповідача, зокрема, стосовно неможливості визнання недійсним договору без скасування рішення відповідного органу, на підставі якого укладався такий договір.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду даної справи, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 25.06.2011 р. між Божиківською сільською радою (Орендодавець) та ПП "Галицькі аграрні інвестиції" (Орендар) укладено договір оренди землі № 09, у відповідності до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 200 га, яка знаходиться в адміністративних межах Божиківської сільської ради, Бережанського району, Тернопільської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 1 договору № 09 від 25.06.2011 р. передбачено, що земельна ділянка передається у користування Орендареві на підставі розпорядження голови Бережанської райдержадміністрації Тернопільської області № 297 від 25.06.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, розпорядженням голови районної державної адміністрації № 297 від 25.06.2011р. "Про передачу в оренду земель запасу та резервного фонду" передано в оренду земельні ділянки із земель запасу та резервного фонду на термін до моменту проведення конкурсу з набуття на конкурентних засадах права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Приватному підприємству "Галицькі аграрні інвестиції".

Пунктом 2 даного розпорядження райдержадміністрації № 297 рекомендовано сільським головам укласти договори оренди на земельні ділянки та провести їх реєстрацію (том 1 а.с. 11).

Розпорядженням голови Бережанської районної державної адміністрації № 319 від 08.07.2011 року "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.06.2011 р. № 297", пунктом 3 якого доповнено розпорядження № 297, а саме делеговано головам сільських рад Жовнівської, Божиківської, Посухівської Бережанського району право укласти договори оренди земель згідно із пунктом 1 даного розпорядження та провести державну реєстрацію права оренди землі в органі місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельних ділянок (том 1 а.с. 28).

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Божиківської сільської ради, зокрема, про визнання недійсним договору оренди землі № 09 від 25.06.2011 р. та зобов'язання ПП "Галицькі аграрні інвестиції" повернути земельну ділянку у землі запасу Божиківської сільської ради, вказуючи, зокрема, на перевищення сільською радою повноважень при укладенні спірного договору.

Здійснюючи судовий розгляд справи у даній справі, судом апеляційної інстанції, на виконання статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України, виходячи, зокрема, з норм Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", було встановлено, що голова Божиківської сільської ради не був наділеним повноваженнями щодо підписання оскаржуваного договору оренди землі № 9 від 25.06.2011 р., оскільки Бережанська районна державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо делегування своїх функцій іншим органам, а орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями щодо укладення договору оренди землі за відсутності відповідного рішення ради.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтями 124 та 125 цього Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 цього Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вказані приписи законодавства, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі № 09 від 25.06.2011 р.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною 3 статті 122 цього Кодексу, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Нормами статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

Статтею 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, за умовами спірного договору № 09 від 25.06.2011 р. відповідачу передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 200 га, яка знаходиться в адміністративних межах Божиківської сільської ради, Бережанського району, Тернопільської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Виходячи з приписів чинного законодавства, необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду мало бути проведення земельних торгів, за результатами яких укладається договір оренди. Недотримання цієї процедури є порушенням органом місцевого самоврядування господарської компетенції під час укладення договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 р. у справі № 13/17/5022-675/2012 (за позовом прокурора Бережанського району Тернопільської ПП "Галицькі аграрні інвестиції", третя особа - Управління Держкомзему у Бережанському районі, про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання вчинити дії), яка відповідно до статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає оскаржувану постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, судова колегія вважає непереконливими такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2014 р. у справі № 13/16/5022-674/2012 господарського суду Тернопільської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Г. Коробенко

Л. Рогач