Ухвала

від 06.08.2014 по справі 13/114-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

06 серпня 2014 р. Справа № 13/114-08

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії та бездіяльність Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" м.Київ

до: Приватного підприємства "Сільськогосподарська фірма "Карім", м.Вінниця

про стягнення заборгованості 3 832, 64 грн

За участю секретаря судового засідання Кондратенко Т.І.

За участю представників:

Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції: Медяний В.Г., посвідчення № ВІ 1468, довіреність № ДВ-3/07-35 від 04.08.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" подано позов про стягнення з Приватного підприємства "Сільськогосподарська фірма "Карім" 3832,64 грн, з яких: 2230,08 грн - боргу, 200,14 грн - пені, 836,28 грн - штрафу, 47,65 грн - 3 % річних та 518,49 грн інфляційних втрат.

Рішенням від 01.10.2008 р. у справі № 13/114-08 позов задоволено на виконання якого 17.10.2008 р. видано відповідний наказ.

Ухвалою від 22.04.2013 р. здійснено заміну первісного позивача (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" на правонаступника - нового позивача (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО - ТАЙС".

Ухвалою від 02.07.2013 р. задоволено заяву позивача та видано дублікат наказу.

17.07.2014 р. до суду надійшла скарга № 15-1/07 від 15.07.2014 р. ТОВ "Компанія "НІКО - ТАЙС" на дії та бездіяльність Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.

Ухвалою від 18.07.2014 р. для розгляду даної скарги призначено судове засідання на 06.08.2014 р.

01.08.2014 р. до суду надійшло клопотання стягувача про розгляд скарги без його участі в порядку визначеному ст.75 ГПК України.

Боржник в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою від 18.07.2014 р., яка надсилалась рекомендованим листом на його адресу: вул.Архітектора Артинова, 53, кв.2, м.Вінниця, яка є його юридичною адресою згідно даних веб-сайту "Інформаційно-ресурсний центр".

При цьому суд зауважує, що конверт з ухвалою суду від 18.07.2014 р. повернувся з відміткою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

Неявка боржника повідомленого в розумінні приписів ч.1 ст.64 ГПК України про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду скарги по суті з врахуванням процесуальної позиції стягувача.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 06.08.2014 р. судом оголошувалась перерва в межах дня з метою надання представником органу ДВС належним чином засвідченої копії матеріалів виконавчого провадження.

В усних поясненнях наданих представником органу ДВС в судовому засіданні останній скаргу не визнає та просить в її задоволенні відмовити посилаючись на відповідності Закону України "Про виконавче провадження" всіх дій вчинених в рамках виконання наказу господарського суду № 13/114-08 від 17.10.2008 р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції, дослідивши матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу виданого 17.10.2008 р. господарським судом Вінницької області у справі № 13/114-08 судом встановлено наступне.

Як вбачається із скарги на орган ДВС остання мотивована передчасністю винесення постанови про повернення виконавчого документа, позаяк на думку скаржника державний виконавець не було повністю виконано вимоги передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 17.10.2008 р. № 13/114-08, в тому рахунку не зроблено всіх запитів, не витребувано інформації щодо наявності майна тощо.

На підставі вказаного скаржник просить визнати дії Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції по винесенню постанови про повернення виконавчого документа від 20.03.2014 р. протиправними, визнати недійсною вказану постанову, визнати бездіяльність Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції при виконанні наказу від 17.10.2008 р. № 13/114-08 протиправною.

Із матеріалів наявних у справі судом встановлено наступне.

25.07.2013 р. заступником начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та наказу господарського суду Вінницької області від 17.10.2008 р. № 13/114-08, в якій з поміж іншого боржнику встановлено 7-денний строк для самостійного виконання рішення суду з моменту винесення (отримання) даної постанови.

З метою повного та своєчасного виконання даного наказу державним виконавцем 26.07.2013 р. зроблено запит (№17718/07-31/3) до УДАІ УМВС України у Вінницькій області, Головного управління Держземагенства у Вінницькій області, Головного управління статистики у Вінницькій області про наявність майна зареєстрованого за боржником.

01.08.2013 до органу ДВС надійшла відповідь (№ 1001260703 від 29.07.2013 р.) в електронному вигляді на запит до ДПС України стосовно переліку рахунків належних боржнику відкритих у банках та інших фінансових установах.

01.08.2013 р. заступником начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. прийнято постанову про арешт коштів боржника, яка надіслана на адресу банківських установ, боржника та стягувача за супровідним листом № 18304/07-31/3 від 01.08.2013 р.

Листом від 05.08.2013 р. № 074-09/2192 філія ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Вінниці повідомила про неможливість виконання постанови від 01.08.2013 р. в зв'язку з відсутністю в банку поточних рахунків боржника, які закриті 27.10.2009 р.

07.08.2013 р. УДАІ УМВС України у Вінницькій області надало відповідь про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за боржником.

13.08.2013 р. Головне управління статистики у Вінницькій області повідомило про те, що боржник останній раз звітував перед органами статистики за 2008 рік.

Згідно відповіді Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 22.08.2013 р. № 02-29/5960 станом на 01.01.2013 р. відсутні відомості про реєстрацію земельних ділянок за боржником.

Листом від 04.09.2013 р. № 38-02-04/01 Вінницьке регіональне управління ПАТ КБ "Надра" повідомила про повернення без виконання постанови від 01.08.2013 р. в зв'язку з закриттям рахунку боржника 22.10.2009 р.

12.09.2013 р. заступником начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. складено акт, відповідно до якого за адресою вул.Архітектора Артинова, 53, кв.2 майна на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено.

12.12.2013 р. заступником начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. зроблено запит (№ 31556/07-31) до Інспекції з державного технічного нагляду стосовно наявності зареєстрованого за боржником майна на яку отримано відповідь про відсутність зареєстрованого майна за боржником.

11.03.2014 р. заступник начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Медяний В.Г.надіслав на адресу боржника виклик про явку з питань сплати боргу.

20.03.2014 р. заступником начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. зроблено запит до Реєстру прав власності на нерухоме майно в порядку доступу державних виконавців і за результатами пошуку отримано відповідь про відсутність відомостей в Реєстрі щодо боржника.

20.03.2014 р. заступником начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи з наступних міркувань.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб , визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб , визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1, 2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії . При цьому державний виконавець: здійснює заходи , необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом ; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання ; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення .

Статтею 32 вказаного Закону регламентовано заходи примусового виконання рішень, зокрема такими заходами є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, зокрема якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частини 5 статті 47 Закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається у першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 4 ст. 65 ЗУ "Про виконавче провадження" готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленням стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Згідно ч. 1 ст. 66 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

При цьому, у процесі здійснення виконавчого провадження, ЗУ "Про виконавче провадження" (ст.11) надає право державному виконавцю з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Як вказувалось вище 20.03.2014 р. державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону.

Із досліджених матеріалів виконавчого провадження слідує те, що не знайшли свого доказового підтвердження посилання скарги стягувача на ненадіслання державним виконавцем відповідних запитів, листів, а також на невчинення ним інших передбачених Законом дій, необхідних для примусового виконання рішення суду та з'ясування майнового стану боржника.

При цьому скаржником не обґрунтовано, яким чином тимчасове обмеження права виїзду керівника боржника за межі України (п.18 ч.3 ст.11 Закону) є заходом, спрямованим на примусове виконання рішення суду щодо стягнення грошових коштів з однієї юридичної особи на користь іншої, та яким чином вчинення даної дії державним виконавцем призведе до примусового виконання рішення суду.

Крім того, скаржником не обґрунтовано належності та допустимості застосування вищеописаних заходів, зокрема щодо фізичної особи - керівника підприємства боржника, при наявності судового рішення між юридичними особами про стягнення коштів між ними, а також скаржником не доведено, що за умови відсутності у боржника як у юридичної особи коштів чи майна, на яке можливо було б звернути стягнення, саме дії або бездіяльність керівника боржника призвели до невиконання рішення суду, та отже було неправомірним невчинення державним виконавцем заявленої стягувачем дії щодо цієї фізичної особи.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.12 Закону, сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Стягувачем також не надано суду доказів того, що він звертався з відповідним обґрунтованим клопотання до державного виконавця з приводу вчинення ним додаткових виконавчих дій, які на його думку є необхідними для примусового виконання рішення суду, та державним виконавцем у задоволенні такого клопотання та вчиненні відповідних дій було відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.121 2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Як наголошується в п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" суд за результатами розгляду скарги виносить ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дій, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" встановлено, що заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121 2 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 248 24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства суд дійшов висновку, що доводи скарги стягувача спростовуються наданими державним виконавцем письмовими доказами та поясненнями, тому суд не вбачає підстав для задоволення скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 115, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні скарги № 15-1/07 від 15.07.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії та бездіяльність Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу .господарського суду Вінницької області від 17.10.2008 р. № 13/114-08 відмовити повністю.

2. Копію ухвали надіслати сторонам (стягувачу та боржнику) рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 -ТОВ "Компанія "НІКО - ТАЙС", вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, м. Київ, 03187.

3 - ПП "Сільськогосподарська фірма "Карім", вул.Архітектора Артинова, 53, кв.2, м.Вінниця, 21100.