Постанова

від 07.08.2014 по справі 920/119/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 920/119/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б. розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: позивача і третіх осіб: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Овчаров С.О. - директор, наказ від 08.02.14,

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.05.14 у справі№920/119/14 Господарського суду Сумської області за позовомДержавної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області доПриватного підприємства "Роса Капітал" треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Бакс" Державне підприємство "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" простягнення 35028 грн.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулася до Господарського суду Сумської області із позовом про стягнення з Приватного підприємства "Роса Капітал" 35028 грн. збитків. Позивач вказував на те, що 18.11.13 в ході проведеної ним інвентаризації на підприємстві відповідача було виявлено нестачу на складі останнього спиртовмісної рідини, об'ємом 417 дал, загальною вартістю 35028 грн., котра була передана відповідачеві на зберігання за договором №26/19.2-03/201 від 14.11.12. Відтак, позивач вважав підставним стягнення з відповідача вартості втраченого майна та посилався на пункт 5.1 договору, приписи статей 22, 936, 950, 951 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.03.14 (суддя Лиховид Б.І.) в позові відмовлено. Місцевий господарський суд виходив з того, що спірне майно за договором №26/19.2-03/201 від 14.11.12 не було передано відповідачеві на зберігання та знаходиться у ТОВ "Бакс" згідно з договором №83 від 28.10.10, про що позивач був обізнаний. Суд дійшов висновку про відсутність заподіяння відповідачем позивачеві збитків на спірну суму.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.14 (судді: Слободін М.М., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та задовольнити позов. Інспекція посилається на порушення судами приписів статей 22, 526, 936, 950, 951 Цивільного кодексу України, статей 4, 4 3 , 43, 84 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник не погоджується з висновком судів про відсутність підстав для стягнення спірної суми збитків та вважає, що судами були невірно встановлені обставини справи та оцінені зібрані у справі докази. Він наголошує на тому, що спірна рідина була передана на зберігання відповідачеві, проте на момент перевірки складу відповідача спиртовмісної рідини не виявилося.

Від відповідача у судовому засіданні надано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.11.12 між Державною податковою інспекцією у м. Сумах - замовником та ПП "Сумифермерпостачзбут" (найменування якого в подальшому змінено на ПП "Роса Капітал"- відповідач) - виконавцем був укладений договір №26/19.2-03/201 про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави. За умовами цього договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується зберігати передане йому за актом приймання - передачі майно - спиртовмісну рідину згідно з актом опису та попередньої оцінки майна №22/19.2-15/23/2010 від 14.11.12. Проте, як установили суди, спиртовмісна рідина об`ємом 4170 л відповідачеві не передавалася. Водночас судами було установлено, з підтвердженням матеріалами справи, що 29.10.10 між Державним підприємством "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" - замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бакс" - виконавцем був укладений договір №83 про відповідальне зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави. За цим договором виконавець зобов'язався зберігати передане йому майно, а саме: рідину з характерним запахом спирту, загальним об`ємом 4170 літрів. Замовник передає, а виконавець приймає майно згідно з актом приймання - передачі майна від 28.10.10, який є додатком цього договору (а.с. 32-34). Господарські суди в процесі розгляду спору установили, що за актом приймання-передачі майна від 29.10.10 рідина з характерним запахом спирту об`ємом 4170 л була передана на зберігання ТОВ "Бакс" (а.с. 35). Отже, як установили суди в ході розгляду спору, спірна рідина відповідачеві не передавалася за договором №26/19.2-03/201 від 14.11.12, а перебувала і перебуває на зберіганні у ТОВ "Бакс" згідно з договором №83 від 28.10.10, про що позивачеві відомо. Позивач посилався на те, що ним 18.11.13 в ході проведеної на складі відповідача інвентаризації було виявлено нестачу спиртовмісної рідини об`ємом 4170 л вартістю 35028 грн. та складено протокол. Відтак, позивач вважав підставним стягнення з відповідача 35028 грн. збитків у вигляді вартості втраченого майна. В процесі розгляду спору суди не установили в діях відповідача складових цивільно-правової відповідальності. Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про стягнення з Приватного підприємства "Роса Капітал" 35028 грн. збитків завданих внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №26/19.2-03/201 від 14.11.12. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову. Відповідно до приписів статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За приписами статей 936, 950 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідач на загальних підставах . При цьому, за приписами статі 951 названого Кодексу збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, у розмірі її вартості, у разі втрати (нестачі) речі . Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, господарські суди попередніх інстанцій установили, що спиртовмісна рідина, об`ємом 4170 л, вартістю 35028 грн., на зберігання відповідачеві за спірним договором №26/19.2-03/201 від 14.11.12 не передавалася. Установили суди і те, що ця рідина була передана на зберігання ТОВ "Бакс" згідно з договором №83 від 28.10.10; та вона зберігається на складі у ТОВ "Бакс". Відповідно до приписів статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. В процесі розгляду спору суди не встановили складу цивільного правопорушення у діях відповідача, як-то: понесення позивачем збитків, їх розміру, протиправної поведінки відповідача, його вини та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою і завданими збитками. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Виходячи з встановлених судами обставин справи та вимог вказаних норм, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки їм надавалася оцінка судом апеляційної інстанції; вони не спростовують установлених господарськими судами обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.14 у справі №920/119/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Дроботова