Постанова

від 04.08.2014 по справі 803/1464/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року Справа № 803/1464/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представника позивача Мороза І.С.,

представників відповідача Петрашко М.Я., Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» (далі - ТзОВ «Волиньтехпром») звернулося з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ ГУ Міндоходів) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2013 року №0000922200 в частині нарахування пені в сумі 4 697 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту від 9 вересня 2013 року №750/2200/35281349 «Про результати невиїзної документальної перевірки, з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту №0003 від 22 вересня 2012 року по розрахунках з фірмою «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Китай), згідно інформації ПАТ «Креді Агріколь Банк», ТзОВ «Волиньтехпром» за період з 22 вересня 2012 року по 27 серпня 2013 року». Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту №0003 від 22 вересня 2012 року по розрахунках з фірмою «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Промисловий район Кужуанг, Юанлій Таун, Округ Ксучанг, Хенан Китай).

Позивач вважає неправомірними дії Ківерцівської ОДПІ ГУ Міндоходів щодо нарахування пені в сумі 8 013 грн. 57 коп. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) за період з 23 червня 2013 року по 9 липня 2013 року в сумі 4 697 грн. 60 коп., оскільки придбаний ТзОВ «Волиньтехпром» у фірми «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Китай) товар за контрактом від 22 вересня 2012 року №0003 перетнув митний кордон України 22 червня 2013 року, що становить 11 днів прострочення терміну надходження товару, а не 29 днів як вказано відповідачем.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 4 серпня 2014 року пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що ввезення товару позивачем, яке дало можливість вільно розпоряджатись ним відповідно до заявленої мети ввезення, а саме - імпорту, на підставі оформленої митної декларації відбулось 9 липня 2013 року. Дане митне оформлення відбулось із порушенням терміну поставки товару від дати здійснення авансового платежу згідно контракту від 22 вересня 2012 року №0003.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2013 року №0000922200 в частині нарахування пені в сумі 4 497 грн. 60 коп.

Представники відповідача в судовому засіданні позову не визнали з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

ТзОВ «Волиньтехпром» є суб'єктом господарювання та зареєстроване в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 22 жовтня 2007 року, що підтверджується копією довідки відділу статистики у Ківерцівському районі Волинської області від 11 червня 2014 року №5/1-12/133.

Судом встановлено, що в період з 27 серпня 2013 року по 1 вересня 2013 року Ківерцівською ОДПІ ГУ Міндоходів проведено невиїзну документальну перевірку, з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту №0003 від 22 вересня 2012 року по розрахунках з фірмою «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Китай), згідно інформації ПАТ «Креді Агріколь Банк», ТзОВ «Волиньтехпром» за період з 22 вересня 2012 року по 27 серпня 2013 року, за результатами якої складено акт від 9 вересня 2013 року №750/2200/35281349.

Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту №0003 від 22 вересня 2012 року по розрахунках з фірмою «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Промисловий район Кужуанг, Юанлій Таун, Округ Ксучанг, Хенан Китай).

За наслідками перевірки Ківерцівською ОДПІ ГУ Міндоходів прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2013 року №0000922200, яким ТзОВ «Волиньтехпром» визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 8 013 грн. 58 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Волиньтехпром» та нерезидентом фірмою «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Промисловий район Кужуанг, Юанлій Таун, Округ Ксучанг, Хенан Китай) заключний контракт від 22 вересня 2012 року №0003 на імпорт скла зміцненого, безпечного для автомобілів. Загальна сума контракту - 1 000 000 доларів США. Умови поставки товару - CIF м. Одеса, або CIF м. Іллічівськ, або CIF м. Гдиня (Польща).

На виконання умов договору позивач здійснив часткове перерахування в сумі 35 599,15 доларів США, зокрема:

- 12 березня 2013 року перераховано 11 523,84 доларів США, з граничним 90-денним терміном доставки товару - 10 червня 2014 року;

- 15 квітня 2013 року перераховано 11 523,84 доларів США, з граничним 90-денним терміном доставки товару - 14 липня 2014 року;

- 17 червня 2013 року перераховано 12 551,77 доларів США, з граничним 90-денним терміном доставки товару - 15 вересня 2014 року.

Товар скло зміцнене, безпечне для автомобілів, вагою 25929 кг від фірми «Ксучанг Фухуа Глас ЛТД» (Промисловий район Кужуанг, Юанлій Таун, Округ Ксучанг, Хенан Китай) фактично перетнув кордон України 22 червня 2013 року.

З ВМД №205070001/2013/037019 слідує, що мите оформлення вказаної партії товару, імпортованої на митну територію України, завершено 9 липня 2013 року на підставі документів, що подавалися для митного оформлення.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами; момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Стаття 10 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час ввезення позивачем товару на митну територію України) передбачає, що межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Частиною другою статті 321 Митного кодексу України визначено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина друга статті 248 цього Кодексу). За правилами частини шостої статті 321 Митного кодексу України перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Згідно із частиною першою статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 325 Митного кодексу України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, статтею 76 Митного кодексу України визначено, що товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів. Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.

Відповідно до частини першої статті 126 Митного кодексу України іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів.

З огляду на викладене, суд вважає, що для цілей застосування статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту завершення митного оформлення поставки конкретної партії товару.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Водночас, пунктом 1 постанови Національного Банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14 травня 2013 року №163 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною першою, статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, передбачено, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») - якщо для митного оформлення продукції використовується МД. Однак, станом на 8 липня 2014 року в реєстрі МД інформація про імпорт товару з увезенням його на територію України була відсутня.

Як вбачається із розрахунку пені за прострочення термінів надходження імпортного товару ТзОВ «Волиньтехпром» за період з 22 вересня 2012 року по 27 серпня 2013 року, сума пені, нарахованої органом доходів і зборів за контрактом від 22 вересня 2012 року №0003, становить 8 013 грн. 57 коп. за період з 10 червня 2013 року по 9 липня 2013 року.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 9 вересня 2013 року №750/2200/35281349, про порушення встановлених законодавством термінів проведення розрахунків в іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних операцій знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняте на підставі матеріалів перевірки податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, а тому у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Волиньтехпром» слід відмовити повністю.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтехпром» (45200, Волинська область, Ківерцівський район, село Клепачів, вулиця Березнева, будинок 50, код ЄДРПОУ 35281349) в дохід держави несплачений судовий збір у сумі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк