Постанова

від 05.08.2014 по справі 907/310/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. Справа № 907/310/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Данко Л.С.

при секретарі Зошій М.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 б/н від 05.07.2014 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 23.06.2014 року

у справі № 907/310/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Овекс-Захід" м. Червоноград, Львівської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості в сумі 85 658 грн. 02 коп., в тому числі: 82 632 грн. 84 коп. - основний борг, 3 025 грн. 18 коп. - 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача : Винник С.А. -представник на підставі довіреності № 11 від 04.08.14 року, Гусаков О.В.- представник на підставі довіреності № 11 від 04.08.14 року;

від відповідача : не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.06.2014 року у справі №907/310/14 (суддя Карпинець В.І.) повністю задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Овекс-Захід" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 85 658 грн. 02 коп., в тому числі: 82 632 грн. 84 коп. - основний борг, 3 025 грн. 18 коп. - 3% річних. Згідно рішення, з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овекс-Захід" стягнуто 82 632 грн. 84 коп. - основного боргу, 3 025 грн. 18 коп. - 3% річних та 1 830 грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.06.2014 року року у справі № 907/310/14, відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 - звернувся з апеляційною скаргою з підстав неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник у своїй апеляційній скарзі посилається на помилкове не покладення обов'язку на позивача відшкодувати вартість неякісного вугілля, при тому, що згідно ч. 2 ст. 688 ЦК України, якщо продаване знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатись на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку. Також, посилається на не дослідження судом першої інстанції всіх доводів відповідача, щодо порядку прийому товару тощо.

На підставі викладеного апелянт просить рішення господарського суду Закарпатської області від 23.06.14 р. у справі № 907/310/14 скасувати та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №907/310/14 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Марка Р.І. та Желіка М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.14р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 05.08.14 р..

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.14 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, у склад колегії суддів для розгляду справи №914/1960/14 господарського суду Львівської області введено замість судді Желіка М.Б., суддю-Данко Л.С..

Представникам роз'яснено їх права згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 05.08.14 року представники позивача з'явились, проти апеляційної скарги заперечили, надали усні пояснення по суті спору.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не довів, хоч був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також беручи до уваги п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', якою визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Закарпатської області від 23.06.2014 р. у справі № 907/310/14 слід залишити без змін, з огляду на наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Овекс - Захід", як Постачальником та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як покупцем укладено Договір №9 від 16.11.2012р. на постачання вугільної продукції.

Відповідно до вищезазначеного Договору Постачальник зобов"язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність Покупця вугільну продукцію, а Покупець зобов"язується прийняти товар, найменування, асортимент, кількість, терміни і спосіб постачання якого вказані в Специфікації (ях) і сплатити товар на умовах цього Договору. Специфікації, підписані уповноваженими представниками сторін, є невід"ємною частиною Договору. Загальна сума Договору складає сукупність сум вартості товару в національній валюті України по всіх Специфікаціях, що додаються до цього Договору (п.2.2 Договору). Після підписання уповноваженими представниками сторін Специфікації і скріплення її печаткою ціна Товару на цю партію вважається узгодженою і збільшенню не підлягає (п.2.3 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що товар відвантажується Покупцю в кількості, згідно Специфікаціям. Якість товару, що поставляється за даним Договором повинна відповідати вимогам ГОСТів, ДСТУ або ТУ підприємства - виробника на даний товар (п. 5.2 Договору). У разі виявлення в прибулих вагонах невідповідності показників якості показникам, вказаним у відповідній Специфікації, і кількості, вказаній в товаросупровідних документах (залізничної накладної), виклик представника Постачальника і Вантажовідправника обов'язковий (п.5.4 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що товар поставляється Покупцю партіями, термін постачання якої визначається сторонами в Специфікаціях, але не може бути більше 15 календарних днів з дня отримання заявки Покупця. Постачальник здійснює постачання кожної партії товару з додачею необхідної документації на товар: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, акт прийому-передачі партії товару, інша товаросупровідна документація (п.3.4 Договору). У матеріалах справи наявні Специфікація №1 від 16.11.2012р. на вугілля марки ДГР 0 - 200 в кількості 273,20 тонн на загальну суму 124306,00 грн. та Специфікація №1 від 30.09.2013р. на вугілля марки ДГ 13 - 100 в кількості 68,00 тонн на загальну суму 46920 грн..

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що у відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається із матеріалів справи позивачем по періоду 18.11.2012р. за залізничною накладною поставлено відповідачеві вугілля в кількості 273200 кг., із зазначеним найменуванням вантажу „насип вугілля не по іменоване в алфавіті", із долученням до даної залізничної накладної - накладної на відвантаження №15 від 18.11.2012р. на вугілля марки ДГР 0 - 200 в кількості 273,20 тонн на загальну суму 124306,00грн.. Цією накладною на відвантаження підтверджується передача позивачем відповідачеві товару, саме, вугілля марки ДГР 0 - 200 в кількості 273,20 тонн. Також факт поставки позивачем відповідачеві товару, саме, вугілля марки ДГР 0 - 200 в кількості 273,20 тонн підтверджується Актом №1 від 18.11.2012р. здачі - приймання товару за Договором №9 від 16.11.2012р., та який містить зазначення найменування товару - вугілля марки ДГР 0 - 200, номера вагонів 67156687, 67608448, 66630674, 63565097.

Окрім того, позивачем по періоду 30.09.2013р. за залізничною накладною поставлено відповідачеві вугілля в кількості 68 000 кг., із зазначеним найменуванням вантажу „насип вугілля не по іменоване в алфавіті", із долученням до даної залізничної накладної - накладної на відвантаження №64 від 30.09.2013р. на вугілля марки ДГ 13 - 100 в кількості 68,00 тонн, із зазначеною вартістю послуг з організації перевезень, на загальну суму 53920грн.. Також факт поставки позивачем відповідачеві товару, вугілля марки ДГ 13 - 100 в кількості 68,00 тонн підтверджується Актом від 30.09.2013р. прийому - передачі вугілля, згідно Договору №9 від 16.11.2012р., який містить зазначення найменування товару - вугілля марки ДГ 13 - 100, номер вагону 60437043.

Зазначені обставини, зокрема, щодо відповідності заявкам та специфікаціям фактично поставленого товару повно і належно були встановлені судом першої інстанції. Відтак, посилання скаржника на не дослідження порядку передачі товару та його оформлення, не спростовує висновків суду та носить формальний характер.

Кріт того, як вбачається із матеріалів справи, позивачем пред"явлено відповідачеві рахунок №11 від 14.11.2012р. на оплату послуг з організації перевезень на загальну суму 25983,16грн.. Відповідачем даний рахунок оплачено повністю, відповідно до платіжного доручення №31 від 15.11.2012р. на суму 18531,16грн. та платіжного доручення №32 від 16.11.2012р. на суму 7452 грн.) що також підтверджується випискою по банківському рахунку позивача про надходження даних сум із вищезазначеним призначенням платежу.

Відповідачем по періоду 11.12.2012р. частково оплачено отримане вугілля марки ДГР 0 - 200 згідно накладної №15 від 18.11.2012р., що підтверджується платіжним дорученням №70 від 11.12.2012р. на суму 15000 грн.; а по періоду 27.09.2013р. було повністю оплачено отримане вугілля марки ДГ 13 - 100 та послуги перевезення, що підтверджується платіжним дорученням №36 від 27.09.2013р. на загальну суму 54610,00 грн.. Залишилась несплаченою у строки визначені п.4.1 Договору, частково сума 82632,84грн. за отримане вугілля марки ДГР 0 - 200 за накладною №15 від 18.11.2012р..

В силу ст.673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Згідно з ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог п.5.4 Договору, у разі виявлення в прибулих вагонах невідповідності показників якості показникам, вказаним у відповідній Специфікації, і кількості - кількості, вказаній в товаросупровідних документах (залізничної накладної), виклик представника Постачальника і Вантажовідправника обов'язковий. Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, що прийом - передача Товару по кількості і якості проводиться відповідно до вимог даного Договору, а в частині, неврегульованій Договором - відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7. Зокрема, за результатами приймання продукції за якістю і комплектністю складається акт про фактичну якість і комплектності отриманої продукції, який повинен бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю і комплектності згідно з вимогами та повинен відповідати вимогам, визначеним п. 29 Інструкції. при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових првилах або договорі (п. 16 Інструкції). Акт, що встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, повинен відповідати вимогам п. 32 даної інструкції.

Такі акти не складались, товар був прийнятий сторонами без зауважень, представник постачальника у встановленому порядку не викликався. Відтак, суд першої інстанції підставно не прийняв до уваги експертне заключення при Закарпатській торгово - промисловій палаті Хустського відділення про відбір середнього зразка кам"яного вугілля для подальшої експертизи, що підтверджується експертним заключенням №В-912 від 22.11.2012р., а також дослідження відокремленому підрозділу Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів ДП "Львіввугілля", відповідно до Договору №17 від 18.06.2014р. про надання платних послуг по визначенню аналізів рядового вугілля, враховуючи порушення встановленого порядку. Клопотань про призначення відповідної експертизи сторони не заявляли.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення суми 82632,84 грн. залишку основного боргу підставно були задоволені судом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 3025,18грн., яка зазначена у позовній заяві та обґрунтований розрахунок якої наведено у розрахунку.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 23.06.14 р. у справі № 907/310/14 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 23.06.2014 р. у справі № 907/310/14 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 11.08.2014 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.

суддя Данко Л.С.