Постанова

від 11.08.2014 по справі 802/2696/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 серпня 2014 р. Справа № 802/2696/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

секретаря судового засідання: Боровської Т.А.

представника позивача: не з'явився

представника відповідача: Грабика М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області

до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шаргородському районі

про: зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шаргородському районі про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не здійснюється відшкодування коштів за період з лютого 2014 року по червень 2014 року в загальній сумі 790,10 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з посиланням на обставини, викладені в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до таблиць розбіжностей до актів щомісячних звірок по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідачем не прийнято до заліку витрати управління Пенсійного фонду, понесені ним при виплаті пенсії ОСОБА_2 як пенсіонерці, син якої загинув на виробництві, витрати на доставку пенсії в сумі 11,70 грн., а також доплату непрацюючому пенсіонеру ОСОБА_3 в розмірі 28,40 грн.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова №265) визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Підвищення до пенсії, яке визначене постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11 березня 2009 року, не передбачене у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно зі статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, підвищення до пенсії не входять до складу пенсії по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника, в зв'язку із чим не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України (постанова від 30 жовтня 2013 року у справі №К9991/847/11, ухвала від 14 листопада 2013 року у справі №К9991/16519/11).

Відтак, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Що ж стосується вимоги управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі в частині стягнення з відповідача витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 як пенсіонерки, син якої загинув на виробництві, то суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, в тому числі, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відтак, сума витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Разом з тим, суд вважає, що спір між сторонами виник на етапі звірки за особовими справами потерпілих, тому орган Пенсійного фонду не уповноважений вимагати отримання коштів безпосередньо у відповідача.

Тому, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про включення сум до цих актів, так як зазначений вище Порядок не врегульовує спірних правовідносин, які виникли в цьому випадку.

За наведених обставин, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов'язання відповідача включити в акти щомісячних звірок відповідних витрат є невірним.

А відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача витрати на виплату пенсії ОСОБА_2 в сумі 761,70 грн.

Згідно ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі Вінницької області (вул. Леніна, 220, м. Шаргород, Вінницька область, р/р 37175003000823 в ГУДК у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 25937736, МФО 802015) на користь управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі (вул. Леніна, 222, м. Шаргород, Вінницька область, р/р 25607323710103 в ВАТ "Державний ощадний банк, МФО 302076, код ЄДРПОУ 24900872) кошти витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 в сумі 761 грн. 70 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович