Ухвала

від 30.09.2014 по справі 802/2696/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2696/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області (далі - позивач) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: зобов`язати відповідача включити в акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих суму 790,10 грн., в тому числі: доплата непрацюючим ОСОБА_2 (бюджет 2010 року) - 28,40 грн.; витрати на виплату пенсії ОСОБА_3 - 761, 70 грн. та стягнути вказані суми з відповідача.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача кошти витрат на виплату пенсії ОСОБА_3 в сумі 761 грн. 70 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до таблиць розбіжностей до актів щомісячних звірок по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідачем не прийнято до заліку витрати управління Пенсійного фонду, понесені ним при виплаті пенсії ОСОБА_3 як пенсіонерці, син якої загинув на виробництві, витрати на доставку пенсії в сумі 11,70 грн., а також доплату непрацюючому пенсіонеру ОСОБА_2 в розмірі 28,40 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку з втратою годувальника підлягає відшкодуванню відповідачем у відповідності з ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, в тому числі, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Так, відповідно до п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 визначено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, Закону № 1105-XIV та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

При цьому згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова №265) визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Водночас підвищення до пенсії, яке визначене постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 не передбачене у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно зі ст. 21 Закону № 1105-XIV здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, підвищення до пенсії не входять до складу пенсії по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника, а тому не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Поряд з тим стосовно вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат на виплату пенсії ОСОБА_3 як пенсіонерки, син якої загинув на виробництві, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо її задоволення.

Так, ст. 21 Закону № 1105-XIV передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, в тому числі, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Стосовно посилання відповідача в своїй апеляційній скарзі на те, що спір між сторонами виник на етапі звірки за особовими справами потерпілих, тому орган Пенсійного фонду не уповноважений вимагати отримання коштів безпосередньо у відповідача то ці посилання є безпідставними, адже як випливає з рішення суду першої інстанції в цій частині вимоги позивача не були задоволені.

Водночас у разі незгоди відповідача на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про включення сум до цих актів, так як зазначений вище Порядок не врегульовує спірних правовідносин, які виникли в цьому випадку.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Шаргородському районі, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.