Постанова

від 25.10.2007 по справі 2-а-75/07

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

КОПІЯ

Справа № 2-а-75/07 2007 рік

ПОСТАНОВА

 іменем України

25

жовтня 2007 року                                                   м.

Володимир-Волинський

Володимир-Волинський

міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Лященка О.В. при секретарі: Шафатинській О.В. з участю

позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: Чира Р.В. представника відповідача: Казмірчука Ю.М.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Володимир-Волинський справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 до військових частин А4324,  А2099, 

третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог військова

частина А0780 про неправомірні дії щодо відмови у виплаті коштів за відрядження

та зобов»язання виплати цих коштів, -

встановив:

ОСОБА_1

звернувся до суду з адміністративним позовом до військових частин А4324,  А2099, 

третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог військова

частина А0780 про неправомірні дії щодо відмови у виплаті коштів за відрядження

та зобов»язання виплати цих коштів у розмірі 1 541 грн. 27 коп.,  покликаючись на те,  що він перебуває на військовій службі у

військовій частині А0780,  м. Львів,  а фактично проходить службу у військовій

частині А2099 м. Володимир-Волинський, 

де і перебуває на грошовому забезпеченні. Ця військова частина на

грошовому забезпеченні знаходиться у фінансовій службі військової частини

А4324,  с. Липники,  Пустомитівського району,  Львівської області.

За

специфікою військової служби він неодноразово направлявся командуванням

військової частини А2099,  де фактично

проходить службу,  у службові відрядження

у різні військові частини на території держави. По прибуттю з відряджень

позивач звітувався та здавав посвідчення про відрядження з оригіналами

документів,  що підтверджують понесені

ним

витрати

та рапорти з проханням виплатити належні йому за відрядження кошти.

16

серпня 2007 року йому було видано довідку про розмір нарахованих,  однак не виплачених коштів за відрядження за

період 2005-2007 роки,  яка становить

1541 грн.27коп.

Виплатити

цю суму командування не в змозі, 

посилаючись на відсутність коштів.

Просить

визнати дії військових частин А2099 та А4324 щодо відмови у виплаті йому коштів

за відрядження за період з 18 лютого 2005 року по 02 серпня 2007 року на

загальну суму 1 541 грн.27 коп. - неправомірними та зобов»язати їх виплатити

йому дану суму заборгованості в повному обсязі.

В

судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 адміністративний

позов підтримав та просить його задовольнити, 

покликаючись на викладені у позовній заяві обставини і докази.

Представник відповідача - військової частини А4324 Казмірчук Ю.М.  позов в частині вимог до військової частини

А4324 не визнав,  суду пояснив,  що дійсно позивач є військовослужбовцем

військової частини А0780,  який прикомандировании для проходження

військової служби у військову частину А2099, 

де фактично і проходить військову службу. Дана військова частина не є

самостійним розпорядником коштів і виплата грошового забезпечення

військовослужбовцям цієї частини проводиться військовою частиною А4324. За час

проходження служби позивач за родом служби неодноразово направлявся вищестоящим

командуванням у відрядження,  звітувався

про понесені витрати,  однак кошти йому

за відрядження не виплачені через брак коштів. Вважає,  що вини військової частини А4324 у невиплаті

коштів позивачу не має. Розмір позовних вимог не заперечує. Просить відмовити в

позові до військової частини А4324 повністю.

Представник

відповідача - військової частини А2099 Чир

Р.В. позов в частині вимог до військової частини А2099 не визнав,  суду пояснив, 

що дійсно позивач є військовослужбовцем військової частини А0780,  який прикомандировании

для проходження військової служби у військову частину А2099,  де фактично і проходить військову службу.

Дана військова частина не є самостійним розпорядником коштів і виплата грошового

забезпечення військовослужбовцям цієї частини проводиться військовою частиною

А4324. За час проходження служби позивач за родом служби,  на підставі наказів командування військової

частини А0780,  дійсно неодноразово

направлявся командуванням їхньої частини у відрядження,  звітувався про понесені витрати,  однак кошти йому за відрядження не виплачені

через брак коштів. Вважає,  що вини військової

частини А2099 у невиплаті коштів позивачу не має. Розмір позовних вимог не

заперечує. Просить відмовити в позові до військової частини А2099 повністю.

Третя

особа на стороні відповідачів без самостійних вимог військова частина А0780

свого представника для участі у розгляді справи повторно не направила,  а тому суд вважає що справу слід розглядати у

відсутності їхнього представника,  проти

чого позивач та представники відповідачів не заперечують. 

Заслухавши

пояснення позивача,  представників

відповідачів,  перевіривши письмові

докази і матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає до задоволення частково з наступних

підстав.

Судом

встановлено,  що позивач ОСОБА_1 є

військовослужбовцем Збройних Сил України і проходить військову службу у

військовій частині А2099 м. Володимир-Волинський,  куди прикомандировании

з військової частини А0780,  м.

Львів. Дана обставина стверджується довідками, 

копіями рапортів позивача та посвідчень про його відрядження та не

оспорюється представниками відповідачів.

Судом також встановлено,  що позивач

ОСОБА_1 на підставі наказів вищестоящого командування наказами командування

військової частини А2099 неодноразово направлявся у службові відрядження на

території держави. По прибуттю з відряджень він подавав рапорти з проханням

виплатити кошти за відрядження та докази про понесені витрати. Дана обставина

стверджується довідкою військової частини А2099,  копіями рапортів,  посвідчень про відрядження,  проїзних документів та не заперечується

представниками відповідачів.

Як

вбачається з довідки,  виданої військовою

частиною А2099,  за період з 18 лютого

2005 року по 02 серпня 2007 року позивачу не виплачено заборгованість за

відрядження на загальну суму 1 541 грн.27 коп. Дана обставина також не

заперечується представниками відповідачів.

Як

вбачається з повідомлень військової часчтини

А2099 в правоохоронні органи,  дана

військова частина має значну заборгованість з оплати відряджень перед

військовослужбовцями. Як пояснили представники відповідачів,  заборгованість виникла через відсутність

достатніх коштів.

Згідно  ст. 2

Закону України від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий

захист військовослужбовців та членів їх сімей» з

наступними змінами і

доповненнями, 

ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та   членів

їх сімей у правах і свободах,  визначених законодавством України.

У    

відповідності     до      ст. 9    

даного     Закону,      держава                          гарантує

військовослужбовцям

матеріальне та інше забезпечення у розмірах, 

що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Згідно     

п.1.1      Інструкції                     про               порядок                 відшкодування

військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в

межах України,  затвердженої Наказом

Міністра оборони України від

17.01.2000 p.

N 9 та зареєстрованої в Міністерстві

юстиції України 1 лютого 2000 р. за N 58/4279 (надалі - Інструкція),

службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за

розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу

місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного

або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу),  в

якій військовослужбовець проходить службу. Для покриття особистих

витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата

добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення,  а

також   на  проїзд 

до   місця   відрядження 

та  назад.                               Відрядженому

військовослужбовцю

відшкодовуються також витрати на оплату податку на

додану

вартість за придбані проїзні документи та користування в поїздах постільними

речами.

У відповідності

до п.1.6 Інструкції,  направлення     військовослужбовця    у відрядження здійснюється посадовими

особами,  зазначеними у пункті 1.2 цієї

Інструкції,     та   оформляється   наказом  

(розпорядженням)   із зазначенням:

пункту призначення,  найменування

військової частини або назви підприємства, 

куди відряджений військовослужбовець, 

строку та мети відрядження.

У

відповідності до п.1.25 Інструкції,  у

разі направлення офіцерів у службові відрядження з пунктів прикомандирування

(перебування в розпорядженні) в інші пункти виплата добових провадиться їм на

загальних підставах з військовослужбовцями тієї військової частини,  до якої вони прикомандировані (у

розпорядженні якої вони перебувають).

Як

вбачається з пояснень сторін,  довідки

військової частини А2099,  ця військова

частина не є самостійним розпорядником коштів і перебуває на грошовому забезпеченні

у військовій частині А4324,  яка й

здійснює виплату коштів для військовослужбовців військової частини А2099.

Пояснення представників відповідачів про відсутність коштів для оплати

заборгованості за відрядження позивача, 

що вищестояще командування приймало рішення про відрядження позивача не

маючи коштів на оплату його відряджень, 

судом до уваги не беруться, 

оскільки обов»язок виплати таких коштів покладено на загальних підставах

з військовослужбовцями тієї військової частини, 

до якої вони прикомандировані (у розпорядженні якої вони перебувають).

Разом з

тим,  позивачем не подано доказів відмови

відповідачами йому у виплаті коштів за відрядження,  а тому дії відповідачів суд розцінює як

бездіяльність,  а не відмову у виплаті.

Оскільки

судом встановлено,  що військова частина

А2099 не є самостійним розпорядником коштів, 

то в задоволенні позову до неї суд відмовляє.

Суд

вважає,  що вимоги позивача про

зобов»язання виплати йому заборгованості за відрядження знайшли своє

підтвердження в суді,  а тому в цій

частині вимог позов до військової частини А4324 задовільняє.

На

підставі  ст.  ст. 

2,  9 Закону України «Про

соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,  п.п.1.1, 

1.6,  1.25 Інструкції про порядок

відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в

межах України,  затвердженої Наказом

Міністра оборони України від 17.01.2000 p. N 9 та

зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2000 р. за N

58/4279,  керуючись  ст. 

ст.  11,  71, 

86,  161-163 Кодексу

адміністративного судочинства України, 

суд-

постановив:

Адміністративний

позов задовольнити частково.

Зобов'язати

військову частину А4324 виплатити ОСОБА_1 заборгованість за відрядження за

період з 18 лютого

2005

року по 02 серпня 2007 року на загальну суму 1 541 (одна тисяча п»ятсот сорок

одна) грн.27 коп.

Стягнути

з військової частини А4324 в користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в

розмірі 3 грн. 40 коп.

В задоволенні

решти позову відмовити.

Заяву

про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів

з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про

апеляційне оскарження.