Постанова

від 26.06.2014 по справі 804/5797/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 р. Справа № 804/5797/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніна О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: представника позивача - представника позивача - представника відповідача - Руденко Є.Д. Гаркуши С.В. Мадалиць В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.11.2013 року № 0003052201, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту від 31.10.2013 р. № 794/2201/37989494 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2013 р.». відповідно до якого ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 10 620 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки акту перевірки формальними та сформованими на підставі непідтверджених обставин та суб'єктивних думок перевіряючих, які не мають під собою обґрунтованих доказів, а винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» зареєстроване 27.12.2011 р. у Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 27.12.2011р. № 12241020000053786 та перебуває на податковому обліку за № 10571 в державній податковій інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Фактичне місцезнаходження ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, буд. 4.

На підставі направлень від 04.10.2013 року № 227, 228, 229, 230, від 10.10.2013 р. № 243 згідно п.п 78.1.12 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI із змінами та доповненнями проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариста з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» з питаня дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2012 по 31.08.2013 року.

31 жовтня 2013 року за результатами цієї перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.08.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.08.2013 р., за № 794/2201/37989494 (далі акт перевірки).

Висновками перевірки встановлено наступні порушення:

1) п.п. 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 628 533,0 грн., у тому числі 3 кв. 2012 р. у сумі 231 144,0 грн., 4 кв. 2012 р. у сумі 357 533,0 грн. та зменшення збитків на суму 39 946,0 грн.

2) п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44, п. 39.13 ст. 39, п. 190.1 ст. 190, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, частини 1, 2, 3, 4, 5, 7 ст. 9 Закону № 996, розділів 2, 3, 6 Положення № 88, що призвело до:

- завищення розміру показника рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість серпня 2013 року у сумі 23 142 848 грн.

- завищення розміру показника рядка 20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту (рядок 19-рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду**)» податкової декларації з податку на додану вартість серпня 2013 року у сумі 9 023 646 грн.

3) п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44, п. 39.13 ст. 39, п. 190.1 ст. 190, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, частини 1, 2, 3, 4, 5, 7 ст. 9 Закону № 996, розділів 2, 3, 6 Положення № 88, що призвело до:

- відсутності у ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік права на віднесення до складу рядка 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» декларації витрат у сумі 90 410 873 грн.

4) абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» складає п'ятикратний розмір оприбуткованої суми - 11 515,00 грн.

5) згідно п. 51.1 ст. 51 Податкового Кодексу України 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI підприємство не відобразило в податковому розрахунку за формою - 1 ДФ за період що перевірявся виплату доходу фізичним особам-підприємцям.

За результатами перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.11.2013 року № 0003052201, яким ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 10 620 грн. Відповідно до розрахунку основний платіж складає 7 080 грн., штрафна санкція - 3 540 грн.

Не погоджуючись з прийняттям відповідачем зазначеного податкового повідомлення - рішення позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зі скаргою від 22.11.2013 р. № 01-22/11-13.

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.12.2013 р. № 4445/10/04-36-10-08-09 термін розгляду скарги було продовжено до 24.01.2014 р., а рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.01.2014 р. № 433/10/04-36-10-08-09 «Про результати розгляду скарг» висновки акту перевірки від 31.10.2013 р. № 794/2201/37989494 визнані обґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення від 15.11.2013 р. № 0003052201 залишено без змін.

Що стосується проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2012 по 31.08.2013 року суд зазначає наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового Кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого, проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010року №2755-VI документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: - «контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення»;

Судом встановлено, що Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області направило керівнику відповідача лист «Про проведення службового розслідування», відповідно до якого на виконання резолюції начальника ГУ МІндоходів у Дніпропетровській області до доповідної записки управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів зобов'язано 01.10.2013 р. розпочати службове розслідування у відношенні посадових осіб ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, які здійснювали позапланову виїзну перевірку ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» (акт від 20.06.2013 р. № 1142/224/37989494) за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2013 р. Зобов'язано в термін 02.10.2013 р. відповідно до п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України розпочати позапланову перевірку ТОВ «КАРІ УКРАЇНА».

Таким чином, посилання відповідача на підпункт 78.1.12. п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України при призначенні перевірки відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства.

Згідно п.78.4, 78.5 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 755-VI про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що начальником ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено наказ № 279 від 02.10.2013 р. «Про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «КАРІ УКРАЇНА», копію якого відповідно до розписки 04.10.2013 р. отримала особисто головний бухгалтер підприємства Братченко Є.Ю.

Наказом начальника ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 309 від 17.10.2013 р. продовжено строки проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» на 5 робочих днів з 18.10.2013 р. Копію наказу отримала головний бухгалтер підприємства під розпис.

Копії зазначених документів містяться в матеріалах адміністративної справи.

Отже, перевірку проведено з відома посадових осіб позивача в порядку та в спосіб, встановлений податковим законодавством України.

При цьому, п. 86. 1 ст. 86 Податкового Кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

В п. 86.3. ст. 86 Податкового Кодексу України зазначено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Судом встановлено, що за результатами перевірки відповідачем було складено акт від 31.10.2013 р. № 794/2201/37989494 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2013 р.».

Зазначені вище обставини підтверджують правомірність дій Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо порядку призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2013 р.

При розгляді позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15.11.2013 року № 0003052201, винесеного відповідачем на підставі акту від 31.10.2013 р. № 794/2201/37989494, відповідно до якого ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 10 620 грн., суд керувався наступним.

Як зазначено в акті, перевіркою встановлено, що ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» безпідставно завищені валові витрати на загальну суму 33 715,0 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2012 р. - 33 715,0 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат (амортизація) у ТОВ «ТЕХНО - ТОРГ» (у 3 кварталі 2012 р. - 23 155,0 грн.), ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» (3 квартал 2012 р. - 10 560,0 грн.), а також за 1 квартал 2013 р. у сумі 32 000,0 грн. по контрагенту ТОВ «БАРТКОМ -ІНВЕСТМЕНТ».

У зв'язку з викладеним податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.11.2013 року № 0003052201 про нарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 10 620 грн., в т.ч. основним платіж - 7 080 грн., штрафна санкція (50%) - 3 540 грн.

Відповідно до наданого представником відповідача розрахунку, що знаходиться в матеріалах справи, основний платіж 7 080 грн. складається з:

- по постачальнику ТОВ «ТЕХНО - ТОРГ» - донараховано податку на прибуток у сумі 4 862 грн., а саме: за 3 квартал 2012 р. завищено валові витрати на суму 23 155 грн. при 21 % ставці податку на прибуток;

- по постачальнику ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» - донараховано податку на прибуток у сумі 2 218 грн., а саме: за 3 квартал 2012 р. завищено валові витрати на суму 10 560 грн. при 21 % ставці податку на прибуток;

- по постачальнику ТОВ «БАРТКОМ-ІНВЕСТМЕНТ» завищено валові витрати на суму 32 000 грн., але не донараховано податку на прибуток за 1 квартал 2013 р. в зв'язку з тим, що на дату складання акту декларація з податку на прибуток за 2013 р. ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» не подавалась.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.56 п.14.1 cт. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 134 Податкового Кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

В силу вимог п. 135.1 cт. 135 Податкового Кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Згідно п. 135.2 cт. 135 Податкового Кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п.п. 135.5 cт. 135 Податкового Кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно положень п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідач стверджує, що за перевіряємий період позивачем завищено валові витрати по операціям з ТОВ «ТЕХНО - ТОРГ» у 3 кварталі 2012 р. на суму 23 155 грн., з ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» у 3 кварталі 2012 р. на суму 10 560 грн., а всього на суму 33 715 грн., а також з ТОВ «БАРТКОМ-ІНВЕСТМЕНТ» за 1 квартал 2013 р. на суму 32 000 грн. у зв'язку з тим, що правочини, які укладені між ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» та вказаними контрагентами, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В силу вимог п.п. 83.1.2 та п.п. 83.1.6 п. 83.1 ст. 83 Податкового Кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є податкова інформація та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з отриманими відповідачем актами:

- від 16.05.2013 р. № 1002/22.5-15/35757205 від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 35757205) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ю.О.ЕЛЕКТРОНІКС-1» (код ЄДРПОУ 32799525) за період з 01.08.2012 р. по 30.09.2012 р.», відповідно до якого встановлено, що за податковою адресою ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» (03151, м. Київ, вул.. Волинська, 47) не знаходиться, про що складено акт від 15.05.2013 р. № 22.5-15/35757205 про перевірку місцезнаходження ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» та акт від 15.05.2013 р. № 22.5-15/35757205 про неможливість вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження. Також звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.08.2012 р. по 30.09.2012 р., які підпадають під визначення ст. 138, ст. 198, ст. 185 Податкового Кодексу України. Таким чином, ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» декларує обсяг реалізації товарно-матеріальних цінностей без підтвердження їх придбання, тобто підприємство є вигодотранспортуючим суб'єктом господарювання та здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

- від 11.10.2013 р. № 385/3-22-08-35791183 від ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕХНО - ТОРГ» (код ЄДРПОУ 35791183) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за 2012 р.», відповідно до якого встановлено, що за юридичною та фактичною адресою ТОВ «ТЕХНО - ТОРГ» (61121, Харківська область, Московський пр-т. машинобудівників, 140 та 1000, м. Київ, вул. Фрунзе, 40) не знаходиться. Також звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., які підпадають під визначення ст. 185 Податкового Кодексу України. Правочини нібито укладені між ТОВ «ТЕХНО -ТОРГ» та підприємствами - постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків.

- від 06.03.2013 р. № 819/22.8/38291742 від ДПІ у у Голосіївському районі ГУ Міндоходів м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БАРТКОМ - ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 38291742) по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «ІНТЕГРА КАМПЕНІ» (код ЄДРПОУ 38148276) за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 р.», відповідно до якого встановлено відсутність ТОВ «БАРТКОМ-ІНВЕСТМЕНТ» та його посадових осіб за місцезнаходженням (01010, м. Київ, вул. Гайцана, 6), про що складено акт від 06.03.2013 р. № 530/22.8/38291742. Також за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено, що основні фонди та транспортні засоби відсутні (додаток АМ до декларації з податку на прибуток за 2012 р. не поданий).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Під час судового розгляду справи судом було досліджено первинну документацію підприємства, що оформлювалася в рамках вищевказаних правовідносин між ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ», ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ» та ТОВ «БАРТКОМ-ІНВЕСТМЕНТ».

На виконання господарської операції з ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» було виписано податкову накладну № 15 від 14.08.2012 р., платіжне доручення № 524 від 14.08.2012 р., видаткову накладну № 52 від 21.08.2012 р.

На виконання господарської операції з ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ» було виписано податкову накладну № 1418 від 10.08.2012 р., платіжне доручення № 504 від 10.08.2012 р., видаткову накладну № 21390 від 13.08.2012 р.

При цьому суд зазначає, що Договори між ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» ПП «ПЕРША ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ТЕХНО-ТОРГ» було укладено в усній формі всупереч вимогам ст. 208 Цивільного Кодексу України, де вказано, що правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Також, між позивачем та ТОВ «БАРТКОМ-ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір поставки № 385 від 28.01.2013 р. (поставка кріплень на стелю для телевізора у кількості 30 шт.)

На виконання вимог Договору було виписано рахунок-фактура № 538 від 28.01.2013 р., видаткову накладну № БІ - 0000124 від 30.01.2013 р., податкову накладну № 115 від 30.01.2013 р.

Відповідно до п. 2.1 Договору якість товару повинна відповідати ГОСТу, ДСТУ.

Пунктом 5.1 Договору зазначено, що товар повинен бути готовий до вивозу Покупцем не пізніше 20 банківських днів від дня зарахування 100% загальної суму Договору на розрахунковий рахунок Постачальника.

В п. 5.2 Договору вказано, що товар постачається на умовах FCA - склад Постачальника транспортом Покупця.

Відповідно до п. 7.2 Договору Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100% від загальної суми Договору на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів після підписання даного Договору.

При цьому позивачем не було надано документи, які підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості ( п. 2.1 Договору).

В матеріалах справи містяться платіжні доручення № 2289 від 01.02.2013 р. та № 2614 від 22.02.2013 р., що суперечать умовам Договору, а саме п. 7.2.

Також суперечить умовам Договору (п. 5.2 Договору) посилання представника позивача на те, що поставка товару здійснювалася транспортом ТОВ «БАРТКОМ-ІНВЕСТМЕНТ».

Судом встановлено, що досліджені первинні документи не містять необхідних реквізитів документу, а саме: не містять відомостей про особу, що підписала документ - відсутні дані про посаду та ПІБ, що унеможливлює ідентифікувати таку особу та з урахуванням всіх інших обставин ставить під сумнів факт істинності вказаних документів.

Суд не приймає до уваги Додатковий Договір № 01 від 28.01.2013 р. до Договору поставки № 385 від 28.01.2013 р. за наступних підстав.

Додатковим Договором № 01 від 28.01.2013 р. до Договору поставки № 385 від 28.01.2013 р.:

- виключено п. 5.1, п. 8.5 та п. 8.6 Договору;

- внесено зміни до п. 2.1 Договору, виклавши його зміст в новій редакції: « 2.1 Відповідність Товару, що постачається Постачальником за даним Договором, вимогам щодо якості може підтверджуватися відповідними документами на вимогу Покупця. Товар має відповідати меті, з якою Товар такого роду звичайно використовується.»;

- внесено зміни до п. 5.2 Договору, виклавши його зміст в новій редакції : « 5.2 Поставка товару здійснюється транспортом постачальника та за рахунок Постачальника на склад Покупця, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 4».

В силу п. 44.6 ст. 46 Податкового Кодексу України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз. 2 і 4 п. 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При цьому суд зазначає, що податковим органом в ході проведення перевірки було складено акти про відмову від надання документів від 04.10.2013 р. № 526/2201/37989494 та від 17.10.2013 р. № 664/2201/37989494, в яких вказано, що в зв'язку з відмовою головного бухгалтера ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» Братченко О.Ю. отримати запит про надання відповідних документів, вказаний запит було направлено на адресу підприємства засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення. Документи, вказані в запиті станом на 17.10.2013 р. до перевірки не надано.

Оскільки вказаний Додатковий Договір до перевірки податковому органу не надавався, був наданий лише в останьому судовому засіданні після поставлення судом на обговорення питання щодо транспортування товару, суд не приймає його як доказ.

Водночас, суд зазначає, що порядок прийомки товару по кількості та якості регламентується Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості, затвердженою постановою Державного арбітражу Союза РСР від 16.06.65 № П-6 та Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по якості, затвердженою постановою Державного арбітражу Союза РСР від 25.04.66 № П-7, а умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей регламентовано Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99 та зареєстрованою в Мін'юсті України 12.06.96 за№ 293/1318.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99 та зареєстрованої в Мін'юсті України 12.06.96 за № 293/1318 (далі по тексту Інструкція № 99) - «сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів».

Згідно п.10 Інструкції № 99 - «особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі». Згідно п.13 Інструкції № 99 - «довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку».

Виходячи з того, що приймання товару за якістю та кількістю здійснюється покупцем у встановленому законодавством порядку за накладними, та враховуючи норми вищезазначених нормативних документів, які регламентують порядок приймання товару за якість та кількістю, слід зазначити, що господарська операція «прийомка-передача товару» фактично відбувається, коли уповноважена особа постачальника передає товар уповноваженій особі покупця на підставі довіреності та фіксує цей факт шляхом складання накладної з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі, в свою чергу уповноважена особа покупця приймає товар за якість та кількістю, і засвідчує своїм підписом факт прийомки товару.

При дослідженні первинної документації позивача суд встановив відсутність довіреностей на уповноважених осіб підприємства, що свідчить про порушення порядку приймання товару та оформлення накладних.

Крім того, згідно наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Розділом 1 «Терміни та поняття» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 визначено, що:

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до абз. 2 п. 14.4 розділу 14 «Розрахунки за перевезення» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні рахунок за виконані перевезення виписують на підставі належним чином оформлених шляхових листів і товарно-транспортних накладних (до рахунка додаються товарно-транспортні накладні), а при використанні автомобілів, робота яких оплачується виходячи з часу роботи у замовника, - лише на підставі шляхових листів.

Водночас, ч. 2 ст. 662 Цивільного Кодексу України вимагає від продавця разом з товаром передавати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 268 ГК України якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» товарно-транспортні накладні не надано, відсутні жодні докази щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт поставки товарів.

Згідно ухвали ВАСУ від 29.04.10 №К-38733/06, у разі відсутності доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття, включення до складу витрат на придбання такого товару, є неправомірним.

Таким чином, позивачем не доведено фактичне виконання вказаних договорів, що свідчить про неправомірність формування позивачем валових витрат, визначення податку на прибуток підприємства за перевіряємий період та відображення даних показників в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи викликають сумніви щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних. Натомість відповідач під час розгляду справи навів суду обставини та докази, які свідчать про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також те, що дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.11.2013 року № 0003052201 про збільшення грошового зобов'язання - податок на прибуток приватних підприємств в сумі 10 620 грн., в т.ч. основний платіж 7 080 грн, штрафні санкції 3500 грн.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «КАРІ Україна» до ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 липня 2014 року.

Суддя О.С. Луніна