Постанова

від 28.07.2014 по справі 804/8437/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2014 р. Справа № 804/8437/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі:

представника позивача Давиденко Д.І.,

представника відповідача Овсяникової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Ніколь» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Ніколь» (далі - ПВКП «НІКОЛЬ», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в АНД районі, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ в АНД районі щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП «НІКОЛЬ», за результатами якої складено акт від 19.05.2014 року № 64/04-61-22-2/20303464 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП «НІКОЛЬ» (код ЄДРПОУ 20303464) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «С.Т.С-СІЧ» за періоди серпень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, ТОВ «ДЕМПІКС» за періоди січень, березень, травень 2013 року, ТОВ «РУБЕН» за період квітень 2012 року, ТОВ «ТАНТУМ» за періоди червень, вересень 2012 року»;

- визнати протиправними дії ДПІ в АНД районі щодо коригування показників податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість ПВКП «НІКОЛЬ» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були здійснені на підставі акту від 19.05.2014 року № 64/04-61-22-2/20303464;

- зобов'язати ДПІ в АНД районі відновити показники податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість ПВКП «НІКОЛЬ» в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було змінено на підставі акту від 19.05.2014 року № 64/04-61-22-2/20303464;

- встановити судовий контроль в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період з 31.03.2014 р. по 12.05.2014 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПВКП «НІКОЛЬ» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «С.Т.С-СІЧ» за періоди серпень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, ТОВ «ДЕМПІКС» за періоди січень, березень, травень 2013 року, ТОВ «РУБЕН» за період квітень 2012 року, ТОВ «ТАНТУМ» за періоди червень, вересень 2012 року, за результатами якої складено акт від 19.05.2014 року № 64/04-61-22-2/20303464 з висновками про встановлення порушення позивачем положень податкового законодавства. Позивач не погоджується з висновками, викладеними у акті перевірки, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, а дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та коригування показників податкової звітності в базі даних АІС «Податковий блок» такими, що порушують права позивача та приписи чинного законодавства України. Представником позивача зазначено, що відповідачем, в порушення вимог п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не вручено наказ на проведення перевірки до її початку. Поряд з цим, на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу позивачем було надано всю запитувану інформацію та її документальне підтвердження у встановлений законом строк. Щодо висновків відповідача, викладених в акті перевірки, про нереальність господарських відносин ПВКП «НІКОЛЬ» з контрагентами, представник позивача наголошував, що висновки перевірки не можуть базуватися лише на відсутності можливості дослідження господарських операцій, у зв'язку з чим, визнання господарських операцій нікчемними за наявності обов'язкових та оформлених належним чином первинних документів є недопустимим. Реальність господарських операцій позивача у спірний період з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Поряд з цим, позивач зазначає про те, що акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, а тому вважає, що відповідачем безпідставно здійснено коригування показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість у Автоматизованій інформаційній системі «Податковий Блок» та будь-яких інших електронних базах та системах даних. Також, з метою якнайшвидшого відновлення порушених відповідачем прав ПВКП «НІКОЛЬ», позивач звернувся до суду з проханням зобов'язати відповідача в порядку ст. 267 КАС надати суду у десятиденний строк звіт про відновлення показників податкової звітності позивача в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок». Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представником відповідача 08.07.2014 року надані письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка ПВКП «НІКОЛЬ», за результатами якої складений акт № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року, проведена у відповідності з вимогами ПК України та була призначена в рамках з'ясування обставин заперечень ПВКП «НІКОЛЬ» на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.02.2014 року № 432/04-61-22-2/37732491. Представник відповідача зазначила, що висновки акту № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року є законними та обґрунтованими. Поряд з цим, висновки перевіряючого, викладені в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи, проте можуть в подальшому стати підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ в АНД районі щодо проведення коригувань показників податкової звітності позивача в АІС «Податковий Блок», представник відповідача вказувала, що станом на 08.07.2014 р. коригувань не відбувалось, на підтвердження чого 23.07.2014 р. надала суду довідку за підписом старшого державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань з інформацією про те, що за актом перевірки № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року по підприємству ПВКП «НІКОЛЬ» не здійснювалось коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту до АІС «Податковий Блок». Виходячи з наведеного, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог ПВКП «НІКОЛЬ» повністю.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПВКП «НІКОЛЬ» (код ЄДРПОУ 20303464) зареєстроване виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська 21.11.1995 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ в АНД районі, місцезнаходження товариства зареєстроване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, б.143, оф.307/13.

На підставі довідки № 14 від 04.09.2013 року, виданої ДПІ в АНД районі, згідно п. п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказу від 12.02.2014 року № 127, відповідачем 12.02.2014 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПВКП «Ніколь» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «С.Т.С.-Січ» за період серпень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, ТОВ «ДЕМПІКС» за період січень, березень, травень 2013 року, ТОВ «Рубен» за період квітень 2012 року, ТОВ «Тантум» за період червень, вересень 2012 року».

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 12.02.2014 року № 43/04-61-22-2/20303464, в якому зазначається про встановлення таких порушень.

- ст. 185, ст. 188, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ДЕМПІКС» (код ЄДРПОУ 38415639) на суму 4062735, 00 грн., у т.ч. січень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 2086122, 00 грн., березень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 1204026, 00 грн., травень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 772587, 00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 17 - рядок 9) податку на додану вартість на суму 5771, 00 грн., у т.ч. січень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 5771, 00 грн., та заниження податку на додану вартість на суму 4056964, 00 грн., у т.ч. січень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 2080351, 00 грн., березень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 1204026, 00 грн., травень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 772587, 00 грн.

- ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу вбачаються як такі, що мають ознаки «нереальності здійснених операцій» з контрагентами.

ПВКП «Ніколь», не погодившись з висновками акту від 12.02.2014 року № 432/04-61-22-2/37732491, подало до ДПІ в АНД районі заперечення на вказаний акт перевірки.

В рамках розгляду обставин, викладених в запереченнях ПВКП «Ніколь», ДПІ в АНД районі наказом від 31.03.2014 року № 307, на підставі п. п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ПВКП «Ніколь». Повідомлення про проведення перевірки від 31.03.2014 року № 52, копія наказу № 307 та запит про надання інформації від 31.03.2014 року № 6524/10/04-61-22-2 вручено директору ПВКП «Ніколь» Громову Є.В. під розписку 31.03.2014 року. Перевірку проведено з 31.03.2014 року по 19.05.2014 року.

За результатами перевірки обставин, викладених в запереченнях ПВКП «Ніколь» на акт перевірки від 12.02.2014 року № 432/04-61-22-2/37732491, ДПІ в АНД районі складено акт № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП «Ніколь» (код ЄДРПОУ 37732491) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «С.Т.С.-Січ» за період серпень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, ТОВ «ДЕМПІКС» за період січень, березень, травень 2013 року, ТОВ «Рубен» за період квітень 2012 року, ТОВ «Тантум» за період червень, вересень 2012 року».

За висновками, викладеними в акті № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року, відповідачем встановлено наступні порушення:

- ст. 185, ст. 188, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ДЕМПІКС» (код ЄДРПОУ 38415639) на суму 4062735, 00 грн., у т.ч. січень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 2086122, 00 грн., березень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 1204026, 00 грн., травень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 772587, 00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 17 - рядок 9) податку на додану вартість на суму 5771, 00 грн., у т.ч. січень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 5771, 00 грн., та заниження податку на додану вартість на суму 4056964, 00 грн., у т.ч. січень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 2080351, 00 грн., березень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 1204026, 00 грн., травень 2013 р. сума ПДВ у розмірі 772587, 00 грн.

- ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу вбачаються як такі, що мають ознаки «нереальності здійснених операцій» з контрагентами.

Станом на день подання позовної заяви, податкових повідомлень-рішень за наслідками акту перевірки № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року відповідачем винесено не було, проте за наслідками цієї перевірки, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача на підставі вищевказаного акту перевірки в інформаційній базі даних АІС «Податковий блок» були вилучені.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ в АНД районі щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП «Ніколь», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 1 п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п. 78.1.1).

Положеннями п. 79.1 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в рамках розгляду обставин, викладених в запереченнях ПВКП «Ніколь» на акт ДПІ в АНД районі від 12.02.2014 року № 432/04-61-22-2/37732491, відповідач наказом від 31.03.2014 року № 307, на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначив документальну позапланову невиїзну перевірку ПВКП «Ніколь». Повідомлення про проведення перевірки від 31.03.2014 року № 52, копія наказу № 307 та запит про надання інформації від 31.03.2014 року № 6524/10/04-61-22-2 вручено директору ПВКП «Ніколь» Громову Є.В. під розписку 31.03.2014 року. Перевірку проведено з 31.03.2014 року по 19.05.2014 року.

Суд критично ставиться до наведених ПВКП «НІКОЛЬ» підстав для обґрунтування своєї позовної вимоги щодо неправомірності дій відповідача з проведення вказаної вище перевірки, зокрема, щодо посилання позивача на те, що перевірка була розпочата 31.03.2014 року, а наказ на проведення цієї перевірки був вручений відповідачем директору ПВКП «Ніколь» тільки 01 квітня 2014 року.

Судом досліджені та прийняті у якості доказів надані відповідачем оригінали (для огляду) та копії (до матеріалів справи) наступних документів: наказ про призначення перевірки від 31.03.2014 року № 307 та запит про надання інформації від 31.03.2014 року № 6527/10/04-01-22-02. З аналізу наведених письмових доказів судом було з'ясовано, що директор ПВКП «Ніколь» Осипов О.В. в дійсності одержав ці документи 31.03.2014 року, про що свідчить його особистий підпис та власноруч зазначена ним дата. Слід зауважити, що надані суду екземпляри документів зберігаються в податковому органі, а копії цих документів були надані директору Осипову О.В., в яких він самостійно поставив іншу дату їх отримання - 01.04.2014 року.

Також, на твердження позивача щодо порушення відповідачем строків проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, суд зазначає, що строки для проведення перевірки в рамках досліджень обставин, викладених в запереченнях платника податків на акт перевірки, ПК України не встановлений.

Крім того, позапланова невиїзна перевірка ПВКП «Ніколь», яка була проведена на підставі наказу від 31.03.2014 року № 308 була призначена для з'ясування обставин, що були зазначені в запереченнях ПВКП «Ніколь» на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.02.2014 року № 433/04-61-22-2/20303464, тобто період та предмет перевірки був той же самий.

Враховуючи наведене суд вважає, що ДПІ в АНД районі при призначенні та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ПВКП «НІКОЛЬ» за результатами якої складений акт від 19.05.2014 року № 64/04-61-22-2/20303464, діяла у відповідності, в межах та у спосіб, встановлений Конституцією України та ПК України, тому відмовляє позивачу у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ в АНД районі щодо проведення коригування показників податкової звітності додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість ПВКП «Ніколь» в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були здійснені на підставі акту № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року та зобов'язання ДПІ в АНД районі відновити показники податкової звітності додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість ПВКП «Ніколь» в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були змінені на підставі акту № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині з огляду на наступне.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до положень ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для коригування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності.

При цьому, акти, складені відповідачем за результатами проведених перевірок, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі АРМ автоматизованого співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Як було встановлено судом, за результатами проведеної перевірки позивача ДПІ в АНД районі зазначено, зокрема, що перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання з контрагентами; встановлено, що ПВКП «Ніколь» включило до складу податкового кредиту вартість товарів (робіт, послуг) на підставі документів, що не мають статусу первинних у розумінні Закону України № 996, оскільки документально не підтверджено факти здійснення господарських операцій.

Посилання податкового органу на інформацію, наявну у податковому органі та на акти перевірок контрагентів позивача не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року, складеного за результатами перевірки ПВКП «Ніколь», оскільки вони не спростовують дійсність укладених ПВКП «Ніколь» з контрагентами правочинів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Щодо висновків акту перевірки з приводу порушення контрагентом позивача ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг), суд зазначає, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Згідно п. 201.8. ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.

Виходячи з наведених правових норм, суд дійшов висновку, що використання лише інформації, наявної у податковому органі, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку, та, відповідно, формування відповідачем висновків про порушення позивачем податкового законодавства, є необґрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відобразив показники за даними податкового органу на підставі акту перевірки № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року, а саме: виключив з сум податкового кредиту з податку на додану вартість суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ПВКП «Ніколь» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентами за спірний період.

Така самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення (і, відповідно, узгодження податкових зобов'язань) та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на довідку за підписом старшого державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань з інформацією про те, що за актом перевірки № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року по підприємству ПВКП «НІКОЛЬ» не здійснювалось коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту до АІС «Податковий Блок». Суд зазначає, що зазначений документ не містить всіх необхідних реквізитів, а саме, дати та номеру, оформлений не на офіційному бланку ДПІ в АНД районі, а тому, суд не може вважати вказану довідку як належний доказ у розумінні положень ст.ст. 69-70 КАС України. Поряд з цим, в матеріалах справи міститься витяг з електронної бази даних АІС «Податковий блок» та електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо ПВКП «НІКОЛЬ», з якого вбачається коригування показників податкової звітності, задекларованих позивачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно проведено коригування показників податкової звітності, задекларованих позивачем, на підставі акту перевірки № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року, а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки відомості в інформаційних базах податкового органу повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формуючи його податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків. Тому, суд також, вважає за необхідне зобов'язати відповідача відновити в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок» показники податкової звітності ПВКП «Ніколь», зазначених останнім в податкових деклараціях за спірний період.

Аналогічна правова позиція зі спірних правовідносин викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 р. по справі № К/800/6215/14, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 28.04.2014 р. № К/800/61191/13, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 24.04.2014 р. № К/800/32286/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності своїх дій щодо коригування показників податкової звітності ПВКП «Ніколь» на підставі акту перевірки № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року, в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Судом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених відповідачем норм законодавства, яке б позбавляло ПВКП «Ніколь» права на формування податкового кредиту. Реальність господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Щодо позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням постанови суду в порядку статті 267 КАС України, суд зазначає наступне.

Повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання встановлені ст. 267 КАС України. Зазначеною статтею передбачено, зокрема, форму контролю за виконанням рішень за ініціативою суду. Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду. З матеріалів справи суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, а отже, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений згідно квитанції № 9055.429.1 від 16.06.2014 року в розмірі 73, 08 грн., підлягає частковому стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у сумі 36, 54 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість Приватного виробничо-комерційного підприємства «Ніколь» в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були здійснені на підставі акту № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість Приватного виробничо-комерційного підприємства «Ніколь» в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що були змінені на підставі акту № 64/04-61-22-2/20303464 від 19.05.2014 року.

В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «Ніколь» судовий збір у розмірі 36, 54 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 01 серпня 2014 року.

Суддя О.М. Неклеса