Постанова

від 07.08.2014 по справі 810/3295/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2014 року №810/3295/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., представника позивача Макарова К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Трансоіл Груп» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинського районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Трансоіл Груп» (далі - позивач, ПП «Трансоіл-Груп», Підприємство) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинського районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 14.02.2014:

- №0000272200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 895116,00 грн., у тому числі за основним платежем 716093,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 179023,00 грн.;

- №0000262200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 939871,00 грн., у тому числі за основним платежем 751897,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 187974,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту №54/10-13-22-01-121/36292016 від 30.01.2014 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Трансоіл Груп», код за ЄДРПОУ 36292016, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012» (далі - Акт перевірки), на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважає ці висновками такими, що ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються належними доказами, тоді як господарські відносини між ПП «Трансоіл Груп» та ТОВ «Байк-Ал» у період, що перевірявся Податковим органом, підтверджуються відповідними первинними та іншими документами.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач послався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємства «Трансоіл Груп», код за ЄДРПОУ 36292016, є юридичною особою, платником податку на додану вартість та як платник податків перебуває у ДПІ у Києво-Святошинського районі. Основний вид діяльності Підприємства за КВЕД - вантажний автомобільний транспорт.

З 10.12.2013 по 24.01.2014 посадовими особами Податкового органу на підставі направлень від 10.12.2013 №511, 512, 513, 514, 515, 516 та 517, наказу ДПІ у Києво-Святошинського районі ГУ Міндоходів у Київській області від 29.11.2013 №480, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Трансоіл Груп», код за ЄДРПОУ 36292016, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №54/10-13-22-01-121/36292016 від 30.01.2014, у висновках якого, серед іншого, зафіксовано наступні порушення з боку Підприємства:

1. п. 138.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього в сумі 751897 грн., у тому числі по періодам:

півріччя 2012 року в сумі 334202 грн.;

три квартали 2012 року в сумі 751897 грн. (у т.ч. 3 квартал 2012 року - 417695 грн.);

рік 2012 - 751897 грн. (у тому числі 4 квартал 2012 року - 0 грн.).

2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10, п. 201.11 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 716093 грн., у тому числі по періодам:

- липень 2012 року в сумі 238716 грн.;

- вересень 2012 року в сумі 159090 грн.;

- грудень 2012 року в сумі 318287 грн.

До вказаних висновків Податковий орган дійшов на підставі наступних викладених в Акті перевірки обставин:

«Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 у загальній сумі 2968560 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари», 31 «Рахунки в банках», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 90 «Собівартість», договорів, накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок встановлено завищення задекларованих ПП «Трансоіл Груп» показників у рядку 05.1 Декларацій «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» всього у сумі 3580465 грн., у т. ч. по періодам:

півріччя 2012 у сумі 1591437 грн.;

3 квартали 2012 - 3580465 грн. (у т. ч. 3 квартал 2012 - 1989028 грн.);

рік 2012 - 3580465 грн. (у т. ч. 4 квартал 2012 - 0 грн.).

ПП «ТРАНСОІЛ ГРУП» до складу витрат включено суми витрат по придбанню вторинного алюмінієвого сплаву, який придбано у ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал»), діяльність якого не спрямована на реальне настання правових наслідків, а саме: відповідно до даних бухгалтерських рахунків 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 281 Товари на складі», 90 «Собівартість», 311 «Поточні рахунки в національній валюті» до витрат у 2 кварталі 2012 року включено суму 1591437 грн. та у кварталі 2012 року - 1989028 грн. вартість вторинного алюмінієвого сплаву по ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал»), код ЄДРПОУ 36292016.

Від ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 18.10.2012 №825/22-50/36566840 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Байк-Ал», код за ЄДРПОУ 36566840 щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками з ТОВ «Сіятс», код за ЄДРПОУ 37046433, ТОВ «ТК «Міссурі», код ЄДРПОУ 36927463 за червень, липень 2012 року та правильності обчислення податкових зобов'язань з контрагентами - покупцями МПП «Яспис», код за ЄДРПОУ 22014712, ПП «Трансоіл Груп», код за ЄДРПОУ 36292016, ТОВ «НЗМС», код за ЄДРПОУ 32062230, ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс», код за ЄДРПОУ 32598622 за червень, липень 2012». Так, за результатами аналізу АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» та отриманих від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС матеріалів, встановлено, що сума податкового кредиту ТОВ «Байк-Ал» за червень та липень 2012 року сформовано за рахунок проведення взаємовідносин з підприємством, яке має ознаки «фіктивності». Задекларований податковий кредит ТОВ «Байк-Ал», отриманий від контрагента-продавця ТОВ «Торгова Компанія «Міссурі» за червень 2012 року сформований неправомірно та підлягає зменшені до 0 та від ТОВ «Сіятс» за липень 2012 року сформований неправомірно та підлягає зменшеного до 0.

В ході перевірки та згідно аналізу додатку №5 (розділ «податкові зобов'язання») до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» поданих посадовими особами ТОВ «Байк-Ал» до ДПІ у Оболонському районі м. Києва за червень, липень 2012 року встановлено, що покупцями товарів ТОВ «Байк-Ал» є… ПП «Трансоіл Груп».

В ході проведення перевірки не підтверджено реальність господарських операцій ТОВ «Байк-Ал» з МПП «Яспис», ПП «Трансоіл Груп» в червні 2012 року, з ТОВ «Новомосковський завод металів та сплавів», ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» в липні 2012, а правочини ТОВ «Байк-Ал» з МПП «Яспис», ПП «Трансоіл Груп», ТОВ «Новомосковський завод металів та сплавів», ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» вчинені без настання реальних наслідків.

ТОВ «Байк-Ал» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Таким чином, відсутній правочин між ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») та ПП «Трансоіл Груп», як такий, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст. 234 Цивільного кодексу України).

За результатами перевірки ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») не підтверджено обсяги проведених операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу ПП «Трансоіл Груп».

Такими чином, ПП «Трансоіл Груп» в порушення вимог п.138.1, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищено показники у рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» всього у сумі 3580465 грн., у т. ч. по періодам:

Півріччя 2012 у сумі 1591437 грн.;

3 квартали 2012 - 3580465 грн. (у т. ч. 3 квартал 2012 - 1989028 грн.);

рік 2012 - 3580465 грн. (у т. ч. 4 квартал 2012 - 0 грн.).

Крім того, перевіркою встановлено здійснення ПП «Трансоіл Груп» операцій з придбання та експорту товарів по договору комісії, які є невластивими в контексті діяльності ПП «Трансоіл Груп», а саме: вторинний алюмінієвий сплав (постачальник ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал»).

Вид діяльності ПП «Трансоіл Груп» - 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Фактично ПП «Трансоіл Груп» здійснює операції із надання транспортних послуг.

В ході перевірки, на підставі наданих первинних документів встановлено, що питома вага вартості наданих ПП «Трансоіл Груп» транспортних послуг у загальному обсязі реалізації товарів (робіт, послуг) становить :

за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року - 75 %;

за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 року - 74 %.

В ході перевірки встановлено, що ПП «Трансоіл Груп» здійснювало операції з продажу товарів, які є нетиповими для основного виду діяльності підприємства, а саме вторинний алюмінієвий сплав.

Про нетиповість операцій з придбання та продажу нетипової продукції для діяльності ПП «ТрансшлТруп» свідчать значні відмінності у структурі витрат та структурі податкового кредиту під час здійснення звичайної діяльності платника під час здійснення операції з придбання та продажу нетипової продукції.

Так, структура реалізаційної вартості надання транспортних послуг ПП «Трансоіл Груп» в межах основної діяльності вказує, що в такій вартості значну частку займають витрати по оренді автотранспорту, витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів, витрати на ремонт автотранспорту, матеріальні витрати та вартість труда персоналу з нарахуванням на фонд оплати праці.

В той же час, діяльність з придбання та продажу нетипової продукції має у складі витрати - витрати на придбання такої продукції (вартість таких товарів). Собівартість реалізованих товарів за експортними операціями по договору комісії складається з вартості придбання таких товарів, що відображено в регістрах бухгалтерського Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» - Кт 281 «Товари на складі».

При цьому, до складу податкового кредиту віднесено ПДВ з вартості придбаних товарів (вторинний алюмінієвий сплав), які в подальшому були передані на комісію тому ж ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») для реалізації цього товару покупцю-нерезиденту, а вартість такого вторинного алюмінієвого сплаву реально не вплинула на зміну майнового стану ПП «Трансоіл Груп».

Розглядаючи операції з реалізації товару на експорт по договору комісії в межах основної діяльності (надання транспортних послуг) по суті ПП «Трансоіл Груп» виступає третьою особою, уповноваженою здійснювати утримання та внесення до бюджету податку.

ПП «Трансоіл Груп» згідно договору комісії від 14.02.2012 №14/02-12 передає ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») вторинний алюмінієвий сплав (який був придбаний також у ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») для здійснення продажу цього товару нерезидентам України (ест порт). Умови поставки - франко-склад Продавця (ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал»). ПП «Трансоіл Груп» передає на адресу ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») вторинний алюмінієвий сплав.

ПП «Трансоіл Груп» відповідно до укладеного договору від 09.02.2012 №9/02-42 щодо купівлі-продажу вторинного алюмінієвого сплаву відносить вартість товару на собівартість та включає до складу витрат.

При цьому, товар (вторинний алюмінієвий сплав) передається ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») (комісіонер) для реалізації по договору комісії від 14.02.2012 №14/02-12 (фактично проведено лише формальний обмін документами, товар не переміщувався від постачальника ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») до покупця - ТОВ «Трансоіл Груп» (оскільки зберігався на складі продавця), та від комітента ПП «Трансоіл Груп» до комісіонера - ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал»).

Витрати, понесені комісіонером по транспортуванню та зберіганню продукції, відшкодовуються комітентом.

Винагорода комісіонера склала 7264,66 грн. (з ПДВ).

Вторинний алюмінієвий сплав було реалізовано Компанії Steelinvest (Словаччина).

ПП «Трансоіл Груп» в ході придбання товару відносить до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбаних (оплачених) товарів. Підприємством при реалізації товару застосовано «нульову» ставку про формування податкових зобов'язань та отримана безпідставна податкова вигода у вигляді податкового кредиту з податку на додану вартість, за рахунок якого мала зменшитись сума податку, який підприємство повинно було сплатити від здійснення своєї основної діяльності.

Тобто, така господарська діяльність ПП «Трансоіл Груп» з експорту спрямована винятково на зменшення бази оподаткування, та не має під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Вищезазначені господарські операції здійснювались лише з метою одержання податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ, оформлення операцій з «придбання» нетипової продукції та «реалізації» її на експорт, які пройшли транзитом через ПП «Трансоіл Груп» та не спричиняють змін майнового стану, завідомо є малоприбутковими операціями, тобто, така господарська діяльність спрямована винятково на зменшення бази оподаткування, та не має під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової мети, тобто, не є господарською операцією для ПП «Трансоіл Груп», а також відсутності у посадових осіб підприємства правових підстав щодо бухгалтерського обліку зазначених операцій, у посадових осіб підприємства відсутні правові підстави щодо відображення в податковому обліку зазначених операцій…

В ході перевірки ПП «Трансоіл Груп» надано укладений договір від 09.02.2012 №9/02-12 щодо купівлі-продажу вторинного алюмінієвого сплаву у ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал»), договір комісії від 14.02.2012 №14/02-12, платіжні доручення на перерахування коштів, акти прийому-передачі, податкові накладні, акти передачі товару на комісію, звіт комісіонера, виписки банку, вантажні митні декларації, специфікації.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки, позивач направив на адресу Податкового органу відповідні заперечення, за результатом розгляду яких листом Податкового органу №1223/10-13-22-01-118 від 11.02.2014 висновки Акту перевірки залишені без змін.

На підставі Акту перевірки 14.02.2014 Податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0000272200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 895116,00 грн., у тому числі за основним платежем 716093,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 179023,00 грн.;

- №0000262200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 939871,00 грн., у тому числі за основним платежем 751897,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 187974,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області 18.04.2014 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15.05.2014 приведені податкові повідомлення-рішення від 14.02.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

З матеріалів справи вбачається наступне.

15.12.2011 між ТОВ «Байк-Ал» (продавець) та фірмою «Steelinvest» s.r.o., Кошице, Словеччина (покупець) укладено контракт №4, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець придбаває металопродукцію, номенклатура, кількість, ціна та умови поставок яких визначені специфікаціями, що додаються до контракту та є їх невід'ємною частиною (п.1.1 контракту). Загальна вартість контракту складає 6 000 000 дол. США. (п.2.1 контракту). Якість кожної партії продукції, що поставляється, підтверджується сертифікатами якості, виданими виробником або лабораторією, що має державну атестацію (п. 3.1 контракту). Пунктом 3.3 контракту визначено конкретний об'єкт поставки - сплав марки АК5М2, його якісні, хімічні та фізичні характеристики.

09.02.2012 між ТОВ «Байк-Ал» (продавець) та ПП «Трансоіл Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №09/02-12, відповідно до умов якого продавець зобов'язується реалізувати покупцю, а покупець - прийняти й оплатити металопродукцію (товар), номенклатура, кількість та ціна якої визначені у специфікаціях, що додаються до договору та є його невід'ємною частиною.

На підтвердження реальності виконання умов договору №09/02-12 від 09.02.2012 позивач надав копії специфікацій №1 від 19.06.2012, №2 від 25.06.2012, №3 від 26.06.2012 та №4 від 27.06.2012; видаткових накладних №БЙК7 від 19.06.2012, №БЙК17 від 25.06.2012, №БЙК19 від 26.06.2012 та №БЙК25 від 27.06.2012; довідку банку про оплату товару; податкових накладних №9 від 19.06.2012, №11 від 25.06.2012, №12 від 26.06.2012 та №13 від 27.06.2012 на загальну суму ПДВ 716092,95 грн.

14.02.2012 між ТОВ «Байк-Ал» (комісіонер) та ПП «Трансоіл Груп» (комітент) укладено договір комісії на реалізацію металопродукції №14/02-12 (із додатковою угодою від 15.02.2012), відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за комісійну винагороду здійснити від свого імені в інтересах комітента продаж металопродукції, що належить комітенту, нерезидентам України за межі України (експорт). Винагорода комітента, яку сплачує йому комітент за фактично виконані роботи за цим договором, дорівнює 0,2% (з урахуванням ПДВ - 20%) від вартості реалізованої продукції.

На підтвердження реальності виконання умов договору №14/02-12 від 14.02.2012 позивачем надані копії: специфікацій №1 від 19.06.2012, №2 від 19.06.2012, №3 від 25.06.2012, №4 від 26.06.2012, №5 від 26.06.2012, №6 від 26.06.2012, №7 від 26.06.2012, №8 від 27.06.2012 та №9 від 27.06.2012; актів про приймання-передачу продукції на комісію №1 від 19.06.2012, №2 від 19.06.2012, №3 від 25.06.2012, №4 від 26.06.2012, №5 від 26.06.2012, №6 від 26.06.2012, №7 від 26.06.2012, №8 від 27.06.2012 та №9 від 27.06.2012; звіту комісіонера №1 від 17.07.2012.

12.04.2012 між сторонами приведеного вище контракту № 4 укладено додаткову угоду до контракту №4 від 15.12.2011, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо зміни змісту вступної частини контракту, виклавши її текст в наступній редакції: «ТОВ «Байк-Ал», м. Київ, Україна, що в подальшому іменується Продавець, в особі директора Яремчука Валерія Михайловича, який діє на підставі Статуту та договорів комісії: №03/01-12 від 03.01.2012, №10/01-12 від 10.01.2012, №18/01-12 від 18.01.2012, №08/02-12 від 08.02.2012, №14/02-12 від 14.02.2012, №22/02-12 від 22.02.2012, №28/02-12 від 28.02.2012, №06/03-12 від 06.03.2012, №12/03-12 від 12.03.2012, №20/03-12 від 20.03.2012, №29/03-12 від 29.03.2012, №10/04-12 від 10.04.2012, з одного боку, та фірма «Steelinvest» s.r.o., Кошице, Словеччина, що в подальшому іменується Покупець, в особі директора Гірманової Оксани, яка діє на підставі Статуту, з другого боку, разом за текстом - Сторони, уклали даний контракт про наступне:».

Позивачем були надані копії наступних складених (виписаних) у рамках виконання умов контракту №4 від 15.12.2011 документів: специфікації №1 від 25.01.2012; акту приймання-передачі наданих послуг №6558 від 06.07.2012; акту приймання-передачі наданих послуг №6446 від 04.07.2012; акту приймання-передачі наданих послуг №6250 від 27.06.2012; акту наданих послуг №ТАА3247 від 19.06.2012; акту наданих послуг №ТАА3248 від 19.06.2012; акту наданих послуг №ТАА3406 від 25.06.2012; акту наданих послуг №БЙК18 від 17.07.2012; податкової накладної від 17.07.2012 №5; акту наданих послуг №БЙК15 від 17.07.2012; податкової накладної від 17.07.2012 №4; довідки №1 від 27.06.2012 про стан виконання умов по договору комісії №14/02-12 від 14.02.2012; довідки №2 від 17.07.2012 про стан виконання умов по договору комісії №14/02-12 від 14.02.2012; ВМД №100200000/2012/063186 від 27.06.2012; схем загрузки автомобіля №ВН 0726 ЕВ; н/п ВН 5982 ХО; інвойсу №36 від 27.06.2012; сертифікату якості №005182 від 27.06.2012; протоколу радіаційного контролю т/з та вантажу №36 від 27.06.2012; ВМД №100190000/2012/037799 від 25.06.2012; схеми загрузки автомобіля №ВН 3496 ВЕ; н/п ВН 7808 ХТ; інвойсу №35 від 25.06.2012; сертифікату якості №005181 від 25.06.2012; протоколу радіаційного контролю т/з та вантажу №35 від 25.06.2012; ВМД №100190000/2012/037701 від 19.06.2012; схеми загрузки автомобіля №12552 ОВ; н/п ВН 1463 XX; інвойсу №32 від 19.06.2012; сертифікату якості №005178 від 19.06.2012; протоколу радіаційного контролю т/з та вантажу №32 від 19.06.2012; ВМД №100190000/2012/037700 від 19.06.2012; схеми загрузки автомобіля №ВН 7864 СР; н/п ВН 2700 ХО; інвойсу №33 від 19.06.2012; сертифікату якості №005179 від 19.06.2012; протоколу радіаційного контролю т/з та вантажу №33 від 19.06.2012; ВМД №100200000/2012/063289 від 04.07.2012; схеми загрузки автомобіля №ВН 7182 СВ; н/п ВН 5845 ХР; інвойсу №40 від 04.07.2012; сертифікату якості №005186 від 04.07.2012; протоколу радіаційного контролю т/з та вантажу №40 від 04.07.2012; ВМД №100200000/2012/063288 від 04.07.2012; схеми загрузки автомобіля №ВН 0105 АР; н/п ВН 2659 ХТ; інвойсу №39 від 04.07.2012; сертифікату якості №005185 від 04.07.2012; протоколу радіаційного контролю т/з та вантажу №39 від 04.07.2012; ВМД №100200000/2012/063287 від 04.07.2012; схеми загрузки автомобіля №АІ 8145 СТ; н/п АІ 3168 ХО; інвойсу №37 від 04.07.2012; сертифікату якості №005183 від 04.07.2012; протоколу №37 радіаційного контролю т/з та вантажу від 04.07.2012; ВМД №100200000/2012/063285 від 04.07.2012; схеми загрузки автомобіля №ВН 9542 СТ; н/п ВН 1132 ХО; інвойсу №38 від 04.07.2012; сертифікату якості №005184 від 04.07.2012; протоколу №38 радіаційного контролю т/з та вантажу від 04.07.2012; ВМД №100200000/2012/063326 від 05.07.2012; схеми загрузки автомобіля №ВН 2364 СХ; н/п ВН 2184 ХР; інвойсу №41 від 05.07.2012; сертифікату якості №005187 від 05.07.2012; протоколу радіаційного контролю т/з та вантажу №41 від 05.07.2012; листіву ПАТ «Прайм-Банк» від 20.07.2012 №793/16 та від 25.07.2012 №821/16; довідки ПАТ «Банк Національні інвестиції» від 24.03.2014 №877/14-1.

З постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 23.06.2014 про закриття кримінального провадження №32014110200000010 від 26.02.2014, вбачається, що за показаннями директора ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») Яремчука В.М. підприємство займалося купівлею-продажем та переробкою кольорових металів; протягом 2012 року реалізувало в адресу ПП «Трансоіл Груп» алюмінієві злитки, виробником яких являлося ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал»).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність є превалювання сутності над формою, тобто облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена у підпункті 1.2 пункту 1, підпункті 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2,16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями).

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України».

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як було зазначено вище, в Акті перевірки Податковий орган посилається на висновки акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 18.10.2012 №825/22-50/36566840 щодо здійснення ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Судом встановлено, що правомірність дій ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС щодо складання вказаного акту були предметом судового розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2013 у справі №826/7968/13-а (з урахуванням ухвали від 03.07.2013 про виправлення описки), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014, суд постановив: визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Дукаті», за результатами якої складено акт від 18.10.2012 №825/22-50/36566840 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Дукаті» (код ЄДРПОУ 36566840) з контрагентами ТОВ «Торгова компанія «Міссурі» та ТОВ «Сіятс», від яких позивач задекларував податковий кредит за червень, липень 2012 року; зобов'язати ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію що внесена на підставі акту від 18.10.2012 №825/22-50/36566840 з контрагентами, та відновити податковий кредит отриманий позивачем від ТОВ «Торгова компанія «Міссурі» та ТОВ «Сіятс», а також відновити податкові зобов'язання надані ПП «Трансоіл Груп» за червень 2012 року та ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» за липень 2012 року.

В судових рішеннях у справі №826/7968/13-а суди першої та апеляційної інстанції констатували, що зустрічна звірка фактично не відбулась, а викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновки ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання правочинів фіктивними зроблені з перевищенням службових повноважень органу ДПС України.

Водночас, в Акті перевірки Податковий орган, окрім посилання на приведені висновки акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 18.10.2012 №825/22-50/36566840, виходить із відсутності ділової мети господарських операцій між ПП «Трансоіл Груп» та ТОВ «Байк-Ал», та зі спрямованості таких операцій на зменшення бази оподаткування.

Так, встановлено, що ПП «Трансоіл Груп» відповідно до договору комісії від 14.02.2012 №14/02-12 передає ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») вторинний алюмінієвий сплав, який був придбаний також у ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал»), для здійснення продажу цього товару нерезидентам України (експорт) за умовами поставки - франко-склад продавця; ПП «Трансоіл Груп» передає на адресу ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») вторинний алюмінієвий сплав.

ПП «Трансоіл Груп» відповідно до укладеного договору від 09.02.2012 №9/02-42 щодо купівлі-продажу вторинного алюмінієвого сплаву відносить вартість товару на собівартість та включає до складу витрат.

При цьому, товар передається ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») для реалізації по договору комісії від 14.02.2012 №14/02-12 - фактично проведено лише формальний обмін документами, товар не переміщувався від постачальника ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал») до покупця - ТОВ «Трансоіл Груп», оскільки зберігався на складі продавця, та від комітента ПП «Трансоіл Груп» до комісіонера - ТОВ «Дукаті» (ТОВ «Байк-Ал»). При цьому, директор ТОВ «Байк-Ал» надав пояснення, що останнє є виробником цієї продукції (копія постанови про закриття кримінального провадження).

Суд звертає увагу, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів, укладених позивачем із ТОВ «Байк-Ал», доречним є застосування доктрини «Ділова мета» (business purpose) та «Реальність господарської операції».

Суть доктрини полягає у тому, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета, крім мінімізації оподаткування. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною сутністю операцій та такий правочин визнається недійсним. При цьому обов'язок доказування розумного змісту покладається на учасників правочину.

Така позиція суду ґрунтується на світових стандартах оцінки правомірності податкових вигод, відображених, зокрема, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 21 лютого 2006 року у справі C-255/02 (справа Halifax), де, серед іншого, вказано, що при вчиненні операцій, основною метою яких є отримання податкової вигоди, платник позбавляється права на податкову вигоду, а операції перекваліфіковуються з метою відновлення ситуації, яка мала б місце при відсутності зловживання.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статей 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

В Українському законодавстві в п. п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, зазначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Верховний Суд України застосовуючи доктрину «Ділова мета» зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності наприклад шляхом відшкодування (мінімізації) ПДВ.

Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 20.07.2010 №1112/11/13-10, зокрема, зазначає, що вимога щодо бюджетного відшкодування ПДВ може бути визнана необґрунтованою, якщо судом встановлено, що головною метою платника податку є одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди.

Враховуючи викладене, суд робить висновок що операції, не обумовлені причинами ділового характеру, позбавляють платника податків права на податкову вигоду, у тому числі права на податковий кредит.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими висновки Податкового органу щодо завищення Підприємством валових витрати та податкового кредиту, отже відповідні показники повинні бути поновлені.

Водночас суд звертає увагу на наступне.

У приведеному вище рішенні Європейського Суду з прав людини від 21 лютого 2006 року у справі C-255/02 (справа Halifax) суд зазначив, що при вчиненні операцій, основною метою яких є отримання податкової вигоди, платник позбавляється права на податкову вигоду, а операції перекваліфіковуються з метою відновлення ситуації, яка мала б місце при відсутності зловживання. Водночас суд звернув увагу на те, що наслідком виявлення зловживання повинно бути не накладення штрафу, виникнення зобов'язання по сплаті відповідної заборгованості як наслідок виявлення несплати, яка потягнула неправомірне зменшення усієї або частини суми «вхідного» ПДВ.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування до Підприємства штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ та податку на прибуток підприємств, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення у цій частині підлягають скасуванню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, практики Європейського Суду з прав людини, оцінюючи у сукупності викладені законодавчі норми та обставини справи, беручи до уваги обґрунтованість висновків Акту перевірки та відсутність підстав для застосування до Підприємства фінансових (штрафних) санкцій, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до положень частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинського районі Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» від 14 лютого 2014 року №0000262200 в частини збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 187974 (сто вісімдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинського районі Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» від 14 лютого 2014 року №0000272200 в частини збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 179023 (сто сімдесят дев'ять тисяч двадцять три) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Трансоіл Груп» (код ЄДРПОУ 36292016) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.