Постанова

від 26.11.2014 по справі 810/3295/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №810/3295/14 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Літвіної Н.М., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі: Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Приватного підприємства «Трансоіл Груп» та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Трансоіл Груп» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Трансоіл Груп» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»: №0000272200 та №0000262200 від 14.02.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем та відповідачем було подано апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, позивач просить скасувати спірне рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а відповідач - відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги, викладені в їх апеляційних скаргах, та просили їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП «Трансоіл Груп» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишенню без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача на підставі направлень від 10.12.2013 №511, 512, 513, 514, 515, 516 та 517, наказу ДПІ у Києво-Святошинського районі ГУ Міндоходів у Київській області від 29.11.2013 №480, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , п. 77.4 ст. 77 , п. 82.1 ст. 82 ПК України проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Трансоіл Груп» (код за ЄДРПОУ 36292016), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №54/10-13-22-01-121/36292016 від 30.01.2014 року про порушення позивачем п. 138.1 , п. 138.8 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України , в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства всього в сумі 751897 грн.; п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 , п. 201.10 , п. 201.11 ст. 200 ПК України , в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 716093 грн.

14.02.2014 року на підставі Акту перевірки Податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0000272200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 895116,00 грн., у тому числі за основним платежем 716093,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 179023,00 грн.; №0000262200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 939871,00 грн., у тому числі за основним платежем 751897,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 187974,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, після процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у Київській області, позивач звернувся до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2011 року між ТОВ «Байк-Ал» (продавець) та фірмою «Steelinvest» s.r.o., Кошице, Словеччина (покупець) укладено контракт №4, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець придбаває металопродукцію, за умовами, визначеними в контракті (т.1 а.с.166-170).

09.02.2012 між ТОВ «Байк-Ал» (продавець) та позивачем ПП «Трансоіл Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №09/02-12 (т.1 а.с.127-128), відповідно до умов якого продавець зобов'язується реалізувати покупцю, а покупець - прийняти й оплатити металопродукцію.

14.02.2012 між ТОВ «Байк-Ал» (комісіонер) та ПП «Трансоіл Груп» (комітент) укладено договір комісії на реалізацію металопродукції №14/02-12 (т.1 а.с.142-144) (із додатковою угодою від 15.02.2012 року (т.1 а.с.145), відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за комісійну винагороду здійснити від свого імені в інтересах комітента продаж металопродукції, що належить комітенту, нерезидентам України за межі України (експорт).

ПП «Трансоіл Груп» відповідно до укладеного договору від 09.02.2012 №9/02-12 щодо купівлі-продажу у ТОВ «Байк-Ал» вторинного алюмінієвого сплаву, віднесло вартість товару на собівартість та включило до складу витрат.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних та інших документів, передбачених законодавством.

Водночас ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, та для забезпечення реальної господарської діяльності.

Судом апеляційної інстанції було ретельно досліджено документи, надані позивачем на підтвердження вищеописаних договорів, а саме: специфікації (т.1 а.с.129, 132, 135, 138, 146, 148, 150, 172 та ін.); акти приймання-передачі наданих послуг (т.1 а.с.147, 149, 155, 157, 159, 163, 174, 176, 177, 178, 179, 181); звіт комісіонера №1 до договору комісії №14/02-12 від 14.02.2012 року (т.1 а.с.164-165); податкові накладні (т.1 а.с.131, 134, 137, 140 ); довідок про стан виконання умов по договору комісії (т.1 а.с.183-186); схеми завантаження автомобіля (т.1 а.с.191, 199, 215, 223, 239, т.2 а.с.2, 10, ); інвойси (т.1 а.с.192, 200, 216, 224, 232, 240, т.2 а.с.3, 11); сертифікатів якості (т.1 а.с.209, 217, 225, 233, 241, т.2 а.с.4, 12,); протоколів радіаційного контролю т/з та вантажу (т.1 а.с.218, 226, 234, 242, т.2 а.с.5, 13); реєстри виданих та отриманих податкових накладних (а.с.82-88); витратні накладні (т.1 а.с.130, 133, 136, 139 ), міжнародні товарно-транспортні накладні (а.с.190, 206, 214, 222, 238), банківські довідки (т.1 а.с.141, т.2 а.с.14-16, ); атестат спеціалізованого металургійного переробного підприємства серії АВ №548876; договору оренди №7/10 від 01.09.2010 року та акт прийому-передачі від 01.01.2010 року; накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів; витяги зі складського обліку товару за 19, 25, 26, 27 червня 2012 року та за 04, 05 липня 2012 року та іньші докази які підтверджують що продукція придбана позивачем у підприємства ТОВ «Байк-Ал» у належному та законному порядку продана за межи України.

Дослідивши належні докази реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Байк-Ал», колегія суддів вважає, що позивач має право на включення відповідних сум до складу витрат та податкового кредиту, при наявності складених, відповідно до законодавства документів, що підтверджують сплату грошових коштів та реальність господарської діяльності позивача.

Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу на висновки акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Байк-Ал» №825/22-50/36566840 від 18.10.2012 року та інших актів перевірок податкових органів, як на підтвердження факту відсутності реальних господарських (підприємницьких) відносин ПП «Трансоіл Груп» з контрагентами, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в зв'язку з тим, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведена та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0000272200 та №0000262200 від 14.02.2014 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу .

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, не дотримуючись вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надав суду належні докази та не обгрунтував правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги ПП «Трансоіл Груп» спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови суду від 07.08.2014 року, та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Приватного підприємства «Трансоіл Груп» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області слід задовольнити.

У відповідності до ст.94 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Як вбачається з платіжних доручень №3951 від 04.03.2014 року (т.1 а.с.2) та №4641 від 18.08.2014 року (т.2 а.с.123), позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 4872,00 грн.; та за подачу апеляційної скарги в розмірі 2436,00 грн., які слід відшкодувати на користь ПП «Трансоіл Груп».

Керуючись ст.ст.41, 94, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Трансоіл Груп» - задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 року - скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги Приватного підприємства «Трансоіл Груп» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0000262200 та №0000272200 від 14.02.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Трансоіл Груп» (код ЄДРПОУ 36292016) судові витрати за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 7 308,00 грн. (сім тисяч триста вісім гривень).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Літвіна Н. М.

Мєзєнцев Є.І.