Постанова

від 13.08.2014 по справі 902/184/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 902/184/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промислове та цивільне будівництво" на рішення господарського суду Вінницької області від 18 березня 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14 травня 2014 року у справі № 902/184/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поділля-Ойл" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промислове та цивільне будівництво" про стягнення суми, -

Встановив:

У лютому 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Поділля-Ойл" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промислове та цивільне будівництво", з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення 135836,80 грн. основного боргу, 10663,45 грн. пені, 2903,83 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18 березня 2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 травня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 135836,80 грн. основного боргу, 10634 грн. пені, 2903,83 грн. 3 % річних. У стягненні 29,45 грн. пені відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Сторони у справі не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 3 травня 2012 року сторонами укладено договір поставки № 82, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець - прийняти товар і оплатити його вартість на умовах даного договору.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 490878,90 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, податковими накладними та довіреностями на отримання товару, проте, відповідач, отримавши товар, розрахувався за нього частково, в сумі 355042,10 грн., заборгувавши позивачу 135836,80 грн. і залишивши відповідну вимогу останнього без належного реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 712 Цивільного кодексу України, встановивши зазначені обставини, дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення суми основної заборгованості.

Разом з тим, враховуючи факт прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, положення ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 5.3 договору, судом задоволено й вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2903,83 грн. 3 % річних в повному обсязі, а вимоги стосовно стягнення пені в розмірі 10663,45 грн. частково, в сумі 10634 грн., посилаючись на помилковість відповідного розрахунку позивача.

З таким рішенням місцевого суду погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Вказані висновки попередніх судових інстанцій є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи скаржника стосовно того, що судами порушено норми ст.ст. 4 2 , 4 3 , 22, 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч. 1, 5 ст. 55 Конституції України, ґрунтуються на неправильному тлумаченні та розумінні зазначених норм чинного законодавства, а тому, не можуть братися судом касаційної інстанції до уваги.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промислове та цивільне будівництво" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 18 березня 2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14 травня 2014 року у справі № 902/184/14 - без змін.

Поновити виконання судового рішення у справі.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.