Рішення

від 30.01.2007 по справі 10/276пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/276пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.01.07 р.                                                                               Справа № 10/276пн                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  -Рокицький І.В.- довіреність ;

                  від відповідача –Покинтелиця  О.С.- довіреність;

                  від третьої  особи - Рокицький І.В.- довіреність ;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом  Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод”   м. Запоріжжя    

до відповідача – Закритого акціонерного товариства „Завод „Ремсчотмаш” м. Дружківка,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Акціонерне товариство „Українська автомобільна корпорація” м. Київ,   

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства „Завод „Ремсчотмаш”                           м. Дружківка

до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод” м. Запоріжжя

про стягнення збитків у сумі 12 957,38грн., -

У судовому засіданні 23.10.2006р. оголошувалась перерва.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач – Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод” м. Запоріжжя, з позовом до Закритого акціонерного товариства „Завод „Ремсчотмаш” м. Дружківка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Акціонерне товариство „Українська автомобільна корпорація” м. Київ, про витребування майна з чужого незаконного володіння – автомобілів Славута ЗАЗ-110307 кузов № Y6D11030730021051, 2003 року випуску та автомобіль Славута ЗАЗ-110307 кузов № Y6D11030730018041, 2003 року випуску.

        В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Дилерський договір №76 від 12.07.2002р., договір схову № 76а від 12.07.2002р., лист № 537 від 04.06.2003р., наказ на відвантаження автомобілів № 75/2003 від 20.06.2003р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.092004р. та постанову Вищого господарського суду України від 10.05.2005р. по справі № 31/318, листи №1/1-1149 від 24.05.2004р., № 1/1-1232 від 01.03.2005р., №1/1-1277 від 12.10.2005р., невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідач   у  судовому  засіданні  та відзиві позов не визнав. Посилався на те, що ним умови договорів порушені не були, оскільки дистриб'ютором не було видано наказ встановленої форми на відвантаження автомобілів. Вважає, що наданий дистриб'ютором наказ № 75/2003 від 20.06.2003р. не є наказом встановленої форми, яку встановив сам дистриб'ютор.   

Третя особа у пояснення підтвердила обставини, викладені позивачем у позовній заяві  щодо  факту  передачі  спірних  автомобілів, надала додаткові документи, вважає,  що  позов  заявлено  правомірно.

    Закритим акціонерним товариством “Завод “Ремсчетмаш”  подано зустрічний позов до Закритого акціонерного товариства “Запорізький автомобілебудівний завод”  про стягнення збитків в сумі 12 957,38грн., що понесені в результаті зберігання автомобілів відповідача за зустрічним позовом.

   Ухвалою від 30.10.2006р. вказаний зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним по справі №10/276пн.

  В обґрунтування своїх позовних вимог позивач по зустрічному позову посилається на Дилерський договір №76 від 12.07.2002р., договір схову №76а від 12.07.2002р., лист №537 від 04.06.2003р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.092004р. по справі №31/318, листи №1/1-1149 від 24.05.2004р., №1/1-1232 від 01.03.2005р., №1/1-1277 від 12.10.2005р., невиконання відповідачем своїх зобов'язань, розрахунок понесених збитків.

Відповідач за зустрічним позов у судовому засіданні та відзиві проти позову заперечував. Посилався на те, що згідно умов договору схову № 76а  від 12.07.2002р. позивач по зустрічному позову був зобов'язаний безоплатно за власний рахунок зберігати спірні автомобілі. Також посилався на те, що згідно умов договору  № 76а від 12.07.2002р. до  його  компетенції не було віднесено зобов'язання видавати наказ встановленої форми, та позивач по зустрічному позову був зобов'язаний на вимогу Акціонерного товариства „Українська автомобільна корпорація” повернути спірне майно.

Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  сторонами  документи,  заслухавши  пояснення,  оцінивши  докази за  своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  первісні позовні  вимоги  підлягають задоволенню, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з  наступних  підстав.

Судом встановлено, що 12.07.2002р. був укладений Дилерський договір №76, згідно якого дистриб'ютор (третя особа) доручає, а дилер  (відповідач по первісному позову) приймає на себе обов'язок по забезпеченню просування продукції виготовлювача  (позивач  по  справі) на ринку Донецької області, видачі її покупцям та післяпродажному обслуговуванню.   

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п.10.1 угоди,  сторони  встановили  дію  договору  до 31.12.2002р.

На  підставі  листа АО “Українська автомобільна  корпорація” № 15124  від 09.12.2002 р.  договір  був  продовжений  за  згодою  сторін  до  31. 12.2003 р.

Згідно наданої сторонами копії листа  № 537 від 04.06.2003р. вказаний договір був розірваний з ініціативи дистриб'ютора з 03.06.2003р., про що учасники процесу не заперечували.  

На виконання п. 4.3.2 вищевказаного договору, 12.07.2002р. був укладений договір схову № 76а, згідно якого охоронник (відповідач по первісному позову) зобов'язується зберігати майно, а дистриб'ютор (третя особа) прийняти це майно у разі розірвання даної угоди чи по закінченню троку його дії.  

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

В  судовому  засіданні  22.01 2007 р.  представники  сторін  підтвердили,  що  договір  схову   має  нумерацію  № 76 а, за  своїм  змістом  ідентичне  договору схову № 76,  а  розбіжності  щодо  позначки  обумовлені  допущеними  описками між сторонами при  реєстрації  у  діловодстві.

Відповідно до п.4.1 угоди,  сторони  встановили  дію  договору  до 31.12.2002р.

На  підставі  листа АО “Українська автомобільна  корпорація” № 15124  від 09.12.2002 р.  договір схову № 76 а був  також  продовжений  за  згодою  сторін  до  31. 12.2003 р.

Задовольняючи первісні позовні вимоги суд виходить з наступного.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що на виконання умов договорів № 76 від 12.07.2002р. та №76а від 12.07.2002р. відповідачу за первісним позовом було передано майно виробника (позивача за первісним позовом), у тому числі спірне майно – автомобілі  Славута ЗАЗ-110307 кузов № Y6D11030730021051, 2003 року випуску та автомобіль Славута ЗАЗ-110307 кузов № Y6D11030730018041, 2003 року випуску, що підтверджується матеріалами справи,  а  саме  Актом приймання-передачі № 265901  та № 235751, які  містять  позначку  “Передан  для  реалізації  ЗАО “Ремсчетмаш”  та по суті не заперечується сторонами.

Судом встановлено, що договір № 76 від 12.07.2002р. припинив свою дію з 03.06.2003р.

Відповідно до п.4.1.1.18 вказаного договору, у разі припинення договору дилер (відповідач за первісним позовом) зобов'язаний повернути за власний рахунок непродані автомобілі у відповідності до вказівок дистриб'ютора.

Позивач  обґрунтовуючи  позовні  вимоги  посилається  на  свої  повноваження  як  власника  майна (виробника)  та  в  той  же  час  посилається  на  наказ  про  відвантаження № 75/2003  від  20.06.2003 р.  як  на  підставу  повернення  спірного  майна.

Дослідив  вказаний  наказ.  Суд  встановив,  що  він  є  документом який  стосується  ведення  документації  та  взаємовідносин  які  склались  між  третьою  особою  та  відповідачем  та  був  виданий  третьою  особою  на  виконання   дилерського  договору  № 76  від 12.07.2002 р. (п. 4.1.1.18 ).

Таким  чином,  суд  вважає,  що  посилання  позивача  на  невиконання  відповідачем  наказу   №75/2003,  який  був  виданий  третьою  особою,  як  на  порушення  своїх  прав  є  безпідставним.

В  той  же  час,  суд  враховує  положення  ст.316  Цивільного  кодексу  України,  якими  визначено,  що  право  власності  є  право  особи  на  річ (майно),  яке  вона  здійснює  відповідно  до  закону  за  своєю  волею,  незалежно  від  волі  інших  осіб.

Відповідно  до  ст.328 Цивільного  кодексу  України  визначено,  що  право  власності  набувається  на  підставах  ,  що  не  заборонені  законом.

Як  убачається  з  наданих  до  суду  документів,  угод № 76, договору схову № 76а , а також сам Актів приймання-передачі № 265901  та № 235751 ,  позивач  є  власником  автомобілів Славута ЗАЗ-110307 кузов №Y6D11030730021051, 2003 року випуску та автомобіль Славута ЗАЗ-110307 кузов № Y6D11030730018041, 2003 року випуску.

Вказаний  факт  також  не  заперечувався  відповідачем  при  розгляді  справи.

Статтею 386  Цивільного  кодексу  України встановлено,  що власник  майна,  який  має  підстави  передбачити  можливість  порушення  свого  права  власності  іншою  особою,  може  звернутись  до  суду  з  вимогою  про  заборону  вчинення  нею  дій,  які  можуть  порушувати  його  право,  або  з  вимогою  про  вчинення  певних  дій для  запобігання  такому  порушенню.

Як  убачається  з  матеріалів  справи,  договору № 76, договору схову № 76 а  та  змісту  листування ,  яке  відбулось  між  третьою  особою  та  відповідачем,  на  договір  № 76  припинив  свою  дію

Таким  чином,  суд  встановив,  що  підстав  знаходження  спірного  майна  автомобілів Славута ЗАЗ-110307 кузов № Y6D11030730021051, 2003 року випуску та автомобіль Славута ЗАЗ-110307 кузов № Y6D11030730018041, 2003 року випуску.  У  відповідача  не  має.

Дослідив  надані  позивачем  документи,  а  саме  постанову   Київського  апеляційного господарського  суду від 23.09.2004 р.  та   постанову  Вищого господарського  суду  України  від 10.05.2005 р.,    якими скасовано  рішення  суду   господарського  суду м.Київа по справі № 3/318  від 30.07.2004 р.,  та  прийнято  рішення  щодо  стягнення  з АЗ “Української  автомобільної  корпорації”  на  користь ТОВ “Завод “Ремсчетмаш”  дилерську  винагороду  46 954,52  грн.,  суд  вважає,  що  позивач  набув  права  вимагати  повернення  автомобілів  з  23.09.2004 р. -  дата  прийняття  постанови  апеляційного  рішення,  а  не    з  10.05.2005 р., як  посилався  позивач.

За  вказаних  обставин  спростовується  посилання  відповідача  на  пропущення  строку  позовної  давності.

Основним  речово-правовим  засобом  захисту  права  власності, відпов?ідно до ст.16 Цивільного кодексу України, є  віндикаційний позов, сутність  якого  полягає  у  витребуванні  власником  свого  майна з  чужого  володіння.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          З огляду на зазначене, первісні позовні вимоги обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

         В порушення вищевказаних норм та умов договорів №76 та №76а від 12.07.2002р., відповідач по первісному позову не здійснив обов'язок дилера та охоронника та не повернув в установлений строк спірне майно, що підтверджується матеріалами справи та по суті не заперечується відповідачем. У зв'язку з чим, виробник майна (позивач по первісному позову) як його власник був позбавлений можливості користуватися та розпоряджатись належним йому майном.

        Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про стягнення збитків в сумі 12 957,38грн., що понесені в результаті зберігання автомобілів відповідача за зустрічним позовом суд виходить з наступного.

  В обґрунтування своїх позовних вимог позивач по зустрічному позову посилається на Дилерський договір №76 від 12.07.2002р., договір схову №76а від 12.07.2002р., лист №537 від 04.06.2003р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.092004р. по справі №31/318, листи №1/1-1149 від 24.05.2004р., №1/1-1232 від 01.03.2005р., №1/1-1277 від 12.10.2005р., невиконання відповідачем своїх зобов'язань, розрахунок понесених збитків.

За приписом ст.440 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна організації, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Підставою для виникнення позадоговірного зобов'язання є наявність неправомірної юридичної дії - цивільного правопорушення, до складу якого відносяться: наявність шкоди, протиправної поведінки особи, яка спричинила шкоду, причинного зв'язку між ними, а також вини особи, діями якої було заподіяно шкоду.

Згідно п. 4.2 договору №76а від 12.07.2002р., у разі, якщо строк дії договору закінчився, але у охоронника буде залишатися на збереженні майно, даний договір буде продовжуватися до тих пір, доки у охоронника буде знаходитися майно. Тобто, вказаний договір на час розгляду справи продовжує діяти.

Факт залишення на зберіганні у позивача за зустрічним позовом спірного майна – автомобілів Славута ЗАЗ-110307 кузов №Y6D11030730021051, 2003 року випуску та автомобіль Славута ЗАЗ-110307 кузов №Y6D11030730018041, 2003 року випуску, підтверджується матеріалами справи та по суті не заперечується сторонами.

Пунктом 2.1.7 договору №76а передбачено обов'язок охоронника нести усі витрати, пов'язані з зберіганням майна і проведенням усіх регламентних робіт, які необхідно здійснювати з майном у процесі його зберігання.

Крім  того,  суд  звертає  увагу  та  ті  обставини,  що  посилання  позивача  по  зустрічному  позову  ґрунтується  на  угоді  № 76  та 76 а,   які  були  укладені  між   третьою  особою  та  позивачем по  зустрічному позову та  ніяким  чином  не  стосуються  взаємовідносин  позивача  та  відповідача.

Також  суд  вважає,  що  посилання  позивача  на  стягнення  збитків з  Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод”               є  юридично  неспроможним,  оскільки  позивач  не  обґрунтував причинний  зв'язок  між  діями  відповідача  та  розміром  нарахованих  витрат,  тобто  наявність  вини  останнього.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунутвання своїх вимог або заперечень.

          Отже, суд приходить до висновку про відсутність складу цивільного правопорушення, необґрунтованість зустрічного позову та його недоведеність.

          Судові  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

           На підставі статей  321, 348, 440,  Цивільного  кодексу  України, керуючись ст.ст. 22, 30, 33, 43, 49,  69, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити  позовні  вимоги  Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями „Запорізький автомобілебудівний завод” м. Запоріжжя, до Закритого акціонерного товариства „Завод „Ремсчотмаш” м. Дружківка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Акціонерне товариство „Українська автомобільна корпорація” м. Київ, про витребування майна з чужого незаконного володіння – автомобілів Славута ЗАЗ-110307 кузов № Y6D11030730021051, 2003 року випуску та автомобіль Славута ЗАЗ-110307 кузов № Y6D11030730018041, 2003 року випуску.

2. Зобов'язати Закрите акціонерне товариство „Завод „Ремсчотмаш” (84200, Донецька область, м. Дружківка вул. Привокзальна, 5, ЄДРПОУ 13521769) в місячний термін після вступу рішення у законну силу повернути Закритому акціонерному товариству з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод” (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 8, ЄДРПОУ 25480917) автомобіль Славута ЗАЗ-110307 кузов №Y6D11030730021051, 2003 року випуску та автомобіль Славута ЗАЗ-110307 кузов №Y6D11030730018041, 2003 року випуску.

3. Стягнути  з Закритого акціонерного товариства „Завод „Ремсчотмаш” (84200, Донецька область, м. Дружківка вул. Привокзальна, 5, ЄДРПОУ 13521769) на користь Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод” (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 8, ЄДРПОУ 25480917) витрати по сплаті державного мита в сумі  85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

4. Відмовити у задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства “Завод “Ремсчетмаш” м. Дружківка,  до Закритого акціонерного товариства “Запорізький автомобілебудівний завод” м. Запоріжжя про стягнення збитків в сумі 12 957,38грн., що понесені в результаті зберігання автомобілів відповідача за зустрічним позовом.

        Видати накази після набуття рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. с.:  Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 4 прим.