Постанова

від 24.06.2014 по справі 804/7175/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 р. Справа № 804/7175/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Сумаренко М.А.

відповідача Войтенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» до Західно-Донбаської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2013 року №000064225, від 02.04.2014 року №0000112205, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 24.06.2014 року, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.12.2013 року №000064225, від 02.04.2014 року №0000112205

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість при проведені господарських операцій з ТОВ «Дніпропетровська ОЗА», ТОВ «Фінвестбуд», ТОВ «Науково Технічний центр «Топ Стар», ПП «Дніпротара», за результатами якої був складений акт від 29.11.2013 року №89-22.5-33019165, на підставі якого були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає обґрунтування акту перевірки безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті неналежного аналізу договорів та інших документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання». Вважає, що висновки перевіряючих щодо заниження підприємством податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки жодних вимог чи пропозицій про надання пояснень до посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» по суті даного питання від перевіряючих не надходило. Також позивач посилається на те, що органи державної податкової служби позбавлені права самостійно визнавати договори недійсними (нікчемними) з підстав недотримання, під час їх укладення, вимог, які встановлені Цивільним Кодексом України, а відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись відповідним органом судової влади. У зв'язку з чим, позивач не погоджується з податковими повідомленнями - рішеннями Західно-донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» за платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 9 278,00 грн. за основним платежем.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість, зазначив, що акт перевірки відповідає фактичним обставинам справи, прийняті на підставі такого акту податкові повідомлення-рішення є правомірнимм та підлягають виконанню позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.11.2013р. № 311 та на підставі повідомлення від 18.11.2013р. № 41, виданих Західно - Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, начальником управління подататкового аудиту юридичних осіб згідно із п.п. 78.1.1 п.78.1 , п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» (код за ЄДРПОУ 33019165) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість при проведені господарських операцій з ТОВ «Дніпропетровська ОЗА» (код за ЄДРПОУ 37620589) за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., ТОВ «Фінвестбуд» (код за ЄДРПОУ 35331483) за період з 01.08.2010р. по 30.11.2010р., ТОВ «Науково Технічний центр «Топ стар» (код за ЄДРПОУ 35201525) з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., ПП «Дніпротара» ( код за ЄДРПОУ 31076132) за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складений акт від 29.11.2013 року №89-22.5-33019165 та встановлені наступні порушення:

- п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого в періоді, що перевірявся, підприємством завищено розмір податкового кредиту в розмірі 20 581,94 грн., а саме:

- за серпень 2010 р. в розмірі ПДВ 290,0 грн. (ТОВ «Фінвестбуд»);

- за вересень 2010 р. в розмірі ПДВ 3183,4 грн. (ТОВ «Фінвестбуд»);

- за жовтень 2010 р. в розмірі ПДВ 940,0 грн. (ТОВ «Фінвестбуд»);

- за листопад 2010 р. в розмірі ПДВ 7696,0 грн. (ТОВ «Фінвестбуд»- 3050,0 грн., ТОВ НТЦ «Топ Стар»-4630,0 грн., ТОВ «Альянс Інструмент»- 16,0 грн.);

- за липень 2011 р. в розмірі ПДВ 3536,67 грн. (ПП «Дніпротара»);

- за серпень 2011 р. в розмірі ПДВ 4176,67 грн. (ПП «Дніпротара»);

- за січень 2012 р. в розмірі ПДВ 258,0 грн. (ТОВ «Пром Альянс ЛТД»);

- за березень 2012 р. в розмірі ПДВ 79,20 грн. (ТОВ «Пром Альянс ЛТД»);

- за квітень 2013 р. в розмірі ПДВ 172,0 грн. (ТОВ «Пром Альянс ЛТД»);

- за травень 2012 р. в розмірі ПДВ 250,0 грн. (ТОВ «Дніпропетровська ОЗА»).

05.12.2013 року не погоджуючись з висновками перевіряючих, вказаними в Акті перевірки від 29.11.2013 року, ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» було подано заперечення.

Листом вих. № 13333/10/22.3-863 від 13.12.2013р. Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надала відповідь про відмову у задоволенні заперечень на Акт перевірки від 29.11.2013 року.

На підставі Акту № №89-22.5-33019165 від 29.11.2013 року Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 18 грудня 2013 року прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №000065225 (форма «В4»), відповідно до якого ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 9017,00 грн. (дев'ять тисяч сімнадцять гривень, 00 коп.).;

- №000064225 (форма «Р»), відповідно до якого ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 16956,00 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень, 00 коп.), з них за основним платежем 11304,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5652,00 грн.

28 лютого 2014 року Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення про результати розгляду скарги генерального директора ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» від 30 грудня 2013 року № 30/12-31 (вхідний № 7441/10/С від 30.12.2013 ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) на податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ від 18 грудня 2013 року та Акт перевірки №89-22.5-33019165, згідно якого скарга ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» задоволена частково, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №000065225 (форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 9017,00 грн. (дев'ять тисяч сімнадцять гривень, 00 коп.) - скасовано повністю;

- податкове повідомлення-рішення №000064225 (форма «Р») в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 546,25 грн. - скасоване та у зв'язку з тим що органами ДПІ допущено арифметичну помилку в даному повідомленні-рішенні, відповідачем виписано та вручено позивачу окреме податкове повідомлення-рішення № 0000112205 від 02.04.2014 року (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» за платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 9 278,00 грн. за основним платежем.

Актом перевірки від 29.11.2013 року №89-22.5-33019165 встановлено наступне.

В ході проведення перевірки були досліджені господарські відносини між ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» та ТОВ «Фінвестбуд». На підтвердження цих відносин були надані накладні витрат на загальну суму 39140,00 грн., податкові накладні на загальну суму 27680,00 грн. Транспортування товару здійснювалось замовником ТОВ «ПЗТО» самостійно, для підтвердження цієї інформації підприємством надані накладні витрат. Згідно з журналом видачи довіреностей: накладна №43101 - підстава: довіреність № 2834 від 3.11.2010р. через ОСОБА_4, накладна №43700 - підстава: довіреність № 2834 від 3.11.2010р. через ОСОБА_4, накладна № 17400 - підстава: довіреність №2574 від 06.09.2010р. через ОСОБА_4, накладна №39605 - підстава: довіреність № 2654 від 27.09.2010р. .через ОСОБА_4, накладна №312 - підстава: довіреність № 2470 від 05.08.2010р. через ОСОБА_4

На підтвердження розрахунків були надані платіжні доручення.

Під час проведення перевірки не було надано письмового договору, документів, що підтверджують ввідповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними. Також, не було надано документів, які б підтвердили використання товару у господарській діяльності. Встановлено, що накладні витрат не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України до первинної документації, оскільки в графі одержав міститься лише підпис, що унеможливлює ідентифікувати особу, яка отримала товар.

Перевіркою були досліджені господарські відносини між ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» та ТОВ «Дніпропетровська ОЗА». На підтвердження цих відносин були надані акт про надані послуги № А-021-Х від 31.05.2012р., податкова накладна № 144 від 10.05.2012р. та банківська виписка на суму 1500,00, в тому числі ПДВ

250,0 грн. (Послуги щодо формування обмінних файлів складної конфігурації у форматі xml).

З акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки не було надано письмового договору. З наведених позивачем документів неможливо встановити зміст та обсяг господарської операції - не зазначено конкретних видів послуг, перелік послуг, їх об'єм, одиницю виміру господарської операції: осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, в якій формі було визначені вищевказані послуги. Також, неможливо зробити висновок про зв'язок між наданими послугами та господарсько-фінансовою діяльністю товариства з обмеженою вілповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання». Отже, під час перевірки позивачем не доведено, що ним були отримані та використані в господарській діяльності послуги, оскільки з наданих документів не вбачається, в чому полягали послуги, в якому обсязі виконані, не встановлено економічної доцільності витрат на максимізацію витрат, що відповідає сутності господарської діяльності.

Також, між ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» та ТОВ «НТЦ «Топ Стар» було укладено договір № 502 від 01.01.2010р. щодо купівлі продажу пластин. Невід'ємними документами до цього договору є специфікація, яка визначає найменування, кількість, ціну, строки та умови поставки, рахунки-фактури та заявки, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості. Відповідно до пункту 2.3 договору покупець здійснює розрахунки по факту отримання товару. Відповідно до пункту 3.2 -доставка товару здійснюється після оплати вартості партії. На виконання договору були надані податкові накладні на загальну суму 27060 грн., видаткові накладні та банківські виписки.

При перевірці податковому органу не надано специфікацію, яка визначає суттєві умови договору, документи, до підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, заявки, рахунки-фактури, сертифікати якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними. Також, не було надано документів, які б підтвердили використання товару у господарській діяльності. Податкові накладні, підписані ОСОБА_5, проте не встановлено повноважень цієї особи щодо їх підпису.

Між ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» та ПП «Дніпротара» було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 105/06 ПК від 16.06.2011р. На виконання умов договору були надані податкові накладні, видаткові накладні та банківські виписки.

На проведення перевірки не було надано письмового договору, документів, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними. Також, не було надано документів, які б підтвердили використання товару у господарській діяльності. Крім того, видаткова накладна не відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України до первинної документації, оскільки в графі одержав не міститься підпис, печатка, посада особи, що унеможливлює ідентифікувати особу, яка отримала товар.

Перевіркою були досліджені господарські відносини між ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» та ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (драття обтиральне х/б, полотно неткане, ганчір'я обтиральне) для їх підтвердження були надані податкові накладні, видаткові накладні та банківські виписки.

На проведення перевірки не було надано письмового договору, документів, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними. Також, не було надано документів, які б підтвердили використання товару у господарській діяльності.

Під час перевірки досліджені господарські відносини між ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» та ТОВ «Альянс Інструмент» щодо купівлі-продажу свердла. До перевірки надані податкова, видаткова накладна та платіжне доручення.

На проведення перевірки не було надано письмового договору, документів, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними. Також, не було надано документів, які б підтвердили використання товару у господарській діяльності.

Між ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» та ТОВ «ПКФ Промтехнологія» був укладений договір купівлі-продажу № ПТ-110102 від 11.02.2011р. Невід'ємними документами до договору є податкова накладна, видаткова накладна, рахунок-фактура, сертифікат якості, заявки, які визначають повне найменування продукції, одиниці виміру, кількість одиниць виміру, ціна одиниці виміру, ПДВ, загальна вартість продукції та інші умови, по яким сторони досягай згоди, специфікація.

До перевірки не було надано специфікацію або заявки, які визначають суттєві умови договору, документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, заявки, рахунки-фактури, сертифікати якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними. Також, не було надано документів, які б підтвердили використання товару у господарській діяльності.

Крім того, перевіряючими були досліджені господарські відносини між ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» та ТОВ «Веста-Дніпро». Були надані податкова, видаткова накладна та банківські виписки.

До перевірки не було надано письмовий договір, документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними іакладними. Також, не було надано документів, які б підтвердили використання товару у господарській діяльності.

В процесі перевірки були використані акти перевірок від ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська та Основянської ДПІ м.Харкова, щодо проведення перевірок:

ТОВ «Дніпропетровська ОЗА» - акт № 275/22-5/37620589 від 17.01.2013р.;

ТОВ «Пром Альянс ЛТД» - акт № 400/2/2534885500 від 24.07.2012р.;

ТОВ «Альянс Інструмент» - акт 1443/22-5/37150635 від 13.07.2012р.;

ТОВ «НТЦ «Топ Стар» - акт 4902/22-1/35201525 від 30.11.2012р.;

ТОВ «Фінвестбуд» - акт 218/23-104/35331483 від 10.03.2011р.;

ПП «Дніпротара» - акт № 2896/23-4/31076132 від 05.12.2011р.

Відповідно до вказаних актів встановлено, що зазначені підприємства (постачальники ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання») не знаходяться за місцем реєстрації, не мають основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності. В ході проведення перевірок даних підприємств не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від їх контрагентів. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям (у тому числі ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання») у 2010-2012 роках. Виходячи з викладеного, перевіряючими зроблено висновок про здійснення цими підприємствами діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Тобто встановлено відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у вищевказаних контрагентів - постачальників, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновків, що здійснення ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» господарських операцій з постачальниками не направлені на реальне настання правових наслідків.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Надаючи оцінку доводам позивача про недоведеність порушень при укладенні та виконанні правочинів, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактично висновки, викладені в актах перевірок контрагентів, прямо використані для висновків акту перевірки позивача щодо відсутності факту господарських операцій, їх нікчемності та недійсності, проте, такі доводи можуть бути обґрунтованими лише за наявності відповідних підстав, що підтверджується доказами, що відповідають вимогам допустимості та належності.

Надаючи оцінку посиланням позивача на відсутність у податкового органу повноважень визнавати нікчемними, недійсними правочини, суд зазначає, що Цивільний кодекс України, з врахуванням змін, що внесені Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI до статей 203, 234, 228, розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.

Підстави для визнання правочинів оспорюванини та неоспорюваними є різними.

Так, згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З частин 1, 5 статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Про такий розподіл свідчить й нова редакція назви статті 228 Цивільного кодексу України - «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».

Таким чином, стаття 228 Цивільного кодексу України з 1 січня 2011 року, дати набрання чинності відповідними змінами, розподіляє правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, та правові наслідки вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або без мети реального настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Суд зазначає, що визнання недійсними оспорюваних правочинів відноситься до компетенції суду, проте податковий орган має право в акті перевірки припустити, що певні правочини можуть бути визнані судом недійсними, або зробити висновок про їх нікчемність, у зв'язку із порушенням правочином публічного порядку.

Згідно з п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року №К-38733/06 за відсутності доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття включення до складу валових витрат на придбання такого товару є неправомірним. Крім того, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Також, відповідно до практики Вищого адміністративного суду встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Судом у ході судового розгляду справи встановлено, що позивач за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року мав правовідносини з ТОВ «Дніпропетровська ОЗА», відповідно з яким укладено Договір № 021-Х від 23.04.2012р. на послуги щодо формування обмінного файлу, сума договору - 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ 250,00 грн.; за період з 01.08.2010р. по 30.11.2010р. - з ТОВ «Фінвестбуд», господарські правовідносини фактично склалися на підставі рахунку - фактури ТОВ «Фінвестбуд»; за період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р. - з ТОВ «Науково Технічний центр «Топ Стар», відповідно з яким укладено Договір № 502 від 01.01.2010р. купівлі - продажу інструментів; за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р. - з ПП «Дніпротара» - Договір №105/06 ПК від 16.06.2011р. купівлі - продажу паливно-мастильних матеріалів..

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані суду наступні бухгалтерські документи, а саме: договір купівлі-продажу, договір поставки, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові накладні, рахунки-фактури, виписки з банку, акти звіряння взаєморозрахунків, які були досліджені судом.

Однак, під час розгляду справи позивачем не надано до суду товарно-транспортні накладні та інші документи на перевезення товару. Позивачем не надано наказ про призначення матеріально-відповідальних осіб, які повинні здійснювати прийом - передачу ТМЦ, не надано карток складського обліку отриманої продукції, документів, підтверджуючих оприбуткування на склад зазначених ТМЦ та їх якість (технічний паспорт, сертифікат якості тощо). Також, підприємством не надано договору, укладеного з ТОВ «Фінінвестбуд», а відповідно до податкових накладних в графі «Умови поставки» зазначено - через розрахунковий рахунок.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що до перевірки були надані всі наявні документи. При цьому, на питання чому підприємством не надано документів на підтвердження реальності транспортування вантажів, представник позивача пояснень не надав.

У відповідності до вимог п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, наданні до суду первинні бухгалтерські документи, які оформлені позивачем, не можуть бути прийняті судом на підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Надаючи оцінку доказам позивача про отримання товарів, послуг від контрагентів, що підтверджується наданими документами, суд зазначає, що документальне оформлення операцій між позивачем та зазначеним підприємством не може свідчити про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між ними, оскільки в розглянутих правовідносинах суд достовірно не встановив факт постачання товарів, послуг від контрагентів.

На думку суду, правила податкового обліку розраховані на добросовісність платника податків, однак з сукупності матеріалів справи вбачається, що операції позивача із контрагентом, який знаходиться поза межами податкового контролю, мають ознаки регулювання рівня податкових зобов'язань та податкового кредиту, що дає податкові переваги за рахунок державного бюджету.

Надані для перевірки документи по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпропетровська ОЗА», ТОВ «Фінвестбуд», ТОВ «Науково Технічний центр «Топ Стар», ПП «Дніпротара», «Пром Альянс ЛТД», ТОВ «Альянс Інструмент» не дали можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності платника податків придбаних послуг, товарів, а лише фіксують господарські операції з вказаними контрагентами. Перевіркою не встановлено, що здійснені операції носять реальний характер, а придбані послуги, товари використано в господарській діяльності.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту реальності здійснення господарських операцій з вказаними вище контрагентами, які наведені в акті перевірки від 29.11.2013р.

Отже, висновки податкової інспекції в акті перевірки щодо встановлення нереальності здійснення господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» та вищевказаними контрагентами є правомірними.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, у адміністративного суду відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки зазначені рішення прийняті у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградський завод технологічного обладнання» до Західно-Донбаської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2013 року №000064225, від 02.04.2014 року №0000112205 - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 червня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник